Рішення № 113092837, 22.06.2023, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 301/154/20

Провадження № 2/761/2179/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2023 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді: Савицького О.А.,

при секретарі: Габунії Н.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістична компанія «Делівері» про стягнення збитків та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

26.08.2020 р. на адресу суду від Іршавського районного суду Закарпатської області за підсудністю надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 , ТОВ «ЛК «Делівері» про стягнення збитків та відшкодування моральної шкоди, у якому позивачка просить:

- стягнути з відповідача ФОП ОСОБА_2 на свою користь збитки завдані недоліками виробництва меблів у сумі 46009,20 грн., витрати на проведення експертизи у сумі 3600,00 грн., а також на відшкодування моральної шкоди 20000,00 грн.;

- стягнути з відповідача ТОВ «ЛК «Делівері» на свою користь збитки завдані внаслідок пошкодження меблів при транспортуванні у сумі 69148,80 грн., витрати на проведення експертизи в сумі 5400,00 грн., а також на відшкодування моральної шкоди 30000,00 грн.

Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що 08.05.2019 р. між нею та відповідачем ФОП ОСОБА_2 укладено договори на виконання робіт №№ 01/05/19, 02/05/19, згідно умов яких відповідач ФОП ОСОБА_2 , як виконавець, зобов`язався виконати роботи з виготовлення продукції (спального гарнітуру) у відповідності до технічних завдань, а позивачка, як замовник, зобов`язалась оплатити вартість таких робіт. Після виготовлення меблі доставлялись позивачці відповідачем ТОВ «ЛК «Делівері». Позивачка зазначає, що отримавши меблі нею виявлено їх суттєві пошкодження. Згідно висновку експертного товарознавчого дослідження рухомого майна (меблів) № ED-1725-6-1419.19 від 02.12.2019 р., складеного на замовлення позивачки, розмір матеріальної шкоди завданої позивачці недоліками виробництва меблів складає у загальному 46099,20 грн., а розмір матеріальної шкоди завданої позивачці внаслідок механічних пошкоджень меблів при транспортуванні складає у загальному 69148,80 грн. Посилаючись на те, що внаслідок недоліків у виробництві замовлених нею меблів та пошкодження їх при транспортуванні їй завдано з боку відповідачів збитки, позивачка вважає, що за таких обставин з метою їх компенсації з відповідача ФОП ОСОБА_2 на її користь підлягає стягненню збитки завдані недоліками виробництва меблів у сумі 46009,20 грн., витрати на проведення експертизи у сумі 3600,00 грн. та на відшкодування моральної шкоди 20000,00 грн., а з відповідача ТОВ «ЛК «Делівері» на її користь підлягає стягненню збитки завдані внаслідок пошкодження меблів при транспортуванні у сумі 69148,80 грн., витрати на проведення експертизи в сумі 5400,00 грн. та на відшкодування моральної шкоди 30000,00 грн., а тому звернулась до суду з даним позовом.

Ухвалою від 01.09.2019 р. розгляд справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.

Представник позивачки в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх у повному обсязі з підстав викладених в позові та інших поданих ним заявах по суті справи.

Представник відповідача ТОВ «ЛК «Делівері» в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, просив суд відмовити у їх задоволенні з підстав викладених в поданих ним заявах по суті справи.

Відповідач ФОП ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, свого представника до суду не направив, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином у встановленому законом порядку, причин неявки не повідомив.

З врахуванням думки присутніх в судовому засіданні учасників справи, суд вирішив здійснювати розгляд за відсутності осіб, які не з`явились.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що 08.05.2019 р. між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 укладено договори на виконання робіт №№ 01/05/19, 02/05/19, згідно умов яких ФОП ОСОБА_2 , як виконавець, зобов`язався виконати роботи з виготовлення продукції (спального гарнітуру) у відповідності до технічних завдань, а позивачка, як замовник, зобов`язалась оплатити вартість таких робіт.

Вартість робіт за договором № 01/05/19 від 08.05.2019 р. складає 102242,00 грн., а за договором № 02/05/19 від 08.05.2019 р. складає 89838,00 грн. Вказані суми були сплачені позивачкою, що підтверджується копіями квитанцій.

Відповідно до квитанції про прийом вантажу № 170065445 від 09.10.2019 р., доставка позивачці виготовлених ФОП ОСОБА_2 меблів з м.Мукачево до м.Києва здійснювалась ТОВ «ЛК «Делівері».

Позивачка зазначає, що отримавши меблі нею виявлено їх суттєві пошкодження.

Згідно висновку експертного товарознавчого дослідження рухомого майна (меблів) № ED-1725-6-1419.19 від 02.12.2019 р., складеного на замовлення позивачки, розмір матеріальної шкоди завданої позивачці недоліками виробництва меблів складає 46099,20 грн., а розмір матеріальної шкоди завданої позивачці внаслідок механічних пошкоджень меблів при транспортування складає 69148,80 грн.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивачка, як на підставу для його задоволення, посилається на те, що внаслідок недоліків у виробництві замовлених нею меблів та пошкодження їх при транспортуванні їй завдано з боку відповідачів збитки, а тому вважає, що за таких обставин з метою їх компенсації з відповідача ФОП ОСОБА_2 на її користь підлягає стягненню збитки завдані недоліками виробництва меблів у сумі 46009,20 грн., витрати на проведення експертизи у сумі 3600,00 грн. та на відшкодування моральної шкоди 20000,00 грн., а з відповідача ТОВ «ЛК «Делівері» на її користь підлягає стягненню збитки завдані внаслідок пошкодження меблів при транспортуванні у сумі 69148,80 грн., витрати на проведення експертизи в сумі 5400,00 грн. та на відшкодування моральної шкоди 30000,00 грн.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.

Згідно з п.8 ч.2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ч.1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Положеннями ч.1 ст. 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Так, судом встановлено, що відповідно до висновку експертного товарознавчого дослідження рухомого майна (меблів) № ED-1725-6-1419.19 від 02.12.2019 р., розмір матеріальної шкоди завданої позивачці з боку відповідача ФОП ОСОБА_2 внаслідок допущених недоліків виробництва меблів складає 46099,20 грн., а розмір матеріальної шкоди завданої позивачці з боку відповідача ТОВ «ЛК «Делівері» внаслідок механічних пошкоджень меблів при транспортування складає 69148,80 грн. За виготовлення вказаного висновку позивачкою сплачено 9000,00 грн., що підтверджується матеріалами справи.

На спростування зазначеного доказу сторони позивача - висновку експертного товарознавчого дослідження рухомого майна, стороною відповідачів не було надано суду жодного належного і допустимого доказу.

Враховуючи, що відповідачем ФОП ОСОБА_2 під час виготовлення меблів згідно укладених з позивачкою договорів були допущені недоліки, внаслідок чого позивачці з боку відповідача ФОП ОСОБА_2 завдано збитків, розмір яких встановлено у висновку експерта, будь-яких доказів на спростування вказаних обставин суду надано не було, суд приходить до висновку, що з ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягнення в рахунок відшкодування збитків 46009,20 грн. та її витрати на проведення експертизи у сумі 3600,00 грн.

Щодо вимог про стягнення з відповідача ТОВ «ЛК «Делівері» збитків завданих внаслідок пошкодження меблів при транспортуванні, суд зазначає наступне.

Як вбачається з квитанції про прийом вантажу № 170065445 від 09.10.2019 р., вантаж у вигляді меблів, який доставлявся позивачці був застрахований у ТДВ «СК «Кворум» згідно договору добровільного страхування вантажу та багажу (вантажобагажу), укладеного на підставі ліцензії серії АЕ № 641851 від 16.04.2015 р., Правил добровільного страхування вантажу та багажу (вантажобагажу) № 0915134 від 16.04.2015 р. та Закону України «Про страхування». Страхова сума складає 200000,00 грн.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про страхування» страховим випадком є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Так, оскільки вантаж з належними позивачці меблями був застрахований у ТДВ «СК «Кворум», тому позивачка, як страхувальник, у разі настання страхового випадку має право на отримання від ТДВ «СК «Кворум» страхового відшкодування.

Крім того, позивачка зверталася до страховика ТДВ «СК «Кворум» із заявою про виплату страхового відшкодування від 17.10.2019 р., однак жодних доказів на підтвердження результату розгляду цієї заяви позивачкою суду не надано.

За таких обставин, оскільки вантаж з належними позивачці меблями був застрахований у ТДВ «СК «Кворум», при цьому меблі зазнали механічних пошкоджень внаслідок їх транспортування з вини відповідача ТОВ «ЛК «Делівері», суд вважає, що позов у частині вимог до відповідача ТОВ «ЛК «Делівері» про стягнення збитків задоволенню не підлягає, оскільки ці вимоги пред`явлені до неналежного відповідача.

Щодо вимог про відшкодування моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини (ч.1 ст. 1167 ЦК України).

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з пунктом 5 постанови пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно до ч.3 ст. 12, ч.1 ст. 13 ЦПК України, обов`язок доказування покладається на сторони у справі.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 2 статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи, що позивачкою не доведено одночасної наявності всіх умов, які б слугували підставою для відшкодування моральної шкоди, зокрема наявності такої шкоди та причинного зв`язку між неправомірними діями відповідачів і заподіяною шкодою, суд приходить до висновку, що позов у даній частині вимог є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Крім того, відповідно до ст.ст. 133, 141 ЦПК України з відповідача ФОП ОСОБА_2 на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 496,99 грн.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352-355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістична компанія «Делівері» про стягнення збитків та відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 49699 (сорок дев`ять тисяч шістсот дев`яносто дев`ять) грн. 20 коп., з яких: 46099 (сорок шість тисяч дев`яносто дев`ять) грн. 20 коп. - збитки завдані недоліками виробництва меблів; 3600 (три тисячі шістсот) грн. 00 коп. - витрати на проведення оцінки розміру матеріального збитку.

В решті вимог позов задоволенню не підлягає.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 496 (чотириста дев`яносто шість) грн. 99 коп.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Суддя: