Ухвала суду № 113091938, 25.08.2023, Березанський районний суд Миколаївської області

25.08.23 Справа № 469/1011/20

2/469/102/23

У Х В А Л А

22 серпня 2023 року смт.Березанка

Березанський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді - Тавлуя В.В.,

за участю секретаря судового засідання - Рогозевич С.О.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 - не з`явився,

представник позивача - адвокат Степіна Н.Г.,

відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не з`явилися,

представник відповідача - адвокат Кириличенко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Степіної Наталі Георгіївни до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнанняправа вимогита іпотекодержателя,

в с т а н о в и в:

27 листопада 2020 року позивач звернувся до Березанського районного суду Миколаївської області з вказаним позовом, у якому просив визнати за ним, громадянином Королівства ОСОБА_4 , право вимоги та Іпотекодержателя згідно Договору іпотеки, який 07.05.2010 року посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Ягужинською К.Т. за реєстровим №1651 на нежитлові приміщення - туристично-котеджний комплекс бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (номер об`єкта в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 64190548209) та земельні ділянки: кадастровий №4820982200:12:045:0020 (номер об`єкта в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 413444748209) та кадастровий №4820982200:12:045:0019 (номер об`єкта в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 413428548209), розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

У судове засідання 22серпня 2023року представник відповідача адвокат Кириличенко О.А. подала заяву про відвід судді, у якій вона просить задовольнити заяву про відвід посилаючись на те, що 15 серпня 2023 Березанський районний суд Миколаївської області у складі судді Тавлуя В.В. розглядав заяву ОСОБА_5 , адвоката, представника відповідача Полякова Д.П., про відвід і відмовив у її задоволенні.

На день звернення із другою заявою про відвід цього ж складу суду підстави для відмови з`ясувати неможливо, оскільки у судовому засіданні було проголошено тільки вступну та резолютивну частину ухвали, а у Єдиному державному реєстрі судових рішень наразі відсутній повний текст судового рішення.

Продовження слухання справи під час судового засідання, що відбувалося 15.08.2023, вочевидь продемонструвало, наскільки обґрунтованими були сумніви у неупередженості судді, коли було звернення з першою заявою про відвід.

Під час надання пояснень, що були пов`язані із запереченнями проти задоволення позову, викладенням обставин справи та правового обґрунтування, суддя постійно зупиняв адвоката, перебивав, чинив психологічний тиск з метою збити при наведенні аргументації, примусити втратити послідовність у викладенні доводів.

Але не тільки суддя постійно перебивав адвоката, таку ж тактику використовувала і представник позивача. Фактично вона перебрала на себе порядок ведення судового засідання, зупиняла, надавала команди, коли можна продовжувати надання пояснень, намагалася у будь-який засіб завадити промові представника відповідача при повному потуранні судді у судовому процесі. На усі звернення до суду представника відповідача із проханням зробити зауваження представнику позивача, не дозволяти таку неправомірну поведінку у процесі, суд не зволікав.

Ба більше,я вважаю,що такийформат проведення судового розгляду став можливим з огляду на присутність у залі судового засідання добре відомої в Україні особистості, заслуженого воєначальника генерала ОСОБА_6 , який доволі відкрито складав компанію представнику позивача і тим особам, що зазвичай у інших справах представляли інтереси саме ОСОБА_1 - це ОСОБА_7 та її чоловік.

Генерал є добре відомою широкому загалу медійною особою, має багато військових заслуг, є беззаперечно дуже впливовою в Україні особою, а тому сама його присутність у залі суду при розгляді будь-якої судової справи, має продемонструвати присутнім, наскільки вагомим є результат такої справи, якщо бойовий генерал 3 години свого робочого дня під час широкомасштабного вторгнення Росії на територію України, надав перевагу і присвятив саме цій цивільній справі свій час.

Хвилювання судді та впевненість осіб, пов`язаних з Дашішахом, у справленні підсиленого враження щодо високого представництва при опікуванні їхніми інтересами під час судового розгляду, не залишала жодних сумнівів у поставленій ними меті психологічного впливу на усіх учасників судового процесу та суддю для досягнення позитивного для них результату розгляду справи.

Метою було завершення розгляду справи з позитивним результатом за одне судове засідання, і це при тому, що до 15.08.2023 справа перебувала на розгляді майже 3 роки, і представник позивача нікуди не квапився. Відтак, докладні пояснення, що їх надавав представник відповідача, жодним чином не узгоджувалися з їхньою концепцією проведення засідання.

Саме черезце ісуддя,і представникпозивача вдавалисядо усіхможливих заходів,аби статина завадіпроцесуального прававідповідача надаватиусні поясненніпід часрозгляду справи. Суддя так поспішав із слуханням справи по суті, що навіть забувся вирішити долю документів, що на вимогу ж самого суду надавав представник ОСОБА_2 .

Усі наведені доводи не залишають сумнівів, що відповідач ОСОБА_2 не може розраховувати на об`єктивний розгляд справи, бо вочевидь демонструється упередженість суду у ставленні до відповідачів, як учасників процесу.

Відповідно до ч.1 ст.40 питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Посилаючись на наведені обставини представник відповідача адвокат Кириличенко О.А. просила задовольнити клопотання.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Кириличенко О.А. заявлене клопотання підтримала, посилаючись на викладені у ньому обставини. Просила суд задовольнити клопотання.

Представник позивача адвокат Степіна Н.Г. проти задоволення клопотання представника відповідача ОСОБА_2 заперечила, вважає його необґрунтованим.

Ознайомившись зі змістом заяви представника відповідача ОСОБА_2 та матеріалами цивільної справи, заслухавши доводи представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ч.5 ст.40 ЦПК України, якщо на час подання заяви про відвід судді у суді здійснюють правосуддя менше трьох суддів, вирішення питання про відвід здійснюється в нарадчій кімнаті суддею, який розглядає справу чи вчиняє іншу процесуальну дію, про що виноситься ухвала. У такому разі положення частин третьої та четвертої цієї статті не застосовуються.

Відповідно до ч.ч.7, 8 ст.40 ЦПК України, питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

З урахуванням того, що у Березанському районному суді Миколаївської області заповнено дві штатні одиниці суддів з чотирьох наявних, питання про відвід вирішується суддею, який розглядає справу.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Вирішуючи справу "Білуха проти України" (Заява N 33949/02, рішення від 9 листопада 2006 року, п.п.49, 50), Європейський суд з прав людини зазначив, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 повинна визначатися за суб`єктивними та об`єктивними критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.

Отже, доведення особистої безсторонності суду покладається на особу, що заявила відвід.

Разом зтим,як вбачаєтьсязі змістузаяви представникавідповідача,обґрунтовуючи своївимоги заявник зазначає, що суддя постійно зупиняв адвоката, перебивав, чинив психологічний тиск з метою збити при наведенні аргументації, примусити втратити послідовність у викладенні доводів.

Однак, такі доводи заявника об`єктивно не можуть бути взяті до уваги при вирішенні питання про наявність підстав для відводу головуючого у судовому засіданні виходячи з наступного.

Так, за змістом ч.2 ст.214 ЦПК України головуючий керує ходом судового засідання, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.

Головуючий вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку (ч.2 ст.214 ЦПК України).

За приписами ч.3 ст.216 ЦПК України учасники судового процесу, а також інші особи, присутні в залі судового засідання, зобов`язані беззаперечно виконувати розпорядження головуючого, додержуватися в судовому засіданні встановленого порядку та утримуватися від будь-яких дій, що свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил.

Згідно положень ч.1 ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Виходячи з обставин подання до суду заяви при відвід головуючого сумніви в неупредженості судді у заявника виникли на стадії з`ясування обставин справи та дослідження доказів під час його виступу зі вступним словом.

За змістом ч.2 ст.227 ЦПК України у вступному слові учасники справи в усній формі стисло викладають зміст та підстави своїх вимог і заперечень щодо предмета позову, надають необхідні пояснення щодо них.

Як вбачається зі змісту журналу судового засідання, і що підтверджується відповідним технічним записом судового засідання, представник відповідача розпочала свій виступ о 16:09 год., і після 17:00 год., у зв`язку з протестом представника позивача щодо задовгої, на її думку, промови представника відповідача та затягування нею процесуального часу, головуючий, з огляду на закінчення робочого часу у суді, попередньо з`ясувавши, чи є у представника відповідачі нові аргументи та доводи, що відмінні від доводів, наведених у наявних у матеріалах справи письмовому відзиві на позовну заяву, запропонував представнику відповідача висловитись більш лаконічніше (Т.2, а.с.202-203).

Тобто, вказана пропозиція представнику позивача була висловлена головуючим після її сорокахвилинної промови, до того ж, наприкінці робочого часу у суді, і об`єктивно узгоджуються з положеннями ч.2 ст.214 ЦПК України, згідно яких головуючий керує ходом судового засідання, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи та положеннями ч.2 ст.227 ЦПК України щодо необхідності стислого викладу змісту та підстави своїх вимог і заперечень щодо предмета позову учасниками справи.

Таким чином, твердження представника щодо того, що суддя постійно зупиняв адвоката, перебивав, чинив психологічний тиск з метою збити при наведенні аргументації, примусити втратити послідовність у викладенні доводів, не відповідають фактичним обставинами, не можуть бути прийняті судом при вирішенні питання по суті заяви.

При цьому, виходячи з викладеного, є підстави вважати, що у такий спосіб заявник у своєрідній манері, яка межує з проявом неповаги до суду та намаганням здійснити вплив на головуючого у судовому засіданні і перейняти на себе його функції, по суті, висловлює свою незгоду з діями головуючого у судовому засіданні.

Разом з тим, незгода сторони з діями головуючого у судовому засіданні, чинним цивільним процесуальним законом не передбачено у якості підстави для відводу.

Також, не заслуговують на увагу, на думку суду, посилання представника на присутність у судовому засіданні генерала ОСОБА_6 , як підставу для задоволення заяви про відвід судді, оскільки, особу генерала Марченка суд не встановлював.

Крім того, згідно ч.1 ст.7 ЦПК України, розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.2 ст.7 ЦПК України будь-яка особа має право бути присутньою у відкритому судовому засіданні.

Тобто, присутність у судовому засіданні на законних підставах тої чи іншої особи не є тією обставиною, з якою процесуальний закон пов`язує можливість наявності підстав для відводу.

Таким чином, оскільки посилання представника відповідача на існування сумнівів у неупередженості судді ґрунтуються на припущеннях та викликані незгодою з діями головуючого у судовому засіданні, підстави для відводу головуючого у справі судді не встановлені.

Також, при вирішення питання по суті заяви суд звертає увагу на те, що підстава, на яку посилається представник відповідача обґрунтовуючи свою заяву, стала її відома у судовому засіданні 15 серпня 2023 року, однак заяву про відвід судді представником відповідача було фактично подано до суду 22.08.2023 року.

В той же час, за приписами ч.3 ст.39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Таким чином, заяву про відвід судді представником відповідача Полякова Д.П. було подано в порушення вимог ч.3 ст.39 ЦПК України, а саме, у термін, який перевищує строк подачі такої заяви, що встановлений даною нормою закону, оскільки обставини, на які вона посилається як підставу для заяви про відвід, її були відомі 15 серпня 2023 року.

Відповідно довикладеного, суд вважає,що узадоволенні заявипредставника відповідача адвоката Кириличенко О.А.про відвідголовуючого суддіу цивільнійсправі №469/1011/20слід відмовитиу зв`язкуз недоведеністю наявності обставин, якими обґрунтовується заява про відвід головуючого судді.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.258-261 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

У задоволенні заяви про відвід судді представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Кириличенко О.А. відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 25 серпня 2023 року.

Суддя: