Ухвала суду № 113087077, 28.08.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

28.08.2023Справа № 910/7912/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши матеріали справи за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "Уніка" до Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія." про стягнення 39 883,70 грн. без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 39 883,70 грн. страхового відшкодування на підставі ст. 27 Закону України "Про страхування", ст. ст. 12, 22, 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та ст. 993 ЦК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2023 відкрито провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Судом встановлено, що відповідач здійснив виплату страхового відшкодування після подання позивачем позову до суду, що підтверджується платіжними інструкціями долученими відповідачем за період з 19.06.2023 року по 13.07.2023 року.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, в тому випадку коли спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.

Отже, надані відповідачем докази свідчать про відсутність предмету спору, що у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України є підставою для закриття провадження у справі.

Згідно з частиною 3 статті 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Позивач просив стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 2147,20 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 7000 грн.

У свою чергу, відповідач проти покладення на нього витрат позивача зі сплати судового збору та на професійну правничу допомогу заперечував, оскільки вважає, що не порушував жодних прав позивача.

Суд при вирішенні питання про розподіл судових витрат позивача зі сплати судового збору в справі виходить із наступного.

Частиною 4 статті 231 ГПК України встановлено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Частиною 1 ст.123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (ч.3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 ГПК України).

Відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відтак, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.07.2022 у справі № 910/7765/20.

Як слідує з матеріалів справи, позивачем на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката долучено копії договору про надання правової допомоги від 31.12.2020 № 1/20ю, додатку від 29.03.2023 № 1 до договору, додаткової угоди від 09.01.2023 № 2, акту надання послуг від 18.05.2023 № 27 на суму 7000 грн.

Суд з урахуванням обставин даної справи, зокрема ціни позову та повного погашення заборгованості відповідачем, враховуючи те, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору, дійшов висновку не присуджувати позивачу всі витрати на професійну правову допомогу та стягнути лише 4000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Частиною 3 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Виходячи з того, що відповідачем сплачено суми страхового відшкодування після відкриття провадження у справі, суд дійшов висновку про покладення судових витрат на сплату судового збору на відповідача.

Керуючись статтями 126, 129, 231, 233, 235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі № 910/7912/23.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ТРАНСПОРТНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ." (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 77; код 22945712) на користь Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "УНІКА" (04112, м. Київ, вул. Теліги Олени, 6 літ. В; код 20033533) 4000 (чотири тисячі) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу адвоката та 2147 (дві тисячі сто сорок сім) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ на виконання ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає оскарженню в порядку розділу IV ГПК України.

Суддя С.О. Чебикіна