Ухвала суду № 113083690, 29.08.2023, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/2491/23 4-с/335/27/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2023 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд у складі головуючого судді Алєксєнка А.Б., за участю секретаря судового засідання Безштанківської К.О., представника стягувача ОСОБА_1 адвоката Волошиної Є.В., представника боржника АТ «ЗАлК»-Сосіна Т.Ю.,розглянувшиу відкритомусудовому засіданніскаргу ОСОБА_1 на дії заступниканачальника Лівобережноговідділу державноївиконавчої службиу містіЗапоріжжі Південногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Одеса)Соколенко СвітланиМиколаївни, зацікавленаособа Акціонернетовариство «Запорізькийвиробничий алюмінієвийкомбінат»,-

ВСТАНОВИВ:

24 липня 2023 року ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Волошиної Є.В. звернувся до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя зі скаргою, в якій, з урахуванням уточнених вимог, просить визнати неправомірними постанови заступника начальника Лівобережного відділудержавної виконавчоїслужби умісті ЗапоріжжіПівденного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Одеса)Соколенко С.М. від 11.07.2023 року про зупинення виконавчих дій за виконавчим провадженням №72167572, 7216847, 72168866, 72167921 та зобов`язати державного виконавця Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) скасувати вказані постанови від 11.07.2023 про зупинення виконавчих дій, зобов`язати державного виконавця Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) поновити виконавчі провадження №72167572, 72168647, 72168866, 72167921.

В обґрунтування скарги зазначено про те, що рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя у справі № 335/2491/23 було задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 . Стягнуто з Акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» на користь позивача нараховану, але не виплачену заробітну плату у розмірі 105244 (сто п`ять тисяч двісті сорок чотири) гривні 12 копійок, компенсацію за невикористану відпустку за посадою головного метролога, технічного відділу, технічної дирекції у розмірі 9800 (дев`ять тисяч вісімсот) гривень 00 копійок, вихідну допомогу за посадою головного метролога, технічного відділу, технічної дирекції у розмірі 21 000 (дадцять одна тисяча) гривень 00 копійок, а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1 700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 копійок.

Після набрання рішенням законної сили та отримання виконавчих листів скаржником було подано їх до примусового виконання до Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса). 05.07.2023 головним державним виконавцем було відкрито виконавчі провадження ВП №72167572, ВП №72168647, ВП № 72168866, ВП №72167921.

11.07.2023 ОСОБА_1 звернулася до Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) з метою ознайомлення з матеріалами справи, під час чого йому стало відомо про те, що рішення не виконується у зв`язку з зупиненням даного виконавчого провадження та йому було надано постанови про зупинення вчинення виконавчих проваджень від 11.07.2023 року.

Відповідно до оскаржуваних постанов вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях ВП №72167572, ВП №72168647, ВП № 72168866, ВП №72167921 було зупинене згідно пункту 12 частини 1 статті 34, статті 35 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404VIII (підстава Наказ Фонду державного майна України від 18.06.2018 року № 810 «Про внесення змін до Наказу ФДМУ від 27.03.2018 року № 447 «Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2018 році»).

Скаржник вважає, що при прийнятті оскаржуваної постанови про зупинення виконавчого провадження державним виконавцем порушено вимоги закону, оскільки не враховано положення Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 року №4901-VI, положення Конвенції про захист заробітної плати від 01.07.1949 № 45, вимоги Європейської Конвенції з прав людини, чим порушено його право на виконання судового рішення.

21.08.2023 на адресу суду надійшли заперечення заступника начальника Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Соколенко С.М. на скаргу ОСОБА_1 у якій остання просить суд у задоволенні скарги відмовити, зазначаючи наступне. Так, при винесенні постанови про зупинення вчинення виконавчих дій, керуючись ч. 1 п. 12 ст. 34 ЗУ «Про виконавче провадження», державний виконавець виконав свій обов`язок та своєчасно в повному обсязі вчинив виконавчі дії відповідно до Закону. Виконавче провадження зупинене на строк до закінчення однорічного строку з дня завершення приватизації або до припинення приватизації відповідного об`єкта, тобто після вилучення боржника АТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» з переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації. Разом з цим, враховуючи, що державним виконавцем, у зв`язку з зупиненням виконавчих проваджень, не можливо вжити заходів щодо перевірки та звернення на виявлене у боржника майно та кошти вбачається відсутність підстав вчинення державним виконавцем дій у відповідності до Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» з метою виконання виконавчого провадження на користь ОСОБА_1

29.08.2023 на адресу суду надійшли заперечення АТ «ЗАлК» на скаргу стягувача на дії державного виконавця, у яких боржник просить суд у задоволені скарги відмовити виходячи з наступного.

Так, АТ «ЗАлК є суб`єктам господарювання державного сектору економіки: 68,0095% акцій статутного капіталу якого належить Державі та господарська діяльність контролюється і узгоджується ФДМУ, відповідно до вимог чинного законодавства. Наказом ФДМУ №1 від 04.01.2022 року, з врахуванням змін згідно Наказу ФДМУ №978 від 02.09.2022 року та Наказу ФДМУ №465 від 10.03.2023 року АТ «ЗАлК» включено до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації. Приписами п.12 ч.1ст.34 ЗУ «Про виконавче провадження»законодавець зобов`язує державного виконавця зупинити вчинення виконавчих дій у разі включення єдиного майнового комплексу боржникадержавного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу боржникагосподарського товариства до переліку об`єктів малої або великою приватизації, що підлягають приватизації. При цьому, вимогами ч.7ст.35 ЗУ «Про виконавче провадження»безпосередньо визначено строк, на який зупиняється вчинення виконавчих дій у таких випадках, а самеу випадку передбаченому пунктом 12 частини 34 цьогоЗакону, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій до закінчення однорічного строку з дня завершення приватизації або до припинення приватизації відповідного об`єкта приватизації. Таким чином, заступником начальника Лівобережного відділу державної виконавчої служби у м.Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Соколенко С.М. по вказаних виконавчих провадженнях було прийнято законне та обґрунтоване рішення про зупинення вчинення виконавчих дій.

У судовому засіданні представник стягувача ОСОБА_1 - адвокат Волошина Є.В. підтримала подану скаргу та просила суд її задовольнити.

Представник боржника АТ «ЗАлК» - Сосін Т.Ю. у судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги та просив суд у її задоволені відмовити з підстав викладених у запереченнях.

Заступник начальника Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонльного управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Соколенко С.М. у судове засідання не з`явилась, у запереченнях на скаргу просила розгляд скарги провести за відсутності представника Лівобережного ВДВС у м.Запоріжжі.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши скаргу та додані до неї документи, матеріали справи у їх сукупності, суд приходить до таких висновків.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 25 квітня 2023 року у справі № 335/2491/23 було задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 . Стягнуто з Акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» на користь ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену заробітну плату у розмірі 105 244 (сто п`ять тисяч двісті сорок чотири) гривні 12 копійок, компенсацію за невикористану відпустку за посадою головного метролога, технічного відділу, технічної дирекції у розмірі 9800 (дев`ять тисяч вісімсот) гривень 00 копійок, вихідну допомогу за посадою головного метролога, технічного відділу, технічної дирекції у розмірі 21 000 (дадцять одна тисяча) гривень 00 копійок, а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1 700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 копійок.

На виконання вказаного судового рішення Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя року було видано виконавчі листи.

Відповідно до частини 1 статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України «Про виконавче провадження».

На виконання виконавчих листів, виданих Орджонікідзевським районним судом м.Запоріжжя, 05.07.2023 головним державним виконавцем Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) відкрито виконавчі провадження:

- №72167572 з примусового виконання виконавчого листа від 07.06.2023 по справі 335/2491/23 про стягнення з боржника вихідної допомоги за посадою головного метролога технічного відділу технічної дирекції у розмірі 21000 (двадцять одна тисяча) гривень;

- №72167921 з примусового виконання виконавчого листа від 07.06.2023 по справі 335/2491/23 про стягнення з боржника витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот ) гривень;

- №72168866 з примусового виконання виконавчого листа від 07.06.2023 справі 335/2491/23 про стягнення з боржника компенсації за невикористану відпустку за посадою головного метролога, технічного відділу, технічної дирекції у розмірі 9800 (дев`ять тисяч вісімсот) гривень 00 копійок;

- №72168647 з примусового виконання виконавчого листа від 07.06.2023 справі 335/2491/23 про стягнення з боржника нарахованої, але не виплаченої заробітну плату у розмірі 105 244 (сто п`ять тисяч двісті сорок чотири) гривні 12 копійок.

Постановами заступника начальника Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Соколенко С.М. від 11.07.2023 року було зупинено здійснення виконавчих дій по виконавчим провадженням №72167572 та № 70602256, №72167921, №72168866, №72168647 на підставі п. 12 ч. 1 ст. 34, ст. 35 ЗУ «Про виконавче провадження», та наказу Фонду державного майна України від 06.01.2021 № 5 Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2021 році. Продовжено у 2023 році.

В силу приписів ст. 19 Конституції України, ст. 1 Закону № 1404-VIIIдержавний виконавець повинен вчиняти виконавчі дії не лише з дотриманням Закону України «Про виконавче провадження», а й відповідно до інших законів, які є обов`язковими при вчиненні ним тих чи інших виконавчих дій, що є гарантією належного виконання виконавцем своїх обов`язків і недопущення порушення прав сторін виконавчого провадження.

Положеннями ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням, зокрема, засад: верховенства права, обов`язковості виконання рішень, законності, справедливості, неупередженості та об`єктивності.

Підстави та порядок зупинення вчинення виконавчих дій визначено статтею 34 Закону України «Про виконавче провадження».

Так, відповідно до п.12 вказаної статті виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі, включення єдиного майнового комплексу боржника - державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу боржника - господарського товариства до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації.

Відповідно до ч.7 ст.35 Закону України «Про виконавче провадження» у випадку, передбаченомупунктом 12частини першої статті 34 цього Закону, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій до закінчення однорічного строку з дня завершення приватизації або до припинення приватизації відповідного об`єкта приватизації.

Наказом Фонду державного майна України від 04.01.2022 № 1 «Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації у 2022 році», АТ ««Запорізький алюмінієвий комбінат» входить до переліків мало приватизації, що підлягають приватизації в 2022 році.

Згідно наказу Фонду державного майна України №232 від 10.02.2023 «Про внесення змін на наказу Фонду державного майна України від 04.01.2022 №1 «Про затвердження об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації зі змінами» продовжено приватизацію Акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат».

Посилаючись на дану обставину, заступником начальника Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Соколенко С.М. винесено оскаржувані постанови про зупинення вчинення виконавчих дій.

Водночас, гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів визначених Законом України «Про виконавче провадження», та особливості їх виконання встановлюються Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 року № 4901-VI.

Статтею 10 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII визначено, що заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Частиною 1 статті 18 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону № 1404-VIII, виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з приписами частини 1 та 2 статті 48 Закону № 1404-VIII, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Статтею 52 Закону № 1404-VIII визначені особливості звернення стягнення на кошти та майно боржника - юридичної особи, фізичної особи підприємця, за приписами частини 1 якої виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов`язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

За приписами частини 5 цієї статті у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Відповідно до вимог частини 2 статті 56 Закону № 1404-VIII арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Порядок зупинення вчинення виконавчих дій визначено статтею 34Закону №1404-VIII, відповідно до пункту 12 частини 1якої виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення єдиного майнового комплексу боржника -державного або комунального підприємства, пакета акцій(часток)у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу боржника-господарського товариства до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації (із змінами, внесеними згідно із Законом№ 2468-IX від 28.07.2022.

Частиною 1 статті 3 Закону N 2269-VIII визначено, що законодавство України про приватизацію складається з цього Закону, інших законодавчих актів. Галузеві особливості приватизації об`єктів державної власності можуть встановлюватися виключно законами.

Цим Законом у статтях 26, 28 установлено, що під час приватизації об`єкта державної або комунальної власності шляхом його продажу на аукціоні, викупу між продавцем і покупцем укладається відповідний договір купівлі-продажу. До договору купівлі-продажу включаються передбачені умовами аукціону, викупу зобов`язання сторін, зокрема, щодо погашення боргів із заробітної плати та перед бюджетом, простроченої кредиторської заборгованості підприємства. З моменту переходу права власності на об`єкт приватизації покупець, який придбав об`єкт приватизації, зобов`язаний виконувати всі умови договору купівлі-продажу об`єкта приватизації. Особи, які придбали державні або комунальні підприємства як єдині майнові комплекси, є правонаступниками їх майнових прав (крім права постійного користування земельною ділянкою) і обов`язків відповідно до умов договору між продавцем і покупцем та законодавства України.

Згідно із статтею 10 вказаного Закону порядок приватизації державного і комунального майна передбачає, зокрема, формування та затвердження переліків об`єктів, що підлягають приватизації; опублікування переліку об`єктів, що підлягають приватизації, в офіційних друкованих виданнях державних органів приватизації, на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України, на офіційних сайтах місцевих рад та в електронній торговій системі; прийняття рішення про приватизацію; опублікування інформації про прийняття рішення про приватизацію об`єкта та у випадках, передбачених цим Законом, інформації про вивчення попиту для визначення стартової ціни; проведення інвентаризації та оцінки відповідно до законодавства; затвердження у випадках, передбачених цим Законом, умов продажу об`єктів приватизації, розроблених аукціонною комісією; опублікування інформації про умови продажу, в тому числі стартову ціну об`єкта приватизації; проведення аукціону, укладення договору купівлі-продажу; укладення договору купівлі-продажу в разі приватизації об`єкта шляхом викупу; опублікування інформації про результати приватизації; прийняття рішення про завершення приватизації.

Приватизація об`єкта вважається завершеною з моменту його продажу та переходу до покупця права власності або завершення розміщення всіх акцій, передбачених до продажу планом розміщення акцій, і оформлюється наказом відповідного органу приватизації.

Слід зазначити, що цим Законом, як до речі і Законом № 1404-VIII, не встановлюється заборона (мораторій) на звернення стягнення на підставі виконавчих документів, які підлягають примусовому виконанню на майно боржника у разі його включення до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для висновку, що приватизація державного підприємства унеможливлює в подальшому примусове виконання рішень щодо стягнення заборгованості, пов`язаною з трудовими правовідносинами, оскільки зупиненням вчинення виконавчих дій це стягнення лише відтерміновується у часі.

В свою чергу, Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" встановлюються гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження" та особливості їх виконання (ч. 1 ст. 1 цього Закону), саме цим Законом затверджено порядок погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою.

Відповідно до частини 1 ст. 2 Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державне підприємство.

Стаття 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" передбачає особливості виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства.

Так, відповідно до ч. 1 та 2 ст. 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства здійснюється в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених Законом.

Таким чином, державний виконавець зобов`язаний враховувати і норми Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Суд звертає увагу на те, що у спірних правовідносинах зупинення вчинення виконавчих дій порушує право ОСОБА_1 на виконання судового рішення

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (ст.22 Конституції України).

Також суд наголошує, що відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

На цей час виконавчі листи видані Орджонікідзевським районного суду м. Запоріжжя у справі №335/2491/23 залишені не виконаними.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення ЄСПЛ у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23.09.1982 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21.02.1986 року, «Щокін проти України» від 14.10.2010 року, «Сєрков проти України» від 07.07.2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23.11.2000 року, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22.01.2009 року, «Трегубенко проти України» від 02.11.2004 року, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014 року) визначено три критерії, які слід оцінювати, аналізуючи сумісність втручання в право особи на мирне володіння майном з гарантіями ст. 1 Першого протоколу, а саме: чи можна вважати втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) є пропорційним визначеним цілям.

У контексті статті 1 Першого протоколу Конвенції майном є заробітна плата, а також присуджені судом виплати.

Неспроможність державних органів надати заявнику майно, присуджене йому згідно з остаточним рішенням суду становить втручання, несумісне з гарантіями, закріпленими в пункті 1 статті 1 Першого протоколу(рішення у справах «Бурдов проти Росії» від 07.05.2002 року, «Войтенко проти України» від 29.06.2004 року).

Звертає суд увагу і на критерій якості закону, як складової верховенства права, та складової першого критерію правомірності втручання, адже згаданий п. 12 ч. 1ст.34Закону України«Про виконавчепровадження» визначає, що виконавець зупиняє виконавчих дій у разі включення державних підприємств або пакетів акцій (часток) господарських товариств до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації.

Проте, із наведеної норми не є зрозумілим, в якому випадку зупиняються виконавчі дії - у разі включення кредитора, чи все ж таки боржника до переліку об`єктів приватизації; чи є підставами для зупинення те, що підприємство вже було включено у цей перелік на час відкриття виконавчого провадження.

Наказом Фонду державного майна України від 27.03.2017 року № 447 «Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації у 2018 році», включено пакет акцій (часток) АТ «Запорізький алюмінієвий комбінат» до переліку об`єктів мало приватизації, що підлягають приватизації.

Встановлено, що АТ «ЗАЛК» знаходиться в Додатку 6 (перелік державних пакетів акцій (часток) господарських товариств та інших господарських організацій і підприємств, заснованих на базі об`єднання майна різних форм власності, приватизацію яких розпочато в 2018-2019 роках) до наказу Фонду державного майна України від 28.12.2019 року № 1574, як об`єкт малої приватизації, що підлягають приватизації в 2020 році.

У 2021 році АТ «ЗАЛК» також увійшло у перелік майна, об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації у цьому році (Додаток 1 до наказу Фонду державного майн України від 06.01.2021 № 5).

Згідно з додатком № 1 до Наказу Фонду державного майна України «Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2022 році» № 1 від 04.01.2022 року (Перелік державних пакетів акцій (часток) господарських товариств та інших господарських організацій і підприємств, заснованих на базі об`єднання майна різних форм власності) належні державі пакет акцій АТ «ЗАлК» в розмірі 68,0095% статутного капіталу включено в перелік об`єктів, що підлягають приватизації в 2022 році.

Згідно з п.1 Наказу №978 від 02.09.2022 року Фонду державного майна України внесені зміни до заголовка та пункту 1 наказу Фонду державного майна України від 04.001.2022 №1 «Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, виключивши слова та цифри «в 2022 році».

Також суд зауважує, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Згідно ч. 2 ст. 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01.07.1949 року № 95, ратифікованою Україною 04.08.1961. Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватися заробітна плата. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї. Зазначені положення Конвенції узгоджуються з положеннями Конституції України та прийнятим на їх виконання спеціальним законодавством. Прикладом зазначеного є особливий порядок встановлений щодо допущення негайного виконання судового рішення в обсязі місячної заробітної плати.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що втручання держави у право на мирне володіння майном у даному випадку здійснюється не на підставі принципу верховенства права та є непропорційним меті втручання, якою, вочевидь є запобігання знецінення активів підприємств, що підлягають приватизації, що не було враховано державним виконавцем при винесенні оскаржуваної постанови.

Отже, з огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржувані постанови від 11.07.2023 року про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях №72167572 та № 70602256, №72167921, №72168866, №72168647 є необґрунтованими та підлягають скасуванню, а вимоги скарги задоволенню.

Керуючись ст.ст. 353, 354, 447, 449 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_1 надії заступниканачальника Лівобережноговідділу державноївиконавчої службиу містіЗапоріжжі Південногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Одеса)Соколенко СвітланиМиколаївни, зацікавлена особа Акціонерне товариство «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» - задовольнити.

Визнати неправомірними постанови заступника начальникаЛівобережного відділудержавної виконавчоїслужби умісті ЗапоріжжіПівденного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Одеса)Соколенко СвітланиМиколаївни від 11.07.2023 року про зупинення виконавчих дій за виконавчими провадженнями № 72167572, 72168647, 72168866, 72167921.

Зобов`язати заступника начальника Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Соколенко Світлану Миколаївну скасувати постанови від 11.07.2023 року про зупинення виконавчих дій за виконавчими провадженнями № 72167572, 72168647, 72168866, 72167921.

Зобов`язати заступника начальника Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Соколенко Світлану Миколаївну поновити виконавчі провадження № 72167572, 72168647, 72168866, 72167921.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів, з дня проголошення ухвали. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 29 серпня 2023 року.

Суддя: А.Б.Алєксєєнко