Ухвала суду № 113080618, 28.08.2023, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/9851/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2023 року суддя Подільського районного суду м.Києва Головчак М. М., перевіривши матеріали цивільної справи за позовом приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги, -

В С Т А Н О В И В :

До Подільського районного суду міста Києва надійшла позовна заява приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги.

Вивчивши матеріли позовної заяви разом з долученими до неї додатками на предмет дотримання вимог цивільного процесуального законодавства, суддя приходить до наступних висновків.

На виконання вимог ч.6 ст.187 Цивільного процесуального кодексу України, суддею в порядку досудової підготовки справи, здійснено запит до Електронного реєстру територіальної громади м. Києва «ГІОЦ/КМДА», відповідно до наданої інформації з якої вбачається, що ОСОБА_1 , був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , по 24.02.2021 та знятий з реєстраційного обліку в зв`язку зі смертю.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 55 Цивільного процесуального кодексу України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв`язку із вибуттям із процесу суб`єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки право попередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.

Цивільний процесуальний кодекс України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі. Навпаки, ЦПК України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона - учасник процесу вибула з певних причин, у тому числі й у зв`язку зі смертю, після відкриття провадження у справі.

Залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства, є порушенням права, свобод та інтересів третіх осіб.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі №183/4229/14-ц.

Діючим цивільно-процесуальним законодавством не передбачено судового врегулювання спору з особою, яка на час звернення до суду померла.

Правонаступництво у разі смерті фізичної особи у порядку ст. 55 Цивільного процесуального кодексу України можливе шляхом залучення правонаступника, а не заміни відповідача, лише за умови, що фізична особа померла після пред`явлення позову та відкриття провадження у справі.

На момент вирішення питання про відкриття провадження у справі відповідач значиться померлим, його цивільна правоздатність і дієздатність припинились.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 186 Цивільного процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі якщо, серед іншого, настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які звернулися із позовною заявою або до яких пред`явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

З огляду на викладене, суддя дійшов до висновку про відмову у відкритті провадження оскільки суду стало відомо про смерть відповідача до відкриття провадження по справі, в той же час, захист прав позивача має здійснюватися шляхом пред`явлення позову за тими же вимогами шляхом подання позову до потенційних спадкоємців майна померлого.

Також суддя звертає увагу представника позивача, що за отриманими відомостями з електронного реєстру територіальної громади м. Києва «ГІОЦ/КМДА», ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Отже, представником позивача зазначено відповідачами малолітні особи.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 47 ЦПК України здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

Оскільки діючим законодавством не передбачено можливість дитини особисто здійснювати цивільні процесуальні права, тому для вирішення заявлених позивачем вимог необхідно було зазначити в суб`єктному складі законного представника, який діє в інтересах малолітнього відповідача.

Від належного суб`єктного складу сторін залежить питання про задоволення позовних вимог з підстав їх законності, при цьому саме позивач несе ризик заявлення вимог до неналежного відповідача, що може бути самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Законними представниками є батьки, усиновителі, батьки-вихователі, прийомні батьки, патронатні вихователі, опікуни, піклувальники, представники закладів, інші особи, які виконують функції опікунів і піклувальників (МВС, Наказ "Про затвердження Інструкції з організації роботи підрозділів кримінальної міліції у справах дітей" від 19.12.2012 N 1176).

Враховуючи те, що малолітня особа не може бути відповідачем по даній справі, оскільки не має цивільної процесуальної дієздатності та не може здійснювати цивільні процесуальні права, а також виконувати свої обов`язки в суді, суд прийшов до висновку, що позивачу необхідно визначитися з колом учасників справи.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 175, 177, 186, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, -

У Х В А Л И В :

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги.

Копію ухвали разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

СуддяМ. М. Головчак