Вирок № 113077554, 29.08.2023, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/2627/21

Провадження № 1-кп/545/32/23

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.08.2023 року Полтавський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілого ОСОБА_4 ,

представників потерпілого ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7

обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9

представника цивільного

відповідача ОСОБА_10

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №62019170000001342 від 18.12.2019 року, що надійшло від Полтавської обласної прокуратури стосовно обвинувачених:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця смт. Диканька Полтавської області, українця, освіта вища, одруженого, інспектора взводу № 1 роти № 2 батальйону УПП в Полтавській області ДПП НПУ, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця с. Ковалівка Полтавського району Полтавської області, українця, освіта вища, неодруженого, маючого на утриманні одну малолітню дитину, поліцейського взводу № 2 роти № 2 батальйону УПП в Полтавській області ДПП НПУ, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 28, ч. 2 ст.365 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Обвинувачений ОСОБА_8 має спеціальне звання лейтенант поліції, був призначений наказом ДПП НПУ № 356 о/с від 08.09.2017 на посаду інспектора роти № 2 батальйону УПП в Полтавській області ДПП НПУ, є працівником правоохоронного органу, наділений повноваженнями представника влади.

Обвинувачений ОСОБА_9 , має спеціальне звання капрал поліції, був призначений наказом ДПП НПУ № 868 о/с від 11.11.2019 на посаду поліцейського роти № 2 батальйону УПП в Полтавській області ДПП НПУ, є працівником правоохоронного органу, наділений повноваженнями представника влади.

Згідно обвинувального акту, будучи наділеними від імені держави владою та службовими повноваженнями працівників правоохоронного органу, що передбачені Конституцією України, законами України, під час патрулювання міста Полтави та Полтавського району ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , маючи можливість діяти в межах наданих їм прав та повноважень, тобто застосовувати поліцейські заходи у точній відповідності із законом, всупереч ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 3, 19, 21, 28, 68 Конституції України, ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 7, 8, 18, 29, 30-32, 42-45 Закону України «Про Національну поліцію», усвідомлюючи протиправність своїх дій та настання наслідків, маючи умисел на перевищення наданих їм прав та повноважень, діючи спільно перевищили владу та надані їм службові повноваження - умисно, явно вийшовши за межі наданих їм прав та повноважень, свідомо порушили зазначені норми.

Так, обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , 02.12.2019року приблизно о 07 год. 00 хв., після отримання на службовий планшет інформації щодо відпрацювання вчинення розбою у складі екіпажу патрульної поліції «АЛТЕЙ-0107» спільно з інспектором роти № 2 батальйону УПП в Полтавській області ДПП НПУ лейтенантом поліції ОСОБА_11 , здійснювали патрулювання території міста Полтави та Полтавського району.

02.12.2019 приблизно у період часу з 07 год. 15 хв. до 07 год. 17 хв., більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, працівниками УПП в Полтавській області ДПП НПУ ОСОБА_11 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 під час несення служби неподалік будинків АДРЕСА_4 (більш точне місце в ході досудового розслідування не встановлено), зупинено ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який у цей час прямував до місця своєї роботи.

Працівники патрульної поліції, в порушення положень Закону України «Про Національну поліцію», не представилися та не пред`явили потерпілому службові посвідчення, відразу та доступно не пояснили причин його зупинення та завчасно не роз`яснили останньому щодо здійснення відеофіксації вказаних подій і його права. При цьому ОСОБА_8 агресивно та настирно цікавився у ОСОБА_4 щодо вмісту його особистих речей.

Внаслідок неправильних з огляду на Закон України «Про Національну поліцію» та обстановки, що склалася, дій працівників патрульної поліції, між ними та потерпілим зав`язався словесний конфлікт, під час якого, потерпілий, будучи обурений неправомірними діями працівників поліції, нецензурно висловився в бік ОСОБА_8 .

Хоча потерпілий під час спілкування з поліцейськими і вступив з ними в суперечку, оспорював законність їхніх дій і цілком правомірно вимагав від них пред`явити посвідчення, й робив це в дещо зухвалій манері, однак його поведінка не була ані насильницькою, ані в такій мірі агресивною, яка б виправдала застосування сили та спеціальних засобів до потерпілого в обстановці, що склалася, а сам потерпілий не був завчасно попереджений про можливе застосування до нього сили та спеціальних засобів, хоча таке попередження в даній ситуації не є невиправданим чи неможливим через загрозу життю та здоров`ю поліцейських або можливість настання інших тяжких наслідків.

У подальшому, ОСОБА_8 , діючи спільно з ОСОБА_9 без попередньої змови між собою, виявивши, як на його думку, в діях ОСОБА_4 адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, маючи можливість застосувати в межах своєї компетенції поліцейські превентивні заходи, зокрема щодо припинення вчиненого, на думку ОСОБА_8 , адміністративного правопорушення, умисно, бажаючи продемонструвати свою вагомість перед ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що затримання, а відтак і заходи фізичної сили застосовуються у випадках, коли вичерпано і не дали бажаних результатів усі інші форми поліцейських заходів впливу до особи, усвідомлюючи, що вчиняє дії, виконання яких можливе лише в особливих випадках та з додержанням особливого порядку, повідомив ОСОБА_4 про те, що він буде затриманий, та вимагав від потерпілого розвернутися до нього спиною та завести руки за спиною для застосування спеціальних засобів обмеження рухомості - кайданок.

Водночас, ОСОБА_4 , розуміючи надуманість причин його затримання та застосування до нього спеціальних засобів обмеження рухомості - кайданок працівниками поліції, будучи впевненим у своїй невинуватості, вважаючи, що діє законно, не розвернувся до працівників поліції спиною самостійно та не склав руки за спиною.

Так, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , приблизно о 07 год. 18 хв. поблизу будинків АДРЕСА_4 , без заздалегідь вголос зробленого попередження про застосування фізичної сили та не надавши достатнього часу для виконання законної вимоги поліцейського, з метою підтвердження своєї значимості, як працівників правоохоронного органу, з мотивів встановлення та доведення своєї зверхності над ОСОБА_4 , діючи спільно, без попередньої змови між собою, застосували до потерпілого ОСОБА_4 фізичну силу, а саме: ОСОБА_8 схватив своїми руками за праву верхню кінцівку ОСОБА_4 , а ОСОБА_9 - за ліву верхню кінцівку потерпілого, затримавши останнього з метою доставки до Полтавського РВП Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області для припинення адміністративного правопорушення та складання відповідного протоколу.

Після чого ОСОБА_8 , діючи спільно з ОСОБА_9 , утримував ОСОБА_4 за праву верхню кінцівку останнього в області зап`ястку та передпліччя, а ОСОБА_9 - за ліву верхню кінцівку ОСОБА_4 з метою застосування спеціальних засобів обмеження рухомості - кайданок, не пояснюючи підстав для їхнього застосування.

Тримаючи ОСОБА_4 за верхні кінцівки останнього, ОСОБА_8 , діючи спільно з ОСОБА_9 без попередньої змови між собою, продовжуючи здійснювати свої протиправні дії, приблизно о 07 год. 19 хв., знаходячись поблизу будинків №№ 18-24 по вулиці Василя Барки в с. Горбанівка, Полтавського району Полтавської області, із застосуванням надмірної для вказаних обставин фізичної сили, шляхом захвату обома своїми руками правої верхньої кінцівки ОСОБА_4 , загнув її за спину та підняв завернуту за спиною ОСОБА_4 праву верхню кінцівку догори, нахиляючи тулуб потерпілого вперед, а ОСОБА_9 шляхом захвату обома своїми руками лівої верхньої кінцівки ОСОБА_4 , загнув її за спину та підняв завернуту за спиною ОСОБА_4 ліву верхню кінцівку догори, нахиляючи тулуб потерпілого вперед.

При цьому ОСОБА_4 декілька разів голосно закликав працівників поліції не робити йому боляче та звертав їхню увагу на біль у лівій руці, що повністю ігнорувалося працівниками поліції.

ОСОБА_8 , діючи спільно з ОСОБА_9 без попередньої змови між собою, одягнув на праву руку ОСОБА_4 браслет спеціального засобу обмеження рухомості - кайданок, та в подальшому взявся за ліву верхню кінцівку потерпілого в області зап`ястка, яку тримав ОСОБА_9 , та на яку, смикнувши її догори, також одягнув браслет спеціального засобу обмеження рухомості - кайданок, фактично затримавши та порушивши конституційне право ОСОБА_4 на свободу та особисту недоторканність.

Так, під час затримання ОСОБА_4 працівники патрульної поліції ОСОБА_8 та ОСОБА_9 явно вийшли за межі наданих їм повноважень, перевищили міру, необхідну для виконання покладених на них обов`язків, нехтуючи вимогами закону про те, що у разі неможливості уникнути застосування фізичної сили можливість завдання шкоди здоров`ю правопорушника повинна зводитись до мінімуму.

Обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , діючи умисно без попередньої змови між собою, без об`єктивних на те підстав, завдали потерпілому ОСОБА_4 середньої тяжкості тілесні ушкодження, а також застосували щодо нього спеціальні засоби обмеження рухомості - кайданки в обстановці, яка не вимагала їх застосування, чим образили гідність останнього та спричинили болісні відчуття.

Застосування з боку ОСОБА_8 та ОСОБА_9 фізичної сили стосовно потерпілого ОСОБА_4 не відповідало конкретним обставинам, що склалися, характеру правопорушення і поведінці правопорушника, який при вказаних обставинах фактично не вчинював адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення та не створював будь-якої загрози життю або здоров`ю громадян чи по відношенню до ОСОБА_8 як працівника поліції та його колег, які перебували поряд із ним.

Після доставлення ОСОБА_4 до Полтавського РВП Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області, який розташований за адресою: вул. О. Пчілки, буд. 19А, в м. Полтаві, ОСОБА_11 склала відносно ОСОБА_4 протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, який направлено до Полтавського районного суду Полтавської області, та провадження 10.03.2020 закрито у зв`язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

В результаті протиправних, спільних, умисних дій ОСОБА_8 та ОСОБА_9 щодо затримання та застосування ними спеціальних засобів обмеження рухомості і фізичного насильства стосовно потерпілого ОСОБА_4 , останньому було спричинено відповідно до висновку комісійної судово-медичної експертизи № 20 від 15.03.2021 тілесне ушкодження у вигляді порушення цілісності ротаторної манжетки лівого плечового суглобу: неповні розриви сухожилків надостного та підостного м`язів у місці їх приєднання до великого горбика лівої плечової кістки, і відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості як за критерієм тривалого розладу здоров`я, так і як таке, що призвело до стійкої втрати працездатності менше ніж на третину (п.п. 2.2.1.в), 2.2.2, 2.2.3 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995.

Дії ОСОБА_8 стороною обвинувачення кваліфіковані за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 365 КК України, як перевищення влади та службових повноважень, тобто умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, що супроводжувалися насильством та застосуванням спеціальних засобів, болісними та такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, за відсутності ознак катування, вчиненого групою осіб без попередньої змови між собою.

Дії ОСОБА_9 стороною обвинувачення кваліфіковані за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 365 КК України, як перевищення влади та службових повноважень, тобто умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, що супроводжувалися насильством та застосуванням спеціальних засобів, болісними та такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, за відсутності ознак катування, вчиненого групою осіб без попередньої змови між собою.

Будучи допитаним у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 свою вину у інкримінованому кримінальному правопорушенні не визнав повністю а також не визнав цивільний позов потерпілого. Пояснив, що 01.12.2019 року він спільно з ОСОБА_9 та ОСОБА_11 заступили на чергування. В вечірній час було орієнтування по пограбуванню але патрулюючи прилеглі території вони ніяких підозрілих осіб схожих на злочинця не виявили і вранці 02.12.2019 року близько 07год.00хв. повертались з патрулювання до управління патрульної поліції і проїжджаючи по с.Горбанівка по вул. Василя Брики ( колишня вул. Щорса) та помітив ійдучого на зустріч чоловіка, який здався підозрілим та таким, що схожий по орієнтуванню на особу, що вчинила пограбування. Перебуваючи за кермом він включив проблискові маячки та зупинив службовий автомобіль. В цей час чоловік проходив мимо автомобіля та він попрохав його зупинитись але чоловік нецензурно висловися в його бік і продовжив рух далі , на що він знову попрохав невідомого зупинитись але чоловік знову послав його нецензурною лайкою. В цей час з автомобіля також вийшов ОСОБА_9 , який був без спецзасобів оскільки на той час проходив стажування. Наскільки пам`ятає то вийшовши з автомобіля відразу включив нагрудну камеру відео фіксації. Продовжуючи рух він повідомив чоловіка , що є орієнтування і що йому необхідно запинитись . Після чого чоловік зупинився а він надавши на огляд посвідчення представився хто він . В цей час підійшов ОСОБА_9 , а також ОСОБА_11 , яка надала для огляду матеріал орієнтування , який був в планшеті. Після чого він запитав у чоловіка, що в нього в рюкзаку на що він повідомив, що граната на що він повідомив йому , щоб розмовляв обережніше і що він буде затриманий на що останній знову відповів , що в нього в рюкзаку граната після чого з метою можливого уникнення завдання шкоди громадянам, які проходили та проїжджали повз подій було вирішено затримати громадянина. Він взяв невідомого за праву руку та завів за спину і також ОСОБА_9 взяв за ліву громадянина руку і яку також завів за спину. Громадянин намагався зашкодити надіванню кайданків та розводив руки в сторони. Початок надівання кайданок розпочинався посеред дороги але потім ми підвели громадянина обличчям до паркану , щоб не перешкоджати руху автомобілів та громадян, і та там вже наділи кайданки. При цьому громадянин чинив активний опір. Коли затримали громадянина то викликали слідчо-оперативну групу і я повідомив командира про подію. Після цього громадянин ними був доставлений до Відділу поліції №2 , що розташований по вул. О.Пчілки в м.Полтаві. Де з ним безпосередньо займалась слідчо-оперативна група а також був запрошений захисник. При цьому ніяких скарг на дії співробітників поліції не висловлював як і не скаржився на болі в руці. Як було встановлено у відділенні поліції невідомим виявився ОСОБА_4 . Також ними був доставлений до відділення і рюкзак, який вони передали поліцейським і самі його не оглядали.

Будучи допитаним у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 свою вину у інкримінованому кримінальному правопорушенні не визнав повністю а також не визнав цивільний позов потерпілого. Пояснив, що в грудні 2019 року він проходив стажування в Управлінні патрульної поліції а тому не мав при собі спецзасобів при здійсненні патрулювань. 01.12.2019 року він спільно з ОСОБА_8 та ОСОБА_11 заступили на чергування. В вечірній час було орієнтування по пограбуванню але патрулюючи прилеглі території вони ніяких підозрілих осіб схожих на злочинця не виявили і вранці 02.12.2019 року близько 07год.00хв. повертались з патрулювання до управління патрульної поліції і проїжджаючи по с.Горбанівка по вул. Щорса ОСОБА_8 , який був за кермом автомобіля помітив йдучого на зустріч чоловіка, який здався йому підозрілим та таким, що схожий по орієнтуванню на особу, що вчинила пограбування. ОСОБА_8 включив проблискові маячки та зупинив службовий автомобіль. В цей час чоловік проходив мимо автомобіля та ОСОБА_8 вийшовши з автомобіля попрохав невідомого зупинитись але чоловік нецензурно висловися в його бік і продовжив рух далі. Він також вийшов з автомобіля де перебував на задньому пасажирському сидінні та пішов за ОСОБА_8 який пішов за чоловіком оскільки той не зупинявся. Він чув як ОСОБА_8 знову попрохав невідомого зупинитись але чоловік знову послав його нецензурною лайкою. Продовжуючи рух ОСОБА_8 повідомив чоловіка , що є орієнтування і що йому необхідно запинитись . Після чого чоловік зупинився і ОСОБА_8 надавши на огляд посвідчення представився хто він . В цей час підійшов він а також ОСОБА_11 , яка надала для огляду матеріал орієнтування , який був в планшеті. Після чого ОСОБА_8 запитав у чоловіка, що в нього в рюкзаку на що він повідомив, що граната на що ОСОБА_8 повідомив чоловіку , щоб розмовляв обережніше і що він буде затриманий на що останній знову відповів , що в нього в рюкзаку граната після чого з метою можливого уникнення завдання шкоди громадянам , які проходили та проїжджали повз подій а також у зв`язку з вчиненням чоловіком хуліганських дій оскільки він кричав нецензурно посеред вулиці де проїжджали автомобілі та перебували інші громадяни було вирішено затримати правопорушника. ОСОБА_8 взяв невідомого за праву руку та завів за спину а він- ОСОБА_9 взяв за ліву громадянина руку і яку також завів за спину. Громадянин намагався зашкодити надіванню кайданків та розводив руки в сторони та висмикував руки. Також прокричав, що в нього зламана рука. Початок надівання кайданок розпочинався посеред дороги але потім вони підвели громадянина обличчям до паркану , щоб не перешкоджати руху автомобілів та громадян, і там вже наділи кайданки. При цьому громадянин чинив активний опір а саме спустився на коліна та похилився вперед, щоб зашкодити надіти кайданки. Коли наділи кайданки та затримали громадянина то викликали слідчо-оперативну групу і ОСОБА_8 повідомив командира про подію. Після цього громадянин ними був доставлений до Відділу поліції №2 , що розташований по вул. О.Пчілки в м.Полтаві. Де з ним безпосередньо займалась слідчо-оперативна група а також був запрошений захисник. При цьому ніяких скарг на дії співробітників поліції не висловлював як і не скаржився на болі в руці. Як було встановлено у відділенні поліції невідомим виявився ОСОБА_4 . Також ними був доставлений до відділення і рюкзак, який вони передали поліцейським і самі його не оглядали.

В підтвердження винуватості ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого їм кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 365 КК України, сторона обвинувачення, посилалася на показання потерпілого та свідків, які були безпосередньо допитані в судовому засіданні.

Так, потерпілий ОСОБА_4 надав суду показання про те, що 02.12.2019 року близько 07год.00хв. він з дому йшов на роботу і йдучи по с.Горбанівка по колишній вул. Щорса він почув з заді голос «Стійте шановний», повернувшись він побачив особу в поліцейській формі, як було з`ясовано в ході досудового слідства це був ОСОБА_8 . Після чого він повідомив поліцейському, що невинний але поліцейський взявся за кобуру та дістав пістолет і сказав- «Стійте.». Потім уточнив, що поліцейський розстебнув кобуру та тримався за неї недостаючи зброю.

При цьому під час продовження допиту в суді ОСОБА_4 змінив покази та повідомив, що йдучи вранці по вул. Щорса він почув спецсигнал та повернувшись побачив поліцейський автомобіль з якого вийшли двоє чоловіків та жінка в формі з поліцейських лише жінка надала посвідчення.

Однак в подальшому змінив покази вказавши, що він попрохав надати посвідчення але вони не надали попрохав надати орієнтування але також не надали і він подумав , що це може і не поліцейські.

В подальшому повідомив, що в нього перебували руки в кишені нащо ОСОБА_8 наказав їх витягти і що я затриманий , що я і зробив..

Також повідомив, що він намагався викликати по телефону 102 однак йому цього не дали зробити оскільки ОСОБА_8 підійшов та зламав йому ліву руку а інший поліцейський підійшов та завів йому другу руку. Вказав, що коли заводили руки за спину то підняли їх і щось хруснуло в лівій руці і він відчув різкий біль. Вказав, що дійсно напружував руки бо держав телефон і думав, що грабіжники, щоб не забрали телефон.

Зазначив, що дійсно висловлювався нецензурно оскільки були неправомірні дії щодо нього особи , які не представились не надали орієнтування та не надали адвоката хоча він і прохав про це. До цих подій рука в нього не була травмована. Після цього як наділи кайданки він ще хвилин 20 був притиснутий до паркану. Потім його посадили до поліцейського автомобіля та повезли до відділу поліції. Там зняли кайданки та провели поверхневий огляд в присутності запрошеного захисника. В рюкзаку було водійське посвідчення та паспорт за яким встановили його особу, речі оглядали без понятих. Потім як склали документи зокрема і за те, що він нібито вчинив хуліганські дії , близько 09год00хв. ранку він з адвокатом поїхав до іншого відділу поліції, що розташований по вул. Сковороди в м.Полтаві та там буквально через 10 хвили відпустили. В цей день він потрапив на роботу лише близько обіду. Та пробув до 17 години вечора з напарником ОСОБА_12 , але працювати не зміг бо боліла рука.

В цей день він зателефонував до свого знайомого лікаря ОСОБА_13 і останній посовітував йому зробити рентген. Він послухав останнього та зробив близько 19години вечора рентген, при цьому в заяві в травмпункті вказав, що впав на вулиці бо в цей час туди зайшли якісь поліцейські і через те він повідомив лікарю таку інформацію. Заяву про вчинений злочин подав лише 05.12.2019 року після консультацій з адвокатом.

Підтримав цивільний позов та вказав, що зазнав страждань від таких дій поліцейських фактично втративши довіру до них, а також у зв`язку з пошкодженням лівої руки не може кидати гранату лівою рукою бо є військовослужбовцем, а також була пошкоджена під час затримання куртка та телефон. Прохав застосувати суворе покарання до обвинувачених.

Допитана в якості свідка інспектор роти № 2 батальйону УПП в Полтавській області ДПП НПУ лейтенант поліції ОСОБА_14 надала суду показання про те, що 01.12.2019 року вона спільно з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 заступили на чергування в нічну зміну. ОСОБА_8 був старшим екіпажу а ОСОБА_9 на той час проходив стажування. В вечірній час було орієнтування по пограбуванню але патрулюючи прилеглі території вони ніяких підозрілих осіб схожих на злочинця не виявили і вранці 02.12.2019 року близько 07год.00хв. повертались з патрулювання до управління патрульної поліції і проїжджаючи по с.Горбанівка по вул. Щорса ОСОБА_8 , який був за кермом автомобіля помітив чоловіка який йшов на зустріч їхньому автомобілю, який здався йому підозрілим та таким, що схожий по орієнтуванню на особу, що вчинила пограбування. ОСОБА_8 включив проблискові маячки та зупинив службовий автомобіль. В цей час чоловік проходив мимо автомобіля та ОСОБА_8 вийшовши з автомобіля попрохав невідомого зупинитись але чоловік нецензурно висловися в його бік і продовжив рух далі. Вона чула дану розмову оскільки в неї було відчинено вікно. В цей час ОСОБА_9 також вийшов з автомобіля, наскільки пам`ятає останній перебував на передньому пасажирському сидінні, та пішов за ОСОБА_8 який пішов за чоловіком оскільки той не зупинявся. Вона чула як ОСОБА_8 знову попрохав невідомого зупинитись але чоловік знову послав його нецензурною лайкою. Продовжуючи рух ОСОБА_8 повідомив чоловіка , що є орієнтування і що йому необхідно запинитись . Після чого чоловік зупинився і ОСОБА_8 надавши на огляд посвідчення представився хто він . В цей час до ОСОБА_8 підійшов ОСОБА_9 . Оскільки чоловік вів себе агресивно та неадекватно вона також вийшла з автомобіля та підійшла до місця де перебували патрульні з невідомим останній почав також нецензурно кричати в її бік нащо ОСОБА_8 та ОСОБА_9 попередили чоловіка щоб вів себе спокійно бо надінуть на нього кайданки. Точно пам`ятає , що ОСОБА_8 та ОСОБА_9 і вона також показували свої посвідчення та повідомили чоловікові про орієнтування. Так дійсно чоловік був схожий по орієнтуванню на злочинця а також він був виявлений неподалік місця де відбулося пограбування приблизно в півтора кілометра від місця злочину. Невідомий продовжував реагувати неадекватно на їх вимоги і не висовуючи руки з кишень повідомив, що в рюкзаку в нього граната. На що ОСОБА_8 повідомив чоловіку , щоб розмовляв обережніше і що він буде затриманий на що останній знову відповів , що в нього в рюкзаку граната після чого з метою можливого уникнення завдання шкоди громадянам , які проходили та проїжджали повз подій а також у зв`язку з вчиненням чоловіком хуліганських дій поскільки він кричав нецензурно посеред вулиці де проїжджали автомобілі та перебували інші громадяни було вирішено затримати правопорушника. ОСОБА_8 та ОСОБА_9 завели руки невідомого за спину, хто за яку руку тримав вона не пам`ятає. Громадянин намагався зашкодити надіванню кайданків та розводив руки в сторони та висмикував руки. Також прокричав, що в нього зламана рука. Початок надівання кайданок розпочинався посеред дороги але потім вони підвели громадянина обличчям до паркану , щоб не перешкоджати руху автомобілів та громадян, і там вже наділи кайданки. При цьому громадянин чинив активний опір . Коли наділи кайданки та затримали громадянина то викликали слідчо-оперативну групу і повідомили командира про подію. Після цього громадянин ними був доставлений до Відділу поліції №2 , що розташований по вул. О.Пчілки в м.Полтаві. Де з ним безпосередньо займалась слідчо-оперативна група а також був запрошений захисник. При цьому ніяких скарг на дії співробітників поліції не висловлював як і не скаржився на болі в руці. Як було встановлено у відділенні поліції невідомим виявився ОСОБА_4 . Також ними був доставлений до відділення і рюкзак, який вони передали поліцейським і самі його не оглядали.

Допитана в якості свідка ОСОБА_15 надала суду показання про те, що вона проживає по АДРЕСА_5 . Близько двох, трьох років назад взимку, коли вона перебувала на кухні і вікна в будинку були зачинені то почула голосну розмову з вилиці. Коли подивилась у вікно то побачила як двоє поліцейських чоловік і жінка умовляють якогось громадянина показати, що в останнього знаходиться в рюкзаку при цьому чоловік , що стояв від поліцейських десь за метр дуже голосно нецензурно кричав в бік поліцейських і весь час крутився. Вона перебувала коло вікна не до кінця цих подій а коли близько через пів години вийшла на вулицю подивитись , що там відбувається то на вулиці вже нікого не було.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_16 надав суду показання про те, що працює лікарем психіатром та товаришує з потерпілим близько 15 років, знає його як врівноважену та чесну людину. Одного дня ОСОБА_4 подзвонив до нього та поскаржився, що поліцейські викручували йому руки і що болить рука нащо він посовітував йому звернутись до лікаря. Після цього як повідомив останній було виявлено в нього гематому. Як зазначив до цих подій проблем у потерпілого з рукою не було це йому відомо оскільки в 2019 році з останні спілкувались по два три рази на тиждень. Повідомив , що після подій ОСОБА_4 перебував в стресовому стані а тому він як лікар порекомендував прийняти певні заспокійливі препарати.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_17 надав суду показання про те, що

в грудні 2019 року він спільно з ОСОБА_4 працював на АТБ а саме зварювали металоконструкції. Одного дня останній прийшов на роботу та поскаржився на біль в суставі та повідомив про те, що йому поліцейські викручували руки та засунули до автомобіля. В той день останній проробив на роботі до кінця робочого дня, якихось тілесних пошкоджень він у нього не бачив та він не показував. Зазначив, що ОСОБА_4 знає з 2006 року як чесну та неконфліктну людину.

Окрім того, в якості доказів винуватості ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого їм кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 365 КК України, прокурор, у судовому засіданні, надав та послався на наступні письмові та відео- докази, а саме:

- протокол проведення слідчого експерименту від 04.12.2020 року складеного за участю понятих, судово-медичного експерта та потерпілого ОСОБА_4 , згідно даних якого потерпілий надав пояснення щодо обставин його затримання та спричинення тілесних ушкоджень; /т. 4 а.с. 63-68/

- протокол огляду інформації на флеш-носії від 08.12.2020 року з фототаблицями до нього; /т. 4 а.с. 69-96/

- додатковий висновок експерта № 1285 від 14.12.2020 року щодо дослідження показань потерпілого ОСОБА_4 , згідно якого на основі даних додаткової судово-медичної експертизи гр. ОСОБА_4 , враховуючи відомі обставини справи, дані медичної документації, дані протоколу проведення слідчого експерименту, дані протоколу огляду інформації на флеш-носії, відповідаючи на поставлені питання, підведено підсумки:

Згідно представленої медичної документації на ім`я гр. ОСОБА_4 , у якого мало місце тілесне ушкодження у вигляді: пошкодження ротаційної манжети лівого плеча в зоні контакту сухожилка підостьового м`язу (відрив кортикального шару великого горбика плечової кістки), яке утворилось при різкому навантаженні з ротацією в лівому плечовому суглобі та можливо в строк і за обставин на які(який) посилається гр. ОСОБА_4 та який(які) вказані(ний) в постанові і кваліфікується, як ушкодження СЕРЕДНЬОГО ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я (п.2.2.1.;2.2.2. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу №6 МОЗ України від 17.01.95р.).

1,3. Покази потерпілого гр. ОСОБА_4 , дані ним-04.12.2020 року в ході проведення слідчого експерименту за його участю, не протирічать об`єктивним даним судово-медичної експертизи №1219 від 30.12.2019 року та додаткової судово-медичної експертизи №216 від 24.02.2020 року гр. ОСОБА_4 в пунктах анатомічної локалізації, давності і механізму, а саме, в момент, вірогідніше за все, який зображений на «Додатку до протоколу огляду від 08.12.2020» (на аркушах: фото №17-10:52/20:55; та фото №19-11:22/20:55).

2,4,5-6. Враховуючи відеозапис «20191202100346000196.mоv» з нагрудних відеокамер патрульних, вважаю, що гр. ОСОБА_4 отримав вище вказані тілесні ушкодження в момент, вірогідніше за все, які зображені на DSJХ3ВI48_ВI0048(2019/12/02-07:18:58-19:08 та 07:19:28-19:33); /т. 4 а.с. 102-104/

- медичну документацією виданою на ім`я потерпілого ОСОБА_4 ; /т. 4 а.с. 121-130, 134-137/

- протоколи огляду від 05.01.2021 року та 10.02.2021 року медичної документації наданої потерпілим ОСОБА_4 ; /т. 4 а.с. 131-132, 138/

- висновок комісійної судово-медичної експертизи № 20 від 15.03.2021 року згідно якого на підставі вивчення матеріалів кримінального провадження, медичної документації гр. ОСОБА_4 , у відповідності до поставлених питань, підведено підсумки:

1. Проведенням комісійної судово-медичної експертизи з урахуванням даних медичної документації у гр. ОСОБА_4 виявлене тілесне ушкодження - порушення цілісності ротаторної манжетки лівого плечового суглобу: неповні розриви сухожилків надостного та підостного м`язів у місці їх приєднання до великого горбика лівої плечової кістки.

При огляді гр. ОСОБА_4 судово-медичної експертною комісією 26.02.2021 у нього виявлено ознаки контрактури лівого плечового суглобу з помірним порушенням його функції: згинання - 150°, розгинання - 30 °, відведення - 145 °, які є наслідком отриманої ним травми і, згідно з п. 88 а) "Таблиці процентів втрати загальної працездатності в результаті різних травм..." (Інструкції № 2 від 08.01.1986р.), призвели до стійкої втрати загальної працездатності у гр. ОСОБА_4 у розмірі 15% (п`ятнадцять).

Отже, з огляду на характер травми, отриманої гр. ОСОБА_4 , на характер наслідків, до яких вона призвела, приходимо до висновку, що дане тілесне ушкодження відноситься до тілесних ушкоджень СЕРЕДНЬОГО ступеню тяжкості як за критерієм тривалого розладу здоров`я, так і як таке, що призвело до стійкої втрати працездатності менш ніж на третину ( п.п. 2.2.1. в), г), 2.2.2., 2.2.3. "Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених Наказом МОЗ України № 6 "Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України" від 17.01.1995 року).

2-3-4-5-6-7. Морфологічна характеристика даного тілесного ушкодження, його анатомічна локалізація дозволяють судово-медичній експертній комісії визначити наступний механізм його утворення: перерозтягнення сухожилків надостного та підостного м`язів лівого плеча внаслідок надмірного руху голівки лівої плечової кістки у напрямку вперед та назовні з елементами її ротації, що характерно для заведення лівої верхньої кінцівки за спину із одночасним підняттям дистальної частини плечової кітки догори, що співпадає з механізмом утворенням тілесного ушкодження, на який вказує гр. ОСОБА_4 в ході слідчого експерименту 04.12.2020р. (фото в т.2 на а.п.109-111) та який візуалізується на відеозаписі "120191202100346000196.mov" З нагрудних відеокамер патрульних від 02.12.2019 на час "07:18:58 - 07:19:08".

Морфологічні властивості виявленого у ОСОБА_4 тілесного ушкодження свідчать про те, що воно могло утворитися у строк 02.12.2019, що не суперечить давності, на яку вказує підекспертний як у ході допиту 27.12.19, так і під час слідчого експерименту 04.12.2020.

8. Враховуючи анатомічну локалізацію, морфологічну характеристику, механізм утворення виявленого у гр. Мокрицького тілесного ушкодження, співставляючи їх із відомостями, відомими із відеозапису "120191202100346000196.mov" з нагрудних відеокамер патрульних, із відомостями, отриманими в ході слідчого експерименту 04.12.2020, приходимо до висновку, що між рухами гр. ОСОБА_4 , які він здійснював самостійно, та утворенням у нього тілесного ушкодження причинно-наслідкового зв`язку немає; /т. 4 а.с. 139-146/

- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 13.04.2021 року та фото таблицями до нього, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_4 в присутності двох понятих впізнав особу під № 3, а саме обвинуваченого ОСОБА_8 , який його затримував; /т. 4 а.с. 150-155/;

- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 13.04.2021 року та фото таблицями до нього, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_4 в присутності двох понятих впізнав особу під № 4, а саме обвинуваченого ОСОБА_9 , який його затримував; /т. 4 а.с. 156-161/;

- висновок експерта від 18.05.2021 року №СЕ-19/117-21/4674-ПС потерпілого ОСОБА_4 згідно даних якого у ОСОБА_4 визначено наступні індивідуально-психологічні особливості та ймовірність їх впливу на його поведінку у ситуації адміністративного затримання, застосування фізичної сили та спеціальних засобів 02 грудня 2019 року:

провідними ціннісними орієнтаціями ОСОБА_4 є розуміння, терпимість, захист благополуччя, безпека, гармонія, стабільність; індивідуальна стресогенність таких ситуацій ж обмеження рухової активності (застосування фізичної сили та спеціальних засобів), порушення прогнозованості ситуації, глузування («дуже переживав та переживаю, що все що відбувалось бачили сусіди, перехожі»); нездатність до раціональної оцінки події, що відбувається під впливом несподіваних неприємностей. Установлені ціннісні орієнтації і провідні мотиви були значною мірою ураженими у ситуації адміністративного затримання, застосування фізичної сили та спеціальних засобів 02 грудня 2019 року, що зумовило виникнення такого емоційного стану підекспертного ж страх («Найперше що - він взявся за кобуру. Ось це на мене спрацювало прямо... Страх! Ну пістолет бойовий. Коли розстібається кобура потрібно ж розуміти що це не жарти», «Він за пістолет -у мене шок!»),

- типологічними особливостями підекспертного є тривожність, підвищена чутливість (що обумовлює емоційну реакцію збудження в психотравмуючій ситуації), слабо розвинене вміння контролювати і пригнічувати негативні емоції та контролювати їх зовнішній прояв; властивими способами реакції на стрес є ворожість, вербальна агресія, імпульсивність, ймовірність прояву відкритої агресивної поведінки, прояв підвищеної обережності. Установлені індивідуальні психологічні особливості підекспертної особи відобразилися в його типових способах поведінки у досліджуваній ситуації у вигляді супротиву, нецензурної лайки, імпульсивних викриків («...«граната». То воно вже вискочило так, це вже коли все. Воно підсвідомо спрацювало. Не було погрози в моїх словах. Він за пістолет - у мене шок! Я в райвідділі навіть не відразу згадав що я це сказав»), у стані тривожності під час пересування в автомобілі патрульних («...мене ще напрягло... їхали 90км/год, мені видно було, і у випадку екстреного гальмування мені ні згрупуватись, ні чого, в мене руки назад застебнуті кайданками»).

1. У ОСОБА_4 наявні негативні зміни в емоційному стані, індивідуально-психологічних проявах, стані здоров`я, які перешкоджають активному соціальному функціонуванню його як особистості і виникли внаслідок впливу обставин його адміністративного затримання, застосування фізичної сили та спеціальних засобів 02 грудня 2019 року.

2. За умов ситуації, а саме внаслідок дій працівників УПП в Полтавській області ДПП у ситуації адміністративного затримання, застосування фізичної сили та спеціальних засобів 02 грудня 2019 року, ОСОБА_4 заподіяні моральні страждання (моральна шкода), які, з урахуванням індивідуально-психологічних особливостей ОСОБА_4 , є суттєвими.

4. Орієнтовний розмір рекомендованої грошової компенсації за завдані моральні страждання (моральну шкоду) ОСОБА_4 у ситуації адміністративного затримання, застосування фізичної сили та спеціальних засобів 02 грудня 2019 року, за умов визнання судом заподіяння ОСОБА_4 моральної шкоди, може становити 0; 13,5; 27; 40,5; 54 мінімальних заробітних плат. /т. 4 а.с. 192-204/

- протоколом проведення слідчого експерименту від 30.04.2021 року з фототаблицями до нього, складеного за участю понятих та потерпілого ОСОБА_4 , згідно даних якого потерпілий показав місце де його було затримано, описав дії працівників поліції, які були вчинені стосовно нього та показав за участю статиста як його було затримано; /т. 4 а.с. 205-219/

- копію матеріалів справи про адміністративне правопорушення №545/3021/19 про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП та постановою Полтавського районного суду Полтавської області від 10.03.2020 року по справі №545/3021/19 (провадження №3/545/143/20) згідно якої провадження по справі відносно ОСОБА_4 за ст. 173 КУпАП, - закрито на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення; /т. 3 а.с. 130-139/

- висновок експерта від 30.01.2020 року № 1219 потерпілого ОСОБА_4 , згідно якого на основі даних судово-медичної експертизи гр. ОСОБА_4 , враховуючи відомі обставини справи, дані медичної документації, відповідаючи на поставлені питання, підведено підсумки:

1-6. Згідно з п. 4.13. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу №6 МОЗ України «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» від 17.01.95р.) в зв`язку з додаткової неявкою гр. ОСОБА_4 в ПОБСМЕ ДОЗ ПОДА та ненаданням в розпорядження судово-медичного експерта матеріалів досудового розслідування (кримінального провадження), тому дати відповіді на поставлені питання не представляється можливим. /т. 3 а.с. 146-147/

- висновком експерта від 20.03.2020 року № 216 потерпілого ОСОБА_4 , згідно якого на основі даних додаткової судово-медичної експертизи гр. ОСОБА_4 , враховуючи відомі обставини справи, дані медичної документації, відповідаючи на поставлені питання, підведено підсумки:

1-6. Згідно представленої медичної документації на ім`я гр. ОСОБА_4 , у якого мало місце тілесне ушкодження у вигляді: пошкодження ротаційної манжети лівого плеча в зоні контакту сухожилка підостьового м`язу (відрив кортикального шару великого горбика плечової кістки), яке утворилось при різкому навантаженні з ротацією в лівому плечовому суглобі та можливо в строк і за обставин на які(який) посилається гр. ОСОБА_4 та який(які) вказані(ний) в постанові і кваліфікується, як ушкодження СЕРЕДНЬОГО ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я (п.2.2.1.;2.2.2. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу №6 МОЗ України від 17.01.95р.); /т. 3 а.с. 151-152/

- протоколи огляду відеозаписів на оптичному диску від 07.04.2021 з фототаблицями до нього та від 08.04.2021 року; /т. 3 а.с. 168-173, 182-264/

- заяву потерпілого ОСОБА_4 на ім`я в.о. Директора ТУ ДБР в м. Полтаві від 05.12.2019 року; /т. 2 а.с. 125-129/

- висновком трасологічної експертизи №СЕ-19/117-21/8386-ТР від 12.07.2021 року згідно даних якого:

1. На зовнішній передній поверхні куртки, наданої на дослідження, у місці зшивання планки-застібки з правого боку у верхній частині розташоване лінійне пошкодження загальною довжиною - 90 мм, присутнє пошкодження цілісності блискавки центральної застібки у вигляді відсутності бігунка та відсутності двох металевих елементів на лівій частині блискавки центральної застібки у верхній частині на відстані 120 мм від верхнього краю коміру.

2. Лінійне пошкодження загальною довжиною - 90 мм на зовнішній передній поверхні куртки у місці зшивання планки-застібки з правого боку у верхній частині утворене в результаті механічної дії надриву з послідуючим розриванням нитки та порушенням зшивання планки застібки з поверхнею передньої частини корпусу куртки, а пошкодження цілісності блискавки центральної застібки у вигляді відсутності бігунка та відсутності двох металевих елементів на лівій частині блискавки центральної застібки у верхній частині на відстані 120 мм від верхнього краю коміру утворилися в результаті механічної дії шляхом їх видалення. Дані пошкодження могли утворитися, як від механічної дії сторонніх предметів, осіб тощо, так і від інших механічних дій, які виникають в процесі експлуатації одягу та/або механічних дій власника.

3. Поставлене перед експертом питання: "Чи могли утворитися пошкодження на куртці чорного кольору в наслідок застосування фізичної сили працівниками поліції під час затримання ОСОБА_4 ?" не вирішувалось у зв`язку з тим, що вирішення даного питання не входить до компетенції трасо логічного дослідження, а передбачає оцінку діям та можливостям поведінки конкретної людини, її навикам та досвіду. /т. 5 а.с. 9-15/

Згідно положень ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, покладається на слідчого, прокурора.

Згідно ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Відповідно до ст. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Оцінюючи докази в їх сукупності суд вважає , що стороною обвинувачення розслідування проведено односторонньо без з`ясування всіх належних для з`ясування обставин по справі а надані докази є суперечливими зі встановленими обставинами по справі.

Так суд вважає слушним подання на досудовому слідстві скарг адвокатами обвинувачених на неповноту з`ясування обставин, що підтверджують винуватість чи невинуватість обвинувачених зокрема прокурором залишено без задоволення клопотання захисників про витребування медичних матеріалів на потерпілого не лише з 02.12.2019 року, а й інших раніше датованих медичних документів для можливого з`ясування (підтвердження чи спростування) питання чи міг потерпілий отримати травму до 02.12.2019 року.

Дане питання необхідне було до з`ясування оскільки на відео з бодікамери чітко чути як в той момент коли поліцейські- ОСОБА_8 та ОСОБА_9 беруть потерпілого за руки та заводять йому за спину, чітко чути слова потерпілого «Ай зламана рука!», фактично констатує факт , що вона в нього вже зламана, а не каже припустімо «Зламаєте руку», чи щось подібне в даному випадку попереджаючи , що поліцейські можуть зламати йому руку.

Також на досудовому слідстві судово-медичним експертам було поставлено на вирішення питання чи міг потерпілий отримати зазначені травми при можливому падінні з висоти власного зросту в постановах про призначення експертизи від 28.12.2019 року та в постанові від 18.02.2020 року однак відповіді на поставлене питання експертами надано не було. При призначенні комісійної експертизи та експертизи за результатами слідчого експерименту таке питання судово-медичним експертам поставлене взагалі не було, що призвело на проведення експертизи однобоко без з`ясування (спростування чи підтвердження) вказаної обставини та звелося фактично до дослідження звужених обставин подій на які послався слідчий в постанові.

При цьому як було встановлено в ході судового розгляду ОСОБА_4 під час допиту повідомив, що коли співробітники поліції саджали його до службового автомобіля та везли до райвідділу він відчував біль та дискомфорт оскільки руки були в кайданках з заді. При цьому суд звертає увагу , що на вирішення судово-медичним експертам не було поставлено питання чи міг ОСОБА_4 в такий спосіб отримати зазначену у висновку травму а саме при саджанні до автомобіля чи подальшого доставлення його до райвідділу поліції.

Також з`ясовуючи питання щодо отримання тілесного ушкодження суд звертає увагу на ту обставину, що потерпілим при огляді лікарем 02.12.2019 року вказано причину отримання травми - в побуті, при цьому посилання потерпілого про те, що в цей час до травматологічного пункту зайшли якісь поліцейські і тому він розхвилювавшись вказав неправду, не підтверджені жодним доказом. Зокрема в ході досудового слідства не допитаний лікар, який проводив огляд ОСОБА_4 для можливості спростування чи підтвердження слів потерпілого щодо даних обставин.

Суд звертає увагу на ту обставину , що на дослідженому в судовому засіданні відеозапису з бодікамери, яка проводилась безперервно, починаючи з 07год.17 хв. 02.12.2019 року , чітко зафіксовано як о 08год.27хв. перебуваючи в приміщенні райвідділу поліції по вул. О.Пчілки в м.Полтаві ОСОБА_4 сідає на крісло перед столом при цьому опираючись обома руками як лівою так і правою об бильця крісла. О 08год. 28хв., на запитання поліцейського, кому він може повідомити про затримання потерпілий повідомляє , що батькові та бере свій телефон лівою рукою і вільно набирає номер. О 08 год.50хв. в присутності захисника опирається лівою рукою об бильце крісла. О 08 год.52хв. підіймає ліву руку та бере зі столу свій рюкзак та ставить його в крісло. При цьому суд звертає увагу, що весь час перебуваючи на кріслі потерпілий вільно жестикулює як лівою рукою так і вчиняє дії пальцями беручи ручку як правою так і лівою рукою. Також в подальшому о 09год.04хв. та о 09 год.06. хв. , потерпілий обпирається всім тілом на ліву руку на бильце крісла, при цьому рука зігнута в суглобі. По завершенню відеозапису о 09год.06хв. потерпілий вільно підіймає обидві руки до гори та одягає шапку при цьому її поправляючи. Всі зазначені дії потерпілий здійснює вільно та вправно без будь яких скарг на болі.

Зазначені обставини залишились поза увагою як досудового слідства так і судово-медичних експертів дослідження яких, згідно тих питань які поставив слідчий перед ними, звелося фактично до можливого отримання перелому при обставинах, що зафіксовані на запису протягом 07год.17хв . та 07год.19 хв. При цьому експертами не було надано стверджувальної відповіді щодо періоду отриманих травм, а лише констатовано , що можливо в період і за зазначених обставин протягом цих двох хвилин. Та фактично не було з`ясовано питання чи міг потерпілий після отримання травм зазначених в судово-медичних експертизах вільно вчиняти зафіксовані на відео рухи.

Суд звертає увагу на ту обставину, що згідно довідки медичного обстеження ОСОБА_4 в травматологічному пункті 1-ї Міської клінічної лікарні від 02.12.2019 року за №18363 о 17год.35хв. останній звернувся для огляду та встановлена травма- пошкодження зв`язок лівого плечового суглобу і лише 04.12.2019 року при ультразвуковій діагностиці встановлено перелом великого горбка лівого плечового суглобу.

Згідно показів допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_17 останній повідомив, що в грудні 2019 року він спільно з ОСОБА_4 працював на АТБ, а саме зварювали металоконструкції. Одного дня ОСОБА_4 прийшов на роботу та поскаржився на біль в суглобі та повідомив про те, що йому поліцейські викручували руки та засунули до автомобіля. В той день останній пропрацював на роботі до кінця робочого дня, якихось тілесних пошкоджень він у нього не бачив та ОСОБА_4 не показував.

З огляду на допит свідка та матеріали огляду в травматологічному пункті суд констатує , що досудовим слідством не з`ясовано та не спростовано, що після затримання потерпілого та надяганні йому кайданок останній міг отримати травми у виді пошкодження зв`язок лівого плечового суглобу.

Також з огляду на ту обставину, що перелом великого горбка лівого плечового суглобу встановлений лише 04.12.2019 року на досудовому слідстві не з`ясована обставина чи міг ОСОБА_4 отримати травму у виді перелому після огляду його в травматологічному пункті 02.12.2019 року по період проходження огляду на ультразвуковій діагностиці 04.12.2019 року як зазначене питання не було поставлено на вирішення судово-медичних експертиз та відповідно експертами не досліджувалось.

З огляду на встановлені обставини а саме можливого отримання травми потерпілим у виді перелому до 02.12.2019 року та у період після огляду його в травматологічному пункті 02.12.2019 року по період проходження огляду на ультразвуковій діагностиці 04.12.2019 року, суд вважає неспроможними висновки проведених судово-медичних експертиз по справі як такі, що не відобразили та не з`ясували всі перераховані обставини.

Також приймаючи рішення щодо дій обвинувачених щодо затримання потерпілого, суд вважає такі дії направлені на припинення адміністративного правопорушення. Так зокрема згідно наданих копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення №545/3021/19 про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП та постановою Полтавського районного суду Полтавської області від 10.03.2020 року по справі №545/3021/19 (провадження №3/545/143/20) провадження по справі відносно ОСОБА_4 за ст. 173 КУпАП, - закрито на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення тобто по нереабілітуючим обставинам а отже органом досудового слідства не спростовано факт вчинення правопорушення ОСОБА_4 , який також погодився з даною обставиною оскільки ним не було оскаржено постанову суду в апеляційному порядку. /т. 3 а.с. 130-139/

Зазначені обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП складеного щодо ОСОБА_4 узгоджуються з проведеним відеозаписом на бодікамеру поліцейського, з початку здійснення відеозапису, а саме в період часу з 07год.17хв. до 07.год.18 хв. коли поліцейський запитує ОСОБА_4 , що в рюкзаку то останній в брутальній формі відповідає , а також вказує на надання йому орієнтування на що поліцейський повідомляє , що є орієнтування і зараз все буде надано ОСОБА_4 та повторюючи запитання щодо вмісту рюкзака потерпілий голосно повідомляє , що- «Граната!!!», при цьому суд звертає особливу увагу на ту обставину, що поліцейський в даному випадку безумовно сприймаючи такі слова як пряму загрозу як своєму життєві так і співробітників поліції які перебували поряд, та як видно з відеозапису іншим громадянам , які проїжджали поряд на автомобілях та проходили повз місця події, дуже спокійно реагуючи на такі слова потерпілого вказує йому , що потрібно по акуратніше розмовляти і що є орієнтування, однак потерпілий агресивно реагуючи на слова поліцейського, що є орієнтування послав останнього дуже голосно нецензурними словами. В подальшому потерпілий не припиняв агресивну поведінку та голосні нецензурні висловлювання та погрози в бік поліцейських навіть після того як на нього були одягнуті кайданки.

При цьому в підтвердження даної обставини судом з`ясовані свідчення незалежного свідка ОСОБА_15 , яка не будучи ні з ким знайомою зі сторін по справі та не маючи особистою зацікавленості в результаті її розгляду повідомила як в зимовий час, близько двох, трьох років тому, перебуваючи на кухні свого будинку, розташованому по АДРЕСА_5 вона почула та потім побачила у вікно, як невідомий їй чоловік голосно нецензурно кричав на поліцейських (чоловіка та жінку) , які знаходячись на відстані приблизно за один метр від особи вмовляли останнього заспокоїтись та показати що в нього знаходиться в рюкзаку.

З огляду на встановлені обставини, суд вважає неспроможним як належний доказ протокол проведення слідчого експерименту від 30.04.2021 року з фототаблицями до нього, складеного за участю понятих та потерпілого ОСОБА_4 , згідно даних якого потерпілий показав місце де його було затримано, описав дії працівників поліції, які були вчинені стосовно нього та показав за участю статиста як його було затримано; /т. 4 а.с. 205-219/. Зазначений доказ суд вважає неспроможним також з огляду на те, що даний експеримент проведено з потерпілими з його слів, які не відповідають тим обставинам, які зокрема зафіксовані на бодікамеру. Зокрема потерпілий повідомив на експерименті як ОСОБА_8 перший почав заводити йому за спину ліву руку та одягаючи кайданки в руці щось хруснуло однак на відео видно як в період часу з 07год.17хв. по 07год. 19 хв. ОСОБА_8 спочатку заводить за спину ОСОБА_4 праву руку та надягає кайданки та ця рука знаходиться вище від лівої, та вже потім ОСОБА_8 заводив ліву руку та одягав кайданки при цьому потерпілий чинить опір не даючи їм це зробити, як він повідомляв в присутності експерта граючись тобто розводячи руки в різні боки.

Також повідомлення потерпілого на допиті в судовому засіданні, що ОСОБА_8 дістав зброю- пістолет, а потім уточнив , що не діставав, а лише взявся за кобуру не підтверджені жодним належним та допустимим доказом, а тому суд вважає зазначену обставину не доведеною в ході розгляду справи.

Щодо осіб обвинувачених то згідно довідок ВІТ ГУПН в Полтавській області ОСОБА_8 та ОСОБА_9 раніше не судимі. /т. 2 а.с. 100, 105/

Згідно характеристик з місця роботи та навчання ОСОБА_8 та ОСОБА_9 характеризуються виключно позитивно. /т. 5 а.с. 179- 180, 189,211.215/

Згідно довідокз диспансерів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 здорові, працездатні, примусового лікування не потребують, на обліках у лікаря нарколога та психіатра не перебували та не перебувають.

При цьому суд звертає увагу на ту обставину, що характеризуючі дані щодо психологічної характеристики потерпілого, а саме за місцем проживання (навчання, роботи), перебування на обліках у лікарів та інших обставин на досудовому слідстві фактично не з`ясовувались. А підчас дослідження експерта від 18.05.2021 року №СЕ-19/117-21/4674-ПС потерпілого ОСОБА_4 досліджувалось лише індивідуально-психологічні особливості та ймовірність їх впливу на його поведінку у ситуації адміністративного затримання та вирішення питання щодо можливо завданих моральних страждань.

До допитаних у судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_17 , який спільно з потерпілим працював та покази свідка ОСОБА_18 , який товаришує близько 15 років з потерпілим, і які охарактеризували його як спокійну людину суд оцінює критично оскільки вказані свідки перебувають в дружніх відносинах з потерпілим .

Також суд приймаючи рішення, звертає увагу на ту обставину , що потерпілий під час допиту в судовому засіданні повідомив суду , що оскільки особи які хотіли дослідити вміст його рюкзаку є не поліцейськими такими що спростовуються поданою ним заявою про вчинення щодо нього кримінального правопорушення від 05.12.2019 року де він чітко акцентує увагу на те, що правопорушення вчинене відносно нього саме поліцейськими при цьому на відео з бодікамери чітко видно, що потерпілий обернений до поліцейських обличчям а також на відео видно, що позаду поліцейських, за декілька десятків метрів, задньою частиною до поліцейських, стоїть службовий автомобіль з увімкненими проблисковими маячками. Дана обставина також узгоджується з показами ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_11 (Плахотна), які повідомили, що потерпілий йшов на зустріч руху їх автомобілю і після того ОСОБА_8 увімкнув проблискові мачки та зупинив автомобіль і ОСОБА_8 вийшовши з автомобіля та попрохав потерпілого зупинитись то останній проігнорував вимогу та продовжив рух далі ігноруючи законні вимоги поліцейського.

З огляду на встановлені вище обставини суд критично ставиться до показань потерпілого який давав суперечливі показання, вказуючи , що автомобіль їхав за ним, у повідомляючи , що майже не вживав нецензурних слів та не ображав співробітників поліції а про те, що в рюкзаку видумав, що граната , бо це спровокувало поведінка поліцейських, хоча на відео чітко видно максимально коректне спілкування поліцейських з потерпілим і неадекватно агресивна поведінка останнього в бік поліцейських яке виразилось в нецензурній лайці, образам в їх бік та погрозам в брутальній формі.

Приймаючи рішення суд враховує наступне, відповідно до ч. 1 ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 28 Конституції України, кожен має право на повагу до його гідності. Згідно зі ст. 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про Національну поліцію» (далі - Закон) Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Згідно статті 2 вказаного Закону завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: забезпечення публічної безпеки і порядку; охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; протидії злочинності; надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги. Крім того, статтею 6 Закону визначено, що поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Частиною третьої статті 18 Закону передбачено, що звертаючись до особи, або у разі звернення особи до поліцейського, поліцейський зобов`язаний назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред`явити на її вимогу службове посвідчення, надавши можливість ознайомитися з викладеною в ньому інформацією, не випускаючи його з рук.

До основних повноважень поліції, відповідно до статті 23 Закону належить: здійснення превентивної та профілактичної діяльності, спрямованої на запобігання вчиненню правопорушень; виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вжиття у межах своєї компетенції заходів для їх усунення, та заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припинення виявлених кримінальних та адміністративних правопорушень; вжиття заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров`ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення; доставлення у випадках і порядку, визначених законом, затриманих осіб, підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення, та осіб, які вчинили адміністративне правопорушення.

Згідно статті 29 Закону поліцейський захід - це дія або комплекс дій превентивного або примусового характеру, що обмежує певні права і свободи людини та застосовується поліцейськими відповідно до закону для забезпечення виконання покладених на поліцію повноважень. Поліцейський захід застосовується виключно для виконання повноважень поліції. Обраний поліцейський захід має бути законним, необхідним, пропорційним та ефективним. Обраний поліцейський захід є необхідним, якщо для виконання повноважень поліції неможливо застосувати інший захід або його застосування буде неефективним, а також якщо такий захід заподіє найменшу шкоду як адресату заходу, так і іншим особам. Застосований поліцейський захід є пропорційним, якщо шкода, заподіяна охоронюваним законом правам і свободам людини або інтересам суспільства чи держави, не перевищує блага, для захисту якого він застосований, або створеної загрози заподіяння шкоди. Обраний поліцейський захід є ефективним, якщо його застосування забезпечує виконання повноважень поліції. Поліцейський захід припиняється, якщо досягнуто мети його застосування, якщо неможливість досягнення мети заходу є очевидною або якщо немає необхідності у подальшому застосуванні такого заходу.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 32 вказаного Закону у випадку, якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об`єктом вчинення правопорушення, поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах.

Частиною 3 статті 33 Закону передбачено, що перед проведенням опитування особи поліцейський роз`яснює їй підстави та мету застосування поліцейського заходу, якщо це не перешкодить виконанню поліцією повноважень, покладених на неї цим Законом.

Відповідно до ч. 6 ст. 34 Закону під час поверхневої перевірки речі або транспортного засобу особа повинна самостійно показати поліцейському вміст особистих речей чи транспортного засобу.

В частині другій статті 41 Закону визначено, що поліцейський зобов`язаний негайно повідомити особі зрозумілою для неї мовою підставу застосування поліцейського заходу, а також роз`яснити право отримувати медичну допомогу, давати пояснення, оскаржувати дії поліцейського, негайно повідомити інших осіб про її місце перебування.

Повідомлення про права і їх роз`яснення поліцейським може не проводитися у випадку, коли є достатні підстави вважати, що особа не може усвідомлювати свої дії і керувати ними.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 43 Закону, поліцейський зобов`язаний заздалегідь попередити особу про застосування фізичної сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї і надати їй достатньо часу для виконання законної вимоги поліцейського, крім випадку, коли зволікання може спричинити посягання на життя і здоров`я особи чи та/або поліцейського або інші тяжкі наслідки, або в ситуації, що склалася, таке попередження є невиправданим або неможливим.

Частиною першою статті 44 Закону передбачено, що поліцейський може застосовувати фізичну силу, у тому числі спеціальні прийоми боротьби (рукопашного бою), для забезпечення особистої безпеки або/та безпеки інших осіб, припинення правопорушення, затримання особи, яка вчинила правопорушення, якщо застосування інших поліцейських заходів не забезпечує виконання поліцейським повноважень, покладених на нього законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 260 Кодексу України про адміністративні правопорушення у випадках, прямо передбачених законами України, з метою припинення адміністративних правопорушень, коли вичерпано інші заходи впливу, встановлення особи, складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов`язковим, забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення допускаються адміністративне затримання особи, особистий огляд, огляд речей і вилучення речей та документів, у тому числі посвідчення водія, тимчасове затримання транспортного засобу, відсторонення водіїв від керування транспортними засобами, річковими і маломірними суднами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Як встановлено судом обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , 02.12.2019 року приблизно о 07 год. 00 хв., після отримання на службовий планшет інформації щодо відпрацювання вчинення розбою у складі екіпажу патрульної поліції «АЛТЕЙ-0107» спільно з інспектором роти № 2 батальйону УПП в Полтавській області ДПП НПУ лейтенантом поліції ОСОБА_11 , здійснювали патрулювання території міста Полтави та Полтавського району.

02.12.2019року приблизно у період часу з 07 год. 15 хв. до 07 год. 17 хв., більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, працівниками УПП в Полтавській області ДПП НПУ ОСОБА_11 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 під час несення служби неподалік будинків АДРЕСА_4 (більш точне місце в ході досудового розслідування не встановлено), у зв`язку з відпрацюванням орієнтування щодо вчиненого розбійного нападу, було зупинено ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який у цей час прямував до місця своєї роботи.

В ході спілкування ОСОБА_4 на запитання поліцейських щодо вмісту його рюкзака почав нецензурно висловився в бік ОСОБА_8 і вступив в суперечку ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , а також ОСОБА_19 , які також підійшли до місця події. При цьому ОСОБА_4 в зухвалій манері, голосно нецензурно лаючись, принижуючи честь та гідність поліцейських та висловлюючи погрози в їх бік вимагав від поліцейських пред`явити орієнтування нащо ОСОБА_8 повідомив , що зараз будуть надані відповідні документи. Після чого, на запитання ОСОБА_8 щодо вмісту рюкзака ОСОБА_4 повідомив, що- «Граната!» , після чого ОСОБА_8 попрохав ОСОБА_4 розмовляти по акуратніше однак ОСОБА_4 відразу ж дуже голосно нецензурно виловився в бік поліцейських, після чого потерпілий був завчасно попереджений про можливе застосування до нього сили та спеціальних засобів однак ОСОБА_4 дуже голосно нецензурно виловився в бік поліцейських. Через можливу загрозу життю та здоров`ю поліцейських або можливість настання інших тяжких наслідків зокрема загрозі життю та здоров`ю громадян які на автомобілях проїздили та пішки проходили повз місця події, ОСОБА_8 після попередження ОСОБА_4 про застосування кайданок та затримання було розпочато відповідні дії щодо затримання особи.

Так ОСОБА_8 , діючи спільно з ОСОБА_9 без попередньої змови між собою, виявивши, в діях ОСОБА_4 адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, маючи можливість застосувати в межах своєї компетенції поліцейські превентивні заходи, зокрема щодо припинення вчиненого, адміністративного правопорушення повідомив ОСОБА_4 про те, що він буде затриманий, та вимагав від потерпілого розвернутися до нього спиною та завести руки за спиною для застосування спеціальних засобів обмеження рухомості - кайданок.

Водночас, ОСОБА_4 , не виконав законних вимог поліцейських не розвернувся до працівників поліції спиною самостійно та не склав руки за спиною.

Після чого ОСОБА_8 схватив своїми руками за праву верхню кінцівку ОСОБА_4 , а ОСОБА_9 - за ліву верхню кінцівку потерпілого, затримавши останнього з метою доставки до Полтавського РВП Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області для припинення адміністративного правопорушення та складання відповідного протоколу.

Після чого ОСОБА_8 , діючи спільно з ОСОБА_9 , утримував ОСОБА_4 за ліву верхню кінцівку останнього в області зап`ястку та передпліччя, а ОСОБА_9 - за праву верхню кінцівку ОСОБА_4 з метою застосування спеціальних засобів обмеження рухомості кайданок.

ОСОБА_8 , діючи спільно з ОСОБА_9 без попередньої змови між собою, одягнув на праву руку ОСОБА_4 браслет спеціального засобу обмеження рухомості - кайданок, та в подальшому взявся за ліву верхню кінцівку потерпілого в області зап`ястка, яку тримав ОСОБА_9 , та на яку, також одягнув браслет спеціального засобу обмеження рухомості - кайданок, фактично затримавши ОСОБА_4 .

При цьому ОСОБА_4 декілька разів голосно повідомив працівників поліції на біль у руці.

Застосування з боку ОСОБА_8 та ОСОБА_9 фізичної сили стосовно потерпілого ОСОБА_4 відповідало конкретним обставинам, що склалися, характеру правопорушення і поведінці правопорушника, який вчинював адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення та створював загрозу життю та здоров`ю громадян та по відношенню до ОСОБА_8 як працівника поліції та його колег, які перебували поряд із ним.

Після доставлення ОСОБА_4 до Полтавського РВП Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області, який розташований за адресою: вул. О. Пчілки, буд. 19А, в м. Полтаві, ОСОБА_11 склала відносно ОСОБА_4 протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, який направлено до Полтавського районного суду Полтавської області, та провадження 10.03.2020 закрито у зв`язку з нереабілітуючими обставинами, а саме закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Будучи наділеними від імені держави владою та службовими повноваженнями працівників правоохоронного органу, що передбачені Конституцією України, законами України, під час патрулювання міста Полтави та Полтавського району 02.12.2019 року при припиненні хуліганських дій та затриманні ОСОБА_4 обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , діяли в межах наданих їм прав та повноважень, тобто застосовували поліцейські заходи у точній відповідності із законом, відповідно ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 3, 19, 21, 28, 68 Конституції України, ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 7, 8, 18, 29, 30-32, 42-45 Закону України «Про Національну поліцію».

Оцінюючи сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд прийшов до висновку про відсутність достатніх доказів щодо визнання обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 винними у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 365 КК України, за кваліфікуючими ознаками - перевищення влади та службових повноважень, тобто умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, що супроводжувалися насильством та застосуванням спеціальних засобів, болісними та такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, за відсутності ознак катування, вчиненого групою осіб без попередньої змови між собою.

Інших належних та допустимих доказів вчинення обвинуваченими ОСОБА_8 та ОСОБА_9 кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.1 ст.28, ч.2 ст.365 КК України, стороною обвинувачення не надано і такі не були встановлені судом у ході розгляду даного кримінального провадження. Тобто, під час судового провадження не встановлено безсумнівних доказів, які б свідчили про вчинення обвинуваченими вказаного кримінального правопорушення.

Згідно положень ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно ст. 17 КПК України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість поза розумним сумнівом.

Відповідно до п. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

В силу вимог ч. 1, ч. 3 ст. 373 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється в разі, якщо не доведено, що: вчинено кримінальне правопорушення в якому обвинувачується особа; кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення. Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Таким чином, суд, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, а саме: верховенства права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, дослідивши та оцінивши докази, надані стороною обвинувачення, в їх сукупності, приходить до висновку про те, що під час судового розгляду стороною обвинувачення не надано безсумнівних доказів які б свідчили скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.28, ч.2 ст.365 КК України обвинуваченими ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , а тому, у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 необхідно визнати невинуватими у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення.

З огляду на встановлені обставини обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_9 підлягають виправданню як невинні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 365 КК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 129 КПК України, у разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, а також у випадках, передбачених частиною першою статті 326 цього Кодексу, суд залишає цивільний позов без розгляду.

У зв`язку з виправданням обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за відсутності в їх діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.28, ч.2 ст.365 КК України, підлягає залишенню без розгляду цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , Управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП НПУ, Управління державної Казначейської служби України у м.Полтаві Полтавської області, Головного управління державної Казначейської служби України Полтавської області про відшкодування моральної шкоди, - стягнення з Державного бюджету України шляхом списання коштів з Єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України через Державну казначейську службу України у відшкодування ОСОБА_4 моральної шкоди у сумі 500000 (п`ятсот тисяч) гривень .

Витрати понесені ОСОБА_4 з надання йому правової допомоги у сумі 54000 (п`ятдесят чотири тисячі) гривень підлягають віднесенню за його рахунок.

Доля речових доказів підлягає вирішенню відповідно до ст. 100 КПК України.

Витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні, що складаються з вартості проведених судово-психологічної експертизи №СЕ-19/117-21/4674-ПС від 18.05.2021 року в розмірі 6864,80 грн. та судово-трасологічної експертизи № СЕ-19/117-21/8386-ТР від 12.07.2021 року в розмірі 858,10 грн. підлягають віднесенню за рахунок Державного бюджету України.

До набрання законної сили вироком суду заходи забезпечення кримінального провадження щодо обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 не застосовувати.

Керуючись ст. ст. 369-371, 373, 374, 392, 393, 395 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_8 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 365 КК України та виправдати у зв`язку з недоведеністю, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

До набрання законної сили вироком суду заходи забезпечення кримінального провадження стосовно ОСОБА_8 не застосовувати.

ОСОБА_9 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 365 КК України та виправдати у зв`язку з недоведеністю, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

До набрання законної сили вироком суду заходи забезпечення кримінального провадження стосовно ОСОБА_9 не застосовувати.

Цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , Управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП НПУ, Управління державної Казначейської служби України у м.Полтаві Полтавської області, Головного управління державної Казначейської служби України Полтавської області про відшкодування моральної шкоди - залишити без розгляду.

Витрати понесені ОСОБА_4 на правову правничу допомогу в розмірі 54000грн.00коп. віднести за його рахунок.

Витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні, що складаються з вартості проведених судово-психологічної експертизи №СЕ-19/117-21/4674-ПС від 18.05.2021 року в розмірі 6864,80 грн. та судово-трасологічної експертизи № СЕ-19/117-21/8386-ТР від 12.07.2021 року в розмірі 858,10 грн. віднести за рахунок Державного бюджету України.

Речові докази:

- відеозаписи на DVD-R-диску «Verbatim» (а саме «20191202100346000196.mov», «20191202100533000197.mov», «20191202100620000198.mov», «20191202100650000199. mov», «20191202100701000200.mov», «20191202100749000201.mov», «20191202100839000202.mov», «2019120210091000203.mov», «20191202100917000204. mov», «20191202100928000205.mov», «20191202101016000206.mov», «20191202101026000207.mov», «20191202101113000208.mov») та відеозаписи на DVD-RW-диску «Videx» - залишити зберігати у матеріалах кримінального провадження;

- куртку чорного кольору з синтетичного матеріалу, на змійці з двох текстильних стрічок, на яких закріплені у шаховому порядку металеві ланки (у вигляді окремих зубців) з капюшоном, з двома внутрішніми та чотирма зовнішніми карманами та емблемою «BOSS HUGO BOSS» на комірі куртки;

- рюкзак чорного кольору із вставками сіро-зеленого кольору, з синтетичного матеріалу, з двома лямками для кріплення на плечах, з п`ятьма відділеннями на блискавках та емблемою «JANSPORT» на передній кишені, що зберігаються в камері зберігання речових доказів Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, що знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Соборності, 37 повернути ОСОБА_4 за належністю.

Відповідно вимогам ч. 6 ст. 376 КПК України учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: ОСОБА_1