Постанова № 11307562, 16.03.2009, Луганський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-1924/09/1270

Категорія № 6.13

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«16» березня 2009 року

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Гончарової І.А.,

при секретарі: Богдановій В.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області до суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про стягнення недоїмки по страховим внескам на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в розмірі 248 грн. 82 коп., -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2008 року управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області звернулось до суду з позовом, в якому зазначало, що 25.10.2001 року за № 7003 ОСОБА_1 зареєстрований Управлінням економіки та ринкових відносин виконавчого комітету Алчевської міської ради народних депутатів Луганської області як суб’єкт підприємницької діяльності-фізична особа. В управлінні Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області ОСОБА_1 зареєстрований як платник страхових внесків 30.10.2001 року.

Відповідно до п.1 ст. 14 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 p. № 1058-IV, страхувальниками є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об’єднання громадян, профспілки, політичні партії, фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності та інші особи, включаючи юридичних та фізичних осіб -суб’єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством.

Відповідно до п.1 ст. 1 Закону України „Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування" № 400/97-ВР від 26.06.1997р. платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування є: суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об’єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об’єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Суб’єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_1 у відповідності до п.1 ст. 14 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та п.1 ст. 1 Закону України „Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування" є страхувальником та платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Згідно із п.6 ч.2 ст. 17, п.6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» страхувальники зобов’язані нараховувати, обчислювати та сплачувати у встановлені строки та у повному обсязі страхові внески до Пенсійного фонду України не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня закінчення базового звітного періоду. Базовим періодом для фізичних осіб - суб’єктів підприємницької діяльності є квартал. Але в порушення вказаних норм Закону відповідач не сплатив страхові внески, нараховані у відповідності до розрахунку суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за січень, лютий та березень 2005 року, що спричинило виникнення недоїмки, яка станом на 01.10.2008 року становить 248 грн. 82 коп.

Відповідно до ч.3 ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» Управлінням Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області на адресу відповідача була направлена вимога про сплату боргу № Ф-374у від 02.10.2008 року на суму 248, 82 грн., яка була одержана ОСОБА_1 14.10.2008 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Відповідачем у добровільному порядку сума заборгованості до управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області не перерахована, зазначену вимогу у встановленому законодавством порядку у 10-денний термін він не оскаржував. Відповідно до абз.8 ч.3 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» у разі, якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу у судовому порядку орган ПФУ має право звернутися до суду із позовом про сплату недоїмки. Оскільки відповідач ухиляється від сплати заборгованості, позивач просить стягнути суму заборгованості з відповідача.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач - суб’єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду в м. Алчевську Луганської області 30.10.2001 року та відповідно до правил п.1 ст. 14 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058 є платником страхових внесків на загальноообов’язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до ч.3 ст. 15 цього Закону страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.

Частиною 1 ст. 67 Конституції України визначено, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Законом України «Про систему оподаткування» збір на обов’язкове державне пенсійне страхування віднесений до загальнодержавних податків і зборів (п.16 ч. 1 ст. 14).

Згідно з п. 6 ст. 20 Закону страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Для вищезазначених страхувальників - календарний місяць.

Розрахунком суми позову, наданим УПФУ в м. Алчевську Луганської області, проведеним відповідно до ст. 20 Закону України «Про загальноообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058, Розділу 2 Порядку нарахування та сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за деякі категорії застрахованих осіб, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 25.08.2004 р. № 1092, п.11.11 та 14.3 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 31.01.2005 № 3-1) підтверджується, що період утворення боргу за суб’єктом підприємницької діяльності - ОСОБА_1 з січня по березень 2005 року і станом на 01.10.2008 року складає 248, 82 грн. (аркуш справи 7)

Відповідно до п.12 цієї статті страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

За змістом ч. 1, ч.2 ст 106 Закону у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов’язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Суми пені та штрафів можуть бути включені до вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування цих фінансових санкцій пов’язано з виникненням та сплатою недоїмки.

Позивачем згідно з ч.3 ст. 106 вищевказанного Закону на адресу відповідача було надіслано вимогу про сплату боргу № Ф-374у від 02.10.2008 року, що станом на 01.10.2008 року складає 248 грн. 82 коп. (аркуш справи 8).

Однак відповідач не сплатив суму недоїмки по страховим внескам на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, вимогу не оскаржив та не узгодив її з органами Пенсійного фонду.

При таких обставинах позовні вимоги позивача є обгрунтовними та підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 14, 15, 17, 20, 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 p..№ 1058, Розділом 2 Порядка нарахування та сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за деякі категорії застрахованих осіб, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 25.08.2004 р. № 1092, п.11.11 та 14.3 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 31.01.2005 № 3-1), ст. ст. 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області задовольнити повністю.

Стягнути з суб’єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, що зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. АДРЕСА_1) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області (р/р 25605301727 в ЛОУ Ощадбанку України, МФО 304665, код 21792347) недоїмку по страховим внескам на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в розмірі 248 (двісті сорок вісім) грн. 82 (вісімдесят дві) коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

Постанову складено у повному обсязі та підписано «16» березня 2009р.