Постанова № 11307559, 16.03.2009, Луганський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-1925/09/1270

Категорія № 6.13

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«16» березня 2009 року

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Гончарової І.А.,

при секретарі: Богдановій В.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області до субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про стягнення недоїмки по страховим внескам на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в розмірі 1403 грн. 27 коп., -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2008 року управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області звернулось до суду з позовом, в якому зазначало, що 11.09.2002 року за № 7591 ОСОБА_1 зареєстрований Управлінням економіки та ринкових відносин виконавчого комітету Алчевської міської ради народних депутатів Луганської області як субєкт підприємницької діяльності-фізична особа. В управлінні Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області ОСОБА_2 зареєстрований як платник страхових внесків 12.09.2002 року.

Відповідно до п.1 ст. 14 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 p. № 1058-IV, страхувальниками є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, обєднання громадян, профспілки, політичні партії, фізичні особи - субєкти підприємницької діяльності та інші особи, включаючи юридичних та фізичних осіб -субєктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством.

Відповідно до п.1 ст. 1 Закону України „Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування" № 400/97-ВР від 26.06.1997р. платниками збору на обовязкове державне пенсійне страхування є: субєкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх обєднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, обєднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - субєкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Субєкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_1 у відповідності до п.1 ст. 14 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» та п.1 ст. 1 Закону України „Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування" є страхувальником та платником страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Згідно із п.6 ч.2 ст. 17, п.6 ст. 20 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» страхувальники зобовязані нараховувати, обчислювати та сплачувати у встановлені строки та у повному обсязі страхові внески до Пенсійного фонду України не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня закінчення базового звітного періоду. Базовим періодом для фізичних осіб - субєктів підприємницької діяльності є квартал. Але в порушення вказаних норм Закону відповідач не сплатив страхові внески, нараховані у відповідності до розрахунку суми страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за період з 21.05.2007р. по 20.07.2007р., що спричинило виникнення недоїмки, яка станом на 01.08.2008 року становить 1403 грн. 27 коп.

Відповідно до ч.3 ст. 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» Управлінням Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області на адресу відповідача були направлені вимоги про сплату боргу за № Ф-357у від 05.07.2007 року на суму 1261, 73 грн. та за № Ф-357/1у від 07.08.2007р. на суму 141 грн. 54 коп., які були одержані ОСОБА_1 28.07.2007року та 09.08.2007року, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень. Відповідачем у добровільному порядку сума заборгованості до управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області не перерахована, зазначені вимоги у встановленому законодавством порядку у 10-денний термін ним не оскаржені. Відповідно до абз.8 ч.3 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» у разі, якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу у судовому порядку орган ПФУ має право звернутися до суду із позовом про сплату недоїмки. Оскільки відповідач ухиляється від сплати заборгованості, позивач просить стягнути суму заборгованості з відповідача.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав.

Відповідач у судове засідання не зявився, про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач - субєкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду в м. Алчевську Луганської області 12.09.2002 року та відповідно до правил п.1 ст. 14 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058 є платником страхових внесків на загальноообовязкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до ч.3 ст. 15 цього Закону страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.

Частиною 1 ст. 67 Конституції України визначено, що кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Законом України «Про систему оподаткування» збір на обовязкове державне пенсійне страхування віднесений до загальнодержавних податків і зборів (п.16 ч. 1 ст. 14).

Згідно з п. 6 ст. 20 Закону страхувальники зобовязані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Для вищезазначених страхувальників - календарний місяць.

Розрахунком суми позову, наданим УПФУ в м. Алчевську Луганської області, проведеним відповідно до ст. 20 Закону України «Про загальноообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058, Розділу 2 Порядку нарахування та сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за деякі категорії застрахованих осіб, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 25.08.2004 р. № 1092, п.11.11 та 14.3 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 31.01.2005 № 3-1) підтверджується, що період утворення боргу за субєктом підприємницької діяльності - ОСОБА_1 з період з 21.05.2007р. по 20.07.2007р. і станом на 01.08.2007 року складає 1403, 27 грн. (аркуш справи 7)

Відповідно до п.12 цієї статті страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

За змістом ч. 1, ч.2 ст 106 Закону у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобовязані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Суми пені та штрафів можуть бути включені до вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування цих фінансових санкцій повязано з виникненням та сплатою недоїмки.

Позивачем згідно з ч.3 ст. 106 вищевказанного Закону на адресу відповідача були надіслані вимоги про сплату боргу за № Ф-357у від 05.07.2007 року на суму 1261, 73 грн. та за № Ф-357/1у від 07.08.2007р. на суму 141 грн. 54 коп., що станом на 01.08.2007 року складає 1403 грн. 27 коп. (аркуші справи 8, 9).

Однак відповідач не сплатив суму недоїмки по страховим внескам на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, вимоги не оскаржив та не узгодив їх з органами Пенсійного фонду.

При таких обставинах позовні вимоги позивача є обгрунтовними та підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 14, 15, 17, 20, 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 p..№ 1058, Розділом 2 Порядка нарахування та сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за деякі категорії застрахованих осіб, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 25.08.2004 р. № 1092, п.11.11 та 14.3 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 31.01.2005 № 3-1), ст. ст. 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області задовольнити повністю.

Стягнути з субєкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, що зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. АДРЕСА_1) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області (р/р 25605301727 в ЛОУ Ощадбанку України, МФО 304665, код 21792347) недоїмку по страховим внескам на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в розмірі 1403 (одної тисячі чотирьохсот трьох) грн. 27 (двадцяти семи) коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

Постанову складено у повному обсязі та підписано «16» березня 2009р.