Ухвала суду № 113071168, 01.06.2023, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/40845/17

Провадження № 2/761/116/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Фролової І.В.,

секретаря судового засідання - Коломійця А.Д.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

представника відповідача - Андрусяка І.П. ,

представника відповідача - Кшемінської Ю.І. ,

представника відповідача - Срібної А.Р. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві заяву ОСОБА_1 про відвід судді Фролової І.В. від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до телевізійної програми «Надзвичайні новини», ведучої телевізійної програми «Надзвичайні новини» в ефірі каналу ICTV ОСОБА_3 , Головного управління національної поліції в Київській області, співробітника Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_4, третя особа: Державна казначейська служба України, про захист честі, гідності, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Шевченківського районного суду м. Києва під головуванням судді Фролової І.В. перебуває цивільна справа за ОСОБА_1 до телевізійної програми «Надзвичайні новини», ведучої телевізійної програми «Надзвичайні новини» в ефірі каналу ICTV ОСОБА_3 , Головного управління національної поліції в Київській області, співробітника Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_4, третя особа: Державна казначейська служба України, про захист честі, гідності, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди.

У судовому засіданні, яке відбулося 01 червня 2023 року позивачем ОСОБА_1 було заявлено клопотання про відвід головуючого судді Фролової І.В.

Своє клопотання обґрунтував тим, що під час розгляду справи 10 липня 2019 року та 10 вересня 2019 року суддя Фролова І.В. внесла неправдиві відомості про те, що представником позивача було заявлено клопотання про витребування доказів у справі, а також те, що суддею було порушено право на захист позивача шляхом недопущення до справи представника позивача - ОСОБА_7. Таким чином позивач вважає, що суддя може прийняти не об`єктивне рішення по цивільній справі за рахунок упередженого ставлення до особи позивача, не надавши належної оцінки доказам та обставинам справи.

Позивач зі своїм представником у судовому засіданні клопотання про відвід судді підтримали, просили задовольнити.

Представники відповідачів у судовому засіданні клопотання про відвід судді просили залишити без задоволення.

Заслухавши пояснення представників, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. (ч.1, 2 ст. 40 ЦПК України).

Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження (ч. 7 ст. 40 ЦПК України).

Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді (ч. 8 ст. 40 ЦПК України).

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу (п.2 ч.3 ст. 40 ЦПК України).

Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу (ч.3 ст. 39 ЦПК України).

Як на одну з підстав для відводу головуючого судді Фролової І.В. позивач посилався на те що, під час розгляду справи 10 липня 2019 року та 10 вересня 2019 року суддя Фролова І.В. внесла неправдиві відомості про те, що представником позивача було заявлено клопотання про витребування доказів у справі.

Суд зауважує, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 43 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають право ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти.

Також ч. 1 ст. 249 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право ознайомитися із технічним записом судового засідання, протоколом судового засідання та протягом п`яти днів з дня проголошення рішення у справі подати до суду письмові зауваження щодо неповноти або неправильності їх запису.

Таким чином, з положень ЦПК України вбачається можливість реалізації права учасника щодо подачі письмових зауважень щодо неповноти або неправильності протоколу судового засідання протягом п`яти днів з дня проголошення рішення у справі.

Одночасно з цим, суд зауважує, що відповідно до п.п. 3,4 ч. 1 ст. 67 ЦПК України, секретар судового засідання забезпечує контроль за повним фіксуванням судового засідання технічними засобами і проведенням судового засідання в режимі відеоконференції та забезпечує ведення протоколу судового засідання.

Вказане спростовує твердження позивача про те, що суддею внесено неправдиві записи до протоколів судового засідання.

Також на одну з підстав для відводу головуючого судді Фролової І.В. позивач посилався на те, що суддею було порушено право на захист позивача шляхом недопущення до справи представника позивача - ОСОБА_7 .

Однак, суд не може погодитися з таким твердженням виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, з вказаним позовом ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва у листопаді 2017 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України (в редакції на 03.08.2017) вбачається, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що у випадку розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.

Суд зауважує, що предметом спору є захист честі та гідності від поширення недостовірної інформації у ЗМІ, спростування такої інформації та відшкодування шкоди, у зв`язку з чим ухвалою Шевченківського районного суду м .Києва 14 грудня 2017 року справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Таким чином, виходячи з положень ЦПК України, які діяли на момент звернення позивача з вказаним позовом, представником у даній справі може виступати адвокат.

До матеріалів справи долучено копію довіреності від 30.07.2017 року , зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_7 представляти його інтереси (т. 1 а. с. 19-20).

До матеріалів справи долучено копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 4613/10, виданого ОСОБА_7 на підставі рішення Київської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 21.07. 2011 року (т. 1 а. с. 54).

У свої заяві позивачем наголошено, що доказів того, що вказаний документ визнаний у передбаченому законом порядку недійсним або є скасованим, матеріали справи не містять.

Однак суд не погоджується з вказаним твердження виходячи з наступного.

У судовому засіданні, яке відбулося 01 червня 2023 року представниками відповідачів було наголошено суду про те, що право на заняття адвокатською діяльністю Мнушкіної Л.С. припинено згідно п. 4 ч. 1 ст. 32 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» з 23.12.2016 на підставі Рішення Дисциплінарної палати КДКА Київської області, та згідно постанови ШААС №810/4485/16 від 16.10.2019.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04 лютого 2021 року у справі № 810/4485/16, постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2017 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року в справі №810/4485/16, якими було відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_7 про визнання протиправними дій та скасування рішення Дисциплінарної палати КДКА Київської області від 23.12.2016 - було залишено без змін.

Суд зауважує, що відповідно до ч. 3 ст. 6 ЗУ «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.

Вищевказане свідчить про те, що судом не було порушено право позивача на правову допомогу.

Згідно ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

За приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характер або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. При чому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі №5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01.03.2012 у справі №5-15п12).

Підстави та обставини для відводу судді чітко визначені ст. 36 ЦПК України.

У відповідності до вимог п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Статтею 36 ЦПК України визначено підстави для відводу (самовідводу) судді, а саме: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до ч.4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

У висновку №3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред`являються їм у зв`язку з добросовісним здійсненням ними своїх функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду і визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції.

Таким чином, обставини, на які посилається позивач не підтверджуються матеріалами справи та в силу приписів ч. 4 ст. 36 ЦПК України, не можуть бути підставою для відводу головуючого.

Відтак, заява про відвід головуючому у справі судді є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 36, 40, 253, 352-355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Фролової І.В. від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до телевізійної програми «Надзвичайні новини», ведучої телевізійної програми «Надзвичайні новини» в ефірі каналу ICTV ОСОБА_3 , Головного управління національної поліції в Київській області, співробітника Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_4, третя особа: Державна казначейська служба України, про захист честі, гідності, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: