Ухвала суду № 113067190, 28.08.2023, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

28 серпня 2023 рокусправа № 380/19787/23

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Сподарик Н.І., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (79017, м. Львів, вул. Мечнікова, 16а; код ЄДРПОУ14321647) з вимогами:

- визнати протиправним рішення Об`єднаної житлової комісії Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 30 грудня 2022 року в частині відмови позивачу, щодо перегляду дати з 04 грудня 2017 року на 16 червня 2006 року зарахування до списку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення жилими приміщенням для постійного проживання;

- зобов`язати Західне регіональне управління Державної прикордонної служби України змінити дату зарахування позивача до списку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення жилими приміщенням для постійного проживання, зі складом сім`ї 4 особи з 04 грудня 2017 року на 16 червня 2006 року.

Відповідно до вимог ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви у тому числі з`ясовує, чи:

- відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;

- позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);

- немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою ст. 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

В силу ч.ч. 1, 2, 3, 5 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Строки звернення до суду визначені ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною шостою ст. 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Згідно з частиною п`ятою статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду у справах щодо проходження публічної служби встановлюється місячний строк.

Частиною третьою статті 122 КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ч. 1 ст. 121 КАС України).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.06.2022 у справі №362/643/21 зробила висновок згідно якого, спори щодо оскарження особами з числа військовослужбовців рішень, дій чи бездіяльності відомчих житлових (житлово-побутових, з контролю за розподілом житла) комісій є спорами з приводу проходження позивачами військової служби як різновиду служби публічної. Такі спори належать до юрисдикції адміністративних судів.

Як слідує з позовних вимог, позивач просить:

- визнати протиправним рішення Об`єднаної житлової комісії Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 30 грудня 2022 року в частині відмови позивачу, щодо перегляду дати з 04 грудня 2017 року на 16 червня 2006 року зарахування до списку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення жилими приміщенням для постійного проживання;

- зобов`язати Західне регіональне управління Державної прикордонної служби України змінити дату зарахування позивача до списку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення жилими приміщенням для постійного проживання, зі складом сім`ї 4 особи з 04 грудня 2017 року на 16 червня 2006 року.

Тобто позивач оскаржує рішення від 30.12.2022, натомість до суду звернувся лише 23.08.2023. Що свідчить про пропуск строку звернення до суду.

Разом із позовною заявою, позивачем подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду. Зазначив, що оскаржуване рішення отримав в кінці лютого 2023 року, є учасником бойових дій, проходить дійсну військову службу, що унеможливило звернення за юридичною допомогою в межах строку звернення до суду. Крім цього, звернув у вагу на запровадження в Україні воєнного стану, який триває і досі.

Суд не бере до уваги твердження позивач, викладені у заяві про поновлення строку звернення про застосування до даних правовідносин шестимісячного строку звернення до суду, адже ці відносини виникли з приводу проходження позивачем публічної служби. Отже, процесуальний строк звернення до суду, визначений частиною 5 статті 122 КАС України, належить обраховувати з дня отримання позивачем оскаржуваного рішення.

Крім цього, суд зазначає, що посилання позивача на обставини введення в країні воєнного стану не можуть вважатися судом належними та обґрунтованими, оскільки сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку. Проте, у клопотанні позивача відсутні посилання на конкретні обставини пов`язані із запровадженням воєнного стану, що перешкоджали такому зверненню, що не може бути визнано судом як поважні причини пропуску строку звернення.

Крім того, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 02.12.2021 у справі № 640/20314/20 досліджуючи питання щодо поважності причин пропуску процесуального строку зазначив, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, при цьому такі обставини повинні бути підтверджені належним чином.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача, формування судової практики чи інше. При цьому нереалізація цього права зумовлена власною пасивною поведінкою позивача.

Позивачем не надано жодних належних доказів наявності об`єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду та не наведено поважних обставин, які не залежали від його волевиявлення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку.

Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відтак, позивач відповідно до частини шостої статті 161 КАС України може подати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказавши інші підстави для поновлення строку звернення до суду з цим позовом (якщо такі є).

З огляду на наведене, суд не вбачає підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду, які викладені у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду, а тому у задоволенні такої заяви слід відмовити.

Відповідно до вимог частин першої, другої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Отже, суд приходить до висновку, що вищенаведене унеможливлює вирішити питання про відкриття провадження у справі, а тому позовну заяву належить залишити без руху та встановити позивачу строк для усунення її недоліків.

Керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника позивача про поновлення строку звернення до суду - відмовити. Причини пропуску строку звернення до суду визнати неповажними.

Позову заяву залишити без руху.

Надати позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви, вказаних в мотивувальній частині ухвали десять днів з дня отримання копії ухвали у такий спосіб: скерувати на поштову адресу Львівського окружного адміністративного суду (79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2) заяву про усунення недоліків позовної заяви (вказати номер справи та прізвище судді), до якої додати:

- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, обґрунтувати поважність причин його пропуску та надати докази на підтвердження цих обставин.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

СуддяСподарик Наталія Іванівна