Рішення № 113055846, 28.08.2023, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.08.2023 Справа №607/12917/23

місто Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Герчаківської О. Я.,

за участі секретаря судового засідання Крук А. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Рівненській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 725355 від 28 лютого 2023 року,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Національної поліції в Рівненській області (далі - ГУНП в Рівненській області) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 725355 від 28 лютого 2023 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 28 лютого 2023 року поліцейський відділення поліції № 6 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області виніс постанову серії БАД № 725355 по справі про адміністративне правопорушення, згідно якої наклав на позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн.

Оскаржити дану постанову в строки, визначені законом позивач не мав можливості, оскільки перебуває на даний момент на сході України, захищаючи нашу державу від агресії російської федерації, несучи службу у військовій частині НОМЕР_1 .

Оскаржувана постанова була винесена з порушенням вимог закону, без забезпечення права на захист та надання доказів вчинення інкримінованого правопорушення.

Постанова мотивована тим, що позивач 28 лютого 2023 року о 10 год. 30 хв. в м. Здолбунів по вул. Шевченка, 67, керуючи транспортним засобом, не був пристебнутий ременем безпеки, та не мав права керування транспортним засобом, а саме не отримав посвідчення водія відповідної категорії, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

Позивач вважає, що наведені обставини, які відображені в оскаржуваній постанові не відповідають дійсності, є надуманими та не підтвердженні жодними належними та допустимими доказами.

Фабула правопорушення, викладена в оскаржуваній постанові не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки будь-яким транспортним засобом 28 лютого 2023 року о 10 год. 30 хв. ОСОБА_1 не керував, ПДР України не порушував. Будь-яких доказів про вчинення позивачем інкримінованого йому правопорушення працівники поліції не представили.

Таким чином, будь-яких належних та достовірних доказів, які б підтверджували викладені у постанові про адміністративне правопорушення обставини щодо вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ст. 121 КУпАП матеріали справи не містять, а нормами КУпАП не покладено на суд обов`язку збирання доказів у справі.

Жодного розгляду справи з наданням позивачу будь-яких доказів, що б підтверджували факт вчинення ним правопорушення йому не надавалось.

Виходячи з положень закону у постанові по справі про адміністративне правопорушення повинні бути наведені обставини об`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, зокрема, і місце вчинення вказаного правопорушення та докази, якими обґрунтовується його вчинення за належним чином встановленої об`єктивної сторони.

Таким чином, у цьому конкретному випадку, суб`єкт складання постанови належним чином не встановив та не обґрунтував доказами факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

Винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення в даному випадку порушує права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП.

В свою чергу, жодних доказів які б свідчили, про факт вчинення позивачем вказаних правопорушень не існує, на фрагментах відео котрі можливо будуть надані відповідачем під час розгляду справи, відсутня фіксація правопорушення, котре ставиться ОСОБА_1 в провину.

Сама постанова про накладення адміністративного стягнення не є доказом, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

З огляду на вказане, позивач просив скасувати постанову серії БАД № 725355 від 28 лютого 2023 року по справі про адміністративне правопорушення, згідно якої на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3 400 грн, а провадження в адміністративній справі закрити.

Ухвалою судді від 21 липня 2023 року відкрито провадження в адміністративній справі № 607/12917/23. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

15 серпня 2023 року на адресу суду надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, у якому начальник відділення поліції № 6 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області просив приєднати до матеріалів справи пояснення ОСОБА_1 , копію спірної постанови, докази сплати штрафу та фото транспортного засобу.

Представник позивача, адвокат Черніцький І. Р. у судове засідання не з`явився, однак написав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує, просить задовольнити.

Представник відповідача ГУНП в Рівненській області у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про час, дату та місце судового засідання. Відзиву на позовну заяву не подав.

У зв`язку з неявкою учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі ч. 4 ст. 229 КАС України.

Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 725355 від 28 лютого 2023 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 28 лютого 2023 року о 10 год. 30 хв. 00 сек. на вул. Шевченка, 67 у м. Здолбунів, керуючи транспортним засобом BMW 525, р.н. НОМЕР_2 , не був пристебнутий ременем безпеки та не мав права керування таким транспортним засобом, а саме не отримав посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п.п. 2.3в, 2.1а ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 5 ст. 121 та ч. 2 ст. 126 КУпАП. Працівником поліції застосовано до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3 400,00 грн.

Не погодившись із прийнятим рішенням, позивач оскаржив постанову до суду та просить її скасувати, а провадження в адміністративній справі закрити.

Частиною 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

За змістом ч. 1 ст. 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Частиною другою ст. 279 КУпАП передбачено, що посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки.

Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом спірної постанови позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 та ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Частиною п`ятою ст. 121 КУпАП передбачено відповідальність за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами.

За змістом п. 2.3в) Правил дорожнього руху для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки.

Частиною другою ст. 126 КУпАП передбачено відповідальність, зокрема за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Згідно п. 2.1а Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

За правилами ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Таким чином, вирішуючи питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідачем слід було довести протиправність правопорушення (проступку), зокрема об`єктивну сторону інкримінованого йому правопорушення.

У відповідності до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується - повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб`єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх. Крім того, у зв`язку з тим, що більшість доказів адміністративної справи, як правило, утворюється та зберігається у суб`єкта владних повноважень, ч. 4 ст. 70 КАС України, зобов`язує відповідача подати до суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, працівником поліції при винесені спірної постанови не було наведено доказів, на яких ґрунтується його висновок про скоєння позивачем адміністративного правопорушення, зокрема інкриміноване правопорушення не було зафіксовано нагрудною камерою поліцейського чи іншими засобами фото- і кінозйомки, відеозапису, показами свідків. Також відсутні інші джерела доказування, які давали б можливість суду перевірити підстави притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Суд вжив заходів щодо належного повідомлення відповідача про дату та час слухання справи, однак відзиву та жодних доказів на спростування заявленого позову від ГУНП в Рівненській області на адресу суду не надходило.

У відзиві відповідач викладає заперечення проти позову (ч. 1 ст. 162 КАСУ).

Водночас, як зазначено судом вище, представником відповідача суду не надано відзиву на позовну заяву, натомість надіслано клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, у якому начальник відділення поліції № 6 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області просив приєднати до матеріалів справи пояснення ОСОБА_1 , копію спірної постанови, докази сплати штрафу та фото транспортного засобу.

При цьому, у даному клопотанні жодним чином не викладено позицію сторони відповідача щодо позовних вимог.

Письмові пояснення ОСОБА_1 від 28 лютого 2023 року суд оцінює критично, оскільки вони протилежні за змістом із викладеним у позовній заяві, а тому є взаємовиключними та не мають жодного доказового значення.

Сплата штрафу ОСОБА_1 також не є доказом його вини у вчиненні інкримінованих правопорушень. Так, як у постанові Верховного Суду від 22 липня 2019 року у справі № 757/2757/16-а висловлено позицію про те, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Один лише підпис на постанові у справі про адміністративне правопорушення та сплата штрафу не означає згоду позивача з тим, що він вчинив адміністративне правопорушення.

Долучений фотознімок містить лише зображення автомобіля BMW, р.н. НОМЕР_3 у нерухомому стані.

Водночас, правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов`язана із застосуванням державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваженнями, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи. В пункті 21 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року (заява № 7460/03) зазначено, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Складання постанови про адміністративне правопорушення є наслідком виявлення такого правопорушення, є фактичним твердженням з боку відповідних органів державної влади про вчинення певною особою правопорушення, тотожного кримінальному з огляду на санкції, що загрожують особі у випадку визнання її винності.

Таким чином, у цьому конкретному випадку, суб`єкт складання постанови належним чином не встановив та не обґрунтував належними і допустимими доказами факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Відтак, за відсутності доказів того, що 28 лютого 2023 року ОСОБА_1 о 10 год. 30 хв. 00 сек. на вул. Шевченка, 67 у м. Здолбунів керував транспортним засобом BMW 525, р.н. НОМЕР_2 , не був пристебнутий ременем безпеки та не мав права керування таким транспортним засобом, а саме не отримав посвідчення водія відповідної категорії, суд доходить висновку про те, що посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення не з`ясувала, чи було вчинено адміністративне правопорушення, а відтак дійшла до передчасного висновку про винуватість позивача у його вчиненні.

Отож, на думку суду, винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення в даному випадку порушує права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

За вказаних обставин, беручи до уваги, що обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень покладається на відповідача, який ніяких доказів правомірності оскаржуваної постанови не надав та доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 в адміністративному правопорушенні, про яке йдеться в оскаржуваній постанові, судом не здобуто, що свідчать про недоведеність ГУНП в Рівненській області наявності в діях позивача складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 121 та ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на вищевикладене суд вважає за доцільне скасувати постанову серії БАД № 725355 від 28 лютого 2023 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу, винесену інспектором поліції ГУНП в Рівненській області та закрити провадження у справі, оскільки судом не було встановлено факту керування позивачем транспортним засобом за обставин, які викладено у спірній постанові, що виключає притягнення його до адміністративної відповідальності за вищевказаними нормами КУпАП.

Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином із відповідача ГУНП в Рівненській області слід стягнути судові витрати у розмірі 536,80 грн.

На підставі ст.ст. 9, 121, 126, 245, 247, 251, 258, 268, 279, 280, 288, 289 КУпАП, та керуючись ст.ст. 5, 9, 19, 20, 70, 72-77, 122, 242, 244-246, 257, 271, 286 КАС України, ст.ст. 62, 63 Конституції України, Правилами дорожнього руху України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 725355 від 28 лютого 2023 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності ч. 5 ст. 121 та ч. 2 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3 400,00 грн - скасувати, а провадження у справі закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Рівненській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 536 (п`ятсот тридцять шість вісімдесят),80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Рівненській області, код ЄДРПОУ: 40108761, адреса місцезнаходження: вул. Хвильового, буд. 2, м. Рівне, 33028.

Головуючий суддя О.Герчаківська