Вирок № 113055597, 28.08.2023, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/2/20

Провадження № 1-кп/487/138/23

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.08.2023 м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021152030001230 від 17.08.2019такримінальнепровадження внесенедо Єдиногореєстру досудовихрозслідувань за № 12020150030000123 від 12.01.2020 за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Миколаєва, громадянки України, з вищою освітою, непрацюючої, не заміжньої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої:

- 15.07.2013 Заводським районним судом м. Миколаєва за ст. 309 ч. 1 КК України до одного року обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком один рік;

-24.10.2013 Корабельним районним судом м. Миколаєва за ч. 1, 2 ст. 185, ч. 1 ст. 70, ч. 1 ст. 71 КК України до одного року одного місяців обмеження волі;

-31.10.2013 Ленінським районним судом м. Миколаєва за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до одного року двох місяців позбавлення волі на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком один рік два місяці;

-31.01.2014 Заводським районним судом м. Миколаєва ч. 1, 2 ст. 185, ч. 1, 4 ст. 70, ч. 1 ст. 71 КК України до двох років шести місяців позбавлення волі на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком один рік шість місяців:

-16.11.2016 Корабельним районним судом м. Миколаєва за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до одного року шести місяців позбавлення волі на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком один рік;

-15.08.2017 Корабельним районним судом м. Миколаєва за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 1, 4 ст. 70, ч. 1 ст. 71 КК України до одного року восьми місяців позбавлення волі,

-28.02.2017 Корабельним районним судом м. Миколаєва за ч. 2 ст. 185 КК України до одного року позбавлення волі з самостійним виконанням вироку Корабельного районного суду м. Миколаєва від 16.11.2016 року;

-10.04.2018 Центральним районним судом м. Миколаєва за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 70, ч. 1 ст. 71 КК України до одного року 10 місяців позбавлення волі, звільнена по відбуттю строку покарання;

-15.07.2019 Заводським районним судом м. Миколаєва за ч. 2 ст. 185, до двох років позбавлення волі на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком один рік шість місяців;

-19.09.2022 Ленінським районним судом м. Миколаєва за ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України до двох років двох місяців позбавлення волі;

-03.07.2022 Корабельним районним судом м. Миколаєва за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до двох років п`яти місяців позбавлення волі;

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України

сторони кримінального провадження

прокурор Окружної прокуратури міста Миколаєва ОСОБА_4 ,

обвинувачена ОСОБА_3 ,

захисник адвокат ОСОБА_5

ВСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним:

16.08.2019 в період часу з 15:46 год по 15:48 год ОСОБА_3 , будучи раніше неодноразово засудженою за вчинення корисливих злочинів проти власності, реалізуючи злочинний намір направлений на таємне викрадення чужого майна, перебуваючи у приміщенні магазину «Таврія В» по вул. Курортній, 9 у м. Миколаєві, скориставшись тимчасовою відсутністю уваги з боку сторонніх осіб, шляхом вільного доступу, з корисливих мотивів, таємно повторно викрала з полиці зазначеного магазину майно, що належить ПП «Таврія Плюс», а саме:

- зубну пасту марки «Sensodyne» у кількості 4 пачок, вартістю 69,02 грн кожна, на загальну суму 276,08 грн;

- тампони «Kotex 16 шт. Супер», вартістю 44,29 грн;

- тампони «Kotex 24 шт. Супер», вартістю 57,43 грн;

Після чого ОСОБА_3 , поклавши викрадене майно у свою сумку, направилася до виходу із зазначеного магазину, але була затримана охоронцями, внаслідок чого не змогла з причин, які не залежали від її волі, довести свій злочинний умисел до кінця.

Таким чином своїми умисними діями ОСОБА_3 спричинила ПП «Таврія Плюс» матеріальну шкоду на загальну суму 377,80 грн.

Дії обвинуваченої ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України та визнає її винуватою у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Вказаних висновків суд дійшов, провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому досліджені всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів, з точки зору достатності та взаємозв`язку.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 встановлені обставини кримінального провадження не оспорювала, беззастережно визнала свою винуватість, у скоєні вказаного кримінального правопорушення (злочину).

.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин:

Показання обвинуваченої ОСОБА_3 , яка безпосередньо при допиті під час судового розгляду, пояснила, що вину визнає повністю та беззаперечно. Пояснила, що не пам`ятає в яку дату, але не заперечує що можливо 16.08.2019 в денний час доби, вона зайшла до магазину «Таврія-В»,що розташованийпо АДРЕСА_2 танамагалася викрастичотири зубні пасти марки «Sensodyne», тампони «Kotex 16 шт. Супер», тампони «Kotex 24 шт. Супер», які поклала собі у сумку, але на виході її зупинили охоронці та викликали поліцію.

Викладенні показання обвинуваченої ОСОБА_3 суд визнає належними, допустимими та достатніми доказами на підтвердження встановлених обставин кримінального провадження, оскільки вони отримані судом при її безпосередньому допиті, є чіткими та послідовними, а також узгоджуються з наступними письмовими доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до якого 16.08.2019 ОСОБА_6 повідомив слідчого Заводського відділу поліції ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_7 про спробу вчинення крадіжки невідомою особою 16.08.2019 о 16:00 год. чотирьох штук зубної пасти марки «Sensodyne», тампонів «Kotex 16 шт. Супер», тампонів «Kotex 24 шт. Супер» у супермаркету «Таврія В» за адресою: м. Миколаїв вул. Курортна, 9.

На підставі зазначеної заяви 17.08.2019 було зареєстровано кримінальне провадження № 12019150030003252 з правовою кваліфікацією ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України про що свідчить витяг з ЄРДР.

Протоколом огляду місця події від 16.08.2021 з таблицею зображень, складеним слідчим Заводського відділу поліції ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_7 , яким в ході огляду зафіксовано знаходження на столі в приміщенні «Таврія В» за адресою: м. Миколаїв, вул. Курортна, 9, чотирьох штук зубної пасти марки «Sensodyne», тампонів «Kotex 16 шт. Супер», тампонів «Kotex 24 шт. Супер», якими намагалася заволодіти невідома жінка.

Постановою слідчого СВ Заводського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_8 від 17.08.2019 чотири штуки зубної пасти марки «Sensodyne», тампони «Kotex 16 шт. Супер», тампони «Kotex 24 шт. Супер», визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12019150030003252 та передано на зберігання під розписку старшому служби безпеки супермаркету ОСОБА_9 . Дані обставини також підтверджуються зберігальною розпискою ОСОБА_9 від 17.08.2019.

Протоколом огляду предмету від 21.08.2019, яким зафіксовано огляд слідчим СВ Заводського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_8 , наданого старшим служби безпеки «Таврія В» ОСОБА_9 21.08.2019 на запит слідчого № СВ.3252/52-2019 жорсткого магнітного диску СD-R фірми виробника «KAKTUZ» зеленого кольору із вмістом відеозаписів з камер відеоспостереження супермаркету «Таврія В», що розташований за адресою: м. Миколаїв вул. Курортна, 9, дослідженим у судовому засіданні, на яких зафіксовано порядок дій обвинуваченої спрямованих на таємне викрадення зубної пасти та тампонів.

Постановою слідчого СВ Заводського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_8 від 21.08.2019 зазначений СD-R диск був визнаний речовим доказом та долучений до матеріалів кримінального провадження.

Актом часткової інвентаризації від 16.08.2019, наданим старшим служби безпеки «Таврія В» ОСОБА_9 22.08.2019 на запит слідчого від № СВ.3252/1/52-2019 , відповідно до якого вартість чотирьох штук зубної пастимарки «Sensodyne»,тампонів «Kotex16шт.Супер»,тампонів «Kotex24шт.Супер» складає 377,81 грн.

Таким чином вина ОСОБА_3 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, повністю підтверджується сукупністю зібраних та досліджених судом належних та допустимих доказів у кримінальному провадженні.

Мотиви призначення покарання та ухвалення інших рішень щодо питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку і положення закону, яким керувався суд.

Вирішуючи питанняпро призначенняобвинуваченій покарання,суд керуєтьсявимогами ст. 65-67 КК України, приймає до уваги роз`яснення постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни №7від 24.10.2003«Про практикупризначення судамикримінального покарання» та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Згідно цієїпостанови, відповідно до ст. 50, ст. 65КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання, воно повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують.

Зазначене кореспондується із позицію ЄСПЛ, викладеній у справі «Езех і Коннорс проти Сполученого Королівства» від 09.10.2003 року, що кримінальне покарання переслідує, як прийнято вважати, подвійну мету покарання і стримування від вчинення нових злочинів.

Суд також враховує вимоги ч. 2 ст. 61 Конституції України, згідно з якими юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів засудженим.

Так ОСОБА_3 , з урахуванням приписів ст. 12 КК України, вчинено тяжкий злочин.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченої ОСОБА_3 за положеннями п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України є щире каяття у вчиненому злочині

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_3 судом не встановлено.

При цьому суд враховує, що обвинувачена раніше неодноразово судима, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у Миколаївській обласній психіатричній лікарні не перебуває. З 2013 року перебуває на обліку у Миколаївському обласному наркологічному диспансері з діагнозом РПП внаслідок вживання опіоїдів, синдром залежності.

Відповідно до положень ст. 65 КК України, виходячи з принципів законності, справедливості та вимог, щодо індивідуалізації та достатності покарання для виправлення засудженої та запобігання скоєнню нею нових злочинів, з врахуванням вищезазначених обставин, суд при обрані виду та міри покарання, вважає за необхідне та достатнє призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді позбавлення волі у межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді одного року позбавлення волі.

Разом з тим, враховуючи, що ОСОБА_3 засуджена вироком Корабельного районного суду міста Миколаєва від 03.07.2023 за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років 5 місяців позбавлення волі, суд вважає за необхідне застосувати положення ч. 4 ст. 70 КК України та остаточно визначити ОСОБА_3 покарання за сукупності кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Крім того ОСОБА_3 органом досудового розслідування обвинувачується у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Формулювання обвинувачення, відповідно до обвинувального акту:

12.01.2020 у період часу з 16:12 год по 16:14 год, більш точного часу під час досудового розслідування встановити не виявилось можливим, ОСОБА_3 , будучи неоднаразово судимою за вчинення злочинів проти власності, знаходячись у приміщенні ТОВ «РУШ» магазин «Єва», що розташований за адресою: м. Миколаїв, проспект Центральний, 24/5, реалізуючи свій злочинний корисливий умисел, діючи умисно, повторно, з корисливих спонукань, переконавшись у тому, що її злочинні дії непомітні для оточуючих, таємно викрала з полиць майно магазину, а саме: 1 шампунь марки «ELSEVE» розкіш 6 олій бальзам-ополіскувач об`ємом 400 мл, вартістю 52,92 грн, 1 шампунь марки «ELSEVE» розкіш 6 олій об`ємом 250 мл, вартістю 52,92 грн, після чого передала їх ОСОБА_10 , який помістив їх в кишенях своїх джинсів. Після чого, продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_3 взяла з полиці 3 шампуні: 1 шампунь марки «ELSEVE» повне відновлення об`ємом 400 мл, вартістю 68,16 грн, 2 шампуні марки «PANTINE» від втрати волосся, об`ємом 400 мл кожна, вартістю 70,18 грн., які помістила собі в сумку. Утримуючи вказане майно при собі, ОСОБА_3 та ОСОБА_10 пройшовши через касу магазину «Єва», не розрахувавшись за вказаний товар, вийшли за межі приміщення, розпорядившись майном на власний розсуд.

Орган досудовогорозслідування запогодженням зпрокурором дійшливисновку,що діїобвинуваченої ОСОБА_3 слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 185 КК України, а саме як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Обвинувачена ОСОБА_3 безпосередньо при допиті під час судового розгляду, пояснила, що вину свою за пред`явленим обвинуваченням визнає частково, оскільки не пам`ятає в яку дату та час, але не заперечує, що це сталося в магазині «Єва», що розташований за адресою: м. Миколаїв, проспект Центральний, 24/5, вона викрала три шампуні. При цьому ОСОБА_10 , який перебував разом з нею, викрав два шампуні, про що їй стало відомо лише тоді, коли вони вийшли з магазину. Про дані обставини вона та ОСОБА_10 повідомляли працівників поліції, але останні сказали що на відеозапису з камер відеоспостереження, що установлені в магазині, видно тільки те, як шампуні бере саме вона, в той час як ОСОБА_10 не видно, тому увесь обсяг викраденого майна включили в обвинувальний акт.

В обґрунтування винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України сторона обвинувачення, посилається на докази досліджені судом, а саме:

Витяг з ЄРДР щодо реєстрації 13.01.2020 кримінального провадження № 12020150030000123 за заявою ОСОБА_11 з правовою кваліфікацією ч. 2 ст. 185 КК України. Згідно фабули: «12.01.2020 до Заводського ВП ГУНП в Миколаївській області надійшла заява від ОСОБА_11 , яка просить вжити заходів до невстановленої особи, яка 12.01.2020 в період часу з 16:00 по 16:15 год., знаходячись в приміщенні магазину «Єва» за адресою: м. Миколаїв, пр.-т Центральний, 24/5, таємно, шляхом вільного доступу викрала товари, чим спричинила матеріальний збиток в розмірі 315 грн.

Протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 12.01.2020, відповідно до якого ОСОБА_11 повідомила слідчого ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_12 про факт крадіжки товару на суму 520,83 грн. невстановленою особою в період часу з 16:00-16:15 год. 12.01.2020 в приміщенні магазину «Єва» за адресою: м. Миколаїв, пр-т Центральний, 24/5.

Протокол огляду місця події від 12.01.2020 з таблицями зображень, яким зафіксовано огляд приміщення магазину «Єва» за адресою: м. Миколаїв, пр-т Центральний, 24/5, слідчого ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_12 , в ході якого нічого виявлено не було.

Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 13.01.2020, яким зафіксовано впізнання свідком ОСОБА_11 за загальними ознаками зовнішності, формою обличчя, розрізом очей, зачіскою жінки на фотознімку №4, як таку, що бачила на запису камер відеоспостереження, та яка здійснила крадіжку товару. Згідно слідчої довідки до протоколу на фотознімку №4 зображена ОСОБА_3 .

Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 13.01.2020, яким зафіксовано впізнання свідком ОСОБА_13 за загальними ознаками зовнішності жінки на фотознімку №1, як таку, що бачила на запису камер відеоспостереження, та яка здійснила крадіжку товару. Згідно слідчої довідки до протоколу на фотознімку №1 зображена ОСОБА_3 .

Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 13.01.2020, яким зафіксовано впізнання свідком ОСОБА_14 за загальними ознаками зовнішності, формою обличчя, розрізом очей, зачіскою жінки на фотознімку №2, як таку, що бачила 12.01.2020 близько 16:11 год. в магазині «Єва». Згідно слідчої довідки до протоколу на фотознімку №2 зображена ОСОБА_3 .

Протокол огляду предмету /цифрового носія інформації/ від 16.01.2020 та фототаблиці до нього з якого вбачається, що слідчим СВ Заводського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_12 , було проведено огляд, наданого ОСОБА_11 на запит слідчого № СВ/52/52-2020, СD-R диску на якому міститься 3 відеофайли з камер внутрішнього відеоспостереження, що розташовані в приміщенні магазину «Єва» за адресою: м. Миколаїв, проспект Центральний, 24/5.

Постанова слідчого СВ Заводського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_12 від 16.01.2020, якою зазначений відеозапис був визнаний речовим доказом та долучений до матеріалів кримінального провадження № 12020150030000123.

Лист-запит слідчого СВ Заводського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_12 від 14.01.2020 № СВ/52 про отримання інвентаризаційних документів, які б підтверджували вартість товару та завдану матеріальну шкоду.

Наказ № 124 ТОВ «РУШ» від 14.01.2020 про проведення інвентаризації товару в магазині «Єва» 1051, який розташований за адресою: м. Миколаїв, проспект Центральний, 24/5, стосовно наступної категорії товару: «Ельсев» Розкіш 6 олій бальзам-ополіскувач 200 мл, «Ельсев» Розкіш 6 олій шампунь 250 мл, «Ельсев» шампунь Повне відновлення 5 400 мл, «Пантін» шампунь Захист від втрати волосся 400 мл, «Пантін» шампунь Злиття з природою для тонкого і слабкого волосся 400 грн, «Пантін» шампунь-кондіціонер 360 мл.

Інвентаризація магазину в цінах приходу та відомість від 12.01.2020 № 1238, відповідно до якої встановлено нестачу 8 одиниць товару на суму 520,83 грн.

Також вобґрунтування винуватості ОСОБА_3 державний обвинувачпосилався напокази свідка,який бувдопитаний судомв судовомузасіданні.

Так свідок ОСОБА_10 безпосередньо при допиті під час судового розгляду пояснив, що 12.01.2020 в денний час доби вони разом зі ОСОБА_3 зайшли у магазин «Єва», що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , де переглядали різні товари. Коли вони вийшли з магазину ОСОБА_3 повідомила, що викрала в магазині дві пляшки шампуні та показала свою сумку, де вони лежали. Назву шампунів не пам`ятає, припускає що вони були одного об`єму. Яким чином ОСОБА_3 викрадала шампуні він не бачив.

Від допиту іншій свідків, зазначених в РЕЄСТРІ матеріалів досудового розслідування прокурор відмовився, посилаючись на те, що дані особи не були безпосередніми свідками обставин, за яких ОСОБА_3 скоїла крадіжку.

Отже судом в умовах повної змагальності процесу досліджені в повному обсязі всі докази, надані сторонами кримінального провадження, та встановлено, що можливість збирання інших доказів вичерпана, що визнано сторонами процесу, які підтвердили відсутність у них доповнень та інших доказів.

Оцінивши сукупність наданих стороною обвинувачення доказів, вислухавши доводи прокурора щодо доведеності вини ОСОБА_3 в обсязі висунутого їй обвинувачення, доводи сторони захисту щодо достатність підстав для виправдання, з яким погодилася обвинувачена суд доходить до таких висновків.

Згідно із ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст. 17 цього Кодексу особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Згідно із ч. 1 ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до змісту ст. 92 КПК України обов`язок доказування покладений на прокурора. Саме сторона обвинувачення повинна доводити винуватість особи поза розумним сумнівом. Суд оцінює надані сторонами докази відповідно до ст. 94 КПК України з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Згідно із ч. 1 ст. 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Відповідно до п. 4, 5 п. 3.2 рішення Конституційного суду України у справі за конституційним поданням Служби безпеки України щодо офіційного тлумачення положення частини третьої статті 62 Конституції України від 20.10.2011 визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі, та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.

Під час дослідження доказів у судовому засіданні в присутності учасників кримінального провадження, судом були переглянуті відеозаписи із камер спостереження магазину «Єва» додані до протоколу огляду предмету від 16.01.2020, з яких вбачається, що 12.01.2020 о 16:12 год ОСОБА_3 разом з ОСОБА_10 перебувають в приміщенні магазину, де ОСОБА_3 бере з полиць товар, розглядає, після чого ставить на місце, при цьому три шампуні у пляшках білого кольору кладе у свою сумку, один передає ОСОБА_10 , після чого обидва виходять з магазину.

Разом з тим прокурором на підтвердження вини обвинуваченої у вчиненні крадіжки в магазині «Єва», розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , надано інвентаризаційну відомість, згідно якої 12.02.2020 був виявлений факт нестачі товарно-матеріальних цінностей у кількості 8 одиниць на загальну суму 520,83 грн, в протоколі прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 12.01.2020 повідомлялося про викрадення майна на суму 520,83 грн, при цьому в обвинувальному акті зазначено про викрадення ОСОБА_3 5 найменувань шампуню, що не дає можливість суду вірно ідентифікувати ані найменування, ані кількість майна, яке було викрадене саме ОСОБА_3 .

Крім того з тексту обвинувального акту вбачається, що два шампуні ОСОБА_3 передала ОСОБА_10 , який нібито поклав їх у кишеню своїх джинсів, при цьому такі дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковані не були, так само як і не доведено умисел обвинуваченої на таємне викрадення чужого майна за вказаних обставин.

Таким чином прокурором не було надано жодних належних доказів існування обставин, які викладені у формулюванні обвинувачення ОСОБА_3 , та які б доводили факт викрадення нею чужого майна (трьох шампунів), вартість якого б перевищувала 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян станом на 01.01.2020.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України №12рп/2011 від 20.10.2011 визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог Кримінально-процесуального кодексу. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.

Так Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях (у справах "Авшар" проти Туреччини", "Ухань проти України", «Козинець проти України") неодноразово повторював, що при оцінці доказів суд має керуватися критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Виходячи з цих засад, тягар доказування винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення покладається на сторону обвинувачення. У разі, якщо розумні сумніви щодо існування обставин, на яких ґрунтується обвинувачення, не були виключені дослідженими в суді доказами, обвинувачений користується перевагами розумного сумніву і має бути виправданий через неспростовану презумпцію невинуватості.

Разом з тим, як зазначалося вище, стороною обвинувачення не надано достатньо вагомих, чітких та узгоджених доказів винуватості обвинуваченої ОСОБА_3 .

Згідно із ч. 3 ст. 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення в ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні злочину.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта та на підставі доказів, наданих суду сторонами кримінального провадження.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Таким чином суд, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, а саме верховенства права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, дослідивши та оцінивши всі докази, надані як стороною обвинувачення так і стороною захисту в їх сукупності, доходить до висновку про те, що під час судового розгляду стороною обвинувачення не надано безсумнівних, допустимих та належних доказів того, що в діях ОСОБА_3 є склад кримінального правопорушення, а саме: таємного викрадення чужого майна (крадіжки), вчиненого повторно, а тому суд дійшов висновку про необхідність виправдання останньої на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України.

У кримінальному проваджені процесуальні витрати, визначені положенням ст. 118 КПК України та речові докази відсутні.

Долю речових доказів у справі слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 7, 368, 369, 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватою у скоєнні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на один рік.

На підставіч.4ст.70КК Україниза сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного даним вироком, більш суворим, призначеним вироком Корабельного районного суду міста Миколаєва від 03.07.2023, остаточно визначити ОСОБА_3 покарання увидідвох років п`яти місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з дати ухвалення вироку, тобто з 28.08.2023.

Зарахувати ОСОБА_3 у строк покарання - час попереднього ув`язнення з 27.08.2020 до 08.11.2021; строк відбутий за вироком Корабельного районного суду міста Миколаєва від 03.07.2023 з 03.07.2023 по 28.08.2023; час досудового тримання під вартою 19.12.2019 та 20.12.2019, на підставі ч. 5 ст. 72 КК України з розрахунку день задень.

Речові докази у справі: СD-R диск на якому міститься 3 відеофайли з камер внутрішнього відеоспостереження, що розташовані в приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_3 залишити в матеріалах справи; чотири штуки зубної пастимарки «Sensodyne»,тампони «Kotex16шт.Супер»,тампони «Kotex24шт.Супер» передані на зберігання під розписку старшому служби безпеки супермаркету ОСОБА_9 залишити потерпілому; магнітний диск СD-R фірми виробника «KAKTUZ» зеленого кольору із вмістом відеозаписів з камер відеоспостереження супермаркету «Таврія В», що розташований за адресою: м. Миколаїв вул. Курортна, 9 залишити в матеріалах справи.

ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 185 КК України виправдати у зв`язку з недоведеністю в її діянні складу кримінального правопорушення.

На вирок може бути подана апеляція до Миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченій.

Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1