Ухвала суду № 113053185, 28.08.2023, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа 752/15299/23

провадження № 2-з/752/281/23

УХВАЛА

28.08.2023 року Голосіївський районний суд м. Києва

в складі судді Чередніченко Н.П.

з участю секретаря Литвиненко Ю.С.

розглянувши в приміщенні суду в м. Києві заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Богдан Олени Олександрівни про забезпечення позову по цивільній справі № 752/15299/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: фізична особа-підприємець ОСОБА_3 , Регіональний сервіс центр Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в м. Києві про визнання недійсним договору купівлі-продажу автомобіля та повернення майна із чужого незаконного володіння, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду перебуває цивільна справа № 752/15299/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: фізична особа-підприємець ОСОБА_3 , Регіональний сервіс центр Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в м. Києві про визнання недійсним договору купівлі-продажу автомобіля та повернення майна із чужого незаконного володіння.

Представником позивача було подано до суду заяву про забезпечення позову, відповідно до якої сторона позивача просила забезпечити позов у даній справі шляхом накладення арешту на рухоме майно - автомобіль «AUDI Q7», 2017 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , а також шляхом заборони відповідачу здійснення відчуження зазначеного автомобіля та заборони компетентним органам здійснювати реєстрацію та перереєстрацію зазначеного транспортного засобу. В обґрунтування вимог заяви зазначено, що відсутність забезпечення позову у даній справі може призвести до відчуження рухомого майна на користь третіх осіб, що унеможливить та/або зробить утрудненим виконання рішення суду у даній справі. Крім того, сторона позивача вказує на доцільність та співмірність вимог заяви в частині накладення арешту та заборони вчиняти будь-які дії щодо спірного майна. З огляду на викладене, а також приймаючи до уваги те, що на даний час існує реальна загроза істотного ускладнення чи унеможливлення виконання в подальшому рішення суду, оскільки, відповідач має всі можливості для подальшого відчуження майна, а тому сторона позивача вимушена звернутись до суду із даною заявою про забезпечення позову.

Дослідивши матеріали справи, заяви про забезпечення позову, вважаю, що заява підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Тобто, однією з причин, в зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, може бути припущення особи щодо обставин, що несуть загрозу невиконання або утруднення виконання можливого рішення суду.

При цьому закон не вимагає надання будь-яких доказів існування можливості утруднення чи неможливості виконання рішення суду, а лише вимагає подання відповідної заяви про це у вигляді, передбаченому ч. 1 ст. 149 ЦПК України.

З точки зору закону, значення цих заходів полягає в тому, що ними захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.

Частиною 1 статті 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову.

Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту, забороною вчиняти певні дії.

Частиною 3 статті 150 ЦПК України встановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову згідно з роз`ясненнями, які містяться в постанові Пленуму ВСУ № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

При цьому, під забезпеченням позову слід розуміти сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605 цс16 від 25.05.2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва, та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Зі змісту поданої позовної заяви вбачається, що предметом позову є визнання недійсним договору купівлі-продажу рухомого майна - автомобіля «AUDI Q7», 2017 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , а також витребування цього рухомого майна із чужого незаконного володіння.

Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити, та для охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

При цьому закон не вимагає надання будь-яких доказів існування можливості утруднення чи неможливості виконання рішення суду, а лише вимагає подання відповідної заяви про це у вигляді, передбаченому ч. 1 ст. 149 ЦПК України.

Підтвердити за допомогою реально існуючих доказів подію, яка ймовірно настане або може настати в майбутньому, фактично неможливо, але невжиття заходів забезпечення позову може створити реальну можливість і ризик подальшого відчуження спірного майна з метою унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

У своєму правовому висновку, сформульованому у постанові від 31 січня 2019 року у справі №761/45074/17, Верховний Суд, зазначив, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При цьому, загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду наявна тоді, коли у сторони спору є можливість розпорядитися об`єктом прав, що став предметом спору.

Саме з метою забезпечення знаходження майна у володінні відповідача (ів) на час судового розгляду позову про право на це майно суд за клопотанням позивача може вжити заходи забезпечення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості забезпечення позову з урахуванням співмірності із заявленими вимогами, відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу.

Наявні в матеріалах справи письмові докази свідчать про те, що між сторонами у справі виник спір щодо об`єкту рухомого майна.

З огляду на викладене, а також з`ясувавши обсяг позовних вимог, та те, що невжиття заходів забезпечення позову в цій справі може істотно утруднити ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких вона звернулась до суду, а також відповідність видів забезпечення позову позовним вимогам, суд вважає обґрунтованими доводи сторони позивача про наявність достатніх підстав вважати, що невжиття заходів щодо забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист та поновлення порушених прав або інтересів позивача, за захистом яких вона звернулась до суду.

Таким чином, беручи до уваги, характер даного спору, а також ту обставину, що забезпечення судом позову шляхом накладення арешту на рухоме майно, є співмірним заявленим позовним вимогам, а тому суд вважає, що наявні підстави для задоволення заяви про забезпечення позову в частині накладення арешту на рухоме майно - автомобіль «AUDI Q7», 2017 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 .

Поруч з цим, вважаю, що в задоволенні вимог заяви в частині забезпечення позову шляхом заборони відповідачу здійснювати відчуження зазначеного автомобіля та шляхом заборони компетентним органам здійснювати реєстрацію та перереєстрацію зазначеного транспортного засобу, слід відмовити, оскільки, такі вимоги, на думку суду, є не співмірними із заявленими позовними вимогами, а вжитий судом захід забезпечення позову у виді арешту вказаного рухомого майна буде достатнім для забезпечення захисту порушених прав та інтересів позивача та виконання в майбутньому можливого рішення суду, в разі задоволення позовних вимог.

З огляду на викладене, заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 149-153, 259-261, 353-355 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Богдан Олени Олександрівни про забезпечення позову по цивільній справі № 752/15299/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: фізична особа-підприємець ОСОБА_3 , Регіональний сервіс центр Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в м. Києві про визнання недійсним договору купівлі-продажу автомобіля та повернення майна із чужого незаконного володіння, - задовольнити частково.

Застосувати захід забезпечення позову, до набрання рішення суду у даній справі законної сили, - шляхом накладення арешту на рухоме майно - автомобіль «AUDI Q7», 2017 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 .

В задоволенні решти вимог заяви, - відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Повні ім`я та найменування сторін:

позивач (стягувач) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ;

відповідач (боржник) ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 ;

третя особа фізична особа-підприємець ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_3 ;

третя особа Регіональний сервіс центр Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в м. Києві, ЄДРПОУ 43611844, адреса: м. Київ, вул. Арсенальна, 9/11.

Суддя Н.П. Чередніченко