Рішення № 113051988, 18.07.2023, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/3361/20

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" липня 2023 р. Полтавський районний суд Полтавської області в складі :

головуючого судді - Гальченко О.О.,

при секретарі - Мамишевій А.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання заповіту нікчемним, -

в с т а н о в и в :

Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 24.04.2023 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання заповіту нікчемним відмовлено, в клопотанні представника відвідачів адвоката Тимофеєвої Юлії Андріївни про застосування строків позовної давності - відмовлено.

03.05.2023 року надійшли заяви представника відповідачів адвоката Тимофеєвої Ю.А. про вирішення питання про розподіл судових витрат, посилаючись на те, що в провадженні Полтавського районного суду Полтавської області знаходиться справа № 545/3361/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , Манчухівської г.кої ради Полтавського району про визнання заповіту нікчемним, рішенням суду від 24.04.2023 позивачеві було відмовлено у задоволенні позовних вимог в повному обсзі.

Відповідно до ч.ч.І-З ст. 136 ЦПК України разом з першою заявою по суті кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком сплаченого нею судового збору.

Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між :нами за результатами розгляду справи.

Відповідно до ч.2 ст. 144 ЦПК України Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України «Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.»

24.04.2023 року до закінчення судових дебатів представником Відповідача було зроблено відповідну заяву про надання доказів про розмір витрат які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи.

Відтак Відповідач надає до суду докази про розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, а саме:

1. Договір (угода) про надання професійної правничої (правової, юридичної) допомоги, укладений між адвокатом Ошекою О.А. та ОСОБА_2 25.12.2020 року (завірена копія)

2. Угода про доповнення умов договору про надання професійної правничої (правової, юридичної) допомоги, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 25.12.2020 року (завірена копія)

3. Звіт адвоката Ошека О.А. за договором про надання професійної правничої (правової, юридичної) допомоги, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 25.12.2020 року (завірена копія)

4. Договір № 06.22-4 про надання правової допомоги від 27.06.2022 року з

Додатком № 1 до Договору, укладений між ОСОБА_2 та адвокатом Тимофеєвою Ю.А. (завірена копія) ,

5. Звіт №1 про надання правової (правничої) допомоги за договором № 06.22- 4 про надання правової допомоги від 27.06.2022 року (за цивільною справою № 545/3361/20; провадження у суді першої інстанції)

6. Квитанцію № б/н від 01.05.2023 року про сплату гонорару ОСОБА_2 адвокату Тимофеєвій Ю.А. (завірена копія).

Відповідно до ст. 123 ЦПК України Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов язано його початок.

Відповідно до ч. З ст. 124 ЦПК України Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Таким чином, граничний строк подання Заяви про надання Позивачем доказів про розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи - 29.04.2023 року, який є суботою, тобто вихідним днем. А, відтак, останній день подання Заяви про надання Позивачем доказів про розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи - 01.05.2023 року. Крім того, рішення у справі не було оголошено судом 24.04.2023 року, про нього стало відомо Відповідачу 26.04.2023 року, оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень дане рішення 27.04 2023 року.

Також прохала суд враховувати:

-що такі витрати пов`язані витрати з розглядом справи;

-що розмір таких витрат є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для мене, в тому числі і те, що результат її вирішення може вплинути на репутацію відповідача;

- поведінку відповідача під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання відповідачем явно необгрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження і заперечення відповідачем певних обставин, які мають значення для справи;

- дії відповідача щодо ухилення від досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи.

Зазначає, що відповідно до Звітів обох адвокатів, вбачається, що всі витрати пов`язані зі справою і виконані виключно для відновлення прав Відповідача.

Наприклад, складання та подання додаткових заперечень та складення й подання заяви про застосування строків позовної давності у справі пов`язане з необхідністю аналізу наявних у матеріалах справи документів, наданої інформації клієнтом, відшукування позицій Верховного суду з метою захисту інтересів клієнта, тощо.

Виїзди до суду, коли засідання не відбулося пов`язано з витрачанням часу адвоката на підготовку до судового засідання, на виїзд до суду та очікування судового засідання.

Заява про надання рішення суду також пов`язана з витраченням часу на подання заяви та наступний виїзд до суду з метою отримання рішення. Це також стосується і всіх інших заяв.

Щодо заяви про розподіл витрат, зазначаємо, що 7відповідно до Постанови 21 жовтня 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду по справі № 910/13595/20 прийшов до висновку, що подання заяв та клопотань стосовно судових витрат є наданням правової допомоги у розумінні господарського процесуального законодавства та Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Також звертає увагу суду, що адвокат є самозайнятою особою, яка виконує діяльність на власний ризик і повинен отримувати гонорар, що дозволяє адвокату вести нормальну професійну діяльність, оплачувати технічні послуги та витратні матеріали технічних засобів та обладнання, що дозволяють набір та друк процесуальних документів, а також адвокат є людиною, яка має задовольняти й власні потреби з отриманої від клієнта оплати.

При цьому, клієнт адвоката повинен отримувати понесенні витрати, що напряму пов`язані з порушенням його прав та інтересів та не залежать від його бажання, оскільки порушення його прав створене іншою стороною, яка й повинна оплачувати витрати, що напряму пов`язані з її противоправними діями.

Одним із принципів судочинства, є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді.

Стягнення витрат на професійну правничу допомогу є не лише компенсацією стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених нею витрат, але й у певному сенсі має спонукати іншу сторону, утримуватися від подання безпідставних заяв, скарг та своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних та юридичних осіб (постанови Верховного Суду від 05.09.2019 р. у справі № 826/841/17, від 24.10.2019 р. у справі № 820/4280/17, від 25.10.2019 р. у справі № 826/13270/16).

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів, які подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Також, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.

Прошу суд звернути увагу суду і на те, що відповідно до висновків і правових позицій, викладений у Постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 № 910/13071/19: розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом.

Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги».

Як зазначила колегія суддів Касаційного господарського суду Верховного Суду у постанові від 26.10.2022 року у справі № 910/4277/21: «...такі стадії представництва інтересів у суді, як прибуття на судове засідання та очікування цього засідання є невідворотними та не залежать від волі чи бажання адвоката. При цьому одночасно вчиняти якісь інші дії на шляху до суду чи під залом судового засідання адвокат не може та витрачає на це свій робочий час. Такі стадії як прибуття до суду чи іншої установи та очікування є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта. З урахуванням наведеного час, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами (постанови Верховного Суду від 25.05.2021 у справі N°910/7586/19, від 20.07.2021 у справі №922/2604/20, від 01.12.2021 у справі №641/7612/16-ц, від 18.05.2022у справі№910/4268/21)».

Прохала суд врахувати і те, що витрати на професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості (а нею це підтверджено) підлягають розподілу незалежно від того, фактично їх уже сплачено чи тільки має бути сплачено. Це передбачено приписами пункту 1 частини 2 статті 137 ЦПК України. Такий висновок зробила і колегія Касаційного господарського суду в постанові 10.12.2019 у справі №922/902/19.

У справі «Бєлоусов проти України» (Заява «4494/07) ЄСПЛ дійшов висновку про те, що витрати, які мають бути сплачені за договором адвокату слід розглядати, як фактично понесені:

115. Суд зазначає, що хоча заявник ще не сплатив адвокатський гонорар, - має сплатити його згідно із договірними зобов`язаннями. Як видно з матеріалів справи, п. Бущенко представляв заявника протягом провадження у суді, отже, має право висувати вимоги щодо сплати гонорару згідно з договором. Відповідно Суд вважає витрати за цим гонораром «фактично понесеними» (див. вищезазначене рішення у справі «Савін проти України» (Savin v.Ukraine), п. 97).

Такий висновок ЄСПЛ також викладений у справі «Савін проти України» Заява №34725/08)

96. Суд зазначає, що, хоча заявник ще не оплатив адвокатські послуги, він зобов`язаний оплатити їх відповідно до договірних зобов`язань. Як вбачається з матеріалів справи, пан Крістенко представляв заявника протягом усього провадження у Суді, а тому має право вимагати оплати його послуг за договором. Відповідно Суд вважає ці витрати «фактичними» (див. рішення від і жовтня 2009 року у справі «Теб`єті Мюхафізе Кемійветі та Ісрафілов проти Азербайджану» (), заява № 37083/03, п. 106). Проте Суд вважає, що ця вимога є надмірною і присуджує виплатити її частково, а саме 2000 євро, без урахування 850 євро - суми, отриманої за юридичну допомогу, які мають бути сплачені разом з будь-яким податком на додану вартість, що може нараховуватися.

Враховуючи вищевикладене, прохала Суд вирішити питання про розподіл судових витрат, які Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 сплатили або мають сплатити у зв`язку з розглядом справи, з урахуванням п. 2 до ч.2 ст. 144 ЩІК України .

В судове засідання сторони не з`явились, хоча повідомлялись про дату, час і місце розгляду справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 24.04.2023 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання заповіту нікчемним відмовлено, в клопотанні представника відвідачів адвоката Тимофеєвої Юлії Андріївни про застосування строків позовної давності - відмовлено.

В даному рішенні судом не вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо :

1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати;

4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених ст. 430 цього Кодексу.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про необхідність ухвалення додаткового рішення у справі про розподіл судових витрат, а саме стягнення з позивачки на користь ОСОБА_2 і ОСОБА_3 витрат на надану їм правову допомогу адвокатом Тимофеєвою Ю.А., оскільки вони доводяться матеріалами справи.

Керуючись ст. 141, 270 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Заяву представника відповідачів адвоката Тимофеєвої Ю.А. про вирішення питання про розподіл судових витрат задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2 судових витрат на надану їй правову допомогу адвокатом Тимофеєвою Ю.А. в розмірі 11 800 гривень.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 судових витрат надану йому правову допомогу адвокатом Тимофеєвою Ю.А. в розмірі 11 800 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення надруковано суддею в нарадчій кімнаті та є оригіналом.

Суддя: О. О. Гальченко