Рішення № 113044720, 25.08.2023, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/16613/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши за правилами загального позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (В\Ч НОМЕР_2 ) про часткове скасування наказу та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

I. Зміст позовних вимог.

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (В\Ч НОМЕР_2 ), в якому просить

- визнати протиправним та скасувати Наказ начальника НОМЕР_1 прикордонного загону ДПСУ № 806 від 07.07.2022 р. в частині затвердження протоколу інвентаризаційної комісії від 30.06.2022 р. та утримування щомісяця з грошового забезпечення у розмірі 20 % кошти з інспектора прикордонної служби вищої категорії - начальника 3-го відділення інспекторів прикордонної служби 2-ї прикордонної застави прикордонної комендатури швидкого реагування старшого сержанта ОСОБА_2 на загальну суму 186 603,00 грн., (сто вісімдесят шість тисяч шістсот три) грн. 00 коп.

- визнати дії НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (В/Ч НОМЕР_2 ) по утримуванню щомісяця з грошовою забезпечення у розмірі 20 % коштів з інспектора прикордонної служби ОСОБА_1 протиправними;

- зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби У країни (В/Ч НОМЕР_2 ) утриматися від утримування щомісяця з грошового забезпечення у розмірі 20% коштів з інспектора прикордонної служби ОСОБА_1 ;

- зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (В/Ч НОМЕР_2 ) повернути інспектору прикордонної служби вищої категорії - начальнику 2 відділення інспекторів прикордонної служби 2 прикордонної застави прикордонної комендатури швидкого реагування старшому сержанту ОСОБА_1 всі грошові кошти, утримані з його грошового забезпечення за наказом № 806 від 07.07.2022 р. начальника НОМЕР_1 прикордонного загону ДПСУ.

II. Позиція позивача та заперечення відповідача.

На обґрунтування вказаних вимог позивач вказує, що оскаржуваною частиною наказу відповідача № 806 від 07.07.2022 р. затверджено протокол інвентаризаційної комісії від 30.06.2022 р., та наказано утримувати з нього щомісяця 20 % коштів з грошового забезпечення у зв`язку із встановленням в ході інвентаризації причин завдання шкоди державі відповідно до Закону України « Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» від 03.10.2019 № 160-IX. Позивач вважає, що дії по проведенню інвентаризації, її висновки у протоколі інвентаризаційної комісії від 30.06.2022 р., інвентаризаційний опис №312 та довідка - розрахунок №13 відповідно є незаконними, а тому наказ № 806 від 07.07.2022 р. начальника НОМЕР_1 прикордонного загону ДПСУ про затвердження протоколу та самої інвентаризації та стягнення на підставі цих документів з ОСОБА_1 недостачі матеріальних цінностей на суму 186 603 00 грн. є протиправним та підлягає скасуванню. Позивач вказує, що у 2021 р. йому на матеріальне зберігання була передана невстановлена кількість матеріальних цінностей. Проте, 17.02.2022 р., згідно наказу НОМЕР_1 прикордонного загону ДПСУ № 285 від 16.02.2022 р., його було прикомандировано до с. Чонгар Херсонської області для виконання бойового наказу та до теперішнього часу не повернуто до місця дислокації НОМЕР_1 кордонного загону ДПСУ. Таким чином, з 17.02.2022 р., у тому числі під час інвентаризації він не міг виконувати свої обов`язки щодо забезпечення безпечного зберігання ввірених йому матеріальних цінностей з вини керівництва 25 прикордонного к-з ДПСУ, так як останнє не забезпечило завчасно передачу цих матеріальних цінностей на відповідальне зберігання іншій особі, яка проходила службу у межах 25 прикордонного ДПСУ (у тому числі, шляхом завчасного видання наказу на проведення інвентаризації матеріальних цінностей). Позивач стверджує, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами передання під матеріальну відповідальність ОСОБА_1 відповідної кількості матеріальних засобів у конкретний час, виявлення нестачі відповідної кількості майна під час інвентаризації, проведеної відповідно до законодавства, а також наявність вини ОСОБА_1 у нездійсненні своєчасної передачі закріпленого за ним майна речової служби іншій особі перед своїм відрядженням до НОМЕР_3 прикордонного загону. При цьому, покликаючись на постанову Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 31 жовтня 2022 року по справі № 495/6264/22 за протоколом про адміністративне правопорушення № 22-2022 СП від 22 серпня 2022 року, вказує, що даною постановою суду встановлено відсутність його вини у завданому матеріальному збитку прикордонній номенклатурі швидкого реагування НОМЕР_1 прикордонного загону на суму 186 603,00 грн., відповідно і відповідальність за цей збиток, встановлена у оскарженому Наказі № від 07.07.2022 р. у формі щомісячного стягнення з мого грошового забезпечення є незаконною та такою, що порушує його права військовослужбовця.

26.12.2022 року відповідачем надано до суду відзив на позов, яким заперечує проти задоволення позовних вимог, вказуючи на те, що позивач, проходячи службу на посаді інспектора прикордонної служби вищої категорії - начальника 2 відділення інспекторів прикордонної служби 2 прикордонної застави прикордонної номенклатури швидкого реагування НОМЕР_1 прикордонного загону, протягом лютого-червня 2022 року, в порушення вимог ст. ст. 9, 11, 12, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1,4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, ст. 2 Закону « Про Державну прикордонну службу України», та посадових обов`язків, недбало ставився до військової служби та своїх посадових обов`язків, а саме не вжив заходів належного обліку та надійного зберігання речового майна прикордонної номенклатури швидкого реагування, закріпленого за старшим сержантом ОСОБА_1 , як матеріально-відповідальною особою, згідно Інвентаризаційних описів № 1216, 1217 від 23.11.2021 року, а саме не здійснив передачу закріпленого за ним майна речової служби іншій особі перед відрядженням до НОМЕР_3 прикордонного загону, в наслідок чого завдано матеріального збитку на суму 186 603,00 грн.

06.03.2023 року представником позивача надана відповідь на відзив на позов, в якій не погоджується з позицією відповідача, зазначивши, що відповідач формально наголошує про своє твердження про не здійснення позивачем передачі закріпленого за ним майна речової служби іншій особі перед своїм відрядженням до НОМЕР_3 прикордонного загону без будь-яких доказів, зокрема, наказ, який мав бути прийнятий керівництвом для законної та належної передачі товаро-матеріальних цінностей відповідальною особою - ОСОБА_1 - іншій відповідальній особі. При цьому, ОСОБА_1 не міг передати матеріальні цінності іншій відповідальній особі, за умови, які склалися завдяки Відповідачу, без створення останнім проведення спеціальною комісією інвентаризації під головуванням керівника, на якому і лежить відповідальність по проведенню цієї інвентаризації, а відповідно і самої передачі товаро-матеріальних цінностей. До того ж, ОСОБА_1 не є винним у несвоєчасній передачі матеріальних цінностей іншій відповідальній особі в наслідок відсутності у нього в повній мірі на це відповідних повноважень, так, як відповідно до ст. 5 Положення, - Відповідальність за організацію інвентаризації військового майна несе командир (начальник) військової частини. Однак, як вже наводилось, ніякого наказу з цього приводу командиром (начальником) військової частини видано не було. Так, у доданих до відзиву Відповідача інвентаризаційних описів № 1216 та 1217 від 23.11.2021 р. у графі підпису прийняття на відповідальне зберігання ОСОБА_1 матеріальних засобів відсутня дата його підписання, а отже ці документи, вважаю, не мають для останнього юридичних наслідків в наслідок їх нікчемності для Позивача. Крім того, згідно витягу з книги обліку матеріальних засобів за лютий 2022 р., видача матеріальних засобів продовжилася іншими особами без відома ОСОБА_1 , що підтверджує відсутність вини ОСОБА_1 у виявленій недостачі матеріальних засобів. При цьому виявлення нестачі відповідної кількості майна під час інвентаризації, проведено з численними порушеннями законодавства, зокрема, дана інвентаризація здійснювалась через півроку після передислокації ОСОБА_1 до іншого прикордонного загону, обидва приміщення (де зберігалися матеріальні цінності не передані ним до іншої відповідальної особи) не були не тільки опечатані (хоча, коли Позивач від`їжджав 17.02.2022 р. він їх закрив та опечатав, що було встановлено Постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суд Одеської області у справі № 495/6264/22 від 31 жовтня 2022 року), - там навіть не було дверей, вікна вибиті, тобто збереження товаро-матеріальних цінностей було незабезпечене не з вини ОСОБА_1 , так як його було переміщено не з власної волі, а згідно Наказу від 15-16 лютого 2022 р. у розпорядження НОМЕР_3 прикордонного загону ВПС Чонгар.

III. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 18.11.2022 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 08.12.2022 р. поновлено позивачу строк звернення до суду з даним позовом, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 11 січня 2023 р. о 11:00 год.

Протокольною ухвалою суду від 11.01.2023 року відкладено підготовче засідання у зв`язку з не явкою сторін, наступне підготовче засідання призначено на 03.02.2023 р. о 11:00 год.

Протокольною ухвалою суду від 03.02.2023 року відкладено підготовче засідання у зв`язку з тривалою повітряною тривогою, наступне підготовче засідання призначено на 03.03.2023 р. о 11:00 год.

Ухвалою суду від 03.03.2023 р. зупинено провадження у справі до отримання від відповідача витребуваних належним чином засвідчені копії наступних документів: копії наказів про проходження військової служби та відрядження ОСОБА_1 , копію посадових обов`язків ОСОБА_1 , у т.ч. як матеріально-відповідальної особи; копію оскаржуваного наказу № 806 від 07.07.2022 р., копію наказу про призначення позапланової інвентаризації та матеріалів її проведення, у т.ч. протоколи інвентаризаційної комісії від 30.06.2022 року, копію матеріалів службового розслідування, яке були призначено наказом № 806 від 07.07.2022 р., у т.ч. пояснення ОСОБА_1 , бухгалтерсько-фінансові документи, які підтверджують утримання 20 % грошового забезпечення ОСОБА_1 , копії рапортів або пояснень ОСОБА_1 зі спірного питання.

Ухвалою суду від 21.04.2023 року поновлено провадження у справі, продовжено розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 12.05.2023 р. об 11:00 год.

Протокольною ухвалою суду від 12.05.2023 року закрито підготовче провадження, постановлено продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

ОСОБА_1 проходить військову службу у НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України.

Відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України ( м. Білгород-Дністровський) « Про особовий склад» № 523-ОС від 26.10.2021 року старшого сержанта ОСОБА_1 призначено інспектором прикордонної служби вищої категорії - начальником 2 відділення інспекторів прикордонної служби 2 прикордонної застави прикордонної комендатури швидкого реагування, звільнивши з посади сержанта із матеріального забезпечення прикордонної застави вогневої підтримки прикордонної комендатури швидкого реагування, згідно пункту 93 підпункту 4 (на вищі посади - у порядку просування по службі). ( а.с. 159)

16.02.2022 року наказом начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України ( м. Білгород-Дністровський) « Про здійснення маршу особового складу прикордонної комендатури швидкого реагування» № 285-АГ з 06.00 17.02.2022 року особовому складу 2 прикордонної застави прикордонної комендатури швидкого реагування у кількості 30 військовослужбовців …. здійснити марш в район ( на ділянку) їх застосування на ділянці відповідальності НОМЕР_3 ПРИКЗ …. ( пункт 1 цього наказу) …. Для охорони вантаж, майна і техніки під слідування з Білгород-Дністровський до пункту призначення на ділянці відповідальності 79 ПРИКЗ призначити тимчасову варту у складі: ….. старшого сержанта ОСОБА_3 ( пункт 3.4 наказу) ( а.с. 30)

Згідно витягу з наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України ( м. Білгород-Дністровський) « Про відрядження та відпустки» № 64-ВВ від 17.02.2022 року старшого сержанта ОСОБА_1 , інспектора прикордонної служби вищої категорії - начальника 2 відділення інспекторів прикордонної служби 2 прикордонної застави прикордонної комендатури швидкого реагування, направлено у службове відрядження до м. Херсон в/ч НОМЕР_4 , з 17 лютого 2022 року, з метою посилення підрозділу. ( а.с. 160)

07.07.2022 р. начальником НОМЕР_1 прикордонного загону прийнято наказ № 806-АГ « Про результати позапланової інвентаризації», яким відповідно до статті 5 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України», статті 10 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення про інвентаризацію майна у Збройних Силах України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.2000 № 748, Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.10.2014 № 879, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.10І2014 за і365/26142, наказу Міністерства фінансів України від 17.06.2015 р. № 572 « Про затвердження типових форм для відображення бюджетними установами результатів інвентаризації», зареєстрованим в Міністерстві юстиції Украйни 06.07.2015 та відповідно до пункту 2.3 розділу ІІ наказу Адміністрації Держприкордонслужби «Про затвердження Інструкції про інвентаризацію військового майна у Державній прикордонній службі України» від 24.09.2012 № 755 та результатів позапланової інвентаризації прикордонної комендатури швидкого реагування відображених в «Протоколі інвентаризаційної комісії», в ході проведення інвентаризації виявлено нестачу, зокрема, у старшого сержанта ОСОБА_4 на загальну суму 186 603,00 грн., наказано :

- затвердити протокол інвентаризаційної комісії від 30.06.2022 р. ( пункт 1 цього наказу)

- у зв`язку із встановленням в ході інвентаризації причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб, згідно частини 1 статті 10 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі», головному бухгалтеру, начальнику фінансово-економічного відділу (бс) утримувати щомісяця з грошового забезпечення у розмірі 20% кошти з інспектора прикордонної служби вищої категорії - начальника 3-го відділення інспекторів прикордонної служби 2-ї прикордонної застави прикордонної комендатури швидкого реагування старшого сержанта ОСОБА_2 на загальну суму 186 603,00 грн. ( пункт 8 цього наказу) ( а.с. 18-19, 162-164).

Згідно Протоколу інвентаризаційної комісії від 30.06.2022 р., затвердженого начальником НОМЕР_1 прикордонного загону ДПСУ, на підставі наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону від 19.05.2022 р. № 586-аг « Про проведення позапланової інвентаризації», комісією у складі ( голова інвентаризаційної комісії та її члени за переліком) у період з 24.05.2022 по 20.06.2022 проведена інвентаризація основних засобів, нематеріальних активів, ТМЦ, прикордонної комендатури швидкого реагування, у тому числі, «Майно речової служби» - під час проведення інвентаризації більшість майна речової служби знаходилось на видачі, чим ускладнювало перерахунок та облік майна, поряд з цим комісією було виявлено нестачу у матеріально відповідальної особи, зокрема, ОСОБА_2 (інвентаризаційний опис № 312)

- спальний мішок - 80 шт. (30 шт. було знищено на ділянці НОМЕР_3 прикордонного загону 24.02.22 під час виконання бойового наказу); (МВО ОСОБА_5 та ОСОБА_6 );

- намет памірка - 10 шт. ( ОСОБА_7 );

- маска балістична - 97 шт. (30 шт. було знищено на ділянці НОМЕР_3 прикордонного загону 24.02.22 під час виконання бойового наказу), ( ОСОБА_7 );

- жилет розвантажувальній 40 шт.; (30 шт. було знищено на ділянці НОМЕР_3 прикордонного загону 24.02.22 під час виконання бойового наказу ); (МВО ОСОБА_5 та ОСОБА_6 );

- рюкзак бойовий ТУ - 1 шт. (дане майно було знищено на ділянці НОМЕР_3 прикордонного загону 24.02.22 під час виконання бойового наказу), ( ОСОБА_7 );

- рюкзак польовий 120 л. - 48 шт. (30 шт. було знищено на ділянці НОМЕР_3 прикордонного загону 24.02.22 під час виконання бойового наказу ); (МВО ОСОБА_5 та ОСОБА_6 );

- бронежилет - 15 шт. (5 шт. було знищено на ділянці НОМЕР_3 прикордонного загону 24.02.22 під час виконання бойового наказу); (МВО ОСОБА_5 та ОСОБА_6 );

- шолом - 34 шт. (5 шт. було знищено на ділянці НОМЕР_3 прикордонного загону 24.02.22 під час виконання бойового наказу); (МВО ОСОБА_5 та ОСОБА_6 );

- килим спальний польовий ізоляційний - 59 шт. (30 шт. було знищено на ділянці НОМЕР_3 прикордонного загону 24.02.22 під час виконання бойового наказу); (МВО ОСОБА_5 та ОСОБА_6 );

-плащ намет солдатський - 33 шт. (20 шт. було знищено на ділянці НОМЕР_3 прикордонного загону 24.02.22 під час виконання бойового наказу) (МВО ОСОБА_5 );

- жилет світло відбивний - 4 шт. (МВО ОСОБА_5 );

- наколінники/налокітники - 30 шт. (30 шт. було знищено на ділянці НОМЕР_3 прикордонного загону 24.02.22 під час виконання бойового наказу) ( ОСОБА_7 );

Зі слів матеріально відповідальних осіб частина майна була знищена в Херсонській області під час виконання бойового наказу. Пропозиція інвентаризаційної комісії, майно яке було знищено 24 лютого на ділянці НОМЕР_3 прикордонного загону провести заходи щодо списання їх з обліків встановленим порядком відповідно до інспекторських посвідчень. ( а.с. 20-23, 169-176)

Не погоджуючись із діями та рішенням відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.

V. Норми права, які застосував суд.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про Збройні Сили України» від 06.12.1991 № 1934-XII правовою основою діяльності Збройних Сил України є Конституція України, цей Закон, Закон України "Про оборону України", статути Збройних Сил України, інші закони України, акти Президента України, Кабінету Міністрів України, міжнародні договори України, що регулюють відносини в оборонній сфері.

Частиною першою статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 за № 548-ХІV (далі по тексту Статут), зокрема,

- військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актами. ( стаття 9 Статуту)

- необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України, покладає на військовослужбовців, зокрема, обов`язок знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно. ( стаття 11 Статуту)

- кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями. ( стаття 16 Статуту)

- військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення та провини несуть з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України" дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом. ( стаття 26 Статуту)

- військовослужбовці, на яких накладається дисциплінарне стягнення за вчинене правопорушення, не звільняються від матеріальної та цивільно-правової відповідальності за ці правопорушення. За вчинення кримінального правопорушення військовослужбовці притягаються до кримінальної відповідальності на загальних підставах. ( стаття 27 Статуту)

Правовий режим майна, закріпленого за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, і повноваження органів військового управління та посадових осіб щодо управління цим майном визначає Закон України від 21.09.1999 №1075-XIV "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" (надалі Закон №1075-XIV), зокрема

- військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України (далі - військові частини). До військового майна належать будинки, споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв`язку тощо. ( стаття1 Закону №1075-XIV)

- військове майно закріплюється за військовими частинами Збройних Сил України на праві оперативного управління (з урахуванням особливостей, передбачених частиною другою цієї статті). З моменту надходження майна до Збройних Сил України і закріплення його за військовою частиною Збройних Сил України воно набуває статусу військового майна. Військові частини використовують закріплене за ними військове майно лише за його цільовим та функціональним призначенням. Облік, інвентаризація, зберігання, списання, використання та передача військового майна здійснюються у спеціальному порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України. ( частини 1 та 2 статті 3 Закону №1075-XIV)

- військові частини ведуть облік закріпленого за ними майна у кількісних, якісних, обліково-номерних та вартісних показниках і враховують по відповідних службах - продовольчій, речовій, квартирно-експлуатаційній, пально-мастильних матеріалів тощо. У порядку, передбаченому частиною першою цієї статті, ведеться облік майна, закріпленого за підпорядкованими військовими частинами, у службах забезпечення органів військового управління, органах квартирно-експлуатаційної служби Збройних Сил України, на які покладаються завдання щодо забезпечення військових частин майном відповідно до затверджених норм та організації його ефективного використання. Списання військового майна за актами технічного стану та інспекторськими посвідченнями провадиться командирами військових частин і посадовими особами органів військового управління відповідно до їх компетенції в порядку, встановленому Міністерством оборони України. (стаття 4 Закону №1075-XIV)

- для забезпечення постійного державного контролю за наявністю, якісним станом і ефективністю використання військового майна, закріпленого за військовими частинами Збройних Сил України, щорічно проводиться його інвентаризація згідно з Положенням про інвентаризацію військового майна, яке затверджується Кабінетом Міністрів України. ( частина 1 статті 5 Закону №1075-XIV)

Постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 2000 р. N 748 затверджено Положення про інвентаризацію військового майна у Збройних Силах ( далі- Положення № 748) яким передбачено,

- метою проведення інвентаризації є встановлення фактичної наявності військового майна, його якісного стану (категорійності) і комплектності, виявлення обсягів нестачі, надлишку та надлишкового військового майна, а також відображення результатів інвентаризації в інвентаризаційних описах або відомостях наявності та якісного стану майна (далі - інвентаризаційний опис).( пункт 3 Положення № 748)

- інвентаризація військового майна у військовій частині проводиться як планова, так і позапланова - у разі перевірки результатів господарської діяльності і документальної ревізії та в інших випадках, коли необхідно встановити наявність військового майна. Інвентаризація проводиться за наказами (розпорядженнями) командира (начальника) військової частини, вищестоящих командирів (начальників), а також за рішенням органу досудового розслідування, прокурора або суду. ( пункт 4 Положення № 748)

- позапланова інвентаризація військового майна проводиться обов`язково у разі, зокрема, установлення фактів зловживань службовим становищем, інших службових порушень, крадіжок або зіпсуття майна, а також за рішенням органу досудового розслідування, прокурора або суду; ( пункту 7 Положення № 748)

- результати інвентаризації оформляються актом, до якого додаються інвентаризаційні описи і який підписується головою і членами інвентаризаційної комісії, а також у порядку ознайомлення командирами (начальниками) відповідних служб. Акт разом з інвентаризаційними описами, оригіналами облікових документів та письмовими поясненнями, одержаними від матеріально відповідальних осіб, щодо виявлених надлишків і нестач військового майна, висновками та пропозиціями інвентаризаційної комісії подається на затвердження командиру (начальнику) військової частини. ( пункт 29 Положення № 748)

- у разі виявлення за результатами інвентаризації надлишку або нестачі військового майна командир (начальник) військової частини призначає розслідування з метою встановлення причин їх виникнення, розміру заподіяної шкоди та винних осіб. Розслідування не проводиться, якщо причини, розмір шкоди та винних осіб установлено в ході інвентаризації. (пункт 30 Положення № 748)

- відповідальність за нестачу військового майна несуть матеріально відповідальні особи. (пункт 31 Положення № 748)

- рішення про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок нестачі військового майна, і про ступінь відповідальності винних осіб приймається на підставі матеріалів інвентаризації, під час проведення якої встановлено причини, розмір шкоди та винних осіб, або результатів розслідування. Заподіяна шкода відшкодовується винними особами у порядку, передбаченому законодавством. (пункт 32 Положення № 748)

- командир (начальник) військової частини видає за результатами інвентаризації наказ і доповідає про них вищестоящому командиру (начальнику). ( пункт 34 Положення № 748)

Підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов`язків визначає Закон України від 03.10.2019 за № 160- IX «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» (далі - Закон № 160-ІХ), зокрема,

- пряма дійсна шкода - збитки, завдані військовій частині, установі, організації, закладу шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна, погіршення або зниження його цінності, а також витрати на відновлення чи придбання військового та іншого державного майна замість пошкодженого або втраченого, надлишкові виплати під час виконання обов`язків військової служби або службових обов`язків. До шкоди не включаються доходи, які могли бути одержані за звичайних обставин, якщо таких збитків не було б завдано. ( пункт 5 ч. 1 ст. 1 Закону № 160-ІХ)

- підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов`язків військової служби або службових обов`язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність.( частина перша ст. 3 Закону № 160-ІХ)

- умовами притягнення до матеріальної відповідальності є: 1) наявність шкоди; 2) протиправна поведінка особи у зв`язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов 'язків військової служби або службових обов`язків; 3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою; 4) вина особи в завданні шкоди.( частина друга ст. 3 Закону № 160-ІХ)

- особа несе матеріальну відповідальність у повному розмірі завданої з її вини шкоди в разі виявлення нестачі, розкрадання, умисного знищення, пошкодження чи іншого незаконного використання військового та іншого майна, у тому числі переданого під звіт для зберігання, перевезення, використання або для іншої мети, здійснення надлишкових виплат грошових коштів чи вчинення інших умисних протиправних дій. ( пункт 1 ч. 1 ст. 6 Закону № 160-ІХ)

- розмір завданої шкоди встановлюється за фактичними втратами на підставі даних бухгалтерського обліку з урахуванням цін, що діють на період розгляду питання про притягнення особи до матеріальної відповідальності. У разі відсутності таких даних розмір шкоди визначається суб`єктами оціночної діяльності відповідно до законодавства або за рішенням суду. Обчислення розміру шкоди проводиться з урахуванням ступеня зносу військового та іншого майна за встановленими нормами. ( частини 1 та 2 статті 7 Закону №160-ІХ)

- у разі виявлення факту завдання шкоди командир (начальник) протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб письмовим наказом призначає розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб. ( частина 2 ст. 8 Закону № 160-ІХ)

- розслідування може не призначатися, якщо причини завдання шкоди, її розмір та винна особа встановлені за результатами аудиту (перевірки), інвентаризації, досудового розслідування або судом.( частина 4 статі 8 Закону № 160-ІХ)

- відшкодування шкоди, завданої особою, здійснюється на підставі наказу командира (начальника) шляхом стягнення сум завданої шкоди з місячного грошового забезпечення винної особи, крім випадків, передбачених частинами третьою, четвертою та п`ятою цієї статті та частиною першою статті 12 цього Закону. ( частина 1 статті 10 Закону №160-IX)

- стягнення сум завданої шкоди в разі притягнення винної особи до матеріальної відповідальності здійснюється щомісяця із грошового забезпечення особи в розмірі до 20 відсотків її місячного грошового забезпечення. ( частина 1 статті 13 Закону №160-IX)

- наказ командира (начальника) про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності може бути оскаржено старшому за службовим становищем командиру (начальнику) та/або до суду в порядку, передбаченому законодавством. ( частина 1 статті 14 Закону №160-IX)

- у разі скасування наказу про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності стягнені з особи кошти та/або добровільно передане нею рівноцінне майно чи внесені кошти повертаються цій особі, про що видається відповідний наказ. ( частина 3 статті 14 Закону №160-IX)

VI. Оцінка суду.

Аналіз вищезазначених правових норм свідчить про те, що до матеріальної відповідальності може бути притягнуто військовослужбовця у разі заподіяння прямої дійсної шкоди, наявної з його боку винної протиправної поведінки у зв`язку з неналежним виконанням ним обов`язків військової служби або службових обов`язків, та наявності взаємозв`язку між діями військовослужбовця та заподіяної шкоди.

Що ж стосується правової оцінки правильності та обґрунтованості рішення про притягнення військовослужбовця до відповідальності, то така повинна фокусуватися на тому, чи було прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, що встановлені Конституцією та законами України, чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного порушення, чи є встановлені законом підстави для застосування стягнення та чи є застосоване стягнення пропорційним (співмірним) із вчиненим діянням.

При вирішенні даних спірних правовідносин суд застосовує правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду 08.05.2018 у справі № 920/316/17, від 21.12.2018 у справі № 920/31/18, від 28 жовтня 2020 року у справі № 904/3667/19 тощо, згідно з якою причинний зв`язок між протиправною поведінкою і шкодою полягає в тому, що протиправна поведінка завжди передує в часі шкідливому результату, що настав; шкідливий результат є наслідком саме цієї протиправної поведінки. Причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювана шкоди та шкодою, заподіяною державі, є обов`язковою умовою настання відповідальності, і він полягає в тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших обставин. Проста послідовність подій не повинна братися до уваги. Об`єктивний причинний зв`язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об`єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння. Заподіювач шкоди відповідає не за будь-яку заподіяну шкоду, а тільки за ту шкоду, яка заподіяна його діями. Відсутність причинного зв`язку означає, що шкода заподіяна не діями заподіювача, а викликана якимись іншими обставинами.

У постанові від 20.03.2019 у справі № 918/203/18 Верховний Суд констатував, що причинний зв`язок, як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяння збитків, між протиправною поведінкою та шкодою виражається в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди. Зокрема, доведенню підлягає, що протиправні дії чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - безумовним наслідком такої протиправної поведінки.

Таким чином, у вирішенні спору про відшкодування шкоди необхідно враховувати, що саме протиправна поведінка (дія чи бездіяльність) відповідної особи є причиною завданої шкоди. Отже, між діями чи бездіяльністю та шкодою має бути прямий причинний зв`язок. За його наявності збитки підлягають відшкодуванню. За відсутності такого зв`язку збитки не відшкодовуються.

Як зазначено у спірному наказі, підставою для притягнення позивача до повної матеріальної відповідальності стала виявлена згідно наданих результатів інвентаризації нестача по речовій службі майна на загальну суму 186 603,00 грн., про що складено довідку-розрахунок № 13 щодо розміру збитку станом на 30.06.2022 року на підставі протоколу інвентаризаційної комісії від 30.06.2022 та інвентаризаційного опису № 312 від 15.06.2022 року.

Відповідно до матеріалів справи, 23.11.2021 року старшим сержантом ОСОБА_8 прийнято на матеріальне зберігання ТМЦ згідно інвентаризаційних описів № 1216, 1217 ( а.с. 99-107), що не заперечується позивачем.

При цьому, протокол інвентаризаційної комісії від 30.06.2022 р. з написом такого змісту « «Усі цінності, пойменовані в цьому інвентаризаційному описі з № 1 до № 30, перевірені комісією в натурі за моєї ( нашої) присутності та внесені в опис, у зв`язку з чим претензій до інвентаризаційної комісії не маю. ( маємо). Цінності, перелічені в описі, знаходяться на моєму відповідальному зберіганні", засвідчені підписом ОСОБА_9 ( а.с. 189 зворотній бік).

Інвентаризаційний опис № 312 від 15.06.2022 року з Розпискою такого змісту, що « До початку проведення інвентаризації всі видаткові та прибуткові документи на матеріальні цінності здано в бухгалтерську службу і всі матеріальні цінності, що надійшли на мою відповідальність, оприбутковано, а ті, що вибули, списано», засвідчені підписом ОСОБА_9 ( а.с. 24).

Відтак, з матеріалів справи вбачається, що внаслідок нестачі матеріальних цінностей, яка встановлена за результатами позапланової інвентаризації, була завдана пряма дійсна шкода, обчислена відповідно до вимог статті 8 Закону № 160-IX.

Як зазначалось вище, у разі виявлення факту завдання шкоди командир (начальник) протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб письмовим наказом призначає розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб. Проте, розслідування може не призначатися, якщо причини завдання шкоди, її розмір та винна особа встановлені за результатами аудиту (перевірки), інвентаризації, досудового розслідування або судом.( частина 2 та 4 ст. 8 Закону № 160-ІХ)

А відтак, відсутність в матеріалах справи, результатів розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб та не надання відповідачем їх на вимогу суду, дає підстави, що причини завдання шкоди, її розмір та винна особа встановлені за результатами саме інвентаризації.

У відзиві на позов відповідач пояснив, що позивач не здійснив передачу закріпленого за ним майна речової служби іншій особі перед своїм відрядженням до НОМЕР_3 прикордонного загону внаслідок чого прикордонній номенклатурі швидкого реагування НОМЕР_1 прикордонного загону завдано матеріального збитку на суму 186 603,00 грн.

При цьому, суд вважає, що вказані доводи відповідача є неприйнятними, оскільки не були покладені в основу прийняття оскаржуваного наказу.

Разом з тим, суд зауважує, що за вищенаведеним Положенням № 748 відповідальність за організацію інвентаризації військового майна несе командир (начальник) військової частини, який повинен створити належні умови для її проведення у стислі терміни, визначити об`єкти (крім випадків, коли проведення інвентаризації є обов`язковим) і терміни проведення інвентаризації, зокрема, у разі приймання (здачі) посади матеріально відповідальними особами ( п. 5, 7 цього Положення).

Як встановлено судом та не заперечується відповідачем, що згідно наказів начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України ( м. Білгород-Дністровський) « Про здійснення маршу особового складу прикордонної комендатури швидкого реагування» від 16.02.2022 року № 285-АГ та наказу «Про відрядження та відпустки» № 64-ВВ від 17.02.2022 року з 6-00 год. ранку старшого сержанта ОСОБА_3 разом з особовим складом 2 прикордонної застави прикордонної комендатури швидкого реагування у кількості 30 військовослужбовців було відряджено з Білгород-Дністровського до пункту призначення на ділянці відповідальності.

Разом з тим, відповідачем не надано суду жодного доказу щодо не виконання позивачем наказів, прийнятих начальником НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, з метою передачі закріпленого за ним майна речової служби іншій особі перед своїм відрядженням.

З огляду на викладене, суд погоджується з доводами позивача, що він не міг передати матеріальні цінності іншій відповідальній особі перед своїм відрядженням без вчинення начальником відповідача відповідних дій, пов`язаних з організацією такої передачі.

Доказів зворотного відповідачем не надано.

Причиною та умовами, що сприяли вчиненню правопорушення зазначено неналежне виконання позивачем службових обов`язків, порушення ним вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України в частині не вжиття заходів щодо належного обліку та надійного зберігання речового майна прикордонної номенклатури швидкого реагування.

Проте ні матеріали позапланової інвентаризації, ні спірний наказ не містить висновків щодо причин заподіяння позивачем такої шкоди та внаслідок, яких саме протиправних дій вона заподіяна, як того вимагають вищевказані положення Закону № 160-ІХ.

Під час розгляду справи відповідачем не надано пояснень, в чому полягає недбалість та неналежне виконання позивачем службових обов`язків, за умови, що позивач перебував у відрядженні за наказами начальника відповідача.

З огляду на вказані обставини, суд не вбачає причинного зв`язку між протиправною поведінкою позивача і завданою шкодою, оскільки матеріали позапланової інвентаризації не містять жодних належних та допустимих доказів про те, що саме з вини позивача державі завдано збитки у зв`язку з неналежним виконанням ним службових обов`язків щодо втрати матеріальних засобів на суму 186 603,00 грн.

Крім того, згідно наданого позивачем витягу з Книги обліку матеріальних засобів, виданих у тимчасове користування, ПКШР Білгород-Дністровського прикордонного загону, розпочатої 30.10.2020 р., вбачається, що з 23.02.2022 відбувалась видача матеріальних цінностей, які за твердженням позивача продовжувалась після його відрядження згідно Наказу НОМЕР_1 прикордонного загону ДПСУ № 285 від 16.02.2022 р. ( а.с. 153-154). При цьому, відповідачем вказане ніяким чином не спростовано.

Також суд приймає до уваги, що постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 31 жовтня 2022 року по справі № 495/6264/22, яке набрало законної сили, закрито провадження у справі у зв`язку з відсутністю події та складу військового правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.172-15 КУпАП, згідно протоколу про адміністративне правопорушення №22-2022 СП від 22 серпня 2022 року, складеного відносно старшого сержанта ОСОБА_1 , за недбале ставлення військової посадової особи до військової служби, вчинене в умовах дії в державі особового періоду, та завдання матеріального збитку на суму 186 603,00 грн. Даний висновок суду вмотивований відсутністю доказів саме недбалого ставлення до військової служби ОСОБА_1 , висновків службового розслідування, або службової перевірки, яка на думку суду, повинна була бути проведена керівництвом НОМЕР_1 прикордонного загону за фактом недбалого ставлення до військової служби ОСОБА_1 . Водночас, протокол про адміністративне правопорушення, сам по собі, без підтвердження іншими належними та допустимим доказами не є беззаперечним доказом на доведення винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

Виходячи з фактичних обставин справи, суд вважає, що на позивача не може бути покладений обов`язок відшкодування завданої шкоди у сумі 186 603,00 грн., оскільки сукупність зібраних даних поза розумним сумнівом не доводить вини позивача та не може бути визнана судом достатньою для прийняття рішення про притягнення останнього до матеріальної відповідальності.

У свою чергу, відповідачем не доведено належними та достовірними доказами, що позивач своїми діями чи бездіяльністю порушував установлений порядок обліку, зберігання, використання військового майна або не вжив належних заходів, передбачених законодавством, щодо запобігання розкраданню, знищенню чи псуванню, іншому незаконному витрачанню військового майна.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. ( ч. 2 ст. 9 КАС України).

За положеннями пунктів 2-4 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

На переконання суду, притягнення позивача до матеріальної відповідальності, вина якого не доведена належними та допустимими доказами є підставою для визнання протиправним та скасування пункту 8 наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону « Про результати позапланової інвентаризації» від 07.07.2022 р. № 806-АГ в частині притягнення ОСОБА_1 до матеріальної відповідальності шляхом утримання щомісяця з грошового забезпечення у розмірі 20 % кошти з інспектора прикордонної служби вищої категорії - начальника 3-го відділення інспекторів прикордонної служби 2-ї прикордонної застави прикордонної комендатури швидкого реагування старшого сержанта ОСОБА_2 на загальну суму 186 603,00 грн.

Згідно частини 3 статті 14 Закону №160-IX у разі скасування наказу про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності стягнені з особи кошти та/або добровільно передане нею рівноцінне майно чи внесені кошти повертаються цій особі, про що видається відповідний наказ.

З огляду на визнання протиправним оскаржуваного наказу відповідача від 07.07.2022 р. № 806-АГ у вищевказаній частині, наявні законні підстави для визнання протиправними дій відповідача щодо утримування з позивача щомісяця з його грошовою забезпечення 20 % коштів і з метою відновлення порушених прав позивача зобов`язати відповідача повернути інспектору прикордонної служби вищої категорії - начальнику 2 відділення інспекторів прикордонної служби 2 прикордонної застави прикордонної комендатури швидкого реагування старшому сержанту ОСОБА_1 всі грошові кошти, утримані з його грошового забезпечення за наказом № 806 від 07.07.2022 р. начальника НОМЕР_1 прикордонного загону ДПСУ.

Разом тим, щодо вимоги позивача про визнання протиправним та скасування наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону ДПСУ № 806-АГ від 07.07.2022 р. в частині затвердження протоколу інвентаризаційної комісії від 30.06.2022 р., то суд вважає їх необґрунтованими, оскільки, вказаний протокол, складений не тільки щодо інвентаризації майна, яке було закріплене за старшим сержантом ОСОБА_8 , але й щодо інших матеріально-відповідальних осіб. Крім того, судом визнано, що внаслідок нестачі матеріальних цінностей, яка встановлена за результатами позапланової інвентаризації, була завдана пряма дійсна шкода, обчислена відповідно до вимог статті 8 Закону № 160-IX, що підтверджується протоколом інвентаризаційної комісії від 30.06.2022 р., який підписаний позивачем без претензій до комісії.

При цьому, суд не приймає до уваги доводи представника позивача щодо відсутності дати підписання позивачем вказаного протоколу, оскільки вказане не спростовує факт самого підпису та дати складання протоколу.

Також не підлягають задоволенню позові вимоги про зобов`язання відповідача утриматися від утримування щомісяця з грошового забезпечення у розмірі 20% коштів з інспектора прикордонної служби ОСОБА_1 , з огляду на таке.

Як зазначалося вище, за статтею 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відтак, право на судовий захист має лише та особа, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Відповідно, для того, щоб особі було надано судовий захист, адміністративний суд повинен встановити, що особа дійсно має право, свободу чи інтерес, про захист яких вона просить, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем. Водночас, задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.

Отже, позивач, обираючи такий спосіб судового захисту, як зобов`язання відповідача утриматися від утримування щомісяця з грошового забезпечення у розмірі 20% коштів з позивача, не довів тих обставин, на яких ґрунтуються його вимоги відповідно до частини першої статті 77 КАС України, а тому ця частина позовних вимог є передчасною та в її задоволенні необхідно відмовити, оскільки відсутні підстави для захисту прав позивача, які на теперішній час не порушені.

Щодо інших доводів сторін по суті спірних правовідносин, то суд вважає їх спростованими вищенаведеними висновками.

VII. Висновок суду.

Частиною 1 ст. 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. ( ч. 2 ст. 77 КАС України).

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.

VIII. Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. (ч. 3 ст.139 КАС України)

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, заяв про відшкодування інших витрат не заявляв, а відтак судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 9, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України,

вирішив:

Позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_5 ) до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (В\Ч НОМЕР_2 ) (адреса: 67701, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Військової слави, 14 ЄДРПОУ 14321831) про часткове скасування наказу та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати пункт 8 наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону від 07.07.2022 р. № 806-АГ « Про результати позапланової інвентаризації» в частині притягнення інспектора прикордонної служби вищої категорії - начальника 3-го відділення інспекторів прикордонної служби 2-ї прикордонної застави прикордонної комендатури швидкого реагування старшого сержанта ОСОБА_1 до матеріальної відповідальності шляхом утримання щомісяця з грошового забезпечення у розмірі 20 % кошти на загальну суму 186 603,00 грн.

Визнати дії НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (В/Ч НОМЕР_2 ) по утримуванню щомісяця з грошовою забезпечення у розмірі 20 % коштів з інспектора прикордонної служби ОСОБА_1 протиправними.

Зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (В/Ч НОМЕР_2 ) повернути інспектору прикордонної служби вищої категорії - начальнику 2 відділення інспекторів прикордонної служби 2 прикордонної застави прикордонної комендатури швидкого реагування старшому сержанту ОСОБА_1 всі грошові кошти, утримані з його грошового забезпечення за наказом № 806 від 07.07.2022 р. начальника НОМЕР_1 прикордонного загону ДПСУ.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.А.Дубровна