Рішення № 113043747, 24.08.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.08.2023Справа № 910/6258/22

За позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (м. Київ)

до Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м.Києва" (м. Київ)

про стягнення 13.350,04 грн,

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м.Києва" про стягнення 13.350,04 грн, з яких 11.146,69 грн заборгованості за поставлену теплову енергію, 1.585,86 грн інфляційних втрат та 617,49 грн 3 % річних, нарахованих у зв`язку з несвоєчасною сплатою коштів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.07.2022 відкрито провадження у справі №910/6258/22, її розгляд вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання); встановлено сторонам процесуальні строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень.

11.08.22. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м.Києва" проти задоволення позову заперечує з підстав його необґрунтованості.

11.08.2022 від позивача та відповідача надійшло спільне клопотання про зупинення провадження у справі у зв`язку із проведенням сторонами медіації для врегулювання спору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.08.2022 зупинено провадження у справі №910/6258/22.

29.08.2022 від позивача надійшла відповідь на відзив.

14.09.2022 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2022 поновлено провадження у справі.

05.12.2022 від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи № 910/6258/22 у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, у задоволенні якого відмовлено ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2022.

06.12.2022 від позивача надійшли додаткові пояснення по справі.

13.02.2023 відповідачем подано додаткові пояснення у справі.

27.07.2023 від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши надані документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення відповідача, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації №1693 від 27.12.2017 "Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", Комунальне підприємство "Київтеплоенерго" визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування Публічного акціонерного товариства "Київенерго".

10.04.2018 Комунальному підприємству "Київтеплоенерго" видано ліцензію №591 на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам відповідно до розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Таким чином, з 01.05.2018 постачання теплової енергії та надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води здійснює позивач.

Відповідно до п. 2.1 статуту Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго", це підприємство утворено з метою отримання прибутку від провадження господарської діяльності, спрямованої на підвищення надійності енергопостачання споживачів міста Києва, забезпечення стабільних надходжень до бюджету міста Києва, належної експлуатації об`єктів енергопостачання споживачів міста Києва, забезпечення стабільних надходжень до бюджету міста Києва, належної експлуатації об`єктів електро-, теплопостачання, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва.

Предметом діяльності підприємства є надання комунальних послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, постачання та розподілу електричної енергії (п. 2.2.1 Статуту позивача).

01.02.2021 позивач направив на адресу відповідача проект договору на постачання теплової енергії №8252037-01 від 20.01.2021 листом з описом вкладення, що підтверджується копіями фіскального чеку, накладної та описом вкладення у поштове відправлення №0103275496999.

У Додатку №8 до вказаного проекту договору визначено, що об`єктом теплопостачання є нежитлове приміщення площею 25,0 кв. м, розташоване у Шевченківському районі м. Києва по вул. Щусєва Академіка, 42-А.

У зв`язку з тим, що Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва" не є споживачем послуг централізованого опалення та не погоджуючись зі змістом і структурою проекту договору, останнє повернуло примірник проекту договору на постачання теплової енергії без підписання.

17.11.2021 позивач надіслав на адресу відповідача вимогу №30/5/4/17970 щодо сплати заборгованості за спожиту теплову енергію яка виникла до 01.05.2018, у загальному розмірі 1.358.415,06 грн та з 01.10.2018 по 01.10.2021 у загальному розмірі 3.800.817,07 грн, проте ця вимога залишена відповідачем без задоволення.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач стверджує, що в порушення норм законодавства відповідач не здійснив оплату за отриману теплову енергію, внаслідок чого у останнього утворилася заборгованість за період з 01.10.2018 по 01.10.2021 у розмірі 11.146,69 грн. Також за прострочення виконання зобов`язань позивачем нараховано 3% річних та інфляційні втрати на суму заборгованості.

Відповідач проти позову заперечує та зазначає, що позивачем не надано доказів здійснення теплопостачання за вказаною адресою, не доведено споживання відповідачем того обсягу теплової енергії, який вказаний у доданих позивачем документах та за який нараховується заборгованість.

Відповідно до розпорядження Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації №80 від 09.02.2011 "Про закріплення майна за Комунальним підприємством "Керуюча дирекція", Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва" здійснює господарське відання житлового, нежитлового фонду Шевченківського районну в місті Києві та обслуговування закріплених за ним житлових будинків та Додатку № 1 до нього нежитлові приміщення за адресою: м. Київ, вул. Щусєва Академіка, 42-А, в тому числі спірне приміщення, передані на баланс відповідачу.

Відтак твердження відповідача про те, що позивачем не надано жодних доказів того, що спірне приміщення знаходиться на балансі або в користуванні відповідача, судом відхиляються як такі, що суперечать зібраним у матеріалах справи доказам.

При цьому судом прийнято до уваги відсутність у матеріалах справи жодного доказу передачі такого приміщення у користування або господарське відання будь-якій іншій особі.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що спірне нежитлове приміщення закріплено за відповідачем на праві господарського відання та прийнято і перебуває на балансі останнього, а окремий облік теплоспоживання відповідача пропорційно його опалюваній площі здійснюється за особовим рахунком №8252037-01.

Відповідно до п. 29 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1198 від 03.10.2007 (далі - Правила №1198) теплова енергія постачається безперервно.

Згідно з п. 36 Правил №1198 теплопостачальна організація зобов`язується забезпечувати протягом обумовленого в договорі часу безперервне постачання теплової енергії (за винятком нормативно встановлених перерв), підтримувати параметри теплоносія, що подається з колекторів джерела теплової енергії, на вході в теплову мережу споживача теплової енергії відповідно до температурного графіка теплової мережі, не допускаючи відхилення параметрів, визначених договором.

Пунктом 3 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005 (далі - Правила №630), встановлено, що послуги надаються споживачам безперебійно, виключно за винятком часу перерв, визначених відповідно до частини 3 ст. 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Також відповідно до п. 40 Правил №1198 споживач теплової енергії зобов`язаний, зокрема, вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих правил.

З матеріалів справи вбачається, що нарахування за надані послуги теплопостачання здійснювалося на підставі відомостей споживання та діючих в період споживання тарифів.

За період постачання теплової енергії з жовтня 2018 року по жовтень 2021 року при оформленні щомісячно рахунку-фактури постачальником застосовувався затверджений тариф на теплову енергію, що підтверджується щомісячним обліковим записом.

Обсяг спожитої відповідачем теплової енергії в ГКал, а також щомісячне нарахування по особовому рахунку відображені в облікових картках споживача за його обліковим записом 8252037-01, копії яких надані позивачем до матеріалів справи.

Як вбачається з наданих сторонами до матеріалів справи доказів, у спірний період позивач поставляв відповідачу теплову енергію за вищевказаною адресою. Наведене підтверджується, зокрема, корінцями нарядів на включення та відключення об`єкту теплоспоживання; відомостями обліку спожитої теплової енергії, що підтверджує обсяги споживання теплової енергії; обліковими картками (помісячно), що підтверджують порядок нарахування, враховуючи обсяг спожитої теплової енергії відповідачем (як частки опалювальної площі будівлі), кількість діб/годин роботи (споживання) та її вартість.

Як вбачається з корінців нарядів на включення та відключення вказаного будинку в період опалювального сезону, споживачем в них зазначено КП "ЦОС Шевченківського району". При цьому на підставі виданих корінців нарядів підключається весь будинок за вказаною адресою, на окрему частину нежитлового приміщення корінці нарядів не видаються. А тому споживачем в корінцях нарядів зазначається обслуговуюча організація, яка здійснює комплексне обслуговування всього житлового будинку в цілому за певною адресою. У зв`язку із викладеним у даний корінцях нарядів зазначена інформація стосовно Комунального підприємства "ЦОС Шевченківського району", а не відповідача, що не спростовує встановлених судом обставин про перебування на його балансі нежитлових приміщень у спірному будинку.

За таких обставин, позивачем доведено факт включення та відключення будинку в період опалювального сезону за спірні періоди, та факт підключення/відключення до/від постачання теплової енергії всього будинку.

При цьому судом враховано, що питання прийняття облікових карток (табуляграм) в якості доказів у справах про стягнення заборгованості за договорами постачання (купівлі - продажу) теплової енергії у гарячій воді, у контексті їх оцінки судами, неодноразово вирішувалося у судовій практиці (постанови Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №910/6652/17, 12.07.2018 у справі №910/6654/17, 12.10.2018 у справі №910/30728/15 та 03.09.2020 у справі №910/17662/19).

Щодо заперечень відповідача про те, що договір з позивачем на теплопостачання не укладався, а тому у Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва" відсутній обов`язок оплати, то слід відмітити, що відсутність письмового договору про постачання теплової енергії не звільняє осіб, які використовують теплову енергію без укладання договору на теплопостачання, від обов`язку оплати за фактично спожиту теплову енергію.

Так, положеннями ст. ст. 13, 19 та 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними, а відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Наведені висновки, викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №922/4239/16, 25.09.2019 у справі №522/401/15-ц та 10.12.2018 у справі №638/11034/15-ц.

Відповідно до п. п. 24 та 25 Правил №630 споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Однак, відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Процедура відключення приміщення від внутрішньобудинкових мереж, встановлена Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України №4 від 22.11.2005.

Разом з цим, відповідачем під час розгляду справи не надано жодних належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження відключення від теплопостачання будинку, розташованого по вул. Щусєва Академіка, 42-А, а тому у відповідача існує обов`язок щодо відшкодування вартості спожитої ним теплової енергії. При цьому, відповідачем не спростовано належними, допустимими та достовірними доказами відомості щодо обсягів отриманої теплової енергії, нарахування боргу, а також не надано доказів здійснення оплати останньої.

За наведеного судом відхиляються, як необґрунтовані, доводи відповідача щодо відсутності підстав для нарахування спірної заборгованості без укладеного договору.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України, передбачено, що договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов`язковість договору для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення Зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" балансоутримувач (будинку, групи будинків, житлового комплексу) - це власник відповідного майна або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно і уклала договір купівлі-продажу теплової енергії з теплогенеруючою або теплопостачальною організацією, а також договори на надання житлово-комунальних послуг з кінцевими споживачами; постачання теплової енергії (теплопостачання) - це господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору; житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг; споживач теплової енергії - це фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору; суб`єкти відносин у сфері теплопостачання - це фізичні та юридичні особи незалежно від організаційно-правових форм та форми власності, які здійснюють виробництво, транспортування, постачання теплової енергії, теплосервісні організації, споживачі, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Як передбачено ч. 1 ст. 9 вказаного Закону, споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Разом із цим, Комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва" не надано суду доказів виконання зобов`язання з оплати послуг по теплопостачанню за період з 01.10.2018 по 01.10.2021 у розмірі 11.146,69 грн.

Відповідно до п. 20 Правил №630 плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку. У платіжному документі передбачаються графи для зазначення поточних і попередніх показань засобів обліку води, теплової енергії, різниці цих показань або затверджених нормативів (норм) споживання, тарифу на даний вид послуг і суми, яка належить до сплати за надану послугу.

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про теплопостачання" споживач теплової енергії має право на приєднання до теплової мережі відповідно до нормативно-правових актів.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Статтею 79 ГПК України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи встановлені судом вище обставини, суд дійшов висновку про наявність заборгованості відповідача з оплати послуг по теплопостачанню закріплених на ним нежитлових приміщень в будинку по вул. Щусєва Академіка, 42-А, за період з 01.10.2018 по 01.10.2021, у розмірі 11.146,69 грн, тож позовні вимоги про стягнення цієї суми є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню.

Крім суми заборгованості, позивачем нараховано та пред`явлено до стягнення з відповідача також 1.585,86 грн інфляційних втрат та 617,49 грн 3 % річних.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши надані позивачем розрахунки сум інфляційних втрат та 3% річних, суд встановив їх правильність та арифметичну вірність, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача таких нарахувань підлягають задоволенню.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та не спростованими належним чином в установленому законом порядку відповідачем, а відтак підлягають задоволенню повному обсязі.

Інші доводи і твердження сторін судом відхиляються як такі, що не спростовують встановлених обставин та не можуть вплинути на результат вирішення даного спору.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва" (04050, м. Київ, вул. Білоруська, 1; ідентифікаційний код 34966254) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (01001, м. Київ, проща Івана Франка, 5; ідентифікаційний код 40538421) 11.146 (одинадцять тисяч сто сорок шість) грн 69 коп. заборгованості, 1.585 (одну тисячу п`ятсот вісімдесят п`ять) грн 86 коп. інфляційних втрат, 617 (шістсот сімнадцять) грн 49 коп. 3 % річних та 2.481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Суддя Т.М. Ващенко