Рішення № 113040430, 25.08.2023, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 серпня 2023 року Справа №320/13420/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтович І.І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду (з урахуванням уточнень до позову від 17.05.2023) звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач, Пенсійний фонд), у якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови врахування довідки про складові заробітної плати державного службовця, виданих Подільською митницею Державної митної служби України 07.10.2020 №7.12-08-1/22/10/7531 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), (затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України 17 січня 2017 року №1-3), Довідки Подільської митниці Державної митної служби України від 07.10.2020 №7.12-08-1/22/10/7530 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби (затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України 17 січня 2017 року №1-3) для призначення пенсії державного службовця відповідно до пункту 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ, статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 7323-ХІІ, Постанови Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 р. № 622 "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб" та Рішення Окружного адміністративного суду міста Києві від 13 липня 2022 року (з урахуванням ухвали від 22 листопада 2022 року) у справі № 640/28422/20;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві під час переведення ОСОБА_1 з 08 жовтня 2020 року на пенсію державного службовця за віком, призначити та виплачувати з 08 жовтня 2020 року пенсію державного службовця за віком з врахуванням п.12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII, статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-XII, Постанови Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 р. № 622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» в розмірі 60 відсотків суми заробітної плати, якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування із врахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (затверджені Постановою правління Пенсійного фонду України 17 січня 2017 року №1-3), а саме: Довідка Подільської митниці Державної митної служби України 07.10.2020 № 7.12-08-1/22/10/7531 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), Довідка Подільської митниці Державної митної служби України від 07.10.2020 № 7.12.-08-1/22/10/7530 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, та в подальшому проводити усі необхідні перерахунки пенсійних виплат відповідно до діючого законодавства з цього питання та Рішень Конституційного суду України»;

- провести розрахунок та виплатити заборгованість нарахованої пенсії державного службовця ОСОБА_1 починаючи з 08 жовтня 2020 року, з врахуванням усіх сум.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказала, що 29.11.2022 звернулась до Пенсійного фонду щодо переведення її на пенсію державного службовця та призначення такої відповідно до законодавства та рішення Окружного адміністративного суду містка Києва від 13.07.2022 у справі №640/28422/20, яке набрало чинності 11.10.2022 та з урахуванням ухвали даного суду від 22.11.2022 про виправлення описки в рішенні суду. Але на спірну пенсію її не переведено, з отриманого листа Пенсійного фонду від 27.01.2023 №2600-0306-8/15095 вбачається, що оскільки в рішенні суду відсутнє зобов`язання щодо розрахунку пенсії державного службовця із заробітку зазначеного в довідках Подільської митниці Державної митної служби України 07.10.2020 №7.12-08-1/22/10/7531 та №7.12-08-1/22/10/7530, та станом на 08.10.2020 нарахована пенсія складає 7797,87 грн. відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» переводити її на пенсію державного службовця для відповідача є недоцільним. Позивач вважає, що не врахування відповідачем складових, які вказані в довідках під час переведення її на пенсію державного службовця та призначення пенсії є протиправними діями, які порушують її право на належний вид пенсії та відповідний її розмір, право на яку підтверджено рішеннями суду у справі №640//28422/20.

02.05.2023, ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

28.07.2023 судом отримано відзив від відповідача, в якому останній заперечує проти позовних вимог позивача та просить суд відмовити в їх задоволенні. Пенсійний фонд не заперечує наявність рішень Окружного адміністративного суду містка Києва від 13.07.2022 у справі №640/28422/20 та ухвали даного суду від 22.11.2022 про виправлення описки в рішенні суду, вказує, що було подано 02.12.2022 заяву до суду з проханням роз`яснити рішення суду щодо застосування довідки Подільської митниці Державної митної служби України про складові заробітної плати для призначення пенсії від 07.10.2020 №7.12-08-1/22/10/7530 для розрахунку заробітку позивача при обчисленні пенсії. Ухвалою Окружного адміністративного суду містка Києва від 06.12.2022 відмовлено в задоволенні заяви про роз`яснення рішення суду у справі №640/28422/20. Розпорядження від 11.05.2023 рішення суду було виконано в межах резолютивної частини та зараховано до стажу позивача період роботи в митних органах з 03 жовтня 1992 року до 30 грудня 2014 року, та призначено пенсію за віком державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ та пункту 12 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII відповідно до заяви позивача від 08 жовтня 2020 року про переведення з пенсії за віком згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком державного службовця згідно із нормами Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII та статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ.

Після виконання рішення суду у справі №640/28422/20 розмір пенсії позивача становить 1712,00 грн., з 08.10.2020, з 01.12.2020 - 1769,00 грн., з 01.07.2021 - 1854,00 грн., з 01.12.2021 - 1934,00 грн., з 01.07.2022 - 2027,00 грн., з 01.12.2023 - 2093,00 грн. Оскільки в резолютивній частині рішення суду відсутні зобов`язання щодо розрахунку пенсії державного службовця від заробітку, зазначеного в довідках, які були додані до заяви ОСОБА_1 від 08.10.2020 за №13951, позивач із заявою щодо здійснення перерахунку пенсії за віком на підставі довідок до Пенсійного фонду не зверталась, відповідно не було вчинено дій щодо розгляду довідок та відмови у здійсненні перерахунку пенсії.

Відповідач також, посилаючись на ст.ст. 382, 383 КАС України вважає, що ОСОБА_1 неналежним чином звернулась до суду із вказаними вимогами, оскільки такі ґрунтуються виключно на незгоді із наслідками виконання Пенсійним фондом рішення Окружного адміністративного суду містка Києва від 13.07.2022 у справі №640/28422/20.

Щодо вимоги позивача про виплату заборгованості нарахованої пенсії державного службовця з 08.10.2020, Пенсійний фонд вказує про відсутність коштів на виплату пенсії посилаючись на чинну з 01.04.2021 постанову Кабінету Міністрів України №1279 від 16.12.2020 за якою фінансування виплати пенсій здійснює Пенсійний фонд України та в разі задоволення позову понесені позивачем витрати по сплаті судового збору мають бути стягнуті з бюджету.

Відповідачем додано до відзиву Розпорядження від 11.05.2023.

Позивач у своїй відповіді на відзив (отримана судом 12.06.2023) наполягає на заявлених позовних вимогах, просить суд позов задовольнити, із твердженнями відповідача не згодна, оскільки такі не відповідають дійсності. Позивач погодилась, що відповідач частково виконав рішення Окружного адміністративного суду містка Києва від 13.07.2022 у справі №640/28422/20 та ОСОБА_1 вказує, що в даній справі вона оскаржує дії Пенсійного фонду по не врахуванню довідок Подільської митниці Державної митної служби України від 07.10.2020 №7.12-08-1/22/10/7531 та №7.12-08-1/22/10/7530 для здійснення розрахунку її пенсії державного службовця. Позивач також вказала, що внаслідок здійсненого перерахунку пенсії з 08.10.2020 по 31.05.2023 Пенсійний фонд наразі виставляє їй переплату у сумі 232 481 грн. та в листі від 26.05.2023 №2600-0504-8/105100 вказує про відрахування із пенсії щомісяця 20 % за надмірно сплачені кошти.

Інших заперечень, пояснень, заяв та клопотань до суду не надійшло.

Таким чином, суд вважає можливим розглянути справу у порядку письмового провадження, за правилами спрощеного позовного провадження та за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані до матеріалів справи, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на обліку у ГУ ПФУ в м. Києві з серпня 2006 року та отримувала пенсію за віком відповідно до норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

08 жовтня 2020 року позивач зверталась до ГУ ПФУ в м. Києві із заявою про переведення на пенсію за віком державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу».

Листом від 19 жовтня 2020 року №2600-0303-8/148034 ГУ ПФУ в м. Києві відмовило ОСОБА_1 у призначенні пенсії держслужбовця на тій підставі, що станом на день набрання чинності Законом №889-VIII позивач не займала посаду державної служби, відсутні необхідні 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, передбачених чинним законодавством.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.07.2022 у справі №640/28422/20 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не врахування до стажу державної служби ОСОБА_1 періоду роботи в митних органах з 03 жовтня 1992 року до 30 грудня 2014 року, а також щодо відмови у переведенні ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» згідно заяви від 08 жовтня 2020 року; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 періоди роботи в митних органах з 03 жовтня 1992 року до 30 грудня 2014 року та призначити пенсію за віком державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ та пункту 12 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII відповідно до заяви ОСОБА_1 від 08 жовтня 2020 року про переведення з пенсії за віком згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком державного службовця згідно із нормами Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII та статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368) на користь ОСОБА_1 понесені нею витрати по сплаті судового збору у розмірі 840,80 грн.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.07.2022 у справі №640/28422/20 набрало законної сили 11.10.2022 враховуючи ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.10.2022 про повернення апеляційної скарги апелянту.

22.11.2022 ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №640/28422/20 клопотання представника позивача про виправлення описок в судовому рішенні задоволено; виправлено описки в абзацах 25, 30, 46, 52 мотивувальної та пункті 2 резолютивної частин рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 липня 2021 року по справі № 640/28422/20, шляхом зазначення правильної дати початку облікування періоду роботи позивача в митних органах, а саме " 03 жовтня 1994 року"; встановлено правильну нумерацію резолютивної частини рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 липня 2021 року по справі № 640/28422/20 шляхом викладення резолютивної частини рішення у відповідній редакції.

28 листопада 2022 року по даній справі видано виконавчі листи.

02 грудня 2022 року відповідачем подано до Окружного адміністративного суду заяву, в якій останній просив надати роз`яснення рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 липня 2022 року по справі № 640/28422/20, щодо застосування довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця за № 7.12-08-1/22/10/7531 від 07.10.2020, виданої Подільською митницею Державної митної служби України для розрахунку заробітку для обчислення пенсії ОСОБА_1 .

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.12.2022 у справі № 640/28422/20 у задоволенні заяви представника Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві про роз`яснення рішення Окружного адміністративного суду від 13.07.2022 року відмовлено.

Таким чином, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.07.2022 у справі №640/28422/20, з урахуванням ухвали від 22.11.2022 підлягало виконанню Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві.

29.11.2022 ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, з урахуванням рішень Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №640/28422/20 із заявою про зарахування відповідного трудового стажу, переведення з 08.10.2020 з пенсії за віком на пенсію державного службовця, проведенням перерахунку та виплату пенсії згідно заяви від 08.10.202 та додатків до неї саме довідок Подільської митниці Державної митної служби України від 07.10.2020 №7.12-08-1/22/10/7531, №7.12-08-1/22/10/7530, видати довідку щодо нарахованої пенсії державного службовця, довідку щодо розрахунку, помісячно, починаючи з 08.10.2020 по 11.10.2022 заборгованості пенсійних виплат та порядок такої виплати, надати розрахунок щодо нарахування розміру пенсії державного службовця.

Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві у своєму листі від 27.01.2023 №2600-0306-8/15095 повідомило ОСОБА_1 про те, що відповідно до заяви від 08.10.2020 про переведення з пенсії за віком на пенсію державного службовця розмір пенсії становитиме 1712,00 грн. з 08.10.2020, оскільки в резолютивній частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.07.2022 у справі №640/28422/20 відсутні зобов`язання щодо розрахунку пенсії державного службовця із заробітку, зазначеного в довідках Подільської митниці Державної митної служби України від 07.10.2020 №7.12-08-1/22/10/7531, №7.12-08-1/22/10/7530, станом на 08.10.2020 отримували пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у розмірі 7797,87 грн., проводити переведення на пенсію згідно Закону України «Про державну службу» є недоцільним.

Згідно розпорядження Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві у від 11.05.2023 (наданого відповідачем до справи та дослідженого судом) рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.07.2022 у справі №640/28422/20 з урахуванням ухвали суду від 22.11.2022 виконано в межах резолютивної частини а саме:

зараховано до стажу державної служби ОСОБА_1 періоди роботи в митних органах з 03 жовтня 1994 року до 30 грудня 2014 року та

призначено пенсію за віком державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ та пункту 12 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII відповідно до заяви ОСОБА_1 від 08 жовтня 2020 року про переведення з пенсії за віком згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком державного службовця згідно із нормами Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII та статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ.

Після виконання рішення суду у справі №640/28422/20 розмір пенсії ОСОБА_1 становить 1712,00 грн., з 08.10.2020, з 01.12.2020 - 1769,00 грн., з 01.07.2021 - 1854,00 грн., з 01.12.2021 - 1934,00 грн., з 01.07.2022 - 2027,00 грн., з 01.12.2023 - 2093,00 грн.

В листі від 26.05.2023 №2600-0504-8/105100 адресованому позивачу, Пенсійний фонд вказує, що внаслідок здійсненого перерахунку пенсії з 08.10.2020 по 31.05.2023 наразі наявна переплата у сумі 232 481,66 грн. та вказує про добровільне повернення пенсіонером надмірно нарахованих коштів та про стягнення із пенсії щомісяця 20 % за надмірно сплачені кошти.

Відповідно вбачається, що Пенсійним органом переведено позивача ОСОБА_1 з 08.10.2020 на пенсію державного службовця відповідно до рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.07.2022 у справі №640/28422/20 з урахуванням ухвали суду від 22.11.2022 за Розпорядженням від 11.05.2023 але виконано вказане рішення частково, в частині врахування періоду роботи в митних органах та переведення на спірну пенсію відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ та пункту 12 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII, не враховуючи при цьому при обрахуванні та призначенні пенсії позивача довідок Подільської митниці Державної митної служби України від 07.10.2020 №7.12-08-1/22/10/7531, №7.12-08-1/22/10/7530, які містять складові заробітної плати для призначення пенсії особі згідно постанови правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3 та постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622.

Не погоджуючись з такими діями відповідача щодо відмови у врахуванні під час переведення на пенсію та призначення такої пенсії державного службовця довідок Подільської митниці Державної митної служби України від 07.10.2020 №7.12-08-1/22/10/7531, №7.12-08-1/22/10/7530, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Відповідно вбачається, що спірні правовідносини виникли між сторонами у зв`язку із тим, що Пенсійним фондом на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.07.2022 у справі №640/28422/20, з урахуванням ухвали суду від 22.11.2022 під час переведення ОСОБА_1 на пенсію державного службовця за Законом України «Про державну службу» не взято до уваги довідки Подільської митниці Державної митної служби України від 07.10.2020 №7.12-08-1/22/10/7531, №7.12-08-1/22/10/7530, що містять в собі усі необхідні складові заробітної плати для призначення відповідного розміру пенсії державного службовця.

Вказані дії призвели до звернення ОСОБА_1 до суду з вказаним позовом, її правова позиція ґрунтується на протиправних діях відповідача щодо не врахування довідок Подільської митниці Державної митної служби України від 07.10.2020 №7.12-08-1/22/10/7531, №7.12-08-1/22/10/7530, які містять складові заробітної плати для призначення пенсії особі, враховуючи постанову правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3 та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622.

В свою чергу відповідач, посилаючись на норми діючого пенсійного законодавства та рішення суду у справі №640/28422/20 вважає, що оскільки рішенням суду не було вказано врахувати пенсійним органом спірні довідки під час обрахунку та виплати пенсії позивачу, такі дії відповідно Пенсійним фондом не вчинялись та із належною заявою позивач до відповідача не зверталась.

Відтак предметом розгляду у даній справі є дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві під час переведення ОСОБА_2 на пенсію державного службовця та не врахування довідок Подільської митниці Державної митної служби України від 07.10.2020 №7.12-08-1/22/10/7531, №7.12-08-1/22/10/7530, які містять складові заробітної плати для призначення пенсії, які підлягають перевірці судом на відповідність положенням ч. 2 ст. 2 КАС України із дотриманням судом принципів адміністративного судочинства, визначені частиною третьою вказаної статті.

Відповідно до п. 3 та п. 4 ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема: визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 2 ст. 5 КАС України).

Статтею 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

За ч. 3 ст. 2 КАС України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; 5) обов`язковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 2 ст. 9 КАС України).

Порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (ч. 1, ч. 3 ст. 3 КАС України).

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Статтею 46 Конституції визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд враховує у даній справі висновки рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.07.2022 у справі №640/28422/20, з урахуванням ухвали суду від 22.11.2022, в якому встановлено та зафіксовано те, що ОСОБА_1 в період з 03 жовтня 1994 року до 30 грудня 2014 року працювала на різних посадах в митних органах, які підпадають під категорію посад державних службовців, визначену статтею 25 Закону №3723-ХІІ.

На момент звернення позивача із заявою до ГУ ПФУ в м. Києві, 08 жовтня 2020 року, про переведення її з пенсії за віком, призначеної у відповідності до вимог Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», мала вислугу державного службовця понад 20 років, що давало їй право на переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ та враховуючи положення ст. 544, ст. 569, ст.588 Митного кодексу України від 04 липня 2013 року №405-VIІ посадові особи митних органів, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в митних органах зараховується до стажу державної служби, який дає право на набуття пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ.

Відповідно, вказаним рішенням суду встановлено порушене право позивача на врахування до її стажу державної служби періоду роботи в митних органах з 03 жовтня 1994 року до 30 грудня 2014 року та право на призначення пенсії за віком державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ та пункту 12 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII відповідно до заяви позивача від 08 жовтня 2020 року.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.07.2022 у справі №640/28422/20, з урахуванням ухвали суду від 22.11.2022, набрало законної сили 11.10.2022.

Застосовуючи положення ч. 4 ст. 78 КАС України, яка передбачає, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом, суд не вбачає необхідності та доведеності встановленого в рішенні суду від 13.07.2022 у справі №640/28422/20 права позивача на пенсію державного службовця.

Підлягає в даній справі врахування викладених у в ухвалі Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.12.2022 у справі № 640/28422/20 про відмову у задоволенні заяви представника Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві про роз`яснення рішення Окружного адміністративного суду від 13.07.2022, в якій вказано про те, що пенсійний орган просив суд надати роз`яснення щодо застосування довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця за № 7.12-08-1/22/10/7531 від 07.10.2020, виданої Подільською митницею Державної митної служби України для розрахунку заробітку для обчислення пенсії ОСОБА_1 , тобто вирішити питання (нові вимоги або невирішені вимоги), які не стосуються роз`яснення судового рішення в розумінні статті 254 КАС, у зв`язку з чим вбачається, що за вказаною справою Пенсійний фонд під час виконання рішення суду у справі № 640/28422/20, не враховував надані до заяви позивача спірні довідки про складові заробітної плати через те, що рішенням суду такого обов`язку не було покладено на суб`єкта призначення, перерахунку та виплати пенсії державному службовцю.

Суд також враховує у справі ту обставину, що Пенсійним фондом переведено позивача ОСОБА_1 . Розпорядженням від 11.05.2023 на пенсію державного службовця із зарахуванням періоду роботи в митних органах.

Спірним у справі відповідно є не врахування Пенсійним фондом довідок Подільської митниці Державної митної служби України від 07.10.2020 №7.12-08-1/22/10/7531, №7.12-08-1/22/10/7530, які містять складові заробітної плати для призначення пенсії ОСОБА_1 .

Суд вважає необґрунтованим твердження відповідача по справі про те, що ОСОБА_1 не зверталась до Пенсійного фонду із належною заявою про переведення та призначення їй пенсії державного службовця з урахуванням складових заробітної плати зазначені в довідках Подільської митниці Державної митної служби України від 07.10.2020 №7.12-08-1/22/10/7531, №7.12-08-1/22/10/7530, оскільки такі заяви були подані позивачем 08.10.2020 та 29.11.2022. Належних та достатніх доказів на підтвердження своїх доводів та спростування наявних доказів у справі відповідач до суду не надав.

Також, суд вказує про необґрунтовані та безпідставні твердження Пенсійного фонду щодо порушення позивачем порядку звернення до суду за вказаними вимогами, оскільки за предметом спору встановленому судом в даній справі, такі не підлягають зверненню в порядку визначеному ст.ст. 382, 383 КАС України.

Відповідно суд зазначає слідуюче.

У силу вимог статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-VIII на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

За ч. 1 ст.40 Закону «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.

За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Статтею 41 Закону №1058-ІV визначено суми виплат (доходу), які враховуються до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії.

Враховуючи вищевказаний аналіз суду ст. 37 Закону № 3723-XIІ вбачається, що за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Відповідно, пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

За згаданою вище статтею 37 Закону №3723-VIII визначення заробітної плати для обчислення пенсій державним службовцям здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Зокрема, пунктом 2 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» від 14.09.2016 №622, передбачено, що згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII «Про державну службу» на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 р. №3723-XII «Про державну службу» (далі - Закон) мають право особи, які на день набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII «Про державну службу», зокрема, мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України.

Відповідно до п. 3 Порядку № 622, право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням стажу державної служби, передбаченого пунктом 2 цього Порядку, якщо до набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 р. №889-VIII «Про державну службу» не призначалася пенсія відповідно до Закону мають, зокрема, жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з п. 4 Порядку № 622 пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

При цьому: посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);

розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;

у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць;

матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.

За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п`ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 р., за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.

Відповідно до п. 5 Порядку № 622, форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики.

За п. 6 Порядку №622 у разі ліквідації державного органу довідку видає орган, який є правонаступником, а в разі його відсутності чи перейменування (відсутності) посад, у тому числі відсутності відповідних посад державної служби, довідка видається у порядку, встановленому Мінсоцполітики за погодженням із Нацдержслужбою.

Відтак, постанова №622 визначає, що під час подання заяви про призначення пенсії державного службовця до заяви додаються довідки встановленої форми та зразка, які є невід`ємною частиною заяви особи та такі довідки відповідно містять складові заробітної плати для призначення пенсії особі.

Відповідно, суд також зазначає, що, особам, які мають право на пенсію державного службовця, пенсія призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права на неї. При цьому, розмір пенсії обраховується органами Пенсійного фонду, зокрема, на підставі довідок, виданих за встановленою формою уповноваженим державним органом, в якому працювала особа, або його правонаступником.

Форми довідок про заробітну плату для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-XII затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 08.02.2017 за №180/30048 (далі - Постанова № 1-3), зокрема: форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років); форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією); форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.

Зокрема, затверджена форма довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) не містить відомості про інші виплати, аніж вказані вище. Водночас така довідка має містити відомості про обсяг стажу державної служби у кількості років, розмір відсотку надбавки за вислугу років.

При цьому, у примітках до довідки зазначено, що: для державних службовців, які на час звернення за призначенням пенсії працюють на посадах державної служби, зазначаються дані про встановлений особі посадовий оклад, надбавку за ранг та вислугу років в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби.

Для осіб, які на час звернення за призначенням пенсії не займають посад державної служби, зазначаються посадовий оклад працюючого на відповідній посаді державного службовця, надбавка за відповідний ранг державного службовця та надбавка за вислугу років у відсотках посадового окладу (з урахуванням стажу державної служби особи, яка звертається за призначенням пенсії).

Для осіб, які працювали в органі, який на момент звернення за призначенням пенсії ліквідований, а також у разі перейменування (відсутності) посади у відповідному державному органі, зазначаються посадовий оклад та ранг за прирівняною посадою, надбавка за вислугу років у відсотках (з урахуванням стажу державної служби особи, яка звертається за призначенням пенсії).

Затверджена форма довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) містить в собі відомості що надбавки, премії та інші виплати за період служби особи.

Та в примітках щодо обрахування надбавок, премій та інших виплат зазначено, що для державних службовців, які працюють на момент звернення за призначенням пенсії на посадах державної служби (в тому числі для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців):

надбавки, місячні премії, виплати за додаткове навантаження зазначаються в місяці їх нарахування в сумах, що нараховані. За період, коли державний службовець перебував у відпустці, відрядженні чи на лікарняному, ці виплати зазначаються в довідці, виходячи із середнього розміру заробітної плати за такі періоди в місяці, за який проводиться відповідна оплата. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;

матеріальна допомога, премії (крім місячної) зазначаються в повній сумі в місяці виплати (починаючи з травня 2016 року) з поясненням щодо виду виплати та періоду, за який нараховані.

З наявних у справі матеріалів суд встановив, що позивачем було подано до Пенсійного органу довідку Подільської митниці Державної митної служби України від 07.10.2020 №7.12-08-1/22/10/7531 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) видана ОСОБА_1 про те, що вона працювала в Вінницькій митниці ДФС та була звільнена з посади начальника управління інфраструктури 30 грудня 2014 року, станом на 01 жовтня 202 року складові заробітної плати відповідно до посади начальника управління становлять:

Посадовий оклад - 8450,00 грн.;

Надбавка за спеціальне звання (радник митної справи І рангу) - 700,00 грн.;

Надбавка за вислугу років 50 % (стаж державної служби 20 років 2 місяці 18 днів) - 4225,00 грн.

Усього - 13 375,00 грн.

В даній довідці також вказано, що на всі види оплати праці, включені в довідку, нараховано єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, довідка видана на підставі особових рахунків, платіжних відомостей або інших документів про нараховану та сплачену заробітну плат за вересень місяць 2020 рік.

Також подано довідку Подільської митниці Державної митної служби України від 07.10.2020 №7.12-08-1/22/10/7530 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, видана ОСОБА_1 для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону «Про державну службу» пенсії відповідно до ст. 37 Закону України від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ «Про державну службу» про те, що середні розміри надбавок, премій та інших виплат за вересень 2020 року, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії становили:

Надбавка за інтенсивність праці - 0;

Надбавка за виконання особливо важливої роботи - 18 949,13 грн.;

Надбавка за роботу з відомостями, що становлять державну таємницю - 0;

Виплати за додаткове навантаження - 0;

Премія місячна - 0;

Інші виплати (матеріальна допомога, премії, нараховані за період, що перевищує календарний місяць) в частині, що відповідає календарному місяцю - 1491,49 грн.

Разом - 20 440,62 грн.

Також вказано, що на всі види оплати праці, включені в довідку, нараховано єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, довідка видана на підставі особових рахунків, платіжних відомостей або інших документів про нараховану та сплачену заробітну плат за вересень місяць 2020 рік.

До довідок додано також лист Подільської митниці Держмитслужби від 0610.2020 № 7.12-08-1/12/10/7525 в якому підтверджено обставини перебування на державній службі ОСОБА_1 у Вінницькій митниці з 05.07.2011 по 30.12.2014, звільнення із посади начальника інфраструктури Вінницької ДФС за наказом від 30.12.2014 №50-о та проінформовано, що Подільська митниця Держмитслужби є правонаступником Вінницької митниці Державної фіскальної служби (постанова КМУ від 02.10.2019 №858), Вінницької митниці Міндоходів України (постанова КМУ від 06.08.2014 №311), Вінницької митниці Державної Митної Служби України (постанова КМУ від 23.03.2013 №229).

Суд зазначає, що зауважень до вказаних довідок Подільської митниці Державної митної служби України від 07.10.2020 №7.12-08-1/22/10/7531, №7.12-08-1/22/10/7530 відповідач не вказав, належних та достатніх доказів не врахування таких при призначенні пенсії позивачу державного службовця, до суду не надав.

Дії відповідача щодо не врахування довідок Подільської митниці Державної митної служби України від 07.10.2020 №7.12-08-1/22/10/7531, №7.12-08-1/22/10/7530 під час переведення позивача на пенсію державного службовця, що складені згідно постанови правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3 та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622, суд вважає неправомірними, вчинені з порушенням норм діючого пенсійного законодавства та конституційного права особи на належну їй пенсію.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 22 Основного Закону права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

У статті 1 Конституції України проголошено, що Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.

Відповідно до згаданої вище статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом; це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними; пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права встановлено, що держави, які беруть участь у цьому Пакті, визнають право кожної людини на соціальне забезпечення, включаючи соціальне страхування.

Зокрема, згідно зі ст. 12 Європейської соціальної хартії (переглянутої) 1996 року держава зобов`язана підтримувати функціонування системи соціального забезпечення, її задовільний рівень, докладати зусиль для її поступового посилення тощо.

Виходячи із викладеного, неприпустимим є встановлення такого правового регулювання, за яким розмір пенсій, інших соціальних виплат та допомоги буде нижчим від рівня, визначеного в ч. 3 ст. 46 Конституції України, і не дозволить забезпечувати належні умови життя особи в суспільстві та зберігати її людську гідність, що суперечитиме ст. 22 Основного Закону України.

Таким чином, суд приходить до висновку про протиправність дій Пенсійного фонду щодо не врахування довідок Подільської митниці Державної митної служби України від 07.10.2020 №7.12-08-1/22/10/7531, №7.12-08-1/22/10/7530 під час переведення та призначення позивачу ОСОБА_2 пенсії державного службовця, не врахування вказаних в ній складових заробітної плати за посадою, на якій така перебувала на момент звільнення, як такі що відповідно впливають на розмір пенсії, такі обмеження прав позивача призводять до порушення конституційного права особи на отримання належного розміру пенсії державного службовця, що передбачена чинним законодавством та не може становити для особи необґрунтованих та безпідставних перешкод для її призначення та отримання.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (абз. 2 ч.2 ст.77 КАС України).

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «RuizTorija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно з вимогами пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень належних і достатніх доказів, які б спростували доводи позивача, не надав.

Суд акцентує увагу на тому, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення (постанова ВС України від 16 вересня 2015 року у справі 826/4418/14).

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 р. (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява N 28924/04) констатував: " 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. theUnitedKingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

Водночас положеннями ст. 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Суд зазначає, що стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Враховуючи вищезазначене та встановлене, суд приходить до висновку, що дії відповідача є протиправними та такими що не відповідають вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України та виходячи з меж заявлених позовних вимог, встановлених обставин у справі, системного аналізу положень законодавства України, а також доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню частково і задля належного захисту встановленого порушеного права позивача, суд вважає необхідним захистити право позивача на пенсію державного службовця яка призначається в розмірі 60 відсотків суми її заробітної плати, зазначивши наявність такого права з 08.10.2020, з моменту призначення ОСОБА_1 відповідної пенсії та з урахуванням вказаних вище спріних довідок.

Суд зауважує, що на пенсію державного службовця ОСОБА_1 переведена та така призначена з 08.10.2020, що вказано відповідачем по справі за Розпорядженням Пенсійного фонду від 11.05.2023, тому судом здійснюється захист порушеного права в межах встановленого такого порушених прав та інтересів особи.

Відповідно визначений спосіб захисту порушеного права позивача на перерахунок їй належної пенсії є похідною вимога про здійснення перерахунку такої та її виплату з урахуванням виплачених раніше сум пенсій.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання відповідача в подальшому проводити усі необхідні перерахунки пенсійних виплат відповідно до діючого законодавства, суд зазначає, що такі вимоги не передбачені чинним процесуальним та пенсійним законодавством, не можуть бути заявлені та розглянуті судом для забезпечення таких прав на майбутнє.

Позивачем сплачено за подання позовної заяви до суду судовий збір у розмірі 1073,60 грн., що підтверджується наявною у справі квитанцією.

Враховуючи положення ч. 3 ст. 139 КАС України, наслідки вирішення справи судом, суд вважає можливим стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, відповідача по справі, частково понесені витрати по сплаті судового збору, а саме у розмірі 536,80 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 77-80, 139, 143, 243-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови врахування довідки про складові заробітної плати державного службовця, виданих Подільською митницею Державної митної служби України від 07.10.2020 №7.12-08-1/22/10/7531 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), (затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України 17 січня 2017 року №1-3), довідки від 07.10.2020 №7.12-08-1/22/10/7530 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби (затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України 17 січня 2017 року №1-3) для перерахунку пенсії державного службовця відповідно до пункту 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ, статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 7323-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 р. № 622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб».

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити ОСОБА_1 з 08 жовтня 2020 року перерахунок та виплату пенсії державного службовця за віком в розмірі 60 відсотків суми заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування із врахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, затверджені Постановою правління Пенсійного фонду України 17 січня 2017 року №1-3, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 р. № 622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб»: Довідка Подільської митниці Державної митної служби України 07.10.2020 № 7.12-08-1/22/10/7531 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років); Довідка Подільської митниці Державної митної служби України від 07.10.2020 № 7.12.-08-1/22/10/7530 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, з урахуванням виплачених сум.

4. В решті вимог відмовити.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м Київ, 04053) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) витрати по сплаті судового збору 536,80 грн. (п`ятсот тридцять шість гривень 80 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Войтович І.І.