Рішення № 113031459, 08.08.2023, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/8359/23

Провадження № 2-о/727/315/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2023 року Шевченківський районний суд м. Чернівців в складі:

головуючої судді - Слободян Г.М.

секретар судового засідання Чекан Х.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Чернівці, цивільну справу за заявою ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 ), заінтересована особа: відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Чернівці Західного Міжрегіонального управління юстиції (код ЄДРПОУ: 26036107, місце знаходження м. Чернівці вул.. Кобилянської, 7) про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заявлених вимог.

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із вищевказаною заявою. В обґрунтування заявлених вимог, заявник посилається на те, що її донька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 померла на тимчасово окупованій території України - м. Лисичанськ, Луганської області. Зазначає, що усі її документи та документи дітей було втрачено під час евакуації навесні 2022 року, в тому числі і довідка з даними медичного закладу про смерть доньки. Заявник вказала, що на даний час намагається відновити втрачені документи. Необхідність встановлення факту смерті доньки є необхідним для подальшого отримання свідоцтва про смерть. ОСОБА_1 просить суд, заявлені вимоги задовольнити.

Рух справи та позиція сторін.

Ухвалою суду від 07.08.2023 року прийнято заяву ОСОБА_3 до розгляду та відкрито провадження в справі за правилами окремого провадження.

У судове засідання заявник ОСОБА_1 не з`явилася, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи.

Суд вважає, що заявник ОСОБА_1 , будучи ініціатором даного судового провадження, обізнана про розгляд справи, в заяві при зверненні до суду, просила розгляд справи провести без її участі.

Представник заінтересованої особи - відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Івано- Франківськ) у судове засідання також не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Виходячи з вимог п.5 ч.2 ст.223, ч.5 ст.223 та п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України суд вважав за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши доводи наведені в заяві, дослідивши письмові докази надані сторонами, суд зважає на наступне. Відповідно до п.8 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.

Справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України. Статтею 18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»передбачено, що громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Європейський суд з прав людини, практика якого відповідно до українського законодавства має застосовуватися судами при розгляді справ як джерело права, у своїх рішеннях у справах "Лоізіду проти Туреччини", "Кіпр проти Туреччини" та "Мозер проти Республіки Молдови та Росії" зазначив, що зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території, дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами. Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать.

Відповідно ч.1 ст.17 ЗУ «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», Державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі:1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою;2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Відповідно до роз`яснень, даних в п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд встановлює факт смерті особи за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , являється донькою ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 02.09.2020 року, актовий запис №309 (а.с.7)

З даних досліджених за матеріалами справи встановлено, що 30.03.2022 близько 10:00 год. внаслідок артилерійського обстрілу м. Лисичанськ в будинок ОСОБА_1 потрапив снаряд, внаслідок чого вся сім`я зазнала поранень. 05.04.2022 року ОСОБА_1 в телефонному режимі дізналася від ОСОБА_4 про те, що внаслідок отриманих поранень її донька ОСОБА_2 померла та була похована на міському цвинтарі в м. Лисичанськ (а.с.11-14).

На підтвердження факту смерті, заявник ОСОБА_2 суду надано завірене фото бірки з тіла загиблої ОСОБА_2 , згідно із яким, місцем смерті ОСОБА_2 є м. Лисичанськ, Луганська область, датою смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , час 04:15 год., причина смерті - внаслідок вогнепального осколкового поранення (а.с. 10).

ОСОБА_1 зазначає, що обставини події, яка призвела до загибелі її доньки, висвітлювалися в засобах масової інформації, що підтверджується матеріалами справи (а.с.12).

На утриманні в заявника знаходиться син ОСОБА_5 (свдіоцтво про народження (а.с.8), який отримав через Генеральне консульство України свідоцтво про реабілітацію та перебуває в Німеччині (а.с. 9).

Відповідно до ст. 1 Закону України №389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. Правовою основою введення воєнного стану є Конституція України, цей Закон та Указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»).

Загальновідомою та такою, що не потребує доказування в контексті ст. 82 ЦПК України є обставина, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно був продовдений та діє по теперішній час.

Відповідно до статті 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Відомості про народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян відповідно до Порядку ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1064 від 22 серпня 2007 року. Правилами реєстрації актів цивільного стану в Україні, затвердженими Наказом Міністерства юстиції України №2/5 від 18 жовтня 2000 року (з наступними змінами), визначено, що підставою для державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма №106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08 серпня 2006 року №545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за №1150/13024; б) фельдшерська довідка про смерть (форма №106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08 серпня 2006 N 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за №1150/13024; в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.

Вказані нормативно-правові акти не містять спеціальної норми щодо порядку державної реєстрації факту смерті на території бойових дій, що унеможливлює державну реєстрацію факту смерті в позасудовому порядку.

За змістом ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), як джерело права.

У рішенні ЄСПЛ від 10 травня 2001 року у справі «Cyprus v. Turkey» (заява №25781/94) ЄСПЛ вказав, що «зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів далеке від абсолютного. Для людей, які проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним від влади de facto, включаючи й їхні суди; і саме в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які стосуються сказаного, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, зокрема і цим. Думати інакше означало б зовсім позбавити людей, які проживають на цій території, всіх їхніх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, це також означало б позбавити їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать (§ 96).»

Враховуючи, що заявник ОСОБА_1 позбавлена можливості провести державну реєстрацію смерті доньки ОСОБА_2 у позасудовому порядку, а встановлення даного факту не порушує прав та інтересів третіх осіб та не пов`язане з подальшим вирішенням спору про право, суд дійшов висновку що заявлені вимоги грунтуються на законі і підлягають до задоволення.

Враховуючи те, що повномасштабна військова агресія російської федерації проти України розпочалася 24 лютого 2022 року, і наразі чинним законодавством України не встановлений порядок набрання рішенням у справах про встановлення факту смерті особи на території, на якій ведуться бойові дії законної сили, слід застосувати аналогію закону та відповідно до ч. 4 ст. 317 ЦПК України, п. 8 ч. 1 ст. 430 ЦПК України визначити, що рішення про встановлення факту смерті особи на території, де ведуться воєнні (бойові) дії/перебувають у тимчасовій окупації/оточені (блоковані), підлягає до негайного виконання.

Частиною другою статті 319 ЦПК України встановлено, що рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

Відповідно до пункту 15 розділу 5 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/5, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2000 року за №719/4940, якщо державна реєстрація смерті проводиться на підставі рішення суду про оголошення особи померлою або встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, надісланого судом, свідоцтво про смерть оформлюється та видається заявнику під час його звернення до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

На підставі вищевикладеного, суд вважає факт смерті ОСОБА_2 встановленим.

Згідно п.8 ч.1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України.

ОСОБА_1 звільняється від сплати судового збору відповідно до ч. 21 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» - від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються заявники - у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв`язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення.

Керуючись Керуючись ст.ст. 19, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 272, 273, 317, 430 ЦПК України, суд, - УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України - задовольнити.

Встановити факт смерті в певний час - ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Лисичанськ, Луганської області, Україна, внаслідок вогнепального осколкового поранення, громадянки України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Лисичанськ, Луганської області, зареєстрованої на момент смерті за адресою: АДРЕСА_1 .

Судові витрати по справі не відшкодовуються.

Допустити негайне виконання рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Копію рішення невідкладно надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення.

Повний текст судового рішення складено 18.08.2023 року.

Суддя Слободян Г.М.