Ухвала суду № 113031297, 25.08.2023, Черкаський районний суд Черкаської області

703/127/21

1-кп/707/48/23

У Х В А Л А

25 серпня 2023 року м. Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючої судді - ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

захисника - ОСОБА_2 ,

законного представника - ОСОБА_5 ,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження з обвинувальним актом, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019250230001657 від 09.10.2019, за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сміла Черкаської області, українця, громадянина України, з базовою середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, утриманців у розумінні закону не маючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ; раніше не судимого;

- у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 187 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Черкаського районного суду Черкаської області перебуває вказане кримінальне провадження.

21 серпня 2023 року, поза межами судового засідання, від прокурора ОСОБА_3 через канцелярію суду надійшло письмове клопотання про дозвіл на тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, датоване 18 серпня 2023 року, у якому вона просить суд:

- надати слідчим ВП № 2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_6 та ОСОБА_7 доступ до речей та документів, що перебувають у володінні Черкаської обласної прокуратури, що розташована за адресою: бул. Шевченка, 286, м. Черкаси, Черкаська область;

- зобов`язати прокуратуру Черкаської області надати слідчим ВП № 2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_6 та ОСОБА_7 тимчасовий доступ до речей та документів, що перебувають у володінні Черкаської обласної прокуратури, що розташована за адресою: бул. Шевченка, 286, м. Черкаси, Черкаська область, а саме до відеоматеріалів слідчої дії - допиту ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які знаходяться в матеріалах кримінального провадження № 12019250230000844 та перебувають у користуванні прокурора відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_10 , з можливістю тимчасового вилучення належним чином завірених копій цих матеріалів в повному обсязі.

Окрім того, того ж дня, 21 серпня 2023 року, прокурором ОСОБА_3 через канцелярію суду подано письмове клопотання про проведення судово-психологічної експертизи в порядку ст. 332 КПК України, датоване 18 серпня 2023 року, у якому вона просить суд:

- задовольнити клопотання про призначення судово-психологічної експертизи у кримінальному провадженні № 12019250230001657 за матеріалами відеозаписів слідчих дій із кримінального провадження № 12019250230000844, а саме допиту підозрюваних ОСОБА_8 та ОСОБА_9 із застосуванням відеозапису;

- винести ухвалу про доручення експертній установі - Черкаському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України провести судово-психологічну експертизу за матеріалами відеозапису слідчої дії із ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , з наданням у розпорядження експертів матеріалів кримінального провадження та відеоматеріалів, на яких зафіксовано допит ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ;

- до ухвали про доручення проведення експертизи включити наступні питання:

1) Яка психологічна характеристика комунікативної діяльності ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у процесі відтворення ними подій скоєння злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 187 КК України, за попередньою змовою та у співучасті із ОСОБА_4 за відеоматеріалами слідчої дії - допиту ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .?

2) Чи наявні в поведінці ОСОБА_8 та ОСОБА_9 психологічні особливості, що властиві для самостійного, несамостійного відтворення ними подій скоєння злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 187 КК України, у тому числі у співучасті та за попередньою змовою із ОСОБА_4 , за відеоматеріалами слідчої дії - допиту ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .?

3) Чи є у відеозаписі допиту ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ознаки здійснення на них психологічного впливу з боку осіб, які приймали участь у проведенні даної слідчої дії?

В обґрунтування обох вказаних вище клопотань прокурор зазначила, що 27 лютого 2020 року досудове розслідування кримінального провадження № 12019250230000844 завершене складанням обвинувального акту відносно ОСОБА_9 , ОСОБА_11 та ОСОБА_8 і скеровано його до Черкаського районного суду Черкаської області. У вказаному кримінальному провадженні Черкаським районним судом Черкаської області 15 листопада 2021 року ухвалено обвинувальний вирок, який 27 липня 2022 року скасовано Кропивницьким апеляційним судом із призначенням нового судового розгляду. Наразі кримінальне провадження № 12019250230000844 розглядається Кам`янським районним судом Черкаської області. Між тим, у межах даного кримінального провадження № 12019250230001657, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які є обвинуваченими у кримінальному провадженні № 12019250230000844, із матеріалів якого виділено матеріали кримінального провадження відносно ОСОБА_4 та присвоєно їм реєстраційний номер 12019250230001657, під час допиту у судовому засіданні змінили надані ними в ході досудового розслідування показання в частині скоєння ними у співучасті із ОСОБА_4 інкримінованих кримінальних правопорушень за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 187 КК України, та таку процесуальну поведінку пояснювали тиском з боку працівників поліції. При цьому, під час досудового розслідування ОСОБА_8 та ОСОБА_9 надані визнавальні покази про скоєння ними у співучасті з ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, які отриманні під час допитів підозрюваних із застосуванням відеозапису. Відтак, на переконання прокурора, встановлення правдивості показань ОСОБА_8 та ОСОБА_9 має суттєве значення для кваліфікації дій ОСОБА_4 , та, відповідно, для повного, справедливого і об`єктивного розгляду кримінального провадження № 12019250230001657, ухвалення за його результатами законного, обґрунтованого і вмотивованого судового рішення та дотримання процесуальних прав і гарантій учасників кримінального провадження. Прокурор стверджує, що не можливо отримати відомості в інший спосіб, оскільки доказ вважається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому КПК України. З урахуванням наведеного, на думку прокурора, необхідно отримати тимчасовий доступ до матеріалів кримінального провадження № 12019250230000844 у 2-х томах, які перебувають у володінні Черкаської обласної прокуратури, а також, зважаючи на те, що перевірка наявності впливу на ОСОБА_8 та ОСОБА_9 під час допиту їх в якості підозрюваних із застосуванням відеозапису потребує спеціальних знань експертів в галузі психології, - призначити судово-психологічну експертизу за матеріалами відеозаписів указаних слідчих дій. Разом з тим, прокурор зауважує, що питання про призначення та проведення указаної експертизи не вирішувалося раніше, оскільки наведені обставини стали відомі лише під час судового розгляду даного кримінального провадження.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_12 підтримала подані нею клопотання про дозвіл на тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, та про проведення судово-психологічної експертизи в порядку ст. 332 КПК України і наполягала на їхньому задоволенні, виходячи із наведених у них підстав.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_2 категорично заперечив проти клопотань прокурора, зазначивши, що свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 були допитані у даному кримінальному провадженні у грудні 2022 року. Наразі, коли судом може бути завершено розгляд цієї справи, прокурором заявляються клопотання про дозвіл на тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, та про проведення судово-психологічної експертизи, при цьому, йому не зрозуміло, доказом чого вони будуть та який вплив матимуть на дане кримінальне провадження. Водночас, захисник наголосив на тому, що згідно з частиною 4 статті 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Оскільки свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 були допитані судом у судовому засіданні з дотриманням вимог чинного законодавства, він не вбачає доцільності у проведенні судово-психологічної експертизи та у витребуванні відеозаписів їхнього допиту, які не матимуть за даних обставин жодного процесуального значення. На переконання захисника, сторона обвинувачення мала усі можливості зібрати докази на стадії досудового розслідування. З урахуванням наведеного, захисник вважає, що прокурором не доведено підстав для проведення судово-психологічної експертизи та для витребування відеозаписів, а тому у задоволенні відповідних клопотань слід відмовити

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника та зауважив, що, на його думку, подання прокурором даних клопотань є спробою затягнути розгляд справи.

Законний представник обвинуваченого ОСОБА_5 підтримав думку обвинуваченого та його захисника.

Потерпілі ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , а також представник потерпілого - підприємства з іноземними інвестиціями «Амік Україна» - ОСОБА_16 у судове засідання не з`явилися, звернулися до суду з письмовими заявами, у яких просили провести розгляд справи у їхній відсутності /т. 1 а.с. 110,111,148,136/.

Особа, у володінні якої знаходяться речі і документи - прокурор відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_10 , будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду клопотання, у судове засідання не прибув, причин неявки суду не повідомив.

Згідно з вимогами частини 4 статті 163 КПК України неприбуття за судовим викликом особи, у володінні якої знаходяться речі і документи, без поважних причин або неповідомлення нею про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду клопотання.

Ознайомившись із клопотаннями прокурора про дозвіл на тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, та про проведення судово-психологічної експертизи в порядку ст. 332 КПК України, заслухавши думки учасників судового провадження, суд вважає необхідним зазначити наступне:

18 січня 2021 року до Черкаського районного суду Черкаської області з Черкаського апеляційного суду відповідно до ухвали суду від 15 січня 2021 року про визначення підсудності для розгляду по суті надійшли матеріали кримінального провадження з обвинувальним актом, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019250230001657 від 09.10.2019, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 187 КК України.

Ухвалою судді Черкаського районного суду Черкаської області ОСОБА_1 від 25 листопада 2021 року матеріали вказаного кримінального провадження прийнято до свого провадження та призначено підготовче судове засідання у даному кримінальному провадженні.

Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 06 грудня 2021 року призначено справу до судового розгляду.

Наразі справа перебуває на стадії судового розгляду, судом визначено порядок та обсяг дослідження доказів у кримінальному провадженні. При цьому, допитано потерпілих (окрім представника потерпілого - підприємства з іноземними інвестиціями «Амік Україна» - ОСОБА_16 ) та свідків, явку яких було забезпечено стороною обвинувачення, а також досліджено письмові докази.

Частиною 1 статті 333 КПК України регламентовано, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.

Відповідно до частини 1 та пункту 5 частини 2 статті 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження; одним з таких заходів є тимчасовий доступ до речей і документів.

За змістом статті 159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку). Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.

Відповідно до частини 1 статті 160 КПК України сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у статті 161 цього Кодексу. Слідчий має право звернутися із зазначеним клопотанням за погодженням з прокурором.

Частиною 5 статті 163 КПК України визначено, що суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: 1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; 2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; 3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.

Згідно з частиною 6 статті 163 КПК України слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п`ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.

Як вбачається з клопотання, тимчасовий доступ до відеоматеріалів слідчої дії - допиту ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які знаходяться в матеріалах кримінального провадження № 12019250230000844 та перебувають у користуванні прокурора відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_10 , обумовлений необхідністю встановлення правдивості показань ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

Слід зазначити, що за змістом статті 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Тобто, з аналізу змісту вищевказаної норми та статті 163 КПК України слідує, що сторона кримінального провадження, яка заявила клопотання про тимчасовий доступ до речей та документів, має довести, що ці документи містять дані, які є доказами у кримінальному провадженні.

Окрім того, речі та документи, про необхідність доступу до яких йдеться у клопотанні, самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, повинні мати суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.

Відповідно до частини 2 статті 333 КПК України під час розгляду клопотання про надання тимчасового доступу до речей і документів суд також враховує причини, через які доступ не був здійснений під час досудового розслідування.

Як повідомила прокурор, порушенні у клопотаннях питання, а саме надання тимчасового доступу до відеоматеріалів слідчої дії - допиту ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , а також про призначення судово-психологічної експертизи, не вирішувалися під час досудового розслідування, оскільки підстави для їхнього проведення стали відомі лише під час судового розгляду даного кримінального провадження.

Разом з тим, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься безпосередність дослідження показань, речей і документів (пункт 16 частини 1 статті 7 КПК України).

Дана норма кореспондується з положеннями частини 1 статті 23 КПК України, відповідно до якої суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.

Принцип безпосередності дослідження доказів спрямований передусім на найкраще забезпечення права сторін на перехресний допит особи, яка дає показання, що дає стороні можливість з`ясувати всі обставини, які вона вважає важливими для вирішення справи, уточнити показання свідка та поставити під сумнів ті чи інші повідомлення особи або її репутацію. Щодо сторони захисту, то це право забезпечується також і пунктом «d» частини 3 статті 6 Конвенції, щодо якого Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) зазначав, що до того, як визнати особу винуватою, усі докази проти неї мають зазвичай бути представлені в її присутності під час публічного розгляду з метою надати можливість для спростування. Виключення з цього принципу є можливими, але не можуть порушувати права захисту, які, як правило, вимагають, щоб обвинуваченому була надана адекватна та відповідна можливість викликати та допитати свідка проти нього, або коли свідок надає показання, або на наступних етапах провадження.

Згідно з частиною 4 статті 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу.

Так, за змістом частини 11 статті 615 КПК України показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.

Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.

Втім, прокурором, не зважаючи на те, що ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у межах кримінального провадження № 12019250230000844 були допитані саме як підозрювані, не повідомлено суду інформації, чи брав участь у їхньому допиті захисник.

Водночас, у межах даного кримінального провадження свідки сторони обвинувачення ОСОБА_8 та ОСОБА_9 були безпосередньо допитані судом у судовому засіданні і в ході їхнього допиту сторона обвинувачення мала можливість у повному обсязі реалізувати свої процесуальні права, а саме: з`ясувати всі обставини, які вона вважала важливими для вирішення справи, уточнити показання свідків, поставити їм запитання, спрямовані на з`ясування достовірності їхніх показань, допитати щодо попередніх показань та поставити під сумнів ті чи інші повідомлення даних осіб або їхню репутацію.

Таким чином, покази ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , надані останніми як підозрюваними у межах кримінального провадження № 12019250230000844, не можуть мати значення для даного кримінального провадження.

З огляду на викладене, тимчасовий доступ до відеоматеріалів слідчої дії - допиту ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , матиме наслідком порушення загальних засад кримінального провадження, а саме принципу безпосередності дослідження показань, що жодним чином не сприятиме меті досягнення дієвості цього кримінального провадження, а тому у задоволенні клопотання прокурора про дозвіл на тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, слід відмовити.

Вирішуючи клопотання прокурора про проведення судово-психологічної експертизи в порядку ст. 332 КПК України, суд виходить з наступного:

Відповідно до частин 1, 2 статті 332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам. Суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо: 1) суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності; 2) під час судового розгляду виникли підстави, передбачені частиною другою статті 509 цього Кодексу; 3) існують достатні підстави вважати висновок експерта (експертів) необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності.

За змістом частини 1 статті 242, пункту 1 частини 1 статті 244 КПК України експертиза проводиться, якщо для з`ясування обставин, що мають істотне значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з`ясування питань права.

Розташування статей 242, 244 КПК України у Главі 20 цього Кодексу свідчить, що залучення експерта є одним з видів слідчих дій.

При цьому, відповідно до частини 2 статті 223 КПК України підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.

У частині 2 статті 242 КПК України передбачено перелік обставин, для встановлення яких проведення експертизи є обов`язковим.

Доводи, якими сторона обвинувачення обґрунтовує необхідність призначення експертизи, не вказують на наявність обставин, передбачених у ч. 2 ст. 332, ч. 2 ст. 242 КПК України, які б зобов`язували суд призначити експертизу.

При цьому, суд не може не зауважити, що ОСОБА_8 та ОСОБА_9 не втратили статус обвинувачених у кримінальному провадженні № 12019250230000844, із матеріалів якого виділено матеріали кримінального провадження відносно ОСОБА_4 , а тому вони не можуть нести кримінальної відповідальності за дачу завідомо неправдивих показів.

З урахуванням наведеного, суд констатує, що у даному випадку відсутні підстави для призначення заявленої прокурором експертизи та відсутні достатні відомості, які б вказували на можливість досягнення мети цієї експертизи.

Оцінка показанням свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , що надані ними в ході допиту у судовому засіданні у даному кримінальному провадженні, з погляду допустимості, належності та достовірності буде надана судом у нарадчій кімнаті під час ухвалення остаточного судового рішенні у даному кримінальному провадженні і не потребує спеціальних знань.

Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, вимога справедливого судового розгляду не накладає на суд першої інстанції зобов`язання доручити складання експертного висновку лише тому, що сторона подала клопотання про це («Хусейн та інші проти Азербайджану» (Huseyn and Others v. Azerbaijan), заяви №№ 3548505; 3568005; 3608505; 4555305, 26.07.2011, § 196; «Ходорковський та Лєбєдєв проти росії» (Khodorkovskiy and Lebedev v. russia), заяви №№ 5111107, 4275707, §§ 718, 721; «Полетан та Азіровік проти колишньої Югославської Республіки Македонія (Poletan and Azirovik v. the former Yugoslav Republic of Macedonia), заяви №№ 2671107, 3278610, 3427810, 12.05.2016, § 95).

Таким чином, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора про проведення судово-психологічної експертизи в порядку ст. 332 КПК України задоволенню не підлягає, як необґрунтоване.

Також, слід зазначити, що відповідно до статті 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

На переконання суду, сторона обвинувачення, заявляючи дані клопотання, намагається перекласти свій обов`язок зі збирання доказів на суд і задоволення таких клопотань призведе лише до затягування розгляду кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 23, 95, 131, 159, 160, 163, 242, 244, 332, 333, 350, 372 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні клопотань прокурора Смілянської окружної прокуратури ОСОБА_17 про дозвіл на тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, та про проведення судово-психологічної експертизи в порядку ст. 332 КПК України у кримінальному провадженні № 12019250230001657 від 09.10.2019 по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 187 КК України, що подані до канцелярії суду 21 серпня 2023 року, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і окремому оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_1