Рішення № 113024491, 24.08.2023, Хотинський районний суд Чернівецької області

Справа № 724/1490/23 Провадження № 2-о/724/96/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 серпня 2023 року Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді: Скрипника С.М.

за участю секретаря судового засідання: Філіпчука Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку окремого провадження у м. Хотин Чернівецької області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Хотинська міська рада Дністровського району Чернівецької області, про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог.

Заявник ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Ватаманюк Володимир Васильович, звернувся до суду із заявленими вимогами, в яких просить встановити факт того, що він ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживали однією сім`єю як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу в період часу з 2000 року по день смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Встановити факт постійного проживання та своєчасного прийняття ним спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що він проживав разом з ОСОБА_2 , як чоловік та дружина, з 2000 року, за адресою АДРЕСА_1 , шлюб між ними не був зареєстрований, оскільки не вбачали в цьому потреби.

За час проживання однією сім`єю, як чоловіка та дружини, вони вели спільне господарство, мали спільний сімейний бюджет, займалися благоустроєм будинку, робили ремонт, купували меблі та інші предмети домашнього побуту, крім того всі свята проводили в колі рідних та друзів.

Зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 померла, похованням якої займався виключно він. Для прийняття спадщини, що залишилася після смерті дружини ОСОБА_2 , зокрема будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , йому необхідно встановити факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 17 липня 2023 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку окремого провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, від його адвоката Ватаманюка В.В., на адресу суду надійшла заява, в якій просить розглядати справу без його участі, та участі заявника, заявлені вимоги підтримують в повному обсязі, просять їх задовольнити.

Представник заінтересованої особи- Хотинської міської ради Гіждівський В.В. в судове засідання не з`явився, на адресу суду надійшов лист, в якому вимоги заяви підтримують, просить розглядати справу без його участі, клопотань по справі не мають.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

На підставі викладеного, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін по наявним в справі матеріалам.

Фактичні обставини встановлені судом.

Суд, вивчивши та дослідивши письмові докази, та заяви сторін, які наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про смерть виданого Хотинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Дністровському районі Чернівецької області від 23 листопада 2021 року серія НОМЕР_1 , ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що було зроблено відповідний актовий запис за № 379 (а.с.8).

Згідно довідки № 206 від 12.06.2023 року виданої виконкомом Хотинської міської ради, вбачається, що ОСОБА_1 , дійсно проживає за адресою АДРЕСА_1 (а.с.10).

Як вбачається із виписки з погосподарської книги №3 особовий рахунок № НОМЕР_2 покійна ОСОБА_2 , являється власником будинку по АДРЕСА_1 (а.с.11).

Довідкою № 205 від 12.06.2023 року виданої виконкомом Хотинської міської ради підтверджено факт того, що ОСОБА_1 дійсно проживав з ОСОБА_2 з 2000 року до дня її смерті і вели спільне господарство (а.с.12).

Згідно довідки №337 від 17.11.2022 року виданої виконкомом Хотинської міської ради, вбачається, що ОСОБА_1 дійсно здійснював поховання ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.13).

Довідкою виданою приватним нотаріусом Дністровського нотаріального округу Чернівецької області Мартинюком В.А. від 11 липня 2023 року № 91/01-16, було роз`яснено, що ОСОБА_1 заяву про прийняття спадщини померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 в нотаріальну контору не подав, та на момент її смерті зареєстрованим за адресою померлої не був, тому ним пропущений строк для прийняття спадщини, рекомендовано звернутися до суду (а.с. 14).

Застосовані норми права.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України передбачено, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності не оспорюваних прав.

Згідно до п. 5 ч. 2 ст. 293ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження також справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

У відповідності до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 року, якщо викладення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю.

Правовий інститут шлюбу визнається як одне з найважливіших фундаментальних людських прав. Відповідно до законодавства України, реалізуючи право на особисту свободу, кожна людина має право на створення сім`ї та проживання в ній (ст. 4 Сімейного кодексу України).

Разом із цим, існування та правова регламентація відповідного правового інституту фактичних шлюбних відносин, які склалися без реєстрації такого шлюбу, було закріплено чинним національним законодавством лише у прийнятому в 2002 році Сімейному Кодексі України.

Суд з цього приводу вказує, що згідно частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Так само, відповідно до статті 5ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності. Визнання закону таким, що втратив чинність, припиняє його дію в повному обсязі.

Згідно з п.1 розділу V11Прикінцевих положень СК цей Кодекс набирає чинності одночасно з набранням чинності ЦК України, тобто з 01 січня 2004 року.

До сімейних відносин, які існували на цю дату, норми СК України застосовуються лише в частині тих прав і обов`язків, які виникли після набрання ним чинності. Ці права та обов`язки визначаються на підставах, передбачених СК України.

В Україні до 2004 року діяв Кодекс про шлюб та сім`ю України (1970 року), який регламентував та визнавав укладений та в обов`язковому порядку зареєстрований у державних органах реєстрації актів громадянського стану шлюб ( ч.2 ст.6 цього Кодексу).

Встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, з настанням певних юридичних наслідків цивільно-процесуальним законодавством, на той час не передбачалося. Положення ст.273ЦПК України1963року передбачали можливість встановлення факту перебування у фактичних шлюбних відносинах, якщо такі відносини виникли до 8 липня 1944 року і тривали до смерті одного з подружжя.

В інших випадках, встановлення фактів проживання однією сім`єю, у період до 01 січня 2004 року, чинним на той час законодавством, не було передбачено.

Тобто, норми діючого на час виникнення спірних правовідносин КпШС України не передбачали можливості встановлення факту спільного проживання чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу

Суд вказує, що можливість встановлення бажаного заявником юридичного факту, вперше передбачена Цивільним Процесуальним Кодексом України, в редакції, що набрала чинності з 1 січня 2004 року.

Відтак, суд не має правових підстав для встановлення факту постійного проживання однією сім`єю чоловіка, ОСОБА_1 , та жінки, ОСОБА_2 , без реєстрації шлюбу у період часу з 2000 року по 01 січня 2004 року, з наведених вище підстав.

Щодо встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу позивача разом із ОСОБА_2 з періоду з 01 січня 2004 року суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 СК України, сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

За змістом ст.ст. 1218, 1220, 1221, 1223, 1258 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу). Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. У разі відсутності заповіту, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини у шестимісячний термін з часу відкриття спадщини.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

У п.п. 21, 23 постанови зазначено, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив позивачу в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Обов`язковою умовою для визнання осіб членами сім`ї, крім власне факту спільного проживання, є наявність спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Згідно із ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи . Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. (ч. 1 ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Цивільного процесуального кодексу України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу заявнику необхідно для оформлення спадкових прав будинковолодіння за адресою АДРЕСА_1 , що залишилася після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

У відповідності до роз`яснень викладених у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року № 7 якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Слід зазначити, що в своїй ухвалі № 505/2085/14-ц від 14.09.2016 року Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшов висновку зазначив, про те, що якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1221 ЦК України, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

З положень ч. 2 ст. 1120 ЦК України вбачається, що часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, із якого вона оголошується померлою.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

З наведеного слід дійти висновку про те, що відсутність реєстрації спадкоємця за останнім місцем проживання спадкодавця сама по собі не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини ч. 3 ст. 1268 ЦК України підтверджуються достатністю інших належних і допустимих доказів.

Аналогічні правові висновки містяться в ухвалі Верховного Суду України № 6-7165св09 від 03 листопада 2010 року, рішенні Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6048327св14 від 11 листопада 2015 року, ухвалі Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6-20158св15 від 21 жовтня 2015 року.

Мотиви та висновки суду

Враховуючи вищенаведені докази, які є належними та допустимими, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування та одержані у встановленому законом порядку, суд вважає, що факт того, що заявник ОСОБА_1 проживав однією сім`єю разом із ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу, підлягають до часткового задоволення, а саме судом встановлюється факт того, що ОСОБА_1 проживав однією сім`єю разом із ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу в період з 01 січня 2004 року по день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки встановлення фактів проживання однією сім`єю у період до 01 січня 2004 року чинним на той час законодавством не було передбачено.

Факт постійного проживання заявника разом з покійною ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 необхідно для того, щоб реалізувати свої спадкові права та успадкування майна померлої. Встановлення факту постійного проживання заявника разом з з покійною ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 породить для заявника певні юридичні наслідки, так як іншого шляху для підтвердження факту постійного проживання не має.

При таких обставинах суд вважає, що встановлення факту постійного проживання, не суперечить закону і не порушує права, свободи та інтереси осіб та має для заявника юридичне значення, а тому підстав для відмови у задоволенні заяви в цій частині, судом не встановлено.

Що стосується вимоги заявника про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини, то такі вимоги задоволенню не підлягають, оскільки у відповідності до роз`яснень викладених у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року № 7 якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини.

Отже, суд вважає, що заяву ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, та про встановлення факту постійного проживання та своєчасного прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 слід задовольнити частково.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України судові витрати не відшкодовуються.

Судові витрати з заінтересованих осіб не стягуються та покладаються на позивача, оскільки заінтересовані особи по справі не вчиняли жодних протиправних дій, що стали підставою позову.

На підставі викладеного, керуючись постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», ст. 1268 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 77-80, 81, 89, 223, 258, 259, 263-265, 268, 293, 315, 316, 354 ЦПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Хотинська міська рада Дністровського району Чернівецької області, про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу - задовольнити частково.

Встановити факт того, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживали однією сім`єю, як чоловіка і дружини без реєстрації шлюбу, в період часу з 01 січня 2004 року по день смерті ОСОБА_2 , а саме ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , на час відкриття спадщини - ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_1 .

В іншій частині заявлених вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 24 серпня 2023 року.

Суддя: Сергій Миколайович СКРИПНИК