Рішення № 113019316, 24.08.2023, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/13347/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хурси О.О., розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Управління Служби Безпеки України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20001645, адреса: вул. Єврейська, 43, м. Одеса, 65045) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Служби Безпеки України в Одеській області, в якому позивач просить суд:

-зобов`язати Управління Служби безпеки України у Одеській області нарахувати відповідно до вимог Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» № 2050-ІІІ та Постанови КМ України «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати» № 159 та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 02.06.2020 року; допомог на оздоровлення за 2019 та 2020 роки та матеріальних допомог для вирішення соціально-побутових питань за 2019 та 2020 роки.

-визнати протиправною бездіяльність Управління Служби безпеки України в Одеській області, яка виразилася у не проведенні компенсації податку з доходів фізичних осіб та військового збору які були утримані з нарахованих: грошового забезпечення за період 3 01.03.2018 року по 02.06.2020 року; з допомог на оздоровлення за 2019 та 2020 роки та з матеріальних допомог для вирішення соціально-побутових питань за 2019 та 2020 роки; з компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків їх виплати за періоди з 13.12.2015 по 29.07.2016 та з 18.12.2017 по 01.03.2018.

-зобов`язати Управління Служби безпеки України у Одеській області сплатити ОСОБА_1 рівноцінну та повну компенсацію податку з доходів фізичних осіб та військового збору, які були утриманий з нарахованих: грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 02.06.2020 року; з допомог на оздоровлення за 2019 та 2020 роки та з матеріальних допомог для вирішення соціально-побутових питань за 2019 та 2020 роки; з компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків їх виплати за періоди з 13.12.2015 по 29.07.2016 та з 18.12.2017 по 01.03.2018, відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженою постановою КМ України № 44 від 15 січня 2004 року та відповідно до підпункту 168.5 статті 168 Податкового Кодексу України та відповідно до пп. 1.7 п. 161 підрозділу 10 Перехідних положень Податкового Кодексу України.

-стягнути з Управління Служби безпеки України у Одеській області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, завдану протиправною бездіяльністю Управлінням Служби безпеки України в Одеській області, яка встановлена судовим рішенням від 20.09.2022 по адміністративній справі №420/21515/21 (набрало законної сили 20.04.2023р.), яка полягає у несвоєчасному нарахуванні та виплаті належного ОСОБА_1 грошового забезпечення за періоди з 13.12.2015 по 29.07.2016; з 18.12.2017 по 01.03.2018; з 01.03.2018 року по 02.06.2020; допомог на оздоровлення за 2019 рік та за 2020 рік; матеріальних допомог для вирішення соціально-побутових питань за 2019 рік та за 2020 рік - грошові кошти у розмірі 247 900 (двісті сорок сім тисяч дев`ятсот) грн.

-стягнути з Управління Служби безпеки України у Одеській області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, завдану моральну шкоду, завдану протиправною бездіяльністю Управлінням Служби безпеки України в Одеській області, яка полягає у не своєчасному нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 належного йому грошового забезпечення та терміну на судове доказування та поновлення порушених прав з 02.09.2021 року по 20.04.2023 рік - грошові кошти у розмірі 130 650 (сто тридцять тисяч шістсот п`ятдесят) грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що 09.05.2023 йому від УСБУ в Одеській області на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.09.2022 по справі №420/21515/21 надійшли грошові кошти в сумі 415 632,79 грн. Однак, відповідачем не було виплачено позивачу грошову компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб та військового збору, які утримано з вказаних грошових коштів.

Також позивач посилається на висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 29.07.2020 у справі №814/142/17.

Ухвалою суду від 19.06.2023 року позовна заява прийнята до розгляду та провадження по справі відкрите, вирішено розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 12.07.2023 року закрито провадження у справі №420/13347/23 в частині позовних вимог про стягнення з Управління Служби безпеки України у Одеській області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, завдану протиправною бездіяльністю Управлінням Служби безпеки України в Одеській області, яка встановлена судовим рішенням від 20.09.2022 по адміністративній справі №420/21515/21 (набрало законної сили 20.04.2023р.), яка полягає у несвоєчасному нарахуванні та виплаті належного ОСОБА_1 грошового забезпечення за періоди з 13.12.2015 по 29.07.2016; з 18.12.2017 по 01.03.2018; з 01.03.2018 року по 02.06.2020; допомог на оздоровлення за 2019 рік та за 2020 рік; матеріальних допомог для вирішення соціально-побутових питань за 2019 рік та за 2020 рік - грошові кошти у розмірі 247 900 (двісті сорок сім тисяч дев`ятсот) грн. та стягнення з Управління Служби безпеки України у Одеській області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, завдану моральну шкоду, завдану протиправною бездіяльністю Управлінням Служби безпеки України в Одеській області, яка полягає у не своєчасному нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 належного йому грошового забезпечення та терміну на судове доказування та поновлення порушених прав з 02.09.2021 року по 20.04.2023 рік - грошові кошти у розмірі 130 650 (сто тридцять тисяч шістсот п`ятдесят) грн. Роз`яснено позивачу, що позовна вимога щодо стягнення моральної шкоди, що не є похідною від позовних вимог, які підлягають розгляду в адміністративному судочинстві, підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства місцевим судом загальної юрисдикції.

Ухвалою суду від 24.08.2023 відмовлено у задоволенні клопотання представника Управління Служби Безпеки України в Одеській області про зупинення провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Служби Безпеки України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди.

До суду від відповідача надійшов відзив на позов, в якому просить відмовити в задоволенні позову з огляду на безпідставність та необґрунтованість позовних вимог. Окрім цього, зазначає, Зі службової записки фінансового відділу Управління від 26.06.2023 №65/23/2385 (копія додається), який є фахівцем з питань нарахування грошового забезпечення та утримання відповідних сум, вбачається, що Порядок стягнення військового збору встановлено п.161 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ ПКУ. Зокрема, абзацом 3 підпункту 1.7 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ встановлено, що у період дії правового режиму воєнного стану не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення військовослужбовців Служби безпеки України на період їх безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації. ОСОБА_1 документи, що підтверджують вказаний статус і дають пільги з оподаткування військовим збором відповідно до вимог постанови КМУ від 30.12.2015 №1161 «Про порядок підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції та/або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об`єднаних сил (ООС), та/або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором» не надавались.

Таким чином, УСБУ в Одеській області було виконано рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.09.2022 по справі №420/21515/21 у повному обсязі.

07.07.2023 позивач подав відповідь на відзив, в якій не погодився з доводами відповідача та наполягав на тому, що його право на отримання грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення підтверджується в тому числі висновками Верховного Суду у справах з подібними правовідносинами.

Щодо військового збору є виняток - у період дії воєнного стану не підлягають оподаткуванню В3 грошове забезпечення низки працівників і службовців, які визначені пп. 1.7 п. 16 підрозділу 10 Перехідних положень ПК. До таких належать військовослужбовці, у т.ч. працівники СБУ.

13.07.2023 відповідач надав заперечення на відповідь на відзив, в яких наголошував, що позивач не має права на компенсацію військового збору.

Судом встановлено, що полковник ОСОБА_1 проходив кадрову військову службу в Службі безпеки України в період з 31.03.1999 року по 02.06.2020 року.

На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.09.2022 по справі №420/21515/21 УСБУ в Одеській області здійснило виплату позивачу в сумі 415 632,79 грн. Однак, відповідачем не було виплачено позивачу грошову компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб та військового збору, які утримано з вказаних грошових коштів.

Не погодившись з такою бездіяльністю відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44 (у редакції постанови КМУ від 21.08.2019 року № 779) затверджено Порядок виплати щомісячної грошової компенсації суми податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (далі Порядок № 44).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 44, грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

Виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі Порядок № 44 грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» (п. 3).

Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення (п. 5).

Вказані положення кореспондуються з пунктом 168.5 статті 168 Податкового кодексу України (далі ПК України), де зазначено, що суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції у зв`язку з виконанням обов`язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Аналіз викладених правових норм свідчить про те, що військовослужбовець, звільнений з військової служби має право на виплату грошової компенсації за утриманий податок з доходів фізичних осіб з грошового забезпечення в період проходження ним військової служби.

Несвоєчасна виплата грошової компенсації вартості за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учасника бойових дій (не в день звільнення та проведення розрахунку) сталася з вини відповідача, а тому суд вважає, що позивач не може бути позбавлений права на компенсацію суми податку з доходів фізичних осіб.

Вказана позиція узгоджена з постановою Верховного Суду від 22.06.2018 року у справі № 812/1048/17, де також зазначено, що механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, передбачає виплату такої компенсації у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб за місцем одержання грошового забезпечення одночасно з виплатою грошового забезпечення.

Підпунктом 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 ПК України встановлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 Податкового кодексу України (пп. 168.1.1 п.168.1 ст.168 ПК України).

Ставка військового збору становить 1,5% від об`єкта оподаткування (пп. 1.3 п.161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України).

Таким чином, податковий агент зобов`язаний утримати військовий збір із сум доходів у вигляді компенсації в тому податковому періоді, в якому відбувається таке нарахування (виплата).

З наведених приписів законодавства випливає, що суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат їх доходів, виплата грошової компенсації здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення та виплачується установами, що утримують військовослужбовців за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Суд вважає, що здійснюючи розрахунки з позивачем на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.09.2022 по справі №420/21515/21, відповідач повинен був нарахувати та виплатити грошову компенсацію за суму податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення. Та обставина, що станом на день розрахунку позивач вже не був військовослужбовцем, жодним чином не впливає на його право отримати цю компенсацію, оскільки, відповідач здійснював остаточний розрахунок, який він зі своєї вини своєчасно не зробив. Оскільки, позивач мав право на цю компенсацію, він її не втратив і на момент фактичної сплати коштів у травні 2023 року.

Таким чином, доводи відповідача щодо відсутності підстав для виплати позивачу грошової компенсації у зв`язку з тим, що на час виплати грошового забезпечення останній вже втратив статус військовослужбовця, є необґрунтованими, оскільки при належному виконанні відповідачем своїх зобов`язань та виплаті позивачу грошового забезпечення при звільненні в повному розмірі грошова компенсація у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення, мала бути виплачена позивачу одночасно з виплатою йому грошового забезпечення за наявності у позивача статусу військовослужбовця.

Подібні висновки викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 22.06.2018 та 25.06.2020 (справи №№812/1048/17 та 825/761/17 відповідно), від 29.07.2020 у справі №814/142/17.

За таких обставин, суд дійшов висновку щодо протиправності дій відповідача по утриманню податку на доходи фізичних осіб та наявності підстав для стягнення з УСБУ в Одеській області недоотриманої суми грошового забезпечення у вигляді утриманого податку на доходи фізичних осіб.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність Управління Служби безпеки України в Одеській області, яка виразилася у не проведенні компенсації військового збору які були утримані з нарахованих коштів на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.09.2022 по справі №420/21515/21, суд зазначає наступне.

Згідно абзацу 3 пп. 1.7 п. 16 підрозділу 10 Перехідних положень ПК України, у період дії правового режиму воєнного стану не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації.

Однак, суд вважає необґрунтованим застосування вказаної норми у даному випадку, з огляду на те, що позивач втратив статус військовослужбовця 24.07.2020 на підставі наказу Голови СБ України № 931-ОС/дск від 24.07.2020, яким полковник ОСОБА_1 звільнений з військової служби.

Натомість, загальновідомим фактом є те, що введення воєнного стану в Україні відбулось 24.02.2022 згідно Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022.

Таким чином, втрата позивачем статусу військовослужбовця передує події введення воєнного стану в Україні, а тому суд вважає, що у відповідача немає підстав для застосування у спірних правовідносинах абзацу 3 пп. 1.7 п. 16 підрозділу 10 Перехідних положень ПК України та здійснення відповідної компенсації військового збору.

Водночас, щодо нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів, суд зазначає, що вказані вимоги є передчасними з огляду на те, що станом на день розгляду справи відповідачем не здійснено в повному обсязі (з грошовою компенсацією сум податку) нарахування та виплату грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 02.06.2020 року; допомог на оздоровлення за 2019 та 2020 роки та матеріальних допомог для вирішення соціально-побутових питань за 2019 та 2020 роки.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Таким чином, станом на день розгляду справи у відповідача немає обов`язку нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів, тому вказані вимоги є передчасними та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що наявні правові підстави для часткового задоволення адміністративного позову.

Суд вважає необхідним стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача 500 грн.

Керуючись статтями 77, 90, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Управління Служби Безпеки України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20001645, адреса: вул. Єврейська, 43, м. Одеса, 65045) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Служби Безпеки України в Одеській області щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, який утримано з нарахованих: грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 02.06.2020 року; з допомог на оздоровлення за 2019 та 2020 роки та з матеріальних допомог для вирішення соціально-побутових питань за 2019 та 2020 роки; з компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків їх виплати за періоди з 13.12.2015 по 29.07.2016 та з 18.12.2017 по 01.03.2018.

Зобов`язати Управління Служби Безпеки України в Одеській області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб, який утримано з нарахованих: грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 02.06.2020 року; з допомог на оздоровлення за 2019 та 2020 роки та з матеріальних допомог для вирішення соціально-побутових питань за 2019 та 2020 роки; з компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків їх виплати за періоди з 13.12.2015 по 29.07.2016 та з 18.12.2017 по 01.03.2018.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Управління Служби Безпеки України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 500 грн.

Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.

Суддя О.О. Хурса