Ухвала суду № 113019230, 24.08.2023, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/22044/23

УХВАЛА

24 серпня 2023 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Радчук А.А., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморський рибний порт» про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморський рибний порт» (вул. Центральна, 1, с. Бурлача Балка, Одеський район, Одеська обл., 68094, код ЄДРПОУ 24544710) до Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби з безпеки на транспорті (пл.. Бориса Дерев`янка, 1, м. Одеса, 65008), Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Антоновича, 51, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу, -

В С Т А Н О В И В:

23.08.2023 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморський рибний порт» до Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби з безпеки на транспорті, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Разом із позовом товариством з обмеженою відповідальністю «Чорноморський рибний порт» до суду подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа - постанови Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ 020281 від 01.08.2023 року до набрання законної сили рішення в адміністративній справі за позовом ТОВ «ЧРП» до Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби з безпеки на транспорті, Державної служби з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби з безпеки на транспорті № ПШ 020281 від 01.08.2023 року.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначено, що відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорноморський рибний порт" (скорочене найменування ТОВ «ЧРП») 01.08.2023 року Відділом державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби з безпеки на транспорті винесена постанова про застосування до ТОВ «Чорноморський рибний порт» адміністративно-господарського штрафу № ПШ 020281 від 01.08.2023 року в сумі 17000 грн. за порушення ч. 1 абз. 3 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-ІІІ.

ТОВ «ЧРП» з винесеною Постановою не згодне та вважає її протиправною, оскільки ТОВ «ЧРП» не є суб`єктом відповідальності за порушення Закону України "Про автомобільний транспорт", оскільки не відноситься до осіб, що надають послуги з перевезення вантажів і пасажирів.

Заявник вказує, що постанови територіального органу Укртрансбезпеки про накладення штрафів є виконавчими документами. Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваної Постанови, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Товариство вважає, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам ТОВ «ЧРП» до ухвалення рішення в адміністративній справі за його позовом, оскільки в разі прийняття її до виконання органом державної виконавчої служби до примусового виконання та відкриття виконавчого провадження на усе майно ТОВ «ЧРП», його грошові кошти, що містяться на його відкритих рахунках, а також на рахунках, які можуть бути відкриті після відкриття виконавчого провадження, може бути накладено арешт. Крім того, існує загроза звернення органу державної виконавчої служби стягнення на доходи боржника, стягнення виконавчого збору.

Враховуючи вказані обставини, на переконання заявника, в даному випадку невжиття заходу забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі Постанови може призвести до порушення прав та інтересів ТОВ «ЧРП». Адже в разі невжиття заходу забезпечення позову стягнення з ТОВ «ЧРП» призведе до вилучення значної суми оборотних коштів підприємства, що в умовах зупинення роботи портів внаслідок війни має вкрай негативні наслідки у вигляді загрози порушення підприємством виконання зобов`язань з виплати заробітної плати працівникам, зі сплати податків, зборів. Також, може зумовити необхідність ТОВ «ЧРП» докласти значних зусиль та витрат для відновлення своїх прав в результаті закінчення виконавчого провадження.

Заявник також вважає очевидними ознаки протиправності Постанови та порушення прав ТОВ «ЧРП».

Дослідивши матеріали заяви про вжиття заходів забезпечення позову, оцінивши підстави даної заяви, суд доходить наступного.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частинами 1 та 2 статті 150 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно ч.4 ст.150 КАС України, подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч.1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено:

зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

забороною відповідачу вчиняти певні дії;

встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії;

забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Таким чином, законодавством встановлено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову; для задоволення судом поданого позивачем клопотання про забезпечення адміністративного позову останній має обґрунтувати необхідність задоволення такого клопотання та довести, що незадоволення клопотання призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених ч.2 ст. 150 КАС України.

Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до їх вирішення, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом.

За приписами п.17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ № 2 від 06.03.2008 року, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову.

Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявників щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчується, зокрема у тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду у майбутньому. Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.

Суд також зазначає, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень є очевидно протиправними.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій з боку суб`єкта владних повноважень, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивачів (заявників).

Суд зазначає, що предметом позову є оскарження постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ 020281 від 01.08.2023 року.

На підтвердження вимог обґрунтованості застосування заходів забезпечення позову представником заявника не надано доказів прийняття до виконання оскаржуваної постанови органом державної виконавчої служби до примусового виконання та відкриття виконавчого провадження. Отже, стягнення на підставі оскаржуваною постанови не здійснюється. При цьому, обгрунтовуючи заяву про забезпечення позову, заявник зазначає на ймовірність відкриття виконавчого провадження по оскаржуваніій постанові.

Водночас, можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову. Суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, які ймовірно може бути порушено у майбутньому.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 06 лютого 2019 року у справі №826/13306/18.

Судом встановлено, що в обґрунтування заяви про забезпечення позову заявником не надано доказів на підтвердження того, що невжиття зазначених ним заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду; або що очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів заявника, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

При цьому, суд звертає увагу, що у даному випадку така обов`язкова умова для забезпечення адміністративного позову, як "наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення", може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

Суд вважає, що вжиття заходів забезпечення даного позову шляхом зупинення стягнення на підставі постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ 020281 від 01.08.2023 року до вирішення зазначеної справи по суті суперечитиме вимогам ст. 150 КАС України, оскільки законність (правомірність) цих постанов є предметом спору у зазначеній справі, а отже, у даному випадку, вирішення питання про забезпечення позову фактично є вирішенням справи по суті позовних вимог, що не відповідає призначенню правового інституту забезпечення позову.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги те, що матеріали заяви про забезпечення позову не свідчать про очевидність протиправності рішень (дій), наявність небезпеки заподіяння істотної шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, суд дійшов до висновку, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 150, 151, 154, 242, 243, 248 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморський рибний порт» про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморський рибний порт» (вул. Центральна, 1, с. Бурлача Балка, Одеський район, Одеська обл., 68094, код ЄДРПОУ 24544710) до Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби з безпеки на транспорті (пл.. Бориса Дерев`янка, 1, м. Одеса, 65008), Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Антоновича, 51, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.256 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст.ст. 293-295 КАС України.

Суддя А.А. Радчук