Єдиний державний реєстр судових рішень
ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
Іменем України
24 серпня 2023 рокум. ДніпроСправа № 360/797/23
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Тихонов І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про стягнення заборгованості з пенсійних виплат,
ВСТАНОВИВ:
20.07.2023 через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, відповідно до якої позивач просить суд:
-стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_2 заборгованість з пенсійних виплат за період з березня 2016 року по 31 травня 2021 року у розмірі 126232,29 грн та компенсацією втрати частини доходу у зв`язку із порушенням строку виплати індексації грошового забезпечення за весь період прострочення пенсійних виплат померлого пенсіонера, розрахувавши її розмір за методикою відповідно до статті третьої Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати».
В обгрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що він є внутрішньо переміщеною особою, пенсіонером за віком. Починаючи з березня 2016 року по 31 травня 2021 року йому були припинені пенсійні виплати з невідомих причин. Вважає такі дії відповідача протиправними та незаконними.
Ухвалою суду від 25 липня 2023 року про відкриття провадження в адміністративній справі судом ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області позов не визнало, про що 08.08.2023 через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) подало відзив на позовну заяву, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити.
Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначив, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області та отримує пенсію по інвалідності.
Відповідно до рішення Луганського окружного адміністративного суду від 26.08.2021 по справі №360/3299/21 позовні вимоги ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 26.08.2021 по справі №360/3299/21, яким зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області виплатити ОСОБА_2 заборгованість з пенсії за період з 01 березня 2016 року по 31 травня 2021 року та стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області до Державного бюджету України судовий збір у сумі 908,00 грн (дев`ятсот вісім гривень). Рішення суду звернуто до негайного виконання у межах виплати позивачу пенсії за один місяць.
Головним управлінням на виконання судового рішення у справі № 360/3299/21 в частині негайного виконання, а саме у межах виплати пенсії за один місяць, ОСОБА_2 у жовтні 2021 року нараховано та виплачено місячний розмір пенсії за березень 2016 року в сумі 1379,66 грн на рахунок, відкритий у ПАТ «Державний ощадний банк України»; у листопаді 2022 року, у грудні 2022 року та у липні 2023 року ОСОБА_2 проведено нарахування та виплату частини боргу із Переліку боргів внутрішньо переміщених осіб відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 року № 1165 у сумі 530,00 грн, 2,18 грн та 557,32 грн (загальна сума виплати склала 1089,50 грн). Залишок заборгованості з виплати пенсії ОСОБА_2 за період з 01.04.2016 по 31.05.2021 у розмірі 125142,79 грн грн облікована в Головному управлінні та включена до Переліку боргів внутрішньо переміщених осіб відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 року № 1165.
Відповідно до пункту 4 розділу І Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 31 серпня 2009 року № 21-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 вересня 2009 року за № 897/16913, нормативно-правове регулювання бюджетного процесу Пенсійного фонду здійснюється відповідно до Конституції України, Бюджетного кодексу України, Закону про Державний бюджет України на відповідний рік, Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, Положення про Пенсійний фонд України та інших нормативно-правових актів і цього Порядку.
Згідно з частиною першою статті 58 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-IV) Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов`язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.
Відповідно до частини третьої статті 58 Закону № 1058-ІV Пенсійний фонд не може провадити будь-яку іншу діяльність, крім зазначеної у частині першій цієї статті, і використовувати кошти загальнообов`язкового державного пенсійного страхування на цілі, не пов`язані із зазначеною діяльністю.
Частиною другою статті 72 Закону № 1058-ІV передбачено, що кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України.
Згідно з частиною другою статті 73 Закону № 1058-ІV забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом.
Бюджет Пенсійного фонду України затверджується Кабінетом Міністрів України. Кошти Державного бюджету України включаються до бюджету Пенсійного фонду України в обсягах, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
Відповідно до статті 58 Закону № 1058-ІV до повноважень Пенсійного фонду України належить здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду.
Згідно з частинами першою та другою статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.
Залишок заборгованості з виплати пенсії ОСОБА_2 за період з 01.04.2016 по 31.05.2021 у розмірі 125142,79 грн грн облікована в Головному управлінні та включена до Переліку боргів внутрішньо переміщених осіб відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 року № 1165.
Погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду здійснюється в межах відповідних бюджетних призначень територіальними органами Пенсійного фонду України. Отже, з об`єктивних причин, враховуючи ті обставини, що відповідач не може вплинути на надходження відповідних коштів до органів Пенсійного фонду України з Державного бюджету України, виплата заборгованості позивачу буде здійснена в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат згідно з черговістю.
Відповідач вважає, що позивачем вже реалізовано можливість судового захисту його права на отримання перерахованої з 01.04.2016 пенсії від порушень з боку Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області шляхом звернення з адміністративним позовом до Луганського окружного адміністративного суду з позовними вимогами зобов`язального характеру.
В свою чергу постановлення судового рішення в цій адміністративній справі у спосіб стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з виплати пенсії за період з березня 2016 року по 31 травня 2021 року у розмірі 126232,29 грн, тобто вирішення спору між тими самими сторонами щодо того самого предмету, але з обранням іншого способу захисту порушених прав позивача, призведе до покладення на відповідача подвійного обов`язку щодо виплати позивачу заборгованості за період з березня 2016 року по 31 травня 2021 року у розмірі 126232,29 грн, що чинним законодавством не передбачено, тому є неприпустимим.
З урахуванням викладених обставин, відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю за необґрунтованістю.
09.08.2023 позивачем через систему «Електронний Суд» подано відповідь на відзив відповідача, відповідно до якого останній вважає доводи відповідача такими, що не спростовують доводів позовної заяви. По даній справі не ставиться питання про визнання бездіяльності відповідача протипарвною, а лише прохання стягнути вже наявну заборгованість у конкретному розмірі, яка виникла внаслідок вже наявного рішення суду.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено таке.
ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) є пенсіонером та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області як отримувач пенсії по інвалідності, про що свідчать матеріали пенсійної справи.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2021 року у справі № 360/3299/21, яке набрало законної сили 28 вересня 2021 року, позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправною бездіяльність та стягнення грошових коштів задоволено частково:
-визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області щодо не нарахування та невиплати пенсії з 01 березня 2016 року;
-зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області виплатити ОСОБА_2 заборгованість з пенсії за період з 01 березня 2016 року по 31 травня 2021 року;
-в решті позовних вимог відмовлено;
-рішення суду звернуто до негайного виконання у межах виплати позивачу пенсії за один місяць;
-стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь Державного бюджету України судовий збір в сумі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень 00 коп.).
Головним управлінням на виконання судового рішення у справі № 360/3299/21 в частині негайного виконання, а саме у межах виплати пенсії за один місяць, ОСОБА_2 у жовтні 2021 року нараховано та виплачено місячний розмір пенсії за березень 2016 року в сумі 1379,66 грн на рахунок, відкритий у ПАТ «Державний ощадний банк України».
У листопаді 2022 року, у грудні 2022 року та у липні 2023 року ОСОБА_2 проведено нарахування та виплату частини боргу із Переліку боргів внутрішньо переміщених осіб відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 року № 1165 у сумі 530,00 грн, 2,18 грн та 557,32 грн (загальна сума виплати склала 1089,50 грн).
Залишок заборгованості з виплати пенсії ОСОБА_2 за період з 01.04.2016 по 31.05.2021 у розмірі 125142,79 грн облікована в Головному управлінні та включена до Переліку боргів внутрішньо переміщених осіб відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 року № 1165.
25.11.2021 постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) було відкрито виконавче провадження № 67647424 з примусового виконання виконавчого листа від 15.11.2021 № 360/3299/21.
Отже, судом встановлено, що із загального розміру боргу 127611,95 грн за період з 01.03.2016 по 31.05.2021 ОСОБА_2 виплачено борг у сумі 2469,16 грн, залишок невиплаченої пенсії складає 125142,79 грн за період з 01.04.2016 по 31.05.2021.
Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до статті 8 Закону № 2262 виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до преамбули Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі Закон № 1058) цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом. Зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
Згідно з абзацом першим частини першої статті 58 Закону № 1058 Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов`язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом, соціальні та інші виплати, передбачені законодавством України, та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.
Пенсійний фонд не може провадити будь-яку іншу діяльність, крім зазначеної у частині першій цієї статті, і використовувати кошти загальнообов`язкового державного пенсійного страхування на цілі, не пов`язані із зазначеною діяльністю (частина третя статті 58 Закону № 1058).
За приписами частини другої статті 72 Закону № 1058 кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України.
Статтею 73 Закону № 1058 передбачено, що кошти Пенсійного фонду використовуються на: 1) виплату пенсій, передбачених цим Законом; 2) надання соціальних послуг, передбачених цим Законом; 3) фінансування адміністративних витрат, пов`язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду; 4) оплату послуг з виплати та доставки пенсій; 5) формування резерву коштів Пенсійного фонду. Забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом.
Згідно з пунктом 1 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за № 40/26485 (далі - Положення), Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі головне управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України (далі Фонд). Головні управління Фонду підпорядковуються Фонду та разом з управліннями Фонду в районах, містах, районах у містах, а також об`єднаними управліннями (далі управління Фонду) утворюють систему територіальних органів Фонду.
Відповідно до пункту 4 Положення Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема: планує у відповідному регіоні доходи та видатки коштів Фонду, у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду (підпункт 2); забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами) (підпункт 4); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (підпункт 5).
Головне управління, утворене шляхом злиття головного управління Фонду та управління Фонду, головне управління Фонду, до якого приєднані управління Фонду, також забезпечують виконання завдань, передбачених пунктом 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за № 41/26486 (далі - Положення) (абзац двадцять п`ятий пункту 4 Положення).
Кабінетом Міністрів України 16 грудня 2020 року прийнято постанову № 1279 Деякі питання організації виплати пенсії та грошової допомоги (далі - Постанова № 1279).
Постановою № 1279 у пункті 3 встановлено Пенсійному фонду України до 1 квітня 2021 р. провести підготовчі технічні заходи для забезпечення переходу до централізованого фінансування виплати пенсій.
Також вищевказаною постановою затверджено Порядок виплати і доставки пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання одержувачів у межах України організаціями, що здійснюють їх виплату і доставку, та внесено до постанов Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596, від 23 липня 2014 року № 280 та від 11 травня 2017 року № 312 відповідні зміни.
Суд зазначає, що відповідно до підпункту 4 пункту 4 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 року № 280 (зі змінами, внесеними Постановою № 1279), Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань розробляє проект бюджету Пенсійного фонду України та подає його Міністрові соціальної політики для внесення в установленому порядку на розгляд Кабінетові Міністрів України, здійснює ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення, забезпечує своєчасне та у повному обсязі фінансування виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством проводяться за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством, складає звіт про виконання бюджету Пенсійного фонду України.
Відповідно до пункту 12 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2016 року № 662) (далі - Порядок № 1596 зі змінами, внесеними Постановою № 1279), органи Пенсійного фонду та органи соціального захисту населення на підставі заяв, передбачених пунктом 10 цього Порядку, складають: списки на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки (далі - списки) згідно з додатком 2 у двох примірниках; опис списків на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки (далі - опис) згідно з додатком 3 у трьох примірниках. Списки та описи складаються окремо за пенсіями та грошовою допомогою, що фінансуються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, і за грошовою допомогою та іншими грошовими виплатами, що фінансуються органами соціального захисту населення за рахунок відповідних бюджетів. Перший примірник списків формується за датою виплати в порядку зростання номерів поточних рахунків, другий - за датою виплати в порядку зростання номерів пенсійних (особових) справ. Дати і виплатний період визначаються органами Пенсійного фонду та органами соціального захисту населення.
Під час централізованого перерахування коштів списки подаються уповноваженим банкам виключно в електронній формі через Пенсійний фонд України та Мінсоцполітики (абзац четвертий пункту 13 Порядку № 1596).
Згідно з абзацом першим пункту 14 Порядку № 1596 на підставі складених документів Пенсійний фонд України та органи соціального захисту населення проводять протягом місяця за датами у межах виплатного періоду перерахування уповноваженим банкам коштів, необхідних для виплати пенсій та грошової допомоги, через поточні рахунки одержувачів.
Отже, з 01 квітня 2021 року здійснення фінансування виплати пенсії можливо тільки Пенсійним фондом України.
Суд переконаний, що невиконання судового рішення в частини виплати грошових коштів за відсутності фінансового забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на проведення таких виплат, яке здійснюється з Державного бюджету України, не може вважатися невиконанням рішення без поважних причин.
Зважаючи на викладене вище, суд дійшов висновку, що відповідачем виконано рішення Луганського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2021 року у справі № 360/3299/21 в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області виплатити ОСОБА_2 заборгованість з пенсії за період з 01 березня 2016 року по 31 травня 2021 року, в межах наявних у нього повноважень.
Щодо позовних вимог про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_2 заборгованості з пенсійних виплат за період з березня 2016 року по 31 травня 2021 року у розмірі 126232,29 грн, суд зазначає таке.
По-перше, позивачем вже реалізовано можливість судового захисту його права на отримання перерахованої з 01 квітня 2016 року пенсії від порушень з боку Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області шляхом звернення з адміністративним позовом до Луганського окружного адміністративного суду з позовними вимогами зобов`язального характеру.
В свою чергу постановлення судового рішення в цій адміністративній справі у спосіб стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з виплати пенсії за період з 01 березня 2016 року по 31 травня 2021 року в сумі 126232,29 грн, тобто вирішення спору між тими самими сторонами щодо того самого предмету, але з обранням іншого способу захисту порушених прав позивача, призведе до покладення на відповідача подвійного обов`язку щодо виплати позивачу заборгованості за період з 01 березня 2016 року по 31 травня 2021 року в сумі 126232,29 грн, що чинним законодавством не передбачено, тому є неприпустимим.
По-друге, відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, КАС України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: 1) зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення та 2) визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
Зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому статтями 382 або 383 КАС України, який не передбачає можливості подання окремого нового позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
Виконання судового рішення є завершальною стадією судового провадження. З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття до відповідача (боржника) спеціальних заходів впливу, передбачених законодавством. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. Руїз Торія проти Іспанії (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09 грудня 1994 року, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
За встановлених в цій справі обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, оскільки в межах даної адміністративної справи основні (суттєві) аргументи позовної заяви є необґрунтованими, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову належить відмовити повністю.
Ухвалою суду від 25.07.2023 позивачу відстрочено сплату судового збору у розмірі 858,88 грн. на підставі ст.8 Закону України Про судовий збір до ухвалення судового рішення у справі.
Згідно з ч. 2 ст. 133 КАС України, якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.
Враховуючи обставини того, що суд відстрочив позивачу сплату судового збору за подання позову у цій справі, тоді як ОСОБА_2 до ухвалення судового рішення судовий збір не сплатив, визначена судом сума збору з урахуванням понижуючого коефіцієнту 0,8 за звернення до суду в електронній формі підлягає стягненню з позивача на користь Державного бюджету України у розмірі 858,88 грн.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про стягнення заборгованості з пенсійних виплат повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 858 (вісімсот п`ятдесят вісім) грн 88 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.В. Тихонов
Судове рішення № 113018828, Луганський окружний адміністративний суд було прийнято 24.08.2023. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 360/797/23. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: