Ухвала суду № 113018700, 22.08.2023, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

22 серпня 2023 року 380/9195/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Балаклицького А.І., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження клопотання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів проти розгляду справи за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, Львівської обласної прокуратури про визнання протиправними та скасування рішення, наказу, поновлення на посаді та стягнення заробітної плати,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Офісу Генерального прокурора, Відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, Львівської обласної прокуратури, в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви, просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження від 25.05.2022 №59дп-22 "Про накладення дисциплінарного стягнення на прокурора першого відділу процесуальною керівництва управління процесуальною керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Львівської обласної прокуратури Воронку Р.І.";

- визнати протиправним та скасувати наказ Офісу Генерального прокурора від 08.06.2022 №13дк про звільнення ОСОБА_1 , прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіальною управління Державного бюро розслідувань Львівської обласної прокуратури, з посади в органах прокуратури за вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів на підставі пунктів 5, 6 частини першої статті 43 Закону України "Про прокуратуру" з 08.06.2022;

- поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Львівської обласної прокуратури з 09.06.2022;

- стягнути з Львівської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 09 червня 2022 року по день ухвалення судового рішення про поновлення на роботі.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 27.07.2022 клопотання представника Відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження про передачу за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва адміністративної справи №380/9195/22 - задоволено; адміністративну справу №380/9195/22 передано на розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.08.2022 призначено суддю Окружного адміністративного суду міста Києва Маруліну Л.О. для розгляду адміністративної справи №380/9195/22.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.09.2022 прийнято до свого провадження адміністративну справу, яка буде розглядатись суддею Маруліною Л.О. Ухвалено здійснити розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з моменту отримання ухвали.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.09.2022 продовжено дії з підготовки справи до судового розгляду; призначено справу до розгляду в підготовчому засіданні на 20.10.2022 о 10:50 год.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.10.2022 клопотання представника позивача від 19.10.2022 про проведення підготовчого засідання в режимі відеоконференції задоволено.

Зважаючи на сигнал повітряної тривоги, справу №380/9195/22, призначену до слухання у судовому засіданні на 20.10.2022 о 10:50 год., знято з розгляду.

Наступне підготовче засідання призначено на 03.11.2022.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.10.2022 клопотання представника позивача від 26.10.2022 про проведення підготовчого засідання в режимі відеоконференції задоволено.

У підготовчому засіданні в режимі відеоконференції 03.11.2022 судом оголошено перерву до 30.11.2022.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.11.2022 клопотання представника позивача від 21.11.2022 про проведення підготовчого засідання в режимі відеоконференції задоволено.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.11.2022 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 21.12.2022.

13.12.2022 Верховною Радою України було прийнято Закон України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" №2825-IX, статтею 1 якого ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва.

Пунктом 1 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

14.12.2022 вказаний Закон був опублікований в газеті "Голос України" №254 та набрав чинності 15.12.2022.

29.06.2023 на адресу Київського окружного адміністративного суду від Окружного адміністративного суду міста Києва надійшли матеріали адміністративної справи №380/9195/22, які за результатами автоматизованого розподілу були передані на розгляд судді Балаклицькому А.І.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.07.2023 прийнято до провадження адміністративну справу №380/9195/22 та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

На адресу суду від Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів надійшло клопотання, в якому заперечує щодо розгляду справи за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін.

Вирішуючи питання про наявність підстав для розгляду адміністративної справи за правилами загального позовного провадження, суд виходить з наступного.

Статтею 12 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, зокрема, щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище (п. 1).

Отже, частиною четвертою вищевказаної статті імперативно визначено категорії справ, які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження.

Із положеннями наведеної правової норми процесуального закону перекликаються й приписи частини четвертої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, яка відносить справи в аналогічних спорах до переліку справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Частина ж друга статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Частиною третьою цієї ж статті передбачено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

У своєму клопотанні Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів стверджує, що позивач на момент звільнення був особою, який відповідно до положень Закону України "Про запобігання корупції" займає відповідальне та особливо відповідальне становище, а тому цю справу не може бути віднесено до категорії справ незначної складності.

Вказані твердження відповідача є непереконливими з огляду на таке.

Відповідно до примітки до статті 51-3 Закону України "Про запобігання корупції" під службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, в цій статті розуміються, зокрема, прокурори.

Наведене, з урахуванням вищевказаних положень статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, свідчить про те, що дану справу дійсно не може бути віднесено до справ незначної складності.

Проте це, на переконання суду, не свідчить про неможливість розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження, позаяк згідно з наведеною вище частиною другою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Отже, оскільки дана справа не віднесена до імперативно визначеного переліку справ, які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження, процесуальні перешкоди для розгляду цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження відсутні.

Також суд зазначає, що оцінити "значення справи для сторін" і "значний суспільний інтерес" має суд в рамках конкретних правовідносин, з яких виник спір. Це означає, що вказані підстави (для розгляду справи за правилами загального позовного провадження) повинні мати своєрідне "конкретизоване" пояснення у вимірі певної справи; посилання на ці підстави безвідносно до конкретних фактичних підстав не достатньо для того, щоб вимагати розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Такий правовий висновок викладено Верховним Судом в численних постановах, зокрема, від 26.05.2022 у справі №640/594/20, від 22.10.2021 у справі №200/6491/20-а, від 07.10.2021 у справі №640/23517/20, від 05.10.2021 у справі №640/23385/20, від 05.08.2021 у справі №200/5490/20-а, від 29.07.2021 у справі №340/1727/20, від 28.07.2021 у справі №160/6740/20, від 27.07.2021 у справі №340/1901/20, від 22.07.2021 у справі №460/6542/20, від 23.06.2021 у справі №520/13014/2020 тощо.

Щодо посилання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів на те, що дана справа підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження, оскільки рішення у даній справі має важливе значення для Комісії, зокрема, на вчинений дисциплінарний проступок - вступ у поза службові стосунки з метою отримання неправомірної вигоди та вид застосованого дисциплінарного стягнення - звільнення з посади в органах прокуратури, то суд звертає увагу на те, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі (частина перша статті 262 КАС України) з усіма правами, наданими сторонам Кодексом адміністративного судочинства України та наведених додатково судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів не позбавлена права викладати свої аргументи, пояснення, міркування у відзиві на позовну заяву, запереченнях проти відповіді на відзив, додаткових поясненнях та подавати докази.

Також, положення Кодексу адміністративного судочинства України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.

У відповідності до ч. 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

При цьому, суд звертає увагу на те, що згідно з ч. 2 ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Обставини даної справи, на переконання суду, не потребують обов`язкового проведення судового засідання для встановлення об`єктивної істини, а повний та всебічний розгляд справи, про який наполягає відповідач, є загальною процесуальною вимогою для кожного судового провадження, незалежно від того, проводиться судове засідання у справі чи ні.

Дослідивши клопотання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, матеріали справи, беручи до уваги предмет та підстави позову, обставини, якими учасники справи обґрунтовують свої вимоги та заперечення, характер спірних правовідносин, обсяг та характер доказів у справі, суд не вбачає обґрунтованих підстав для розгляду справи за правилами загального позовного провадження або у судовому засіданні з викликом сторін та приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

При цьому, практика Європейського суду з прав людини (далі також - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі також - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Ахеп v. Germany", заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Керуючись статтями 12, 243, 248, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів проти розгляду справи за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін - відмовити.

Копію ухвали суду надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Балаклицький А. І.