Рішення № 113018687, 16.08.2023, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, тел. +380 (044) 207 80 91

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 серпня 2023 року № 320/16949/23

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лисенко В.І.,

при секретарі судового засідання Севериненко К.Р.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідачів - Щекуна О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Кваліфікаційної комісії арбітражних керуючих Міністерства юстиції України про визнання протиправним протокол та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Міністерства юстиції України (надалі відповідач- 1), Кваліфікаційної комісії Арбітражних керуючих Міністерства юстиції України (надалі відповідач- 2), у якому просить суд визнати протиправним та скасувати протокол засідання Кваліфікаційної комісії арбітражних керуючих № 51 від 16.02.2023 в частині відхилення скарги ОСОБА_1 від 05.01.2023 б/н «Щодо результатів іспиту для осіб, які мають намір здійснювати діяльність арбітражного керуючого» та доповнення до неї (з урахуванням ознайомлення з результатами тестування)» від 03.02.2023 б/н та зобов`язати Кваліфікаційну комісію арбітражних керуючих Міністерства юстиції України рекомендування Міністерству юстиції України видати свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого в установленому законодавством порядку ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що під час складення кваліфікаційного іспиту осіб, які мають намір здійснювати діяльність арбітражного керуючого, 15.12.2022 у позивача виникли проблеми із деякими відповідями на питаннями, оскільки вони містили дві однакові відповіді та неточності із законодавством, про що було повідомлено відповідного члена Кваліфікаційної комісії Арбітражних керуючих Міністерства юстиції України. Після опублікування 22.12.2022 результатів кваліфікаційного іспиту, позивач дізнався про те, що він не склав іспит, оскільки набрав 47 балів за виконання другого екзаменаційного завдання при необхідних 49 балів. Ним було подано до відповідача - 2 скаргу від 05.01.2023 та доповнення до скарги від 03.02.2023 щодо результатів іспиту, в якій висловив незгоду із результатами іспиту та зазначив про неоднозначне та варіативне тлумачення питань №51, 14, 40 та 15. За результатами розгляду скарги відповідачем -2 прийнято рішення від 16.02.2023, яким відхилено скаргу позивача. На думку позивача, відповідачі своїми діями фактично не розглянули його скаргу, не встановили, що фактично йому не вистачило 1 балу для складання кваліфікаційного іспиту (через неоднозначні питання та відповіді, які містять варіативності їх тлумачення) та відмовили позивачу в виданні свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого, чим обмежили позивача в професії, а саме здійснення діяльності арбітражного керуючого.

Представником відповідачів надіслано на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що скарга та доповнення ОСОБА_1 були розглянуті Комісією на підставі, у межах та у спосіб, визначений законами України, що є підставою для відмови у задоволенні позову. Зазначив, що під час розгляду скарги Комісією позивачу було зараховано 1 бал, що становить 48 балів, однак є недостатнім для визнання ОСОБА_1 таким, що склав іспит. А тому, Комісія протокольним рішенням від 16.02.2023 вирішила відхилити скаргу позивача. Стверджує, що позивач помилково ототожнює поняття "відхилення" та "залишення без розгляду" скарги. Стверджує, що практика Верховного суду є мінливою і суперечливою, а тому твердження позивача щодо невідповідності тестових питань сучасній практиці Верховного суду не заслуговують на увагу. Звернув увагу на відсутність порушеного права позивача.

Позивачем подано відповідь на відзив, в якій він стверджує, що відповідач помилково дійшов висновку щодо відсутності порушеного права позивача. Звернув увагу, що арбітражний керуючий має в своїй діяльності використовувати висновки Верховного суду щодо застосування норм кодексу України з процедур банкрутства і позивач, як особа, що має намір здійснювати діяльність арбітражного керуючого, усвідомлює такий обов`язок і заслуговує, щоб тестові питання не були звичайним копіюванням уривків із законодавства, а відповідали законодавству і сучасній практиці Верховного суду.

Представником відповідачів надіслано до суду заперечення на відповідь на відзив, у яких він зазначив, що повністю підтримує поданий раніше відзив на позовну заяву. Стверджував, що набрання позивачем за результатами кваліфікаційного іспиту у формі анонімного тестування під час другого етапу меншої кількості балів від прохідного балу для успішного складання іспиту, є безумовною підставою прийняття комісією рішення про неуспішне складення такого іспиту. Прийняти інше, ніж зазначене рішення, комісія правових підстав не мала, як і не мала правових підстав для задоволення скарги.

Представником відповідачів подано до суду додаткові пояснення, в яких звернуто увагу, що під час розгляду справи перевірці підлягає правомірність дій відповідача-2 при прийнятті рішення від 16.02.2023. А тому, аналіз тестових питань не може бути предметом дослідження даної судової справи, оскільки вони не були предметом скарги та не досліджувалися комісією.

Позивачем подано до суду пояснення на заперечення відповідача, в яких зазначив, що тестові питання та відповіді на них сформульовані неоднозначно, мають варіативність, а окремі відповіді на питання взагалі не містять жодної правильної відповіді.

Позивачем подано до суду додаткові пояснення, в яких він зазначив, що Кваліфікаційною комісією не надавалося та не зазначалося позивачу про існування жодного часткового або іншого задоволення скарги. Про зарахування позивачу 1 балу йому стало відомо з відзиву на позовну заяву. Більш того, згідно листа від 21.06.2023 відповідача-1 16.02.2023 в приміщенні Міністерства юстиції України за адресою: м. Київ, пров. Рильський 10 не перебували члени комісії ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , що свідчить про те, що засідання комісії не проводилося, а протокол №51 від 16.02.2023 створено невідомими особами. Звернув увагу, що зазначені в позовній заяві питання кваліфікаційного іспиту цілком не відповідають пунктам 4 та 5 Порядку №2535/5 від 13.08.2023.

Представником відповідачів подано заяву на виконання вимог ухвали суду, в якій він зазначив, що засідання комісії відбулося в форматі онлайн, а результати її роботи оформлені шляхом підписання членами комісії протоколу в електронній формі за допомогою ЕДО EDIN - сучасної системи електронного документообігу в Україні. Щодо питання №53 зазначив, що наявність двох ідентичних відповідей на дане питання не є порушенням пунктів 4 та 5 Порядку №2335/2, крім того правильна відповідь не була надана позивачем на дане питання.

Позивачем надані пояснення на заяву відповідача, в якій звернув увагу, що відсутній акт голови комісії щодо скликання засідання в режимі відеоконференції, протокол комісії має статус частково підписаного та підписаний з порушенням строків. Щодо формулювання відповідей на питання, зазначив, що вони мають бути сформульовані однозначно, не викликати варіативності їх тлумачення.

Ухвалою суду від 17.05.2023 відкрито загальне провадження в даній справі та призначено підготовче засідання на 15.06.2023.

Протокольною ухвалою суду від 15.06.2023 закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті на 01.08.2023.

У судовому засіданні, призначеному на 16.08.2023, позивач підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити в повному обсязі. Представник відповідачів проти задоволення позову заперечував, наполягав на відмові у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до протокольного рішення Комісії від 15.12.2022 № 49 ОСОБА_1 приймав участь у складанні кваліфікаційного іспиту осіб, які мають намір здійснювати діяльність арбітражного керуючого та був зареєстрований в електронній системі для проведення автоматизованого анонімного тестування осіб, які мають намір здійснювати діяльність арбітражного керуючого, під логіном Arbker536.

Як стверджував у судовому засіданні позивач, під час складання другої частини екзаменаційного завдання кваліфікаційного іспиту у нього виникли проблеми із деякими відповідями на питаннями, оскільки вони містили дві однакові відповіді та неточності із законодавством, про що було повідомлено відповідного члена відповідача -2.

У день складення кваліфікаційного іспиту - 15.12.2022 до Міністерства надійшла заява ОСОБА_1 від 15.12.2022 (вх. № 155961-33-22) з проханням забезпечити ознайомлення з результатами його тестування.

22.12.2022 оголошено шляхом розміщення відповідного повідомлення офіційному веб-сайті відповідача- 1 (https://minjust.gov.ua/) протокол засідання Кваліфікаційної комісії арбітражних керуючих від 15.12.2022 № 49, відповідно якого позивач не склав іспит та отримав 47 балів. Позивачем було подано до відповідача- 2 скаргу від 05.01.2023 щодо результатів іспиту для осіб, які мають намір здійснювати діяльність арбітражного керуючого 15.12.2022. Скарга була зареєстрована відповідачем-1 за вх. № 2266-33-23 від 05.01.2023.

У скарзі позивач зазначив, що не погоджується із результатами іспиту, що відображені у протоколі засідання відповідача- 2 від 15.12.2022 № 49, виходячи із наступного.

При виконанні другої частини екзаменаційного завдання позивачем було виявлено, що питання стосовно строків допомоги по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві застрахованим особам, які працюють на сезонних і тимчасових роботах містить дві однакові відповіді.

Позивачем було про це повідомлено члена відповідача- 2 та зазначено, що він залишить це питання без відповіді для подальшого його коригування. У свою чергу, членом відповідача- 2 було зроблено знімок екрану тестового завдання та повідомлено, що відповіді потрібно надати на всі запитання у будь-якому вигляді.

Позивачем було повідомлено члена відповідача-2, що буде вказана неправильна відповідь для зазначення в подальшому на некоректність відповідей на тестові завдання. Таким чином, позивачем було надано відповідь на перший варіант « 60 календарних днів протягом календарного року».

Також, при виконанні другої частини екзаменаційного завдання позивачем було виявлено, що деякі тестові завдання, які стосуються практичної діяльності Арбітражного керуючого, не відповідають сучасній практиці Верховного Суду.

Просив розглянути скаргу щодо результатів іспиту та рекомендувати Міністерству юстиції видати йому свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого.

Комісією протокольним рішенням від 31.01.2023 № 50 вирішено доручити Департаменту з питань банкрутства Міністерства юстиції України забезпечити ознайомлення ОСОБА_1 з результатами його іспиту та відкласти розгляд його скарги від 05.01.2023 до наступного засідання Комісії, яке призначено на 16.02.2023 на 10:00 год.

03.02.2023 з урахуванням ознайомлення з результатами тестування до Міністерства надійшло доповнення до поданої позивачем скарги від 05.01.2023 (вх. №17360-31-23), відповідно до яких скаржник просив комплексно розглянути його скаргу по суті. В доповненнях до скарги щодо результатів іспиту для осіб, які мають намір здійснювати діяльність арбітражного керуючого від 15.12.2022 позивачем було надано заперечення щодо окремих питань другої частини екзаменаційного завдання кваліфікаційного іспиту осіб, які мають намір здійснювати діяльність арбітражного керуючого, шляхом автоматизованого анонімного тестування від 15.12.2022. Зокрема, звернув увагу на питання №№51, 14, 40, 15, в яких, на його думку, мають змінені бути відповіді.

Як зазначає у відзиві на позовну заяву представник відповідачів, Кваліфікаційною комісією розглянуто скаргу ОСОБА_1 від 05.01.2023 та доповнення до неї (з урахуванням ознайомлення з результатами тестування) від 03.02.2023 та проаналізовано чотири питання автоматизованого тестування, зазначені в скарзі, які на думку позивача сформульовані неоднозначно та мають варіативність їх тлумачення, а саме питання зареєстровані в системі тестування за №№ 51, 14, 40 та 15.

Під час розгляду скарги Комісією встановлено, що надану скаржником відповідь на питання № 40 не можна однозначно розцінювати, як неправильну, а тому за питання № 40 позивачеві було додано 1 (один) бал.

Водночас, з урахуванням такого висновку Комісії загальна кількість балів, набраних позивачем за результатами виконання другої частини іспиту становить 48 балів із 49 необхідних для успішного складення цієї частини, що є недостатнім для визнання ОСОБА_1 таким, що склав іспит.

За результатами розгляду скарги ОСОБА_1 від 05.01.2023 «Щодо результатів іспиту для осіб, які мають намір здійснювати діяльність арбітражного керуючого» та доповнень до неї (з урахуванням ознайомлення з результатами тестування) від 03.02.2023, Комісія, протокольним рішенням від 16.02.2023 № 51, вирішила відхилити подану позивачем скаргу.

Позивач не погоджуючись з вищезазначеним рішенням відповідача-2, вважаючи вказане рішення незаконним, протиправним і таким, що підлягає скасуванню, звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади проведення кваліфікаційного іспиту осіб, які мають намір здійснювати діяльність арбітражного керуючого регулюються Порядком складання кваліфікаційного іспиту особами, які мають намір здійснювати діяльність арбітражного керуючого, затвердженого наказом Міністерства від 13.08.2019 № 2535/5, зареєстрованим у Міністерстві 15.08.2019 за № 925/33896 (далі - Порядок № 2535/5).

Цей Порядок визначає організаційні засади проведення кваліфікаційного іспиту (далі - іспит), порядок його складання особами, які мають намір здійснювати діяльність арбітражного керуючого (далі - особи), порядок оцінювання знань на іспиті та встановлення його результату.

Відповідно до п. 2 Розділу I Порядку № 2535/5 іспит проводиться шляхом проходження особами автоматизованого анонімного тестування відповідно до переліку обов`язкових питань, за якими проводиться навчання осіб, які мають намір здійснювати діяльність арбітражного керуючого, визначеного Міністерством юстиції. Іспит проводить Кваліфікаційна комісія арбітражних керуючих (далі - Кваліфікаційна комісія).

Пунктами 3, 4 Розділу I Порядку № 2535/5 визначено, що перелік питань автоматизованого анонімного тестування (тестові питання) для іспиту розробляє та затверджує Кваліфікаційна комісія. Тестові питання та варіанти відповідей на них мають бути сформульовані однозначно, не викликати варіативності їх тлумачення.

Відповідно до п. 9 Розділу II Порядку № 2535/5 автоматизоване анонімне тестування складається з двох частин і проводиться одночасно для всіх осіб, які беруть участь у складанні іспиту.

Пунктом 10 Розділу II Порядку № 2535/5 визначено, що перша частина екзаменаційного завдання включає сто тестових питань з дисциплін "Банкрутство", "Економіка", "Цивільне законодавство та договірні відносини", "Господарське законодавство", "Господарський процес", "Трудове та пенсійне законодавство", "Виконавче провадження", "Приватизація та оцінка майна", "Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", "Контроль за господарською діяльністю суб`єктів господарювання та відповідальність за порушення законодавства у сфері банкрутства". До кожного тестового питання додаються два варіанти відповіді: "Правильно" чи "Неправильно".

Перша частина вважається виконаною, якщо особа набрала не менше ніж 71 бал. У цьому разі особа автоматично допускається Системою тестування до другої частини екзаменаційного завдання.

Пунктом 11 Розділу II Порядку № 2535/5 передбачено, що друга частина екзаменаційного завдання складається із сімдесяти тестових питань з дисциплін «Банкрутство», «Економіка», «Цивільне законодавство та договірні відносини», «Господарське законодавство», «Господарський процес», «Трудове та пенсійне законодавство», «Виконавче провадження», «Приватизація та оцінка майна», «Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «Контроль за господарською діяльністю суб`єктів господарювання та відповідальність за порушення законодавства у сфері банкрутства». До кожного тестового питання надається перелік із чотирьох відповідей у формі тверджень.

Друга частина вважається виконаною, якщо особа набрала не менш як 49 балів.

Відповідно до п. 13 Розділу II Порядку № 2535/513 кожна правильна відповідь оцінюється Системою тестування в 1 бал, неправильна - в 0 балів.

Пунктом 16 Розділу II Порядку № 2535/5 передбачено, що оцінювання екзаменаційного завдання автоматизованого анонімного тестування здійснюється Системою тестування.

У разі набрання меншої кількості балів, у тому числі через закінчення часу, відведеного для виконання екзаменаційного завдання, автоматизоване анонімне тестування автоматично припиняється Системою тестування й особа вважається такою, що не склала іспит.

Відповідно до п. 13 Розділу II Порядку № 2535/513 21, протягом десятиденного строку з дня складання іспиту Кваліфікаційна комісія надсилає протокол його проведення до структурного підрозділу Мін`юсту та оголошує шляхом розміщення відповідного повідомлення на офіційному вебсайті Міністерства юстиції в мережі Інтернет, в якому зазначаються прізвища, імена, по батькові (за наявності) осіб, яким за результатами складеного іспиту Кваліфікаційна комісія рекомендує Мін`юсту видати свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого, а також прізвища, імена, по батькові (за наявності) осіб, які не склали іспит, та кількість отриманих балів кожної особи.

Пунктом 22 Розділу III Порядку № 2535/5 визначено, що структурний підрозділ Мін`юсту забезпечує зберігання протоколів проведення іспиту та документів, що надійшли від осіб до Кваліфікаційної комісії.

Згідно до п. 23 Розділу III Порядку № 2535/5 особа, яка не склала іспит, має право скласти його повторно один раз не раніше ніж через шість місяців у порядку, передбаченому цим Порядком.

Пунктом 24 Розділу III Порядку № 2535/5 визначено, що особа, яка не склала повторний іспит, може бути допущена до складання нового іспиту після проходження перепідготовки у порядку, встановленому Мін`юстом.

Відповідно до п. 26 Розділу III Порядку № 2535/5 особа, яка не склала іспит, може оскаржити результати іспиту протягом місяця до Кваліфікаційної комісії.

Як убачається з матеріалів справи, 15.12.2022 Кваліфікаційною комісією, відповідно до Порядку № 2535/5, проведено кваліфікаційний іспит осіб, які мають намір здійснювати діяльність арбітражного керуючого, шляхом проходження автоматизованого анонімного тестування.

Згідно із протоколом засідання Кваліфікаційної комісії арбітражних керуючих від 15.12.2022 № 49,22.12.2022, який оголошено шляхом розміщення відповідного повідомлення офіційному веб-сайті відповідача- 1, позивач не склав іспит та отримав 47 балів.

Як стверджував у судовому засіданні позивач, під час складання другої частини екзаменаційного завдання кваліфікаційного іспиту у нього виникли проблеми із деякими відповідями на питання, оскільки вони містили дві однакові відповіді та неточності із законодавством, про що було повідомлено відповідного члена відповідача -2.

А тому, на думку позивача, це призвело до ненабрання ним необхідної кількості балів балу та нескладання іспиту.

Зазначені питання щодо варіативності тлумачення тестових питань та варіантів відповідей на них та однозначності їх формулювання позивачем було викладено у скарзі від 15.01.2023 та доповненнях на скаргу від 03.02.2023.

Зокрема, в скарзі позивач звернув увагу на питання №№ 51, 14, 40 та 15 та просив скаргу задовольнити.

Відповідно до ст. 15 Кодексу України з процедур банкрутства, Кваліфікаційна комісія утворюється у встановленому державним органом з питань банкрутства порядку для перевірки спеціальних знань осіб, які мають намір здійснювати діяльність арбітражного керуючого.

До складу кваліфікаційної комісії входять сім осіб, три з яких призначаються державним органом з питань банкрутства, а чотири визначаються саморегулівною організацією арбітражних керуючих. Строк повноважень членів кваліфікаційної комісії становить два роки.

Очолює кваліфікаційну комісію керівник державного органу з питань банкрутства або визначена ним відповідальна особа зазначеного органу.

Кваліфікаційна комісія:

розробляє та затверджує перелік питань автоматизованого анонімного тестування;

розглядає документи, подані особами, які мають намір здійснювати діяльність арбітражного керуючого, на відповідність вимогам, визначеним цим Кодексом;

формує графік складення кваліфікаційних іспитів;

проводить кваліфікаційні іспити та затверджує їх результати;

розглядає скарги щодо результатів кваліфікаційних іспитів;

приймає рішення про надання права на здійснення діяльності арбітражного керуючого.

Рішення кваліфікаційної комісії приймаються на її засіданні шляхом голосування простою більшістю голосів членів комісії, які беруть участь у засіданні. Засідання кваліфікаційної комісії вважається повноважним, якщо в ньому беруть участь не менше п`яти членів комісії. Засідання кваліфікаційної комісії є відкритим. Рішення кваліфікаційної комісії оформлюється протоколом, який підписують усі члени комісії, які брали участь у її засіданні.

Аналогічні положення викладені у Положенні про Кваліфікаційну комісію арбітражних керуючих, затвердженого наказом Міністерства від 25.09.2019 № 2994/5, зареєстрованого в Міністерстві 30.09.2019 за № 1067/34038 (надалі - Положення про Кваліфікаційну комісію).

Відповідно до пунктів 22 та 23 Положення про Кваліфікаційну комісію скарга щодо результату складення кваліфікаційного іспиту особами, які мають намір здійснювати діяльність арбітражного керуючого, розглядається Комісією на її засіданні протягом місяця з дня надходження скарги.

За результатами розгляду питання порядку денного засідання Комісія приймає рішення, зокрема, про:

відхилення або задоволення скарги щодо результатів складення кваліфікаційного іспиту особами, які мають намір здійснювати діяльність арбітражного керуючого;

рекомендування Мін`юсту видати свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого в установленому законодавством порядку особі, скаргу якої щодо результатів складення кваліфікаційного іспиту було задоволено.

Як убачається з відзиву на позовну заяву, Кваліфікаційною комісією розглянуто скаргу ОСОБА_1 від 05.01.2023 та доповнення до неї (з урахуванням ознайомлення з результатами тестування) від 03.02.2023 та проаналізовано чотири питання автоматизованого тестування, зазначені в скарзі, які, на думку позивача, сформульовані неоднозначно та мають варіативність їх тлумачення, а саме: питання, зареєстровані в системі тестування за №№ 51, 14, 40 та 15.

Під час розгляду скарги Комісією встановлено, що надану скаржником відповідь на питання № 40 не можна однозначно розцінювати, як неправильну, а тому за питання № 40 позивачеві було додано 1 (один) бал. Водночас, з урахуванням такого висновку Комісії загальна кількість балів, набраних позивачем за результатами виконання другої частини іспиту становить 48 балів із 49 необхідних для успішного складення цієї частини, що є недостатнім для визнання ОСОБА_1 таким, що склав іспит.

Як наслідок, за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 від 05.01.2023 «Щодо результатів іспиту для осіб, які мають намір здійснювати діяльність арбітражного керуючого» та доповнень до неї (з урахуванням ознайомлення з результатами тестування) від 03.02.2023, Комісія, протокольним рішенням від 16.02.2023 № 51, вирішила відхилити подану позивачем скаргу.

Під час розгляду справи, судом встановлено, та не заперечувалося позивачем, що позивачем надано неправильні відповіді на 23 із 70 питань другої частини екзаменаційного завдання, зокрема, на питання №№ 6,10, 14, 15, 21, 23, 31, 32, 33, 39, 40, 42, 43, 44, 51, 53, 54, 59, 64, 65, 66, 68, 69.

Спірними питаннями, які викликали, на думку позивача, варіативність та неоднозначне їх тлумачення, є №№ 14, 40, 51, 53 та 15, які і вплинули на результат складення іспиту.

Так, питання № 14 другої частини екзаменаційного завдання має наступний зміст:

«Що не зобов`язаний робити ліквідатор?»

Перелік відповідей у формі тверджень:

1) прийняти у своє відання майно боржника

2) щомісяця звітувати перед кредитором про свою діяльність

3) відкрити спеціальний ліквідаційний рахунок для проведення ліквідації та розрахунків з кредиторами (правильна відповідь)

4) надавати необхідні відомості щодо проведення ліквідаційної процедури на вимогу

господарського суду та державного органу з питань банкрутства.

Позивачем була надана відповідь: 4) надавати необхідні відомості щодо проведення ліквідаційної процедури на вимогу господарського суду та державного органу з питань банкрутства, яка є неправильною.

ОСОБА_1 не погоджується з правильністю відповіді на дане питання та у поданих доповненнях до скарги і у самій позовній заяві зазначає про необхідність їх зміни, оскільки, на його думку, у практичній діяльності арбітражного керуючого може виникати обов`язок відкриття ліквідаційного рахунку при відсутності таких рахунків.

Питання № 15 другої частини екзаменаційного завдання має наступний зміст:

«За якої обставини тимчасово не зупиняється право на здійснення

діяльності арбітражного керуючого?»

Перелік відповідей у формі тверджень:

1) обрання на посаду, що не сумісна із здійсненням діяльності арбітражного керуючого

2) зупинення дії свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого за його власним бажанням на строк до 30 днів

3) застосування до арбітражного керуючого як підозрюваного у кримінальному провадженні запобіжного заходу у виді домашнього арешту із забороною залишити житло у робочий час

4) застосування до арбітражного керуючого як обвинуваченого у кримінальному провадженні заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна (правильна відповідь).

Позивачем була надана відповідь: 2) зупинення дії свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого за його власним бажанням на строк до 30 днів.

У позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що обираючи між правильною і неправильною відповіддю, він вибрав неправильний варіант виходячи із того, що дія свідоцтва вже була зупинена арбітражним керуючим на 30 днів. На думку позивача, варіант відповіді, яку він вибрав та яка є неправильною, має бути замінено, оскільки у такій відповіді є застосована підстава для тимчасового зупинення дії свідоцтва арбітражного керуючого.

Питання № 51 другої частини екзаменаційного завдання має наступний зміст:

«За чиєю заявою господарський суд не має право вжити заходів

забезпечення позову?»

Перелік відповідей у формі тверджень:

1) позивача

2) відповідача

3) третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору

4) за власною ініціативою (правильна відповідь).

Позивачем була надана відповідь: 3) третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.

У судовому засіданні позивач стверджував, що відповідь «за власною ініціативою» не може бути правильною відповіддю на питання № 51, оскільки це не передбачено Господарським процесуальним кодексом України (суд не є учасником справи та суд не подає заяву).

Також, у судовому засіданні позивач як на підставу для задоволення позовних вимог, вказував на питання №53, у якому наявні дві одинакові відповіді.

З метою правильного зарахування відповіді, як пояснив позивач у судовому засіданні, ним було свідомо вказано неправильну відповідь за вказівкою члена Кваліфікаційної комісії.

Так, питання №53 мало наступне формулювання: «За скільки днів застрахованим особам, які працюють на сезонних і тимчасових роботах, надається допомога по тимчасовій непрацездатності

внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві».

При цьому автоматизована система містила наступні варіанти відповіді у формі тверджень:

а) не більше як за 60 календарних днів протягом календарного року;

б) не більше як за 75 календарних днів протягом календарного року;

с) не більше як за 30 календарних днів протягом календарного року;

d) не більше як за 60 календарних днів протягом календарного року.

Правильна відповідь визначена системою автоматизованого анонімного тестування під літерою б): не більше як за 75 календарних днів протягом календарного року.

Проте позивачем було обрано невірну відповідь під літерою а) «не більше як за 60 календарних днів протягом календарного року».

Оцінюючи посилання позивача на порушення позивачем п. 4 Розділу I Порядку № 2535/5, який передбачає, що тестові питання та варіанти відповідей на них мають бути сформульовані однозначно, не викликати варіативності їх тлумачення, суд зазначає, що перелік питань автоматизованого анонімного тестування (тестові питання) для іспиту, які розробляє та затверджує Кваліфікаційна комісія, в судовому порядку не оскаржувався, є чинним та не є предметом даного та будь якого іншого спору.

А тому, суд не вправі давати оцінку повному переліку питань з точки зору їх неоднозначного тлумачення.

Суд наголошує, що предметом даного позову є протиправні дії Комісії щодо об`єктивного розгляду скарги позивача та доповнення до неї стосовно питань, які були предметом скарги.

У судовому засіданні судом з`ясовано, що позивачем надано невірні відповіді на питання №14,51,15 та 40, які і були предметом розгляду скарги.

За результатами розгляду скарги Комісією позивачу було донараховано один бал за питання №40, решта доводів стосовно інших питань відхилені Комісією.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, вказував на те, що дані відповіді, на його думку є неправильними, складені без врахування практики Верховного суду та без врахування практичної діяльності арбітражного керуючого.

Проте, суд зазначає, що дані твердження є суб`єктивними, заснованими на власному тлумаченні нормативно-правових актів, судової практики та з врахуванням власного досвіду, а відтак не можуть братися судом до уваги та підтверджувати обґрунтованість позовних вимог.

Крім того, як зазначалося судом вище, перелік питань, затверджений та розроблений Комісією, є чинним, у судовому порядку не скасований, а відтак у суду не має підстав вважати, що тестові питання та варіанти відповідей на них сформульовані неоднозначно, викликають варіативність їх тлумачення.

Щодо посилань позивача на те, що Комісією порушено порядок проведення засідання з розгляду його скарги з огляду на проведення її в онлайн форматі та відсутність підписів на протоколі, суд вважає їх необґрунтованими та безпідставними з огляду на наступне.

Відповідно до статті 15 Кодексу України з процедур банкрутства, кваліфікаційна комісія утворюється у встановленому державним органом з питань банкрутства порядку для перевірки спеціальних знань осіб, які претендують на здійснення діяльності арбітражного керуючого.

До складу кваліфікаційної комісії входять сім осіб, три з яких призначаються наказом керівника державного органу з питань банкрутства, а чотири призначаються з`їздом арбітражних керуючих. Очолює кваліфікаційну комісію керівник державного органу з питань банкрутства або визначена ним відповідальна особа зазначеного органу.

Кваліфікаційна комісія розглядає скарги щодо результатів кваліфікаційних іспитів.

Рішення кваліфікаційної комісії приймаються на її засіданні шляхом голосування простою більшістю голосів присутніх на засіданні членів комісії. Кваліфікаційна комісія вважається повноважною у разі присутності не менше п`яти членів комісії.

Рішення кваліфікаційної комісії оформлюється протоколом, який підписують усі присутні на засіданні члени комісії.

Відповідно до пункту 11 Положення про Кваліфікаційну комісію арбітражних керуючих, формою роботи Комісії є засідання, які проводяться у разі потреби. Дату, час і місце проведення засідання Комісії визначає її голова.

Згідно повідомлення засідання Комісії 16.02.2023 проводилось в режимі онлайн, відповідна інформація про засідання Комісії була розміщена на офіційному вебсайті Міністерства.

У засіданні Комісії 16.02.2023 брали участь шість членів Комісії: ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Результати її роботи оформлені шляхом підписання членами Комісії, які брали участь у засіданні, протоколу за результатами її засідання в електронній формі за допомогою ЕДО EDIN - сучасної системи електронного документообігу в Україні.

На підтвердження підписання протоколу № 51 всіма учасника засідання Комісії 16.02.2023, представником відповідачів долучено до матеріалів справи копію протоколу, до якого додано лист підписання, сформований системою електронного документообігу ЕДО EDIN під час підписання протоколу членами Комісії.

При цьому нормами Положення про Кваліфікаційну комісію не визначено в якому форматі необхідно проводити засідання Комісії та не встановлено особливостей проведення засідань, відповідно відсутні обмеження щодо варіантів вибору існуючих форм проведення засідань.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, довести правомірність свого рішення в адміністративному судочинстві зобов`язаний саме суб`єкт владних повноважень.

У даному випадку відповідачем доведено та підтверджено належними доказами правомірність прийнятого рішення за наслідками розгляду скарги позивача.

Натомість, позивачем не надано беззаперечних, однозначних та достовірних доказів щодо протиправних дій відповідача-2 під час прийняття оспорюваного рішення.

З огляду на вище наведене, позов не підлягає задоволенню.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).

З огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд зазначає, що решта доводів та тверджень учасників справи, у контексті наведених правових вимог, не впливають на висновки суду за наслідком розгляду даної справи.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лисенко В.І.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення- 24 серпня 2023 р.