Єдиний державний реєстр судових рішень
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про закриття провадження у справі
16 серпня 2023 року 320/16859/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Балаклицького А.І.,
при секретарі судового засідання - Гавриловій С.В.,
за участю:
представника позивача - Пушкарського С.С,
представника відповідача - Добролюбова В.І.,
розглянувши в м. Києві у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Верховного Суду, Вищого господарського суду України про визнання протиправними дій, стягнення заборгованості з суддівської винагороди та зобов`язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Верховного Суду, Вищого господарського суду України, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Вищого господарського суду України щодо нарахування та виплати судді ОСОБА_1 , починаючи з 05.12.2018, суддівської винагороди із застосуванням у розрахунках щодо визначення розміру посадового окладу 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених згідно з положеннями пунктів 3, 9 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VІІ, станом на 1 січня календарного року;
- стягнути з Вищого господарського суду України на користь ОСОБА_1 заборгованість з суддівської винагороди із застосуванням у розрахунках щодо визначення розміру посадового окладу 15 мінімальних заробітних плат, виходячи із встановленого Законами України "Про Державний бюджет України на ... (відповідний календарний) рік" мінімального розміру заробітної плати, починаючи з 05.12.2018 по 30.04.2023 включно, з урахуванням раніше виплачених сум, що становить 5644803,32 грн.;
- зобов`язати Верховний Суд вчинити дії по внесенню змін до кошторису Вищого господарського суду України в частині збільшення асигнувань на виплату ненарахованої та невиплаченої ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 05.12.2018 по 30.04.2023 (включно), з урахуванням раніше виплачених сум, у розмірі 5644803,32 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що розмір суддівської винагороди визначено у Законі №2453-VI, який є спеціальним нормативним актом для цих правовідносин, а тому нарахування суддівської винагороди повинно здійснюватися з розрахунку мінімальної заробітної плати на відповідний рік, а не з розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Посилаючись на рішення Конституційного Суду України від 04.12.2018 №11-рп/2018, позивач вказує на протиправне застосування Вищим господарським судом України для обчислення суддівської винагороди розміру прожиткового мінімуму.
Відповідач - Верховний Суд позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд закрити провадження у даній справі, оскільки позивач вже звертався до суду з позовом до Верховного Суду, Вищого господарського суду України з ідентичними позовними вимогами та рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.03.2021 у справі №640/11963/19, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.02.2022, відмовлено у задоволенні адміністративного позову.
При цьому, відповідач звертав увагу на те, що заміна позивачем вимоги з "виплатити" на "стягнути" не може вплинути на результат розгляду справи, оскільки обидві вимоги є ідентичним способом захисту, який вже був використаний позивачем в межах розгляду справи №640/11963/19.
Відповідач - Вищий господарський суд України станом на 16.08.2023 правом на подання відзиву не скористався.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.05.2023 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання на 14.06.2023.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.06.2023 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
У судове засідання, призначене на 16.08.2023, з`явились представник позивача та представник Верховного Суду.
Представник Вищого господарського суду України у судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Про причини своєї неявки суд не повідомив.
Присутній у судовому засідання представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, та просив суд їх задовольнити. Звертав увагу на те, що цей позов не аналогічний зі справою №640/11963/19.
Присутній у судовому засіданні представник відповідача заперечував щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі та просив суд закрити провадження у даній справі, оскільки у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є рішення суду, що набрало законної сили.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у даній справі з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач посилається на порушення з боку Вищого господарського суду України його прав на нарахування та виплату не в повному обсязі суддівської винагороди та просить суд:
- визнати протиправними дії Вищого господарського суду України щодо нарахування та виплати судді ОСОБА_1 , починаючи з 05.12.2018, суддівської винагороди із застосуванням у розрахунках щодо визначення розміру посадового окладу 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених згідно з положеннями пунктів 3, 9 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VІІ, станом на 1 січня календарного року;
- стягнути з Вищого господарського суду України на користь ОСОБА_1 заборгованість з суддівської винагороди із застосуванням у розрахунках щодо визначення розміру посадового окладу 15 мінімальних заробітних плат, виходячи із встановленого Законами України "Про Державний бюджет України на ... (відповідний календарний) рік" мінімального розміру заробітної плати, починаючи з 05.12.2018 по 30.04.2023 включно, з урахуванням раніше виплачених сум, що становить 5644803,32 грн.;
- зобов`язати Верховний Суд вчинити дії по внесенню змін до кошторису Вищого господарського суду України в частині збільшення асигнувань на виплату ненарахованої та невиплаченої ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 05.12.2018 по 30.04.2023 (включно), з урахуванням раніше виплачених сум, у розмірі 5644803,32 грн.
Так, в якості підстав позову позивач зазначає, що суддівська винагорода має обчислюватись з базової величини мінімальної заробітної плати, а не з прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Разом з тим, судом встановлено, що у липні 2019 року ОСОБА_1 вже звертався до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Верховного Суду, Вищого господарського Суду України про визнання бездіяльності протиправною та зобов?язання вчинити дії.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.09.2019 прийнято позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі №640/11963/19 за позовом ОСОБА_1 до Вищого господарського суду України та Верховного Суду про визнання бездіяльності протиправною та зобов?язання вчинити певні дії.
У справі №640/11963/19 позивач просив суд:
- визнати протиправними дії Вищого господарського суду України, які полягають у нарахуванні та виплаті суддівської винагороди ОСОБА_1 , починаючи з 04.12.2018 із застосуванням посадового окладу у розмірі 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 1 січня календарного року;
- зобов`язати Вищий господарський суд України провести перерахунок та виплату суддівської винагороди ОСОБА_1 , починаючи з 04.12.2018 із застосуванням посадового окладу у розмірі 15 мінімальних заробітних плат з урахуванням раніше виплачених сум; зобов`язати Верховний Суд вчинити дії по внесенню змін до кошторису Вищого господарського суду України в частині збільшення асигнувань на виплату суддівської винагороди ОСОБА_1 , починаючи з 04.12.2018 із застосуванням посадового окладу у розмірі 15 мінімальних заробітних плат з урахуванням раніше виплачених сум.
Позивач вважав, що порушено його право на отримання суддівської винагороди в належному розмірі, яка має обчислюватись із мінімальної заробітної плати в сумі помноженій на 15 і на 1,2, де 15 - кратність посадового окладу до мінімальної заробітної плати для судді місцевого суду, а 1,2 - пропорційний до посадового окладу судді місцевого суду коефіцієнт судді Вищого спеціалізованого суду, починаючи з 04.12.2018.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.03.2021 у справі №640/11963/19, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.02.2022, у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 24.03.2023 у справі №640/11963/19 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.03.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.02.2022 у справі №640/11963/19 за позовом ОСОБА_1 до Верховного Суду, Вищого господарського суду України про визнання бездіяльності протиправною та зобов?язання вчинити дії.
При цьому, в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 24.03.2023 у справі №640/11963/19 було наголошено, що предметом спору цій справі є питання щодо правомірності нарахуванні та виплаті суддівської винагороди із застосуванням посадового окладу у розмірі прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 1 січня календарного року.
Отже, з наведеного вбачається, що спірним правовідносинам між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав Окружним адміністративним судом міста Києва у рішенні від 29.03.2021, Шостим апеляційним адміністративним судом у постанові від 01.02.2022 та Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в ухвалі від 24.03.2023 у справі №640/11963/19 вже було надано правову оцінку щодо правомірності нарахування та виплаті позивачу суддівської винагороди із застосуванням посадового окладу у розмірі 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 1 січня календарного року.
При цьому, суд звертає увагу на те, що заміна позивачем вимоги з "виплатити" на "стягнути" не може вплинути на результат розгляду справи, оскільки обидві вимоги є ідентичним способом захисту, який вже був використаний позивачем в межах розгляду справи №640/11963/19.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Отже, наведена норма, передбачає обов`язок суду закрити провадження у справі у тому випадку, коли між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав існує інша справа, в якій є такі, що набрали законної сили: постанова суду; ухвала суду про закриття провадження у справі.
Враховуючи те, що Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 29.03.2021 у справі №640/11963/19, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.02.2022, вже вирішив спір між тими самими сторонами, про той самий предмет, з тих самих підстав, і таке рішення суду набрало законної сили, суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження у даній справі.
Керуючись статтями 238, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у х в а л и в:
Закрити провадження в адміністративній справі №320/16859/23 за позовом ОСОБА_1 до Верховного Суду, Вищого господарського суду України про визнання протиправними дій, стягнення заборгованості з суддівської винагороди та зобов`язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного ухвали.
Суддя Балаклицький А. І.
Повний текст ухвали складено та підписано 21 серпня 2023 року.
Судове рішення № 113018680, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 16.08.2023. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 320/16859/23. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: