Рішення № 113018670, 03.08.2023, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, тел. +380 (044) 207 80 91Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2023 року №810/1044/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., при секретарі судового засідання Ставничому Н.В., за участю представника позивача Дуня В.В., прокурора Скляра Д.Ю., представника відповідача Ломінського Є.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Вишневої міської ради Бучанського району Київської області, за участю Прокуратури Київської області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання утриматися від вчинення дій,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 звернулись до суду з позовом до до Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, за участю прокуратури Київської області, в якому просили:

- визнати протиправним та скасувати рішення Крюківщинської сільради від 07.09.2017 №9 «Про затвердження містобудівної документації «Проект внесення змін до генерального плану села Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області поєднаного з детальним планом території»;

- зобов`язати Крюківщинську сільраду утриматись від вчинення дій, направлених на облаштування та відкриття кладовища на масиві «Оришки» в с. Крюківщина.

Позов обґрунтований тим, що при прийнятті оспорюваного рішення відповідачем не дотриманий порядок проведення громадських слухань, оскільки не були враховані пропозиції громадськості, зокрема щодо розташування кладовища та зменшення санітарно-захисної зони, та щодо підтоплення житлових будинків в наслідок неправильного проектування, інформування про такі слухання здійснено неналежним чином, в результаті чого на громадських слуханнях була присутня невелика кількість громадян. Крім того, позивачі зазначили, що на їх пропозиції вони не отримали відповіді. Також у позові наголошено на тому, що проект генерального плану не пройшов обов`язкову державну екологічну експертизу та не отримав висновку Держпродспоживслужби. Окрім того, позивачі зазначили, що потреба у визнанні незаконним та скасуванні рішення щодо затвердження та внесення змін до Генерального плану села виникла у зв`язку із існуванням порушення прав мешканців села, оскільки генеральний план села Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області, який затверджено спірним рішенням, передбачає щільну забудову села без проведення необхідних комунікацій, відсутня необхідна кількість дитячих садочків та шкіл. Особливу небезпеку становить зменшення санітарно - захисної зони та проектування кладовища близько до житлових будинків.

Відповідач подав відзив на адміністративний позов, у якому просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Відзив мотивований тим, що 10.06.2017 у газеті «Новий день» №22 опубліковано повідомлення про проведення громадських слухань по обговоренню проекту внесення змін до генерального плану села. Громадські слухання відбувались з 10.06.2017 по 10.07.2017. Презентація проекту з прилюдним обговоренням відбулась 29.06.2017, що підтверджується Протоколом громадських слухань. Зазначає, що від позивачів надійшла колективна пропозиція до містобудівної документації, яка зареєстрована за №567. Дану пропозицію, разом із іншими направлено до розробника проекту містобудівної документації, які розглянуті та надані відповіді. Після завершення громадських слухань та розгляду всіх пропозицій, питання щодо генерального плану винесено на розгляд Крюківщинської сільської ради. Отже, відповідач вважає, що порядок проведення громадських слухань ним порушений не був.

Щодо розміщення кладовища на житловому масиві « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в с. Крюківщина, відповідач зазначив, що дана земельна ділянка виділена під кладовище ще у 2001 році депутатами ІІІ скликання. У 2013 році ця земельна ділянка також була передбачена під кладовище у генеральному плані, що був затверджений рішенням 26 сесії 6 скликання Крюківщинської сільської ради від 18.07.2013 року № 5. Зазначеній земельній ділянці наданий позитивний висновок екологічною експертизою. Наразі, оскаржуваним рішенням вносяться лише зміни до генерального плану 2013 року, які взагалі не стосуються території кладовища. Відповідач погодився з тим, що санітарно-захисна смуга від кладовища до громадських будівель повинна бути не менше 300 м та такою і передбачена у містобудівній документації. Наголосив, що здійснював дії по організації розроблення містобудівної документації виключно у відповідності до вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та «Порядку розроблення містобудівної документації». Крім всього, вказав, що прийнятими змінами до генерального плану та своїми діями не порушував прав чи інтересів позивачів.

Київський окружний адміністративний суд рішенням від 11.12.2020, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.03.2021, відмовив у задоволенні позовних вимог.

Підставою для відмови в задоволення позовних вимог стало те, що оскільки відповідачем були дотримані усі попередні етапи громадських слухань, а всі пропозиції та зауваження громадян були розглянуті, то само лише неповідомлення осіб про розгляд їх пропозицій та зауважень, не може бути підставою для скасування спірного рішення в цілому. Окрім того, зміни до генерального плану села не потребували проходження екологічної експертизи, адже Закон України від 17.02.2011 № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» не встановлює обов`язку проведення екологічної експертизи містобудівної документації сільських населених пунктів. При цьому, рішення про затвердження чи зміну генерального плану села не створює, не змінює і не припиняє цивільних прав та обов`язків окремих осіб, а позивачами не надано жодних належних доказів, якими б підтверджувались порушення їх особистих прав у спірних правовідносинах, як і не наведено обґрунтованих мотивів, яким чином оспорюване рішення відповідача породжує, змінюють або припиняють права та обов`язки позивачів у сфері публічно-правових відносин.

Верховний Суд постановою від 30 серпня 2022 року в цій справі скасував рішення Київського окружного адміністративного суду від 11.12.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.03.2021, а справу № 810/1044/18 направив на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалюючи постанову, Верховний Суд зазначив, що суди попередніх інстанцій дійшли необґрунтованого висновку про те, що оспорюване рішення відповідача не порушує прав позивачів, тому помилково з цих підстав відмовили у задоволенні позову.

Також Верховний Суд зазначив, що, здійснюючи розгляд цієї адміністративної справи в частині позовних вимог про визнання протиправним і скасування рішення Крюківщинської сільради від 07.09.2017 №9 «Про затвердження містобудівної документації «Проект внесення змін до генерального плану села Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області поєднаного з детальним планом території», суди попередніх інстанцій не надали правової оцінки вказаним рішенням як нормативно-правовим актам, зокрема, не дослідили дотримання відповідачем передбаченої законодавством процедури прийняття вказаних рішень, наявності правових підстав для їх прийняття, обмежившись висновками про відсутність у позивача права оскаржити вказані рішення відповідача, які визнані Верховним Судом під час розгляду цієї справи помилковими. До того ж, судами попередніх інстанцій не дотримано спеціально визначеної КАС України процедури розгляду цієї справи.

З-поміж вказаного, Верховний Суд наголосив, що суди попередніх інстанцій не надали правої оцінки на підставі належних доказів дотримання відповідачем процедури прийняття оспорюваного у цій справі нормативно-правого акта, зокрема й щодо оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими екологічними наслідками.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2022 року адміністративну справу № 810/1044/18 прийнято до провадження суддею Щавінським В.Р. та постановлено, зокрема, що справа буде розглядатися за правилами загального позовного провадження.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.11.2022 замінено первісного відповідача по справі Крюківщинську сільську раду Києво-Святошинського району Київської області на її правонаступника Вишневу міську раду Бучанського району Київської області.

У чергове судове засідання, призначене на 03.08.2023, з`явились представники сторін та прокурор.

Представник позивачів підтримав заявлені позовні вимоги, просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.

Прокурор висловив позицію на підтримку позовних вимог, пояснивши, що відповідач порушив процедуру затвердження генерального плану, зокрема процедуру громадських обговорень, а отже всі наступні рішення, що приймались відповідачем по затвердженню генерального плану є протиправними.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з`ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін, представника прокуратури, дослідивши електронні докази, суд вважає, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 18.07.2013 № 5 затверджений Генеральний план села Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області.

Розпорядженням Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області від 23.03.2017 № 189 надано дозвіл Крюківщинській сільській раді на дострокове внесення змін до генерального плану села Крюківщина.

У газеті «Новий день» від 10.06.2017 № 22 (9291) (яка розповсюджується на території села Крюківщина), Крюківщинською сільською радою розміщено повідомлення про розроблення містобудівної документації «Внесення змін до Генерального плану села Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області, поєднаного з детальним планом території». Також розміщений проектний план внесення змін до генерального плану разом із основними техніко-економічними показниками генерального плану.

У вказаній газеті повідомлено, що метою дострокового внесення змін до генерального плану села є визначення основних принципів та напрямів планувальної організації та функціонального призначення території, формування системи громадського обслуговування населення, організації вулично-дорожньої та транспортної мережі, інженерного обладнання, інженерної підготовки і благоустрою, цивільного захисту території та населення від небезпечних природних і техногенних процесів, охорони навколишнього природного середовища, охорони та збереження культурної спадщини, а також послідовність реалізації рішень, в тому числі етапність освоєння територій.

Також в цій газеті зазначено, що з матеріалами проекту та відповідними графічними матеріалами всі бажаючі можуть ознайомитись у приміщенні Крюківщинської сільради.

Пропозиції та зауваження до проекту генерального плану подавати в письмовому вигляді з 10.06.2017 по 10.07.2017 включно, на ім`я Крюківщинського сільського голови за адресою: 08136, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Крюківщина, вул. Балукова, 10. Строк завершення розгляду пропозицій 12.07.2017.

Крім того, у вказаному оголошенні зазначено особу розробника проекту, дату та номер рішення, на підставі якого розроблено проект.

29.06.2017 проведені громадські слухання, щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проекту внесення змін до генерального плану села Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області, поєднаного з детальним планом території.

Усі пропозиції, що надходили до Крюківщинської сільради передані розробнику містобудівної документації - Державному підприємству «НДПІ Містобудування» (далі ДП «НДПІ Містобудування»).

У матеріалах справи міститься інформація щодо зауважень та пропозицій, які надійшли від громадян до проекту змін до генерального плану. Зокрема, пропозиції від ОСОБА_6 , ініціативної групи мешканців масиву «Оришки», ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , мешканців масиву «Оришки», ОСОБА_21 , ГО «Захисник», ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 та ОСОБА_27 .

Ці пропозиції розглянуті ДП «НДПІ Містобудування» та стосовно врахованих внесені відповідні корегування у проект змін до Генерального плану села Крюківщина.

Пропозиція мешканців масиву « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (в тому числі і ОСОБА_4 та ОСОБА_3 ) від 06.07.2017 за № М-567 розглянута, проте не врахована із зазначенням підстав.

Відповіді на розглянуті пропозиції та зауваження громадян щодо врахування інтересів громадськості в проекті змін до Генерального плану направлені Крюківщинському сільському голові 17.08.2017 за № 874/21/3/7-07.

Рішенням Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 07.09.2017 №9 «Про затвердження містобудівної документації «Проект внесення змін до генерального плану села Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області поєднаного з детальним планом території», зокрема затверджено містобудівну документацію «Проект внесення змін до генерального плану села Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області поєднаного з детальним планом території» (пункт 1). Пунктом 2 цього рішення внесено зміни до генерального плану села Крюківщина поєднаного з детальним планом території, затвердженого рішенням Крюківщинської сільради від 18.07.2013 № 5 «Про затвердження генерального плану села Крюківщина», згідно з містобудівною документацією, затвердженою пунктом 1 цього рішення.

Не погоджуючись з вказаним рішенням Крюківщинської сільської ради від 07.09.2017 №9, ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 звернулися до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Право на судовий захист гарантоване статтею 55 Конституції України.

Відповідно до статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Суд зауважує, що особа має право звернутись до адміністративного суду з позовом у разі, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб`єкта владних повноважень) порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Право на судовий захист має лише та особа, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тож для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи дійсно порушено право, свободу чи інтерес позивача, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем.

Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен установити, що в зв`язку з прийняттям рішення чи вчиненням дій (допущення бездіяльності) суб`єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача.

Підставами для визнання протиправним та скасування рішення суб`єкта владних повноважень є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. При цьому, обов`язковою умовою скасування такого рішення є також наявність факту порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах від 22.11.2018 у справі №766/12374/17, від 29.11.2019 у справі №335/2236/15-а (2-а/335/1/2016).

З урахуванням приписів статей 2, 5, 9 КАС України слід дійти висновку, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

При цьому порушення вимог Закону діями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушених його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями.

Суд встановив, що позивачі є мешканцями села Крюківщина Києво-Святошинського району Київської, щодо яких оспорюваними рішеннями затверджено зміни до містобудівної документації, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту. У позовній заяві позивачі стверджують про порушення їх прав на безпечне для їх життя та здоров`я навколишнє природне середовище; участь в обговоренні та внесення пропозицій до проекту внесення змін до генерального плану села Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області поєднаного з детальним планом території, який передбачає, зокрема зменшення санітарної-захисної зони впливу кладовища, розташування якого передбачено в безпосередній близькості до житлових будинків.

Отже, на переконання суду, у цьому випадку має місце захист особами свого законного інтересу, а саме: права на безпечне навколишнє середовище та комфортні умови проживання, яке, на думку позивачів, порушено внаслідок прийняття суб`єктом владних повноважень оспорюваного рішення, що у разі його реалізації призведе до недотримання суб`єктом містобудівної діяльності будівельних норм та стандартів, вимог містобудівної документації на місцевому рівні та, зокрема може створити екологічну небезпеку для мешканців села Крюківщина, зокрема й позивачів.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 15.08.2019 у справі № 822/450/16, від 29.11.2019 у справі № 335/2236/15-а (2-а/335/1/2016).

У контексті зазначеного, будь-які дії та рішення органу місцевого самоврядування щодо розроблення генерального плану та (або) внесення змін до нього порушують встановлений законом порядок планування територій та фактично нівелюють право громадян України, приналежних до відповідної територіальної громади, на участь у місцевому самоврядуванні при вирішенні питань місцевого значення у сфері містобудівної діяльності шляхом громадського обговорення основного містобудівного документа, який визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту, а відтак можуть бути оскаржені в судовому порядку позивачами.

З огляду на викладене, доводи відповідача про те, що оспорюване рішення не порушує прав позивачів є помилковими.

Згідно із статтею 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до частини першої статті 59 Закону України від 21.05.1997 №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» місцева рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

У статті 4 КАС України у чинній редакції визначено терміни «нормативно-правовий акт» та «індивідуальний акт»:

нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування;

індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Отже, до нормативно-правових актів відносяться прийняті уповноваженими органами акти, які встановлюють, змінюють норми права, носять загальний чи локальний характер, розраховані на невизначене коло осіб та застосовується неодноразово.

У Законі України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VI (далі - Закон №3038-VI) визначено, що:

генеральний план населеного пункту - це містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту (пункт 2 частини першої статті 1);

детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території (пункт 3 частини першої статті 1);

містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій (пункт 7 частини першої статті 1).

Відповідно до положень частини першої статті 17 Закону №3038-VI генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід`ємною частиною генерального плану.

Послідовність виконання робіт з розроблення генерального плану населеного пункту та документації із землеустрою визначається будівельними нормами, державними стандартами і правилами та завданням на розроблення (внесення змін, оновлення) містобудівної документації, яке складається і затверджується її замовником за погодженням з розробником.

У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.

Часиною другою статті 17 Закону № 3038-VI визначено, що генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Для населених пунктів з чисельністю населення до 50 тисяч осіб генеральні плани можуть поєднуватися з детальними планами всієї території таких населених пунктів.

За правилами частин п`ятої - сьомої статті 17 Закону № 3038-VI виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації є замовниками, організовують розроблення, внесення змін та подання генерального плану населеного пункту на розгляд відповідної сільської, селищної, міської ради.

Рішення про розроблення генерального плану приймає відповідна сільська, селищна, міська рада.

Виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації в установлений строк:

1) подають пропозиції до проекту відповідного місцевого бюджету на наступний рік або про внесення змін до бюджету на поточний рік щодо потреби у розробленні містобудівної документації;

2) визначають в установленому законодавством порядку розробника генерального плану населеного пункту, встановлюють строки розроблення та джерела його фінансування;

3) звертаються до обласної державної адміністрації, Ради міністрів Автономної Республіки Крим (для міст обласного та республіканського Автономної Республіки Крим значення), центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування (для міст Києва та Севастополя) щодо визначення державних інтересів для їх урахування під час розроблення генерального плану населеного пункту;

4) повідомляють через місцеві засоби масової інформації про початок розроблення генерального плану населеного пункту та визначають порядок і строк внесення пропозицій до нього фізичними та юридичними особами;

5) забезпечують попередній розгляд матеріалів щодо розроблення генерального плану населеного пункту архітектурно-містобудівними радами відповідного рівня;

6) узгоджують проект генерального плану населеного пункту з органами місцевого самоврядування, що представляють інтереси суміжних територіальних громад, з метою врегулювання питань планування територій у приміських зонах.

Зміни до генерального плану населеного пункту можуть вноситися не частіше, ніж один раз на п`ять років.

Такі зміни вносяться органом місцевого самоврядування, який затверджував генеральний план населеного пункту. Питання про дострокове внесення змін до генерального плану населеного пункту може порушуватися за результатами містобудівного моніторингу перед відповідною сільською, селищною, міською радою відповідною місцевою державною адміністрацією.

У разі виникнення державної необхідності рішення щодо доцільності внесення змін до генерального плану населеного пункту приймається Кабінетом Міністрів України (частина дев`ята статті 17 Закону № 3038-VI).

Згідно із частинами десятою та одинадцятою статті 17 Закону № 3038-VI генеральні плани населених пунктів та зміни до них розглядаються і затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами на чергових сесіях протягом трьох місяців з дня їх подання.

Матеріали генерального плану населеного пункту не можуть містити інформацію з обмеженим доступом та бути обмеженими в доступі. Загальна доступність матеріалів генерального плану населеного пункту забезпечується відповідно до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» шляхом надання їх за запитом на інформацію, оприлюднення на веб-сайті органу місцевого самоврядування, у тому числі у формі відкритих даних, на єдиному державному веб-порталі відкритих даних, у місцевих періодичних друкованих засобах масової інформації, у загальнодоступному місці у приміщенні органу місцевого самоврядування.

Аналіз положень статті 17 Закону № 3038-VI дозволяє стверджувати, що генеральний план населеного пункту містить правові приписи нормативного характеру, які розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово.

Затверджуючи своїм рішенням містобудівну документацію щодо внесення змін до генерального плану населеного пункту місцева рада формує обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту, тобто здійснює нормативне регулювання відповідних відносин.

З огляду на наведені норми чинного законодавства України, суд зазначає, що рішення Крюківщинської сільради від 07.09.2017 №9 «Про затвердження містобудівної документації «Проект внесення змін до генерального плану села Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області поєднаного з детальним планом території», є нормативно-правовим актом, оскільки Генеральний план містить правові приписи нормативного характеру, які розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово.

Щодо дотримання відповідачем передбаченої чинним законодавством України процедури прийняття вказаного рішення та наявності правових підстав для його прийняття, суд зазначає таке.

Матеріали справи свідчать, що рішенням 26 сесії VІ скликання Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 18.07.2013 №5 затверджений Генеральний план села Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області.

23.03.2017 Києво-Святошинською районною державною адміністрацією видане розпорядження №189 про надання дозволу на дострокове внесення змін до Генерального плану села Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області (а.с. 183, т. 2).

На виконання п. 2 рішення районної державної адміністрації, ДП «НДПІ Містобудування» підготовлено Аналітичний звіт за результатами містобудівного моніторингу реалізації Генерального плану села Крюківщина в якому, зокрема, зазначено про необхідність внесення змін до Генерального плану села, затвердженого в 2013 році (а.с. 210-229, т.3)

У подальшому, на виконання даного рішення РДА, Крюківщинською селищною радою прийнято рішення №6 «Про дострокове внесення змін до генерального плану села шляхом розроблення містобудівної документації, поєднаного з детальними планами територій» (а.с. 182, т. 2).

У рамках виконання вказаних рішень, створено Завдання на розробку «Внесення змін до генерального плану села Крюківщина поєднаного з детальним планом територій» (а.с. 184, т. 2).

Згідно з вказаним Завданням, Замовником розробки містобудівної документації стала Крюківщинська сільська рада, а розробником - Державне підприємство «Науково-дослідний і проектний інститут містобудування».

З матеріалів справи вбачається, що 10.06.2017 у газеті «Новий день» №22 опубліковано повідомлення про проведення громадських слухань по обговоренню проекту внесення змін до генерального плану села.

29.06.2017 відбулися громадські слухання щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проекту внесення змін до Генерального плану села Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області поєднаного з детальним планом території, що підтверджується протоколом громадських слухань від 29.06.2017 (а.с.194, т.2).

За результатами проведених громадських слухань та розгляду пропозицій громадськості, ДП «НДПІ Містобудування» розроблено проект містобудівної документації - «Внесення змін до генерального плану села Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області поєднаного з детальним планом територій», який в подальшому, направлений до архітектурно-містобудівної ради при департаменті містобудування та архітектури Київської облдержадміністрації для його погодження. (а.с.101, т.2)

Архітектурно-містобудівна рада при департаменті містобудування та архітектури Київської облдержадміністрації направила вказаний проект містобудівної документації усім зацікавленим органам для надання пропозицій та рекомендацій до такого проекту.

За результатами засідання архітектурно-містобудівної ради при департаменті містобудування та архітектури Київської облдержадміністрації (Протокол від 31.08.2017 №11/17 щодо проекту містобудівної документації «Внесення змін до Генерального плану с. Крюківщина поєднаного з ДПТ» (а.с. 14-23, т. 1)) надані рекомендації та пропозиції, які розглянуті Розробником такої документації (НДПІ Містобудування) та враховані, або на них надана аргументована відповідь. Дане твердження підтверджується листом ДП «НДПІ Містобудування» від 06.09.2017 №930/21/1/7-07 (а.с.230 -238 т. 3).

07.09.2017 рішенням № 9 з метою обґрунтування довгострокової стратегії планування, забудови та забезпечення соціально-економічного розвитку територій села Крюківщина, розглянувши графічні та текстові матеріали містобудівної документації «Проект внесення змін до генерального плану села Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області поєднаного з детальним планом території», що виконані державним підприємством «Науково-дослідний і проектний інститут містобудування», враховуючи результати громадських слухань містобудівної документації від 29 червня 2017 року, протокол засідання архітектурно-містобудівної ради при департаменті містобудування та архітектури Київської обласної державної адміністрації від 01.09.2017 № 02-08/1321, пропозиції постійної комісії з питань законності, правопорядку, депутатської етики, регулювання земельних відносин та екології, відповідно до статті 12 Закону України «Про основи містобудування», статей 17, 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 № 555 «Про затвердження Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні», керуючись статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статтею 12, 173, 174 Земельного кодексу України, ст. 46 Закону України «Про землеустрій», Крюківщинська сільська рада вирішила: затвердити містобудівну документацію «Проект внесення змін до генерального плану села Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області поєднаного з детальним планом території». Внести зміни до генерального плану села Крюківщина поєднаного з детальним планом території, затвердженого рішенням 26 сесії VI скликання Крюківщинської сільської ради від 18 липня 2013 № 5 «Про затвердження генерального плану села Крюківщина», згідно з містобудівною документацією, затвердженою пунктом 1 цього рішення.

Посилання позивачів про порушення відповідачем порядку проведення громадських слухань обговорення генерального плану території, а саме: порушення норм чинного законодавства щодо оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проекту змін Генерального плану села, суд відхиляє, з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 21 Закону № 3038-VI громадським слуханням підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій.

Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у частині першої цієї статті, без проведення громадських слухань щодо проектів такої документації забороняється (частини друга статті 21 Закону №3038-VI).

Частиною третьою статті 21 цього ж Закону №3038-VI сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи зобов`язані забезпечити: оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими правовими, економічними та екологічними наслідками; оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні та доступ до цієї інформації громадськості; реєстрацію, розгляд та узагальнення пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні (у разі її утворення); узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну комісію; оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні.

Згідно з частинами четвертою-шостою статті 21 Закону № 3038-VI Оприлюднення проектів генеральних планів, планів зонування територій, детальних планів територій здійснюється не пізніш як у місячний строк з дня їх надходження до відповідного органу місцевого самоврядування. Оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для подання пропозицій громадськості до відповідного органу місцевого самоврядування. Пропозиції громадськості мають бути обґрунтовані в межах відповідних законодавчих та нормативно-правових актів, будівельних норм, державних стандартів і правил та надаватися у строки, визначені для проведення процедури громадських слухань. Пропозиції, надані після встановленого строку, не розглядаються.

На виконання статті 21 Закону №3038-VI Кабінет Міністрів України постановою від 25.05.2011 №555 «Про затвердження Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні» затвердив Порядок №555, (далі Порядок №555) який визначає механізм проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні: генеральних планів населених пунктів, планів зонування та детальних планів територій (далі - містобудівна документація).

Згідно з пунктом 4 Порядку №555 виконавчі органи сільських, селищних, міських рад оприлюднюють у двотижневий строк прийняті органами місцевого самоврядування рішення щодо розроблення проектів містобудівної документації шляхом опублікування таких рішень у засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення на офіційному веб-сайті відповідного органу місцевого самоврядування.

Відповідно до пункту 6 Порядку №555 підставою для подання пропозицій до проектів містобудівної документації відповідному органу місцевого самоврядування є повідомлення про початок процедури їх розгляду.

Відповідно до пунктів 7, 8 Порядку №555 пропозиції до проектів містобудівної документації мають право подавати: повнолітні дієздатні фізичні особи, які проживають на території, щодо якої розроблено відповідний проект містобудівної документації на місцевому рівні; юридичні особи, об`єкти нерухомого майна яких розташовані на території, щодо якої розроблено відповідний проект містобудівної документації на місцевому рівні; власники та користувачі земельних ділянок, розташованих на території, щодо якої розроблено проект містобудівної документації, та на суміжних з нею територіях; представники органів самоорганізації населення, діяльність яких поширюється на відповідну територію; народні депутати України, депутати відповідних місцевих рад; пропозиції, подані особами, не визначеними пунктом 7 цього Порядку, або подані після встановленого органом місцевого самоврядування строку, залишаються без розгляду.

Відповідно до пункту 9 Порядку №555 пропозиції до містобудівної документації подаються громадянами у письмовому вигляді із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові, місця проживання, особистим підписом і повинні містити обґрунтування з урахуванням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів та правил.

Пункт 10 Порядку №555 встановлює обов`язок осіб, які забезпечують проведення робіт з розгляду таких пропозицій, повідомляти через засоби масової інформації про місце подання таких пропозицій.

Згідно з пунктом 11 Порядку №555 пропозиції громадськості підлягають реєстрації органом місцевого самоврядування та розглядаються розробником і замовником проектів містобудівної документації у місячний строк. За результатами розгляду пропозицій заявнику надається відповідь про їх врахування або обґрунтована відмова. У разі наявності пропозицій громадськості, рішення про врахування яких розробник і замовник не можуть прийняти самостійно або мають місце спірні питання, особи, які забезпечують роботу з розгляду пропозицій громадськості, повідомляють про це відповідному органу місцевого самоврядування для прийняття останнім рішення щодо утворення погоджувальної комісії.

У матеріалах справи міститься копія газети «Новий день» № 22 (9291) від 10.06.2017 (яка розповсюджується на території села Крюківщина), на сторінці 10 Крюківщинською сільською радою розміщено повідомлення про розроблення містобудівної документації «Внесення змін до Генерального плану села Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області, поєднаного з детальним планом території». Також розміщений проектний план внесення змін до генерального плану разом із основними техніко-економічними показниками генерального плану. У даній газеті також зазначено, що з матеріалами проекту та відповідними графічними матеріалами всі бажаючі можуть ознайомитись у приміщенні Крюківщинської сільської ради. Пропозиції та зауваження до проекту генерального плану подавати в письмовому вигляді з 10.06.2017 по 10.07.2017 включно, на ім`я Крюківщинського сільського голови за адресою 08136, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Крюківщина, вул.. Балукова, 10. Строк завершення розгляду пропозицій 12.07.2017. Крім того, у вказаному оголошенні зазначено особу розробника проекту, дату та номер рішення, на підставі якого розроблено проект. Також з метою врахування інтересів громадськості на 29 червня 2017 заплановано презентацію містобудівної документації.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку про виконання відповідачем пунктів 4 та 10 Порядку щодо інформування громадян про розроблення проектів містобудівної документації.

Факт проведення громадського обговорення підтверджено відповідним протоколом, в яких зафіксовані всі пропозиції та зауваження, що висловлювалися присутніми під час громадських слухань.

Зокрема, у матеріалах справи наявна інформація щодо зауважень та пропозицій, які надійшли від громадян до проекту змін до генерального плану. Зокрема, пропозиції від ОСОБА_6 , ініціативної групи мешканців масиву «Оришки», ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_20 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , мешканців масиву «Оришки», ОСОБА_21 , ГО «Захисник», ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 та ОСОБА_27 .

Отже, вказані особи, що є мешканцями села Крюківщина зверталися з пропозиціями і висловлювали свої міркування щодо затвердження змін до Генерального плану села Крюківщина у запропонованій редакції.

Водночас, позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до відповідача із пропозиціями до містобудівної документації взагалі не зверталися.

Судом встановлено, що всі надані пропозиції та зауваження громадян розглянуті ДП «НДПІ Містобудування» про, що повідомлено Крюківщинського сільського голову листом від 17.08.2017 за № 874/21/3/7-07.

Також суд зауважує, що 06 липня 2017 року до відповідача надійшло звернення (пропозиції) (за підписом громадян окрім позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ), яке зареєстровано за вх. №567. Пропозиції полягали в наступному: «…1) влаштувати на ділянці, яка виділена на Генеральному плані під кладовище, та на прилеглих територіях спортивно-розважальну та рекреаційну зону; 2) розглянути можливу локацію кладовища на санітарно-охоронній зоні полігону ТПВ. Також є місця можливого розташування кладовища біля Жулянського містопроводу, де не має житлової забудови..».

Отже, позивачами визначено, які зміни в Генеральному плані с. Крюківщина, затверджені оскаржуваним рішенням, фактично порушують їх права (територія кладовища).

Однак, звернення позивачів не містило обґрунтування з урахуванням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів та правил.

За таких умов, відсутні підстави вважати звернення, яке зареєстроване за вх. №567, пропозицією громадськості в розумінні ч. 6 ст. 21 Закону №3038-VI та п. 9 Порядку №555, що в свою чергу не зобов`язує відповідача оприлюднювати результати розгляду пропозицій позивачів до проекту змін генерального плану села.

Окрім того, враховуючи, що відповідачем дотримані усі попередні етапи громадських слухань, а всі пропозиції та зауваження громадян розглянуті, то саме лише неповідомлення осіб про розгляд їх пропозицій та зауважень, не може бути самостійною підставою для скасування спірного рішення в цілому.

Важливим в цьому випадку є факт розгляду таких пропозицій та зауважень і прийняття їх до уваги при затвердженні змін до Генерального плану села.

Суд враховує, що Генеральний план села Крюківщина окрім кладовища на масиві «Оришки» передбачає вирішення і інших, найбільш нагальних проблем мешканців села Крюківщина, в тому числі будівництво водогону, облаштування зливостоків, каналізації тощо. Тож, скасування оскаржуваного рішення відповідача з формальних підстав недотримання ним вимог щодо оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості, призведе до порушення прав мешканців всього села Крюківщина.

Судом враховується те, що Генерамльний план вид містобудівної документації, що регулює містобудівну діяльність в містах і інших поселеннях, визначає умови безпеки мешкання населення, забезпечення необхідних санітарно-гігієнічних і екологічних вимог, раціональне визначення меж землекористувань, зон житлової, суспільної, промислової забудови, територій, що особливо охороняються, зон різної містобудівної цінності, розміщення місць прикладення праці, розвиток інженерно-транспортної інфраструктури, впорядкування територій, збереження історико-культурної спадщини і антропогенних ландшафтів, впливає на господарську діяльність міст, сіл та селищ.

Зважаючи на важливість даного документа для кожного мешканця села Крюківщина, та громади в цілому, є неприпустимим обмеження доступу громадян до вказаного документа.

Суд зауважує, що містобудівна документація на місцевому рівні істотно та протягом тривалого часу впливає на життєвий простір мешканців населених пунктів, навколишнє середовище, розвиток населених пунктів (суспільні інтереси). Тому, під час розробки містобудівної документації вкрай важливим є врахування інтересів держави, територіальної громади, окремих груп та осіб. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, відповідальні за розробку та затвердження містобудівної документації, діючи з дотриманням принципів належного урядування, повинні забезпечувати збалансований підхід до різних інтересів.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 4 вересня 2019 року у справі № 826/13852/17 та від 4 листопада 2020 року у справі № 824/376/19-а.

Це означає, що формальне неповідомлення громадян про результати розгляду їх пропозицій та зауважень, слід оцінювати з урахуванням всіх обставин справи, у сукупності із суспільною важливість оскаржуваного рішення та метою, на досягнення якої воно спрямовано, а також необхідністю досягнення балансу між інтересами позивачів та публічними (суспільними) інтересами територіальної громади, на захист яких прийнято спірне рішення. Такий підхід цілком відповідає засадам адміністративного судочинства, визначеним у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: "протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків" і, на противагу йому, принцип "формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення"; межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 10 липня 2019 року у справі № 804/639/18 та від 27 вересня 2022 року у справі N°320/1510/20.

Однак, обставини у цій справі не дозволяють стверджувати, що такі порушення мали реальний негативний вплив на права та охоронювані законом інтереси позивачів, за захистом яких вони звернулися до суду, зокрема, унеможливили або значною мірою перешкодили їм дізнатись про громадські слухання та взяти у них участь, подати пропозиції та/або зауваження до проекту такої містобудівної документації.

Зокрема, у судовому засіданні 07.06.2023, судом досліджено електронні докази, а саме офіційний веб-сайт Крюківщинської селищної ради Київській області в мережі інтернет який знаходиться за гіперпосиланням: http://e-krukivshchyna.gov.ua, зокрема розділ «Офіційні документи», підрозділ «Рішення сесій» та підрозділі «Інші документи» за гіперпосиланням:http://e-krukivshchyna.gov.ua/village-council/docs/.

У ході дослідження вказаних доказів, судом встановлено, що на офіційному веб-сайті села Крюківщина розміщено:

- газету «Новини Крюковщини» № 08 (34) за липень 2018 в даній газеті розміщено Рішення №10/16 від 05.07.2018 Крюківщинської сільської ради «Про затвердження детального плану територій межах села Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області за гіперпосиланням: https://e-krukivshchyna.gov.ua/wp-content/uploads/2020/05/3e0699d64fcf78c3b0a82ff2ff418c73.pdf;

- графічні матеріали «Детального плану територій багатоквартирної забудови в межах села Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області «Проектний план» за гіперпосиланням https://e-krukivshchyna.gov.ua/wp-content/uploads/2020/05/ab6770df2727f88818403733f3c303b0.pdf;

- пояснювальну записку щодо внесення змін до генерального плану села Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області поєднаного з детальним планом території відповідно до договору №2018-78 за гіперпосиланням: https://docs.google.com/viewerng/viewer?url=https://e-krukivshchyna.gov.ua/wp-content/uploads/2020/05/ab8b5e1bacebf723eec6b35d7d5ebd00.docx;

- газету «Новини Крюковщини» № 09 (35) за липень 2018 в даній газеті розміщено повідомлення про врахування громадських інтересів під час розроблення містобудівної документації: "Внесення змін до генерального плану села Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області поєднаного з детальним планом території", що розроблений на підставі рішення Крюківщинської сільської ради від 24.07.2018 р. №1 та розпорядження Києво - Святошинської районної державної адміністрації №510 від 23.07.2018 року. Також в даній газеті вказано, що більш детально ознайомитися з матеріалами містобудівно документації можливо в приміщенні Крюківщинської сільської ради. Подання пропозицій можливе з 26.07.2018 по 26.08.2018, також вказані основні техніко-економічні показники «внесення змін до генерального плану села Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області поєднаного з детальним планом території»;

- Рішення №1 від 30.08.2018 Крюківщинської сільської ради «Про затвердження містобудівної документації «Внесення змін до генерального плану села Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області поєднаного з детальним планом території» за гіперпосиланням: https://e-krukivshchyna.gov.ua/wp-content/uploads/2020/05/ea7db96b8115cbb01607b3d81124f3df.pdf ;

- графічні матеріали «Основного креслення генерального плану села Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області» https://e-krukivshchyna.gov.ua/wp-content/uploads/2020/05/23c9974b555ce4cb505d273b3dfc068f.pdf.

дані документи оприлюднені на сайті та наявним в матеріалах справи.

Крім того, судом не встановлено, а позивачами не доведено, що рішення Крюківщинської сільської ради від 07.09.2017 №9 не враховує інтереси позивачів, як жителів територіальної громади населеного пункту, а його положення суперечить вимогам законодавства у сфері містобудівної діяльності, державним будівельним нормам, стандартам і правилам, нормам природоохоронного законодавства.

На думку суду, саме лише посилання позивачів на порушення порядку проведення громадського обговорення рішення Крюківщинської сільради від 07.09.2017 № 9 (зокрема, не повідомлення громадян про результати розгляду їх пропозицій та зауважень до проекту змін до Генерального плану села) не доводять протиправності оскаржуваного позивачами акта й самостійно не утворюють об`єкт судового захисту.

Аналогічний правовий висновок у подібних спірних правовідносинах зроблений Верховний Суд у постанові від 21 лютого 2023 року у справі № 369/7737/16-а, від 23 лютого 2023 року у справі № 400/3396/19.

На переконання суду, помилковими також є твердження позивачів про порушення з боку відповідача процедури проведення громадських слухань щодо не створення погоджувальної комісії.

Відповідно до пункту 8 статті 21 Закону №3038-VI погоджувальна комісія, може утворюватись для розгляду спірних питань, що виникають у процесі громадських слухань.

Відповідно до п. 11 Порядку №555 у разі наявності пропозицій громадськості, рішення про врахування яких розробник і замовник не можуть прийняти самостійно або мають місце спірні питання, особи, які забезпечують роботу з розгляду пропозицій громадськості, повідомляють про це відповідному органу місцевого самоврядування для прийняття останнім рішення щодо утворення погоджувальної комісії.

Згідно з пунктом 15 Порядку про проведення громадських слухань у разі неспроможності комісії врегулювати спірні питання між сторонами остаточне рішення приймає відповідний орган місцевого самоврядування під час затвердження містобудівної документації.

Отже, суд констатує: по-перше створення погоджувальної комісії є правом органу місцевого самоврядування, а не обов`язком, а по-друге, така комісія може утворюватися за умови неспроможності розробника і замовника документації самостійно прийняти рішення або при виникненні спірних питань.

Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, яке, є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну регіональну політику у сфері будівництва та містобудування у роз`ясненні від 10.12.2015 року №7/14-14571 визначено, що законодавством не передбачено обов`язковою складовою громадських слухань утворення погоджувальної комісії, доцільність її створення визначається відповідним органом місцевого самоврядування, що забезпечує проведення громадських слухань.

Дослідивши матеріали справи, судом не встановлено підстав для обов`язкового створення погоджувальної комісії.

Також суд звертає увагу, що Законом №555 передбачено, що для професійного обговорення проектних рішень у сфері містобудування центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, уповноважені органи містобудування та архітектури можуть утворювати архітектурно-містобудівні ради як дорадчі органи, що діють на громадських засадах.

Результати розгляду проектів містобудівної документації архітектурно-містобудівною радою враховуються під час подальшого доопрацювання та затвердження таких проектів.

Судом встановлено, що 31.08.2017 відбулось засідання архітектурно-містобудівної ради при департаменті містобудування та архітектури Київської обласної державної адміністрації.

Спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури, при якому функціонує архітектурно-містобудівна рада, за 20 робочих днів до розгляду на засіданні ради містобудівної документації письмово інформує про дату та місце такого розгляду державні органи, які відповідно до закону мають повноваження щодо розгляду містобудівної документації, та забезпечує можливість ознайомлення з її розділами (за відповідним напрямом). За результатами розгляду зазначені органи подають спеціально уповноваженому органові містобудування та архітектури свої висновки.

Як встановлено судом, за 20 днів до засідання архітектурно-містобудівноі ради, проект змін до Генерального плану с. Крюківщина направлений для розгляду та наданню зауважень чи погоджень, зокрема, до управління Держпродспоживслужби, до Державіаслужби та до Управління культури, національностей та релігій Київської обласної адміністрації.

Однак, зазначеними суб`єктами владних повноважень жодної відповіді щодо погодження чи зауваження до проекту змін генерального плану у передбачені законом строки не надано.

У разі ненадання письмових висновків до проекту містобудівної документації протягом 20 днів з дня надходження інформації про розгляд містобудівної документації такий проект вважається погодженим цими органами.

Отже, виходячи з викладеного, можна зробити висновок, що оскільки розробником містобудівної документації виконано всі вимоги щодо погодження цієї документації, але відповіді не отримано, то ця документація, згідно із приписами ст. 20 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» вважається погодженою.

Суд також відхиляє доводи позивачів про необхідність проведення екологічної експертизи містобудівної документації, яка затверджена оспорюваним рішенням відповідача, оскільки в силу вимог частини дванадцятої статті 17 Закону № 3038-VI експертизі містобудівної документації на місцевому рівні підлягають виключно генеральні плани міст, а детальні плани території згідно із частиною дев`ятою статті 19 цього ж Закону не підлягає експертизі, що не суперечить положенням пункту 2 частини першої статті 14 Закону № 45/95-ВР.

Щодо аргументу позивачів про не погодження генерального плану с. Крюківщина з органом охорони культурної спадщини відповідно до ч. 3 ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини», суд зазначає, що приписи цієї норми передбачають виконання робіт, проте, як зазначалося, Генеральний план це містобудівна документація, яка передбачає планувальний розвиток села і не є підставою для здійснення будь-яких будівельних робіт. До того ж, такий Генеральний план не передбачав архітектурних чи ландшафтних перетворень на охоронюваних археологічних територіях, у межах зон охорони пам`яток чи історичних ареалів населених місць, віднесених до Списку історичних населених місць. Тож, такі аргументи є необґрунтованими.

Що стосується твердження позивачів про не узгодження проекту містобудівної документації с. Крюківщина зі схемою планування території Київської області та із сусідніми громадами с. Гатне, с. Тарасівка, м. Вишневе, то суд їх відхиляє, оскільки при розробці проекту внесення змін до генерального плану с. Крюківщина не розглядались та не пропонувались до включення в межі території спільних інтересів. Розвиток населеного пункту передбачався виключно за рахунок територій Києво- Святошинського району, на що попередньо отримано згоду від районної державної адміністрації та відповідне розпорядження районної державної адмінстрації про дострокове внесення змін до генерального плану.

Безпідставними також є посилання позивачів на відсутність погодження проекту генерального плану з Державіаслужбою, адже погодження з Державіаслужбою повинні отримуватись при будівництві та при наданні містобудівних обмежень, а не при виготовленні Генерального плану села, а можливі ризики будівництва, пов`язані зі знаходженням земельної ділянки на приаеродромній території, мають бути оцінені Державіаслужбою при розгляді саме відповідної заяви забудовника.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідач діяв у межах Закону № 3038-VІ та Порядку № 555, тому викладені у позовній заяві доводи позивачів є необґрунтованими, а його вимоги такими, що задоволенню не підлягають.

Щодо вимоги позивачів про зобов`язання відповідача утриматись від вчинення дій, направлених на облаштування та відкриття кладовища, то суд зазначає, що задоволенню в адміністративному процесі підлягають лише ті вимоги, які поновлюють порушене право особи в публічно-правових відносинах станом на час розгляду справи. Тому, зобов`язання, встановлені в резолютивній частині рішення суду, не можуть поширюватись на майбутнє. Тож, неможливо зобов`язати відповідача в майбутньому утриматись від вчинення певних дій, оскільки наразі відсутні факти порушення прав позивачів в майбутньому (жодних робіт з облаштування кладовища відповідачем не проводиться).

Приписами ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Згідно із частиною першою статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки адміністративний позов не підлягає задоволенню, то відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 2, 4, 5, 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Щавінський В.Р.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення- 23 серпня 2023 р.