Рішення № 113017567, 24.08.2023, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2023 року ЛуцькСправа № 140/14141/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Мачульського В.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю«Сімба Бейбі»про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

ВСТАНОВИВ:

Волинське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі ВОВ Фонд соцзахисту осіб з інвалідністю, позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю«Сімба Бейбі»(далі ТзОВ «Сімба Бейбі», відповідач) про стягнення адміністративно-господарської санкцій в сумі 42982,80 грн. та пені в сумі 1925,84 грн., всього 44908,64 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що всупереч вимогам частини першої статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 №875-ХІІ (даліЗакон №875-ХІІ) відповідачем у 2022 році не забезпечено норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю в кількості 1 особа. Сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю становить 42982,80 грн, яка відповідачем в добровільному порядку не була сплачена. За несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій відповідачу нарахована пеня в сумі 1925,84 грн, яку позивач просить стягнути з ТзОВ «Сімба Бейбі» із сумою адміністративно-господарських санкцій в примусовому порядку.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 19.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.16).

У відзиві на позовну заяву (а.с.20-24) відповідач позовні вимоги позивача не визнав, посилаючись на те, що товариством виконано всі можливі та передбачені Законом №875-ХІІ заходи по створенню робочих місць для осіб з інвалідністю та їх працевлаштування, а тому відсутні будь-які підстави для застосування до нього адміністративно-господарських санкцій. Водночас вказує на те, що на ТзОВ «Сімба Бейбі» з 01.02.2021 по травень 2022 на підприємстві на посаді фасувальника працювала особа з інвалідністю ОСОБА_1 13.02.2023 підприємство подавало звітність форми №3-ПН щодо попиту на робочу силу особи з інвалідністю. Вважає, що обов`язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов`язком займатися пошуком інвалідів для працевлаштування. Водночас посилається на те, що доказів щодо безпідставної відмови підприємства в прийнятті осіб з інвалідністю на роботу позивачем до суду не надано. Просить в задоволенні позову відмовити повністю.

Інших заяв по суті справи не надходило.

Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Суд, перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

Судом встановлено, що ТзОВ «Сімба Бейбі» зареєстроване як юридична особа 24.01.2019, що підтверджується даними з ЄДРПОУ.

ТзОВ «Сімба Бейбі»18.01.2023 подало до ВОВ Фонду соцзахисту осіб з інвалідністю звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік за формою №10-ПОІ, порядок подачі якого встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно поданого відповідачем звіту про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік за формою №10-ПОІ, при середньообліковій кількості штатних працівників облікового складу 14 осіб, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність складає 1 особу. Кількість осіб з інвалідністю штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті19 Закону №875-ХІІ повинна складати 1 особа. Фонд оплати праці штатних працівників відповідача у 2022 році становив 1254,98 грн., а середньорічна заробітна плата штатного працівника становила 89641,43 грн (а.с.25-27).

23.05.2023 позивач направив ТзОВ «Сімба Бейбі» претензію за №397/4-06/08-113 щодо оплати адміністративно-господарські санкції у розмірі 42982,80 грн. та пеню в сумі 1238,04 грн. станом на 23.05.2023 (а.с.9).

За недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю позивачем нараховано відповідачу адміністративно-господарські санкції у сумі 42982,80 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у сумі 1925,84 грн, а всього - 44908,64 грн (а.с.4).

Проте, підприємство вказані санкції в добровільному порядку не сплатило, що стало підставою звернення позивача до суду для стягнення зазначених сум у примусовому порядку.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні, що гарантують їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, визначаються Законом України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» №875-ХІІ від 21.03.1991.

Згідно з частиною третьою статті 18 Закону № 875 підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини третьої статті 18-1 Закону № 875 державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у особи з інвалідністю кваліфікації та знань, з урахуванням її побажань.

Згідно з частинами першою та другою статті 19 Закону №875-ХІІ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (даліЗакон № 875-ХІІ) д ля підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Отже, Законом передбачені гарантії соціального захисту осіб з інвалідністю шляхом встановлення особливих вимог щодо організації робочого місця для такої особи та покладення на підприємства обов`язку забезпечувати для осіб з інвалідністю належні та безпечні умови праці з урахуванням медичних показань.

Частиною першою статті 20 Закону №875-ХІІ визначено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Відповідно до частини другої статті 20 Закону №875-ХІІ порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 % річної облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Адміністративно-господарські санкції за незайняті особами з інвалідністю робочі місця не є податком, збором (обов`язковим платежем), обов`язкова сплата яких передбачена Конституцією України та іншими законами України, а є заходом впливу на правопорушника у сфері господарювання у зв`язку зі скоєнням правопорушення.

Разом з тим, статтею 218 ГК України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

У зв`язку з цим, суд має перевірити, чи вжив відповідач залежних від нього заходів для недопущення порушення правил здійснення господарської діяльності, яке полягає у необхідності забезпечення середньооблікової чисельності працюючих осіб з інвалідністю відповідно до установленого нормативу.

Відповідно з пунктом 4 частини третьої статті 50 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 року № 5067-VІ, роботодавці зобов`язані, зокрема, своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії).

Відповідно до Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року №70 цей Порядок визначає процедуру подання підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, що використовують найману працю, в яких за основним місцем роботи працює вісім і більше осіб (далі - роботодавці), звітів про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі - відділення Фонду) та інформації про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування осіб з інвалідністю - базовому центру зайнятості.

Звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінсоцполітики за погодженням з Держстатом.

Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавці подають до базового центру зайнятості незалежно від місцезнаходження роботодавця за формою, затвердженою Мінсоцполітики за погодженням із Держстатом.

Отож, своєчасно та в повному обсязі надавши інформацію про попит на вакансії підприємство, фактично, вживає усіх залежних від нього передбачених законом заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих інвалідів установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.

На виконання зазначеної вище норми Закону №5067-VI наказом Міністерства соціальної політики України №316 від 31.05.2013 було затверджено Порядок подання форми звітності №3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) (далі- Порядок №316).

В контексті положень Закону №5067-VI та Порядку №316 (який був чинний до 07.07.2022) на роботодавців покладено обов`язок подавати до відповідного центру зайнятості звітність форми №3-ПН лише за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через 3 робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником. Разом з тим, періодичності подачі звітності за формою №3-ПН законодавством не встановлено, а передбачено, що така звітність подається не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, тобто передбачено одноразове інформування про кожну вакансію.

Наказом Міністерства фінансів України №827-22 від 12.04.2022 (який набрав чинності 07.07.2022) затверджено Порядок подання форми звітності №3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) (далі - Порядок №827-22) встановлено, шо Форма № 3-ПН заповнюється та подається роботодавцем до філії міжрегіонального/регіонального центру зайнятості (або до міського, районного, міськрайонного центру зайнятості - до дати припинення їхньої діяльності) (далі - центр зайнятості) незалежно від місцезнаходження роботодавця з дня виникнення в нього потреби в підборі працівників та/або з дати відкриття вакансії, але не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення нового робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

З матеріалів справи вбачається, що ТзОВ «Сімба Бейбі» подало до відповідного центру зайнятості звітність форми №3-ПН лише 14.02.2023 (а.с.29-33), хоча попит на робочу силу (вакансії) у роботодавця виник з 21.05.2022 після звільнення за згодою сторін фасувальника ОСОБА_1 з 20.05.2022 (а.с.34).

Листом від 17.05.2023 Володимир-Волинська філія Волинського обласного центру зайнятості підтвердила надходження від ТзОВ «Сімба Бейбі» інформації про попит на робочу силу (вакансії) для працевлаштування осію з інвалідністю 14.02.2023 на посаду оператора комп`ютерного набору (а.с.28).

Суд вважає за необхідне зазначити, що з 01.01.2013 періодичність подання звітів №3-ПН не була регламентована законом. Тобто, на час спірних правовідносин (у 2022 році) законодавство не встановлювало обов`язку підприємств подавати форму №3-ПН щомісячно чи з будь-якою іншою періодичністю. Натомість, існував обов`язок підприємств одноразово подавати форму №3-ПН, а саме не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії.

До основних завдань державної служби зайнятості належить сприяння громадянам у підборі підходящої роботи і надання роботодавцям послуг з добору працівників. Таким чином центри зайнятості виконають функцію державного посередника на ринку праці. Рішення щодо прийому на роботу її шукача, навіть і направленого центром зайнятості, приймається роботодавцем. Роботодавець може проводити співбесіди з кандидатами на працевлаштування з метою визначення відповідності їх професійних знань, вмінь та навичок встановленим вимогам. Як висновок такої співбесіди, роботодавець може прийняти рішення про прийом особи на роботу, а може і відмовити у прийомі.

Згідно частини третьої статті 17 Закону № 875-ХІГ відмова в укладенні трудового договору особі з інвалідністю з мотивів інвалідності не допускається, за винятком випадків, коли за висновком медико-соціальної експертизи стан його здоров`я перешкоджає виконанню професійних обов`язків, загрожує здоров`ю і безпеці праці інших осіб, або продовження трудової діяльності чи зміна її характеру та обсягу загрожує погіршенню здоров`я осіб з інвалідністю.

Показник визначення середньооблікової кількості штатних працівників за рік обчислюється відповідно до пунктів 3.2.5 і 3.2.6 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28 вересня 2005 року №286 (далі Інструкція № 286).

Для зарахування у виконання підприємством квоти у кількості однієї особи зараховуються особи з інвалідністю, які працювали в календарному звітному році. Для виконання нормативу зараховуються особи, які прийняті в будь-який місяць року, але за умови, що вона відпрацювала не менше шести місяців у календарному році. В цьому разі сума середньооблікової чисельності працівників з інвалідністю за всі місяці року становитиме: (6 : 12) = 0.5 показник округлюється до цілого математичного числа і буде становити «1».

Отже, на думку суду відповідач з 21.05.2022 та протягом всього 2022 року не виконав свого головного обов`язку щодо своєчасного та в повному обсязі у встановленому порядку не подав до відповідного центру зайнятості звітність форми №3-ПН інформацію про попит на робочу силу (вакансії), що означає, що учасник господарських відносин ТзОВ «Сімба Бейбі» не вжив залежних від нього передбачених законодавством заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих інвалідів установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відтак, на підприємство покладається обов`язок виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів та інформування про таку кількість створених робочих місць органи працевлаштування інвалідів, в тому числі і центри зайнятості.

Суд погоджується з твердженнями відповідача, що закон не покладає обов`язок на підприємство здійснювати самостійний пошук працівників осіб з інвалідністю, однак покладає обов`язок створити робоче місце для особи з інвалідністю та повідомити про це відповідний орган державної служби зайнятості для того, щоб пошук безробітної особи з інвалідністю дозволив працевлаштувати особу з інвалідністю у 2022 році на період не менше 6 місяців у 2022 році.

Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов`язкових платежів).

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

Аналіз вищезазначених норм законодавства дає можливість зробити висновок, що законодавцем чітко визначено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані: виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації; забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством; надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів; звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість і працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; в разі не виконання такого нормативу - щороку сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

На думку суду, позивач належними та допустимими доказами довів обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Отже, оскільки відповідачем як роботодавцем, який використовує найману працю, у 2022 році не виконано норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів в кількості 1 особи, та через 3 робочі дні з дати відкриття вакансії не повідомив центр зайнятості про попит на робочу силу протягом 2022 року, що тягне за собою відповідальність, передбачену статтею 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», і в добровільному порядку не було сплачено адміністративно-господарські санкції в сумі 42982,00 грн. та нараховану пеню в сумі 1925,84 грн., всього у сумі 44908, 64 грн тому суд приходить до висновку, що за таких обставин позовні вимоги підлягають до задоволення повністю шляхом прийняття рішення про стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій та пені у вказаному розмірі.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), відповідно до статті 139 КАС України, стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 244-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», суд

ВИРІШИВ:

Позов Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю«Сімба Бейбі»про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю«Сімба Бейбі»(45400, Волинська область, місто Нововолинськ, вулиця Мікрорайон Шахтарський, будинок 27, квартира, 66, код ЄДРПОУ 42771033) на користь держави в особі Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (43008, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Писаревського, 3А, ЄДРПОУ 13369882) адміністративно-господарські санкції та пеню у сумі 44908, 64 грн. (сорок чотири тисячі дев`ятсот вісім гривень шістдесят чотири копійки) в дохід Державного бюджету України на рахунки, відкриті в управліннях Державної казначейської служби (ГУК у Волинській області, місто Нововолинськ, 50070000, код отримувача ЄДРПОУ 38009371, роз. рахунок UA508999980313171230000003556).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Суддя В.В. Мачульський