Ухвала суду № 113015089, 24.08.2023, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про відмову в забезпеченні позову

24.08.2023м. СумиСправа № 920/896/23

Господарський суд Сумської області у складі судді Резніченко О.Ю., розглянув заяву №297/23юр від 23.08.2023 (вх. №3210 від 23.08.2023) Сумської міської ради про забезпечення позову у справі №920/896/23

за позовом: Сумської міської ради (майдан Незалежності, 2, м. Суми, 40030, код ЄДРПОУ 23823253)

до відповідача: Фізичної особи - підприємця Корніцького Владислава Олександровича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

про розірвання договору оренди земельної ділянки

Суть питання, що вирішується ухвалою суду.

31.07.2023 позивач звернувся до суду із позовом до ФОП Корніцького Владислава Олександровича про розірвання договору оренди земельної ділянки комунальної власності від 26 грудня 2005 року (далі по тексту - договір оренди).

Позов обґрунтовано наявністю підстав для дострокового розірвання договору оренди у зв`язку із невиконанням відповідачем умов договору та порушенням вимог ст. 24, ст. 25 Закону України «Про оренду землі», а саме: не дотримання відповідачем вимог містобудівного законодавства та здійснення будівництва у зоні обмеження до переносу газопроводу та електромережі. Так, 10.07.2023 відповідач почав здійснювати протиправне будівництво на орендованій земельній ділянці без переносу газопроводу та електромережі.

У зв`язку з цим управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради надано відповідачу припис від 11.07.2023 №1 про зупинення підготовчих та будівельних робіт. Виданий припис відповідач не виконав, що було встановлено під час огляду 25.07.2023.

Ухвалою суду від 04.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №920/896/23, призначене підготовче засідання на 04.09.2023.

02.08.2023 позивачем подавалася до суду заява про забезпечення позову (вх. №2889), у якій він просив суд заборонити фізичній особі-підприємцю Корніцькому Владиславу Олександровичу та залученим ним юридичним та фізичним особам, проведення будь-яких будівельних робіт на земельній ділянці з кадастровим номером 5910136300:05:007:0110, за адресою: АДРЕСА_2 , до вирішення справи по суті.

Ухвалою суду від 04.08.2023 у задоволенні зазначеної заяви було відмовлено.

23.08.2023 позивач подав до суду ще одну заяву про забезпечення позову від №297/23юр від 23.08.2023 (вх. №3210), у якій просить суд вжити заходи забезпечення позову, а саме заборонити фізичній особі - підприємцю Корніцькому Владиславу Олександровичу (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) та іншим фізичним та юридичним особам на час розгляду та до набрання законної сили рішення у справі, здійснювати будь-які будівельні (в тому числі підготовчі, опоряджувальні) роботи, на земельній ділянці з кадастровим номером 5910136300:05:007:0110, за адресою: АДРЕСА_2 , тобто вимоги щодо заходів забезпечення позову, викладені у заяві від 23.08.2023 є тотожними із вимогами, викладеними у заяві від 02.08.2023 та які були вже предметом дослідження у суді.

Позивач обґрунтовує заяву про забезпечення позову від 23.08.2023 наступними обставинами порушення зі сторони відповідача умов договору оренди землі:

- 11.07.2023 Управлінням Державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради надало відповідачу припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт ,

- Відповідач припис не виконав, що підтверджується оглядом, проведеним Управлінням Державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради,

- Відповідач огородив територію земельної ділянки, яка знаходиться у оренді, та встановив інформаційний стенд.

Вищезазначені обставини також були покладені в обґрунтування позивачем заяви про забезпечення позову від 02.08.2023 та досліджувалися судом.

У заяві від 23.08.2023 позивач зазначає додаткову обставину в обґрунтування своїх вимог: 04.08.2023 державним реєстратором було проведено державну реєстрацію об`єкта незавершеного будівництва з відсотком готовності 5%, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 на земельній ділянці, яка є предметом договору оренди.

Як зазначає позивач, все це свідчить про те, що ФОП Корніцький В.О. при наявності судового спору про розірвання договору оренди земельної ділянки, здійснює забудову орендованої земельної ділянки комунальної власності з метою отримання права на користування земельною ділянкою як власника нерухомого майна розташованого на ній.

Також позивач повідомляє, що на цей час відповідно до статті 331 Цивільного кодексу України до завершення будівництва (створення майна) та введення в експлуатацію особа (ФОП Корніцький В.О. ) вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Разом з тим, подальше будівництво, введення в експлуатацію, у тому числі реєстрація декларації про готовність об`єкта, унеможливить повернення Сумській міській раді земельної ділянки, навіть у разі задоволення позову, тому невжиття заходів забезпечення позову, призведе до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Також позивач посилається на те, що за умовами договору земельна ділянка передавалася відповідачу вільною від забудови , та відповідно до п. 2.4. договору у разі припинення або розірвання цього договору орендар зобов`язаний повернути орендодавцю земельну ділянку у стані, не гіршому, у порівнянні з тим, у якому він одержав в оренду, та придатному для подальшого використання за цільовим призначенням.

Згідно зі ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За приписами ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом та підставами позову, а особа, що заявляє про необхідність вжиття заходів забезпечення позову судом, зобов`язана довести зв`язок між неприйняттям таких заходів і утрудненням чи неможливістю виконання судового акту.

При розгляді заяви від 02.08.2023 судом був зроблений висновок про те, що у предмет доказування при розгляді позовних вимог входить встановлення тих же обставин, які зазначені як підстави для забезпечення позову.

Так, у заяві від 23.08.2023 позивач знову посилається на невиконання відповідачем припису від 11.07.2023 Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради, порушення умов договору оренди , які є підставою для дострокового розірвання договору. Вказані обставини (їх наявність або відсутність) суд може встановити під час судового розгляду, заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази, та на підставі цього зробити висновок, чи є зазначені позивачем порушення підставою для дострокового розірвання договору. Тому встановлення вищезазначених обставин на стадії розгляду заяви про забезпечення позову буде фактичним розглядом справи по суті.

Щодо обставин про реєстрацію відповідачем об`єкту незавершеного будівництва.

Як зазначалося вище, забезпечення позову не може ґрунтуватися на припущеннях щодо обставин, які можуть мати місце у майбутньому.

Так, сам позивач у заяві погоджується із тим, що відповідач є лише власником матеріалів, обладнання тощо, а у випадку здійснення забудови та реєстрації права власності, відповідач буде мати право на користування земельною ділянкою відповідно до ст. 377 ЦК України.

Однак правовідносини, які можуть виникнути між сторонами на підставі положень ст. 377 ЦК України не урегульовані договором оренди, які є предметом спору.

Також відповідно до п. 2.1. договору оренди спірна земельна ділянка надана в оренду під розташування магазину згідно з класифікатором - землі комерційного використання. Суд ще раз звертає увагу на те, що встановлення порушень під час здійснення будівництва як підставу для розірвання договору можливо лише під час розгляду справи по суті.

Припис №1 від 11.07.2023, на який посилається позивач, обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, відповідно до правил оцінки доказів (ст. 86 ГПК України) не має заздалегідь встановленої сили.

Крім цього, позивач не подав суду доказів отримання (ознайомлення) відповідачем зазначеного припису.

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

У заяві відсутнє достатнє обґрунтування та докази на підтвердження доцільності та необхідності забезпечення позову при збереженні балансу інтересів сторін спору.

Суд зазначає, що саме лише посилання позивача на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення прав і охоронюваних законом інтересів позивача, не може бути підставою для забезпечення позову.

Враховуючи вищевикладені обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Сумської міської ради №297/23юр від 23.08.2023 (вх. №3210 від 23.08.2023) про забезпечення позову.

Судовий збір, відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про судовий збір» та ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на заявника.

На підставі викладеного, керуючись ст. 136, 137, 140, 234, 235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви №297/23юр від 23.08.2023 (вх. №3210 від 23.08.2023) Сумської міської ради про забезпечення позову у справі №920/896/23 - відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Дана ухвала може бути оскаржена в порядку, встановленому ст. ст. 255-257 ГПК України.

Ухвала підписана суддею 24.08.2023.

Суддя О.Ю. Резніченко