Ухвала суду № 113011526, 17.08.2023, Березанський районний суд Миколаївської області

17.08.2023 Справа №469/1011/20

2/469/102/23

У Х В А Л А

15 серпня 2023 року смт.Березанка

Березанський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді - Тавлуя В.В.,

за участю секретаря судового засідання - Рогозевич С.О.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 - не з`явився,

представник позивача - адвокат Степіна Н.Г.,

відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не з`явилися,

представник відповідача - адвокат Кириличенко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Степіної Наталі Георгіївни до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнанняправа вимогита іпотекодержателя,-

в с т а н о в и в:

27 листопада 2020 року позивач звернувся до Березанського районного суду Миколаївської області з вказаним позовом, у якому просив визнати за ним, громадянином Королівства Саудівської Аравії ДАШІШАХОМ ОСОБА_4 , право вимоги та Іпотекодержателя згідно Договору іпотеки, який 07.05.2010 року посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Ягужинською К.Т. за реєстровим №1651 на нежитлові приміщення - туристично-котеджний комплекс бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (номер об`єкта в Реєстрі нрав власності на нерухоме майно 64190548209) та земельні ділянки: кадастровий №4820982200:12:045:0020 (номер об`єкта в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 413444748209) та кадастровий №4820982200:12:045:0019 (номер об`єкта в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 413428548209), розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

У судове засідання 15серпня 2023рокупредставниквідповідача адвокат Кириличенко О.А. подала заяву про відвід судді, у якій вона просить задовольнити заяву про відвід, посилаючись на те, що у відповідача у справі № 469/1011/20 ОСОБА_2 є обґрунтовані сумніви щодо неупередженості та об`єктивності судді Тавлуя В.В. до розгляду вказаної справи, оскільки 13 червня 2023 Березанським районним судом Миколаївської області у складі судді Тавлуя В.В. у справі №469/1011/20 було задоволено клопотання представника позивача адвоката Степіної Н.Г та витребувано від ОСОБА_2 оригінал Договору суборенди землі, укладеного 17 листопада 2003 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Агентством «Медіус-Плюс» та приватним підприємцем ОСОБА_5 .

У зв`язку з цим, на думку заявника, очевидним є те, що даного документу у нього не може бути в оригіналі, оскільки він не входить до кола осіб, що укладали цей договір.

Обґрунтовуючи своюзаяву адвокат Кириличенко О.А. посилається на те, що:

- у справі вказано 2 відповідача - ОСОБА_6 та ОСОБА_2 . Вони є спадкоємцями ОСОБА_7 . Проте, без будь-якого обгрунтування суд, виходячи, напевне з власних міркувань, витребує документ у одного з відповідачів - ОСОБА_2 . Можна припустити, що це з міркувань доступності, оскільки представник ОСОБА_2 постійно приймає участь у судових засіданнях, а ОСОБА_3 знаходиться за кордоном;

- суд абсолютно нехтує тим, що позивач сам долучив до матеріалів справи копію Договору суборенди землі від 17.11.2003, де вказав, що з оригіналом цей договір згідний. І хоча в судовому засіданні про це вказував представник ОСОБА_2 , суддя не вважає за потрібне зазначати про доводи відповідача проти задоволення клопотання позивача в ухвалі;

- обґрунтовуючи витребування оригіналу договору, суд вказує, повторюючи фактично формулювання представника позивача у клопотанні, що у матеріалах справи наявна копія Договору суборенди землі, укладеного 17 листопада 2003 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Агентством «Медіус-Плюс» та приватним підприємцем ІІІведенко (Т.1, а.с.32-33), на який посилається в обґрунтування своїх заперечень проти позову представник відповідача у Відзиві на позовну заяву від 04.02.2021 року. Але дане твердження не відповідає дійсності, оскільки у відзиві на позов стор. 8 цитується зміст постанови Верховного Суду від 31.07.2019 у справі № 814/4088/15, де зазначається, що обставини укладення договору суборенди землі від 17.11.2003 між ТОВ Агентство «Медиус-Плюс» та ОСОБА_8 встановлено адміністративними судами при розгляді справи. Отже очевидною є або помилкова, або свідома підміна понять суддею при витребуванні оригінала договору;

- врешті решт суд не зважає на суттєві порушення норм процесуального законодавства при розгляді клопотання про витребування оригіналів доказів з боку представника позивача, а саме:

- відповідно до ч.8 ст.83 ЦПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обгрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї;

- відповідно до приписів ч.1 ст.84 ЦПК України Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обгрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. Тобто, представник позивача повинен був вжити заходів до отримання документів, довести суду неможливість їх отримання та подання у встановлений законом строк, і тільки після цього звертатися до суду з відповідним клопотанням. Не маючи при цьому жодних відомостей щодо виконання приписів закону позивачем, суд замість того, щоб залишити клопотання без задоволення, як того вимагає закон, задовольняє його.

- згідно з ч.7 ст.1 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом;

-відповідно доп.7ч.2ст.197ЦПК України суд під час підготовчого засідання з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше. Саме на цій стадії суд може вирішувати клопотання про витребування доказів. А між іншим підготовче провадження закрите ще 16.11.2021 року, про що суд зазначає в ухвалі;

- земельна ділянка ніколи не була предметом іпотеки, а між іншим предметом позову є саме визнання права вимоги та іпотекодержателя. Отже вказаний доказ не має безпосереднього відношення до предмету розгляду , однак вимагається до надання в оригіналі;

- фактично суд переклав тягар збору доказів з позивача на відповідача, адвокат якого тепер змушений звертатися із відповідними запитами до офіційних органів.

Усі наведені обставини щодо дій суду по надання пріоритету і незаконних переваг позивачу ще до розгляду справи по суті викликає обгрунтовані сумніви в подальшому об`єктивному розгляді справи по суті.

Посилаючись на наведені обставини представник відповідача адвокат Кириличенко О.А. просила задовольнити клопотання.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Кириличенко О.А. заявлене клопотання підтримала, посилаючись на викладені у ньому обставини. Просила суд задовольнити клопотання.

Представник позивача адвокат Степіна Н.Г. проти задоволення клопотання представника відповідача ОСОБА_2 заперечила, вважає його необґрунтованим.

Ознайомившись зі змістом заяви представника відповідача ОСОБА_2 та матеріалами цивільної справи, заслухавши доводи представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до положень ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч.5 ст.40 ЦПК України, якщо на час подання заяви про відвід судді у суді здійснюють правосуддя менше трьох суддів, вирішення питання про відвід здійснюється в нарадчій кімнаті суддею, який розглядає справу чи вчиняє іншу процесуальну дію, про що виноситься ухвала. У такому разі положення частин третьої та четвертої цієї статті не застосовуються.

Відповідно до ч.ч.7, 8 ст.40 ЦПК України, питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

З урахуванням того, що у Березанському районному суді Миколаївської області заповнено дві штатні одиниці суддів з чотирьох наявних, питання про відвід вирішується суддею, який розглядає справу.

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Вирішуючи справу "Білуха проти України" (Заява N 33949/02, рішення від 9 листопада 2006 року, п.п.49, 50), Європейський суд з прав людини зазначив, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Ё Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.

Отже, доведення особистої безсторонності суду покладається на особу, що заявила відвід.

Як вбачається зі змісту заяви представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Кириличенко О. А. заявник висловлює свою незгоду щодо постановлення судом Ухвали про витребування доказів від 08 червня 2023 року, яку було постановлено судом за клопотанням представника позивача.

Разом з тим, відповідно до положень ч.4 ст.36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, не може бути підставою для відводу.

Крім того, обґрунтовуючи свою заяву представник відповідача вибірково на власний розсуд посилається на відповідні норми цивільного процесуального законодавства, проте залишає поза увагою ті положення процесуального закону, якими керувався суд при постановленні Ухвали про витребування доказів від 08 червня 2023 року, зокрема, норми ч.1 ст.83 ЦПК України щодо обов`язку безпосередньої подачі до суду доказів у справі сторонами та іншими учасниками справи та приписи ч.6 ст.95 ЦПК України, якою встановлено правові наслідки неподання оригінал письмового доказу у випадку, якщо учасник справи ставить під сумнів відповідність поданої копії оригіналу (що фактично має місце у даній справі).

Також, поза увагою представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Кириличенко О. А. залишені положення ч.5 ст.263 ЦПК України щодо обов`язку суду при ухваленні судового рішення повно і всебічно з`ясувати обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, а також сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом згідно приписів п.4 ч.5 ст.12 ЦПК України та інші системні норми процесуального закону, зокрема, положення ч.1 ст.13, ч.6 ст.84, ч.5 ст.263 ЦПК України.

Таким чином, оскільки посилання позивача на існування сумнівів у неупередженості судді ґрунтуються на припущеннях та викликані незгодою з судовими рішеннями, підстави для відводу головуючого у справі судді не встановлені.

Крім того, при вирішення питання по суті заяви суд звертає увагу на те, що заяву про відвід судді представником відповідача було подано до суду 15.08.2023 року, однак судове рішення з яким вона не погоджується, було постановлено судом і оголошено у судовому засіданні, у якому вона була безпосередньо присутньою, а саме, 08 червня 2023 року.

Разом з тим, як встановлено ч.3 ст.39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Таким чином, заяву про відвід судді представником відповідача ОСОБА_2 було подано в порушення приписів ч.3 ст.39 ЦПК України, а саме, у термін, який значно перевищує строк подачі такої заяви, що встановлений даною нормою закону, оскільки обставини, на які вона посилається як підставу для заяви про відвід, її були відомі ще 08 червня 2023 року.

Відповідно довикладеного, суд вважає,що узадоволенні заявипредставника відповідача адвокат Кириличенко О.А.про відвідголовуючого суддіу цивільнійсправі №469/1011/20слід відмовитиу зв`язкуз недоведеністю наявності обставин, якими обгрунтовується заява про відвід головуючого судді.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.258-261 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

У задоволенні заяви про відвід судді представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Кириличенко О.А. відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 17 серпня 2023 року.

Суддя: