Вирок № 113010865, 24.08.2023, Іршавський районний суд Закарпатської області

Справа № 301/2357/23

1-кп/301/243/23

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" серпня 2023 р. м. Іршава

Іршавський районний суд Закарпатської області в особі головуючої ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Іршава кримінальне провадження, що внесене 03 лютого 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023071100000087 відносно

ОСОБА_3 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ільниця, Іршавського району, Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1 , з середньою освітою, одруженого, громадянина України, раніше не судимого, водія ФОП « ОСОБА_4 » с. Ільниця Хустського району,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ст.336 КК України,

з участю прокурора ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_6 ,

в с т а н о в и в :

29 листопада 2022 року ОСОБА_3 , будучи військовозобов`язаним, перебуваючи у приміщенні пункту постійного збору військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_2 , що розташований в АДРЕСА_1 , пройшов військово-лікарську комісію на предмет визначення ступеня придатності до військової служби.

Згідно довідки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 від 29.11.2022 року, виданої відповідно до наказу МОУ «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» №402 від 14.08.2008 року, за результатами проходження військово-лікарської комісії ОСОБА_3 визнано придатним до військової служби.

У подальшому ОСОБА_3 , будучи військовозобов`язаним та перебуваючи на території пункту постійного збору військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_3 , що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , 26 січня 2023 року під особистий підпис отримав повістку про прибуття 31 січня 2023 року на 10.00 годину до ІНФОРМАЦІЯ_2 для вибуття на військову службу.

Однак, військовозобов`язаний ОСОБА_3 , будучи придатним до несення військової служби за мобілізацією та належним чином повідомленим про дату, час та місце прибуття, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, діючи умисно, за відсутності поважних причин 31 січня 2023 року на 10.00 годину до ІНФОРМАЦІЯ_2 не прибув, порушивши вимоги ст.65 Конституції України, положення Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», положення Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та вимоги Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» №69/2022 від 24.02.2022 року, чим ухилився від виконання свого конституційного обов`язку та від призову на військову службу під час мобілізації.

Обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у пред`явленому обвинуваченні фактично не визнав та показав, що 29 листопада 2022 року пройшов військово-лікарську комісію в ІНФОРМАЦІЯ_4 . Не зважаючи на його заяви про незадовільний стан здоров`я через болі в колінах, лікарська комісія визнала його придатним для проходження військової служби. Йому було вручено повістку про необхідність явки у військкомат для відправки у військову частину на перші дні грудня 2022 року, однак, на вказаний час він не прибув до військкомату, оскільки працюючи водієм, перебував у рейсі. 25.01.2023 року його затримали працівники військкомату та відправили у військову частину у Львівську область. На полігоні він поскаржився на болі в колінах, на що йому відповіли, що служба в армії є справою добровільною і там нікого силою не тримають, після чого повернули його до Хустського РТЦК, де 26.01.2023 року йому вручили повістку про необхідність явки 31.01.2023 року о 10.00 годин для відправки у військову частину. При цьому працівники військкомату роз`яснили про відповідальність у разі неявки без поважних причин. 31.01.2023 року о 10 годині він не з`явився до військкомату, оскільки поїхав у м. Ужгород на обстеження до лікаря, яке зміг пройти тільки 01 лютого 2023 року. Ні 31.01.2023 року, ні в перші наступні дні після визначеної для явки дати він не повідомив Хустський РТЦК про причини неявки, оскільки після проходження обстеження у лікаря знову поїхав у рейс за межі області. Вважав, що матеріальне забезпечення сім`ї є більш важливим, ніж явка на мобілізацію. Вважав, що від мобілізації він не ухилявся, а 31.01.2023 року не з`явився до Хустського РТЦК через проблеми зі здоров`ям, тобто з поважних причин. Не заперечував, що рішення військово-лікарської комісії про його придатність для проходження військової служби не оскаржував, ні до проходження військово-лікарської комісії, ні одразу після 29.11.2022 року не звертався по медичну допомогу з приводу хвороби суглобів. Вважав, що має хворобу, але не таку тяжку, щоб не підлягати мобілізації. Просив суворо його не карати, оскільки він недавно одружився і має сім`ю.

Не зважаючи на невизнання обвинуваченим вини у пред`явленому обвинуваченні, вина ОСОБА_3 в судовому засіданні доведена як показами самого обвинуваченого, показами свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , так і письмовими доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Свідок ОСОБА_8 суду показала, що працює інструктором першого відділу Хустського РТЦК. 29.11.2022 року ОСОБА_3 пройшов військово-лікарську комісію, яка встановила його придатність для проходження військової служби. Відомостей про наявність підстав для звільнення від призову або відстрочки від призову ОСОБА_3 не надав. Обвинуваченому 26.01.2023 року було вручено повістку на відправку до військової частини на 31.01.2023 року та було роз`яснено про відповідальність за ухилення від явки. Однак, 31.01.2023 року у визначений час ОСОБА_3 не з`явився до Хустського РТЦК, не повідомивши причини неявки та не підтвердивши поважність своєї неявки.

Свідок ОСОБА_9 суду показав, що, будучи оператором реєстру військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_5 , перший раз зустрівся з ОСОБА_3 29.11.2022 року, коли він з`явився для уточнення військово-облікових даних. Того ж дня ОСОБА_3 був направлений для проходження військово-лікарської комісії, яка визнала ОСОБА_3 придатним для проходження військової служби. Тоді ж ОСОБА_3 був опитаний на наявність у нього підстав для відстрочки або звільнення від мобілізації. Оскільки таких підстав ОСОБА_3 не назвав і він був визнаний придатним для військової служби, ОСОБА_3 вручили повістку для відправки у військову частину на 30 листопада 2022 року. У вказаний у повістці день та час ОСОБА_13 до Хустського РТЦК не з`явився без поважних причин, про причини неявки він також не повідомив. Працівники Хустського РТЦК виїхали за місцем його проживання, але дома ОСОБА_14 не знайшли, на телефонний зв`язок він також не виходив. ОСОБА_14 розшукали 25.01.2023 року, доставили до ІНФОРМАЦІЯ_5 , звідки переправили до військової частини. Однак, з військової частини 26.01.2023 року ОСОБА_3 повернули. Про підстави повернення ОСОБА_14 з військової частини свідок не знає (або відсутність відповідної посади, або через невідповідні моральні якості). Коли 26.01.2023 року ОСОБА_14 повернули з військової частини до ІНФОРМАЦІЯ_5 , йому вручили під розписку повістку про необхідність явки для відправки до військової частини на 31.01.2023 року. У вказаний день та час ОСОБА_3 знову не з`явився до Хустського РТЦК, про причини неявки не повідомив. Пізніше ОСОБА_13 подав листа про те, що він має підстави для звільнення від мобілізації за станом здоров`я та приєднав медичні документи, але такі не були підставою для проведення повторного проходження ВЛК. При врученні ОСОБА_15 повісток про явку для відправки у військову частину, він не називав обставин, які дають підстави для звільнення або відстрочки від мобілізації, не казав, що за станом здоров`я не підлягає мобілізації, а ВЛК визнала його придатним для несення військової служби.

Свідок ОСОБА_10 суду показала, що працівники військкомату неодноразово приходили за місцем їх проживання та розшукували її сина, передавали через неї повістки про необхідність явки до військкомату. Один раз сина забрали у військову частину у АДРЕСА_2 , але наступного дня повернули додому. Вони з сином проживають в одному будинку, але їй не відомо про проблеми із здоров`ям її сина, оскільки син на здоров`я не скаржився. До якого лікаря син їздив в Ужгород і з приводу чого свідок не знає.

Свідок ОСОБА_12 суду показала, що є терапевтом Іршавської лікарні та головою військово-лікарської комісії Хустського РТЦК. В результаті проходження військово-лікарської комісії ОСОБА_3 визнаний придатним для проходження військової служби. Ніяких хвороб, які б свідчили про непридатність чи обмежену придатність ОСОБА_14 для військової служби, виявлено не було. Він був ознайомлений із висновком комісії про його придатність, ніяких відомостей про наявність яких-небудь хвороб чи незадовільний стан здоров`я ОСОБА_13 комісії не повідомляв. Пізніше ОСОБА_3 подав висновок за результатами проходження комп`ютерної томографії, в якому було зазначено про наявність лише початкових змін, які перебувають у межах похибки, порушень функції суглоба та змін деструктивного характеру виявлено не було, тому вважала, що лікар травматолог прийняв вірне рішення про придатність ОСОБА_3 до військової служби. Висновок комісії про придатність ОСОБА_14 оскаржений не був. Повторне проходження військово-лікарської комісії передбачено у разі наявності значних змін у здоров`ї особи, таких як інфаркти, інсульти, хірургічні втручання, травми в результаті ДТП тощо. Таких підстав ОСОБА_3 наведено в листі не було і подані медичні документи про проходження комп`ютерного обстеження таких не містили. Висновок лікаря за результатами проведеної КТ не містив відомостей про наявність у ОСОБА_3 такого діагнозу, який давав би підстави вважати, що він за пунктами "а", "б" чи "в" ст. 61 Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, що є Додатком-1 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом МО України від 14.08.2008року № 402, є непридатним або обмежено придатним. Навіть при виявленні змін із незначними порушеннями функцій, відповідно до пункту «в» вказаного Розкладу, особи можуть бути визнані непридатними до військової служби в мирний час, та обмежено придатними у воєнний час, при цьому, придатність до військової служби або обмежена придатність визначається індивідуально. Однак, зазначені у висновку КТ ознаки гонартрозу обох колінних суглобів 0-1 ступеня, без яких-небудь порушень функцій колінного суглобу, може свідчити максимум про те, що ОСОБА_3 може підпадати під пункт «г» Розкладу, при якому особа вважається повністю придатною до військової служби. Тому підстав для повторного проходження військово-лікарської комісії не було.

Свідок ОСОБА_11 суду показала, що працює завідувачем неврологічного відділення Ужгородської міської клінічної лікарні. За результатами проведеної мультиспіральної комп`ютерної томографії колінного суглоба ОСОБА_3 надала висновок, згідно якого кісткових змін та надлишкової рідини в суглобах виявлено не було. Градація суглобів при ознаках артрозу має 4 ступені. У ОСОБА_14 було виявлено тільки початкову стадію, мінімальні зміни, які має кожна доросла особа у віці від 25 років. Особисто із ОСОБА_13 вона не зустрічалася, висновок давала по знімку, тому інформації щодо наявності/відсутності скарг на здоров`я від нього не чула. До компетенції лікаря за результатами проведеного КТ входить тільки фіксація змін органічного характеру. Виставлення ж діагнозу входить до компетенції лікаря ортопеда-травматолога. Тому, вона не може висловлюватися ні про наявність/відсутність хворобливих станів, ні про вплив виявлених змін на якість життя чи функції організму людини.

Свідок ОСОБА_7 суду показав, що є військовослужбовцем та водієм ІНФОРМАЦІЯ_5 . Після проходження військово-лікарської комісії ОСОБА_3 був визнаний придатним для проходження військової служби. Свідок був присутнім при врученні ОСОБА_15 повістки про явку на 31.01.2023 року до військкомату для відправки у військову частину. ОСОБА_13 розписався в отриманні повістки, при цьому, ніяких відомостей які б свідчили про наявність підстав для відстрочки чи звільнення від служби, або про незадовільний стан здоров`я ОСОБА_13 не повідомляв. У визначений у повістці день ОСОБА_13 до Хустського РТЦК не з`явився, причини не повідомив. Оскільки розшук ОСОБА_3 за місцем проживання не був успішним, відомості про ухилення особи від мобілізації були передані в поліцію. Пізніше ОСОБА_3 надіслав листа про те, що 01 лютого був у лікаря, але причини неявки 31.01.2023 року не пояснив.

Відповідно до ст. 22 ч.3 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин.

Згідно довідки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_6 №445 від 25.01.2023 року, на підставі проведеного 29.11.2022 року медичного огляду ВЛК солдат ОСОБА_3 є здоровим та визнаний придатним до військової служби (а.с.49).

Рішення військово-лікарської комісії у визначеному законом порядку ОСОБА_3 не оскаржив.

26 січня 2023 року о 12 годині ОСОБА_3 вручено повістку про необхідність явки 31 січня 2023 року на 10.00 годин для відправки до військової частини. Приєднана до матеріалів справи розписка містить підпис ОСОБА_3 в отриманні повістки, в ній же зазначено і про ознайомлення ОСОБА_3 під розписку про відповідальність, що передбачена ст. 336 КК України (а.с.46). Вказана обставина підтверджена обвинуваченим ОСОБА_3 в судовому засіданні.

Однак, у визначені у повістці день та час 31 січня 2023 року о 10.00 годин ОСОБА_3 до ІНФОРМАЦІЯ_2 не з`явився. Про причини неявки за повісткою ОСОБА_3 . Хустський РТЦК не повідомив та поважність неявки не підтвердив.

Згідно ст.39-1ч.5ЗУ «Провійськовий обов`язокі військовуслужбу»,поважними причинаминеприбуття довійськових частинабо назбірні пунктитериторіальних центрівкомплектування тасоціальної підтримкиу строки,зазначені вотриманих повістках(повідомленнях),визнаються підтвердженівідповідними документами: 1)перешкода стихійногохарактеру,хвороба абоінші обставини,що позбавилиможливості особистоприбути взазначені частину,пункт істрок; 2) смерть близького родича (чоловіка, дружини, сина, дочки, батька, матері, діда, баби або рідного (повнорідного, неповнорідного) брата чи сестри) або близького родича подружжя.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 показав, що вважає причини неявки за повісткою 31.01.2023 року поважними, оскільки такі пов`язані з необхідністю проходження медичного огляду. Проходження ним медичного огляду 01 лютого 2023 року, а не 31.01.2023 року пояснив тим, що 31.01.2023 року в лікарні не було вільного місця для проходження ним КТ.

При цьому, пояснити нагальність проходження медичного огляду саме в день виклику у військкомат, обвинувачений не міг. Не міг ОСОБА_3 пояснити і причини, з яких він не пройшов відповідні медичні обстеження ні до проходження військово-лікарської комісії 29.11.2022 року, ні одразу після неї.

Адже в судовому засіданні було встановлено, що першу повістку про відправлення до військової частини ОСОБА_3 отримав ще 29.11.2022 року на 30.11.2022 року, однак у визначений день та час не з`явився, не повідомивши причини неявки.

Наступну повістку про відправку до військової частини ОСОБА_3 отримав тільки 26.01.2023 року про необхідність явки на 31 січня 2023 року. Отже, він мав достатньо часу для проходження медичних обстежень та можливого лікування до дати відправки за мобілізацією. Однак, в судовому засідання було встановлено, що ОСОБА_3 не проходив ні медичних обстежень, ні лікування навіть після отримання висновку за результатами КТ. Вказані обставин викликають сумнів у тому, що він мав хворобу, яка перешкоджала його явці 31.01.2023 року на 10 годину для відправки у військову частину.

Згідно листа-повідомлення про неможливість прибути у встановлену дату та час від 06 лютого 2023 року, адвокат ОСОБА_6 повідомив начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 про те, що ОСОБА_3 не прибув 31.01.2023 року о 10 годині за повісткою, оскільки «має гострі та систематичні проблеми зі здоров`ям, які кожного дня погіршують стан та самопочуття ОСОБА_3 , у зв`язку з чим він вимушений був звернутися до КНП «Центральна міська лікарня» Ужгородської міськради для проведення відповідних досліджень щодо стану здоров`я та отримання відповідних висновків». На даний час ОСОБА_3 проходить медичні обстеження на підтвердження наявності гострої хвороби суглобів, що дає підстави для виключення з військового обліку зі встановленням непридатності до військової служби (а.с.82-84).

До вказаного листа адвоката ОСОБА_6 приєднано висновок мультиспіральної комп`ютерної томографії колінних суглобів від 01.02.2023 року, що виданий КНП «Центральна міська лікарня» Ужгородської міськради (а.с.84 на звороті). Згідно вказаного висновку лікаря ОСОБА_16 «при опрацюванні №Д та МПР реконструкції кісток обох колінних суглобів, змін кістково-травматичного та деструктивного характеру не виявлено. Конгруентність суглобових поверхонь збережена. Початковий субхондральний склероз суглобових поверхонь. Визначається літералізація лівого надколінника. Параартикулярні м`які тканини інтактні. Вільної рідини в порожнинах суглобів та соновіальних сумках не виявлено. Висновок: КТ-ознаки гонартрозу обох колінних суглобів 0-1 ступеня. Латералізація лівого надколінника».

Допитана в судовому засіданні в якості свідка лікар ОСОБА_11 показала, що за результатами проведеної мультиспіральної комп`ютерної томографії колінного суглоба у ОСОБА_3 кісткових змін та надлишкової рідини в суглобах не виявлено, у ОСОБА_14 було виявлено тільки початкову стадію градації, тобто мінімальні зміни, які має кожна доросла людина у віці від 25 років. Ніякого діагнозу ОСОБА_3 не виставляла, оскільки в її компетенцію входить тільки фіксація змін органічного характеру за допомогою КТ, а виставлення діагнозу входить до компетенції лікаря ортопеда-травматолога.

Подальше обстеження з метою отримання відповідного діагнозу та призначення, у разі потреби, необхідного лікування, обвинувачений ОСОБА_3 у вузьких спеціалістів не проходив, діагнозу про наявність хвороби йому поставлено не було та ніякого лікування з приводу імовірної «хвороби суглобів» ОСОБА_3 не проходив.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_12 , яка є головою військово-лікарської комісії Хустського РТЦК, показала, що за результатом проходження військово-лікарської комісії ОСОБА_3 визнаний придатним для проходження військової служби. Ніяких хвороб, які б свідчили про непридатність чи обмежену придатність ОСОБА_14 для військової служби, виявлено не було. Висновок комісії про придатність ОСОБА_14 оскаржений не був. Підстав для повторного проходження військово-лікарської комісії ОСОБА_3 за результатами розгляду його листа та поданого висновку КТ не має. Висновок лікаря за результатами проведеної КТ не містив відомостей про наявність у ОСОБА_3 такого діагнозу, який давав би підстави вважати, що він за пунктами "а", "б" чи "в" ст. 61 Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, що є Додатком-1 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом МО України від 14.08.2008року № 402, є непридатним або обмежено придатним. Вказані у висновку КТ ознаки гонартрозу обох колінних суглобів 0-1 ступеня, без яких-небудь порушень функцій колінного суглобу, можуть свідчити максимум про те, що ОСОБА_3 може підпадати під пункт «г» Розкладу, при якому особа вважається повністю придатною до військової служби.

Отже, доказів наявності поважних причин неприбуття ОСОБА_3 на збірний пункт територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманій повістці, ОСОБА_3 суду не надав.

Враховуючи наведене суд прийшов до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 доведена в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, та дії обвинуваченого слід кваліфікувати за ст.336 КК України.

Обираючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, його тяжкість, особу винного, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання винного.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , по справі не встановлено.

При призначенніпокарання ОСОБА_3 суд враховує відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також те, що вчинене ОСОБА_3 кримінальне правопорушення, передбаченест. 336 КК України, відповідно дост. 12 цього Кодексу, є нетяжким злочином, характер вчиненого кримінального правопорушення, його підвищену суспільну небезпечність з огляду на той факт, що на території України введений воєнний стан, його значний суспільний резонанс та дані про особу винного, який характеризується за місцем проживання позитивно, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, одружений, має постійне місце роботи, раніше не притягався до кримінальної відповідальності, однак, вину не визнав та у вчиненому не розкаявся, його поведінку як під час досудового розслідування, так і в ході розгляду справи (численні неявки на виклики до слідчого та суду, у зв`язку з чим до ОСОБА_3 застосовувалися приводи), а також конкретні обставини справи.

Враховуючи, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого та запобігання вчиненню ним нових злочинів, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_3 можливе тільки в умовах ізоляції від суспільства. Призначення обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі в мінімальному розмірі, що передбачений санкцією ст. 336 КК України, буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів. На думку суду, підстав для застосування вимогст. 75 КК України, не має.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

Речові докази: розписку в отриманні повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 для подальшої відправки на військову службу на ім`я ОСОБА_3 та довідку військово-лікарської комісії від 29.11.2022 року на ім`я ОСОБА_3 , які зберігаються в матеріалах кримінального провадження, суд вважає залишити в матеріалах справи протягом усього часу їх зберігання.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 не обирався.

Керуючись ст. 368-370, 374, 615 ч.15 КПК України,

у х в а л и в :

Визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.336 КК України, та призначити покарання у вигляді 3 (три) роки позбавлення волі.

Строк відбування ОСОБА_3 покарання рахувати з дня його затримання.

Речові докази: розписку в отриманні повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 для подальшої відправки на військову службу на ім`я ОСОБА_3 та довідку військово-лікарської комісії від 29.11.2022 року на ім`я ОСОБА_3 , які зберігаються в матеріалах кримінального провадження, залишити в матеріалах справи протягом усього часу їх зберігання.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений протягом 30 днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду через Іршавський районний суд.

Копія вироку після його проголошення підлягає негайному врученню обвинуваченому та прокурору.

Захисник має право отримати копію вироку в суді.

Головуюча: ОСОБА_1