Постанова № 113010155, 24.08.2023, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/3732/23

Номер провадження 3/629/1152/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.08.2023 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі головуючого судді Цендра Н.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Лозівського РВП ГУНП в Харківської області відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Лозова, Харківської області, громадянина України, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

якому відповідно до ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП роз`яснені права,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 КУпАП, -

встановив:

08.07.2023 року о 17-10 год. в м.Лозова по вул.Моторного, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Ford Mondeo», реєстраційний номер НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження освідування на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в медичному закладі відмовився.

Правопорушник ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився.

Адвокат Смірнова Н.А. в судове засідання не з`явилась, надала клопотання про закриття справи, в якому просила закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, посилаючись на те, що матеріали справи не містять доказів того, що саме ОСОБА_1 , у відповідності до вимог КУпАП та ПДР, є суб?єктом правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП та порушення п.2.5 ПДР України. Факт керування транспортним засобом не підтверджується, а відповідно виконання останнім функцій водія не доведено та виключає подію і склад правопорушення. Окрім того зазначає, що знаходження за кермом транспортного засобу, яке не є в стані руху, особи в нетверезому стані не є доказом вчинення адмінправопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, оскільки саме перебування особи на місці водія не доводить факт керування транспортним засобом, незалежно від наявності ввімкненого двигуна. Узагальнюючи вищевикладене, враховуючи об`єктивну сторону правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, ініціатором складення протоколу повинно бути доведено наявність одночасно двох обставин: керування транспортним засобом і перебування у стані сп?яніння (наркотичного чи алкогольного). В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що 08.07.2023 року ОСОБА_1 був водієм та керував транспортним засобом. Крім того, з відеозапису, долученого до матеріалів справи, не зафіксовано ні факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, ні факт зупинки транспортного засобу нібито під час його керуванням. На відеозаписі чітко видно, що біля пішохідного переходу на узбіччі дороги в нерухомому стані знаходиться транспортний засіб, в салоні якого перебував ОСОБА_1 . При цьому двигун автомобіля знаходився у вимкненому стані, авто не рухається. На жодному з записів, зафіксованих поліцейськими, не вбачається рух транспортного засобу, в якому перебував ОСОБА_1 . Похідним від викладеного є і неправомірність вимоги щодо проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння. Оскільки останній функції водія не виконував, а тому вимога п.2.5 ПДР України, передбачена для водіїв, не могла розповсюджуватись на ОСОБА_1 3 урахуванням того, що 08.07.2023 року ОСОБА_1 не виконував функції водія, що чітко вбачається з відеозапису, долученого до протоколу, працівники поліції допустили свою некомпетентність та перевищили свої службові повноваження. Оскільки дії останніх не відповідали вимогам Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Поліцейські без наявних на те правових підстав, не маючи доказів того, що ОСОБА_1 на момент огляду виконував функції водія та керував транспортним засобом, безпідставно вимагають від останнього пройти огляд на стан сп`яніння. Крім того, відсутні докази на підтвердження відсторонення ОСОБА_1 від керування 08.07.2023 року автомобілем та передачі цього автомобіля для керування іншій особі.

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Проте, вимоги вказаного пункту ПДР ОСОБА_1 дотримано не було.

Незважаючи на невизнання вини правопорушником ОСОБА_1 , його винність у вчиненні вказаного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №012038 від 08.07.2023, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого у ОСОБА_1 були виявлені ознаки сп`яніння:запах алкоголю з порожнини рота; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння; постановою про накладення адміністративного стягнення за ч.1 ст.122 КУпАП; відеозаписом з місця події, згідно якого ОСОБА_1 декілька разів було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки або у медичному закладі, на які ОСОБА_1 не надавав відповіді.

Ці докази є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об`єктивно узгоджуються між собою.

Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Зазначені в Акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням технічних засобів ознаки алкогольного сп`яніння запах алкоголю з порожнини рота, виявлені працівниками поліції 08.07.2023 року у ОСОБА_1 в розумінні п.п.1, 3 розділу 1, п. 1 розділу 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2015 року, є безпосередніми підставами для проведення працівником поліції огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, на місці зупинки транспортного засобу, або в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення, а у випадку відмови в проходженні огляду - визначають наявність в діях водія ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Проте, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 від проходження, відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння відмовився.

Стосовно доводів захисника про те, що не доведено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, то суд, вважає їх необґрунтованими та розцінює, як спосіб захисту з метою звільнити від адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , оскільки вони спростовуються відеозаписом, згідно якого видно, що транспортний засіб «Ford Mondeo», стоїть на пішохідному переході. При цьому на пропозицію працівників поліції пройти огляд на стан сп`яніння, ОСОБА_1 не заперечувавфакт керуваннятранспортним засобом,та повідомив,що «вінїхав,їхав тазаглох,чекає таксі,аби йоговідбуксирували» тавимагав повідомитипричини зупинки,чим підтверджуєщо вінкерував транспортнимзасобом тайому незрозуміло причинуйого зупинки. Крім того, в клопотанні про закриття провадження зазначено, що «В дійсності 08.07.2023 року ОСОБА_1 рухався на автомобілі по пр. Перемога в м.Лозова, Харківської області в сторону мікрорайопу зі сторопи міської лікарні. Напроти будинку культури на пішохідному переході автомобіль зупинився в зв?язку з поломкою», що також підтверджує факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом 08.07.2023.

Стосовно доводів захисника про відсутність факту відмови від проходження огляду, то суд, вважає їх необґрунтованими, оскільки згідно відеозапису, правопорушнику неодноразово пропонувалось пройти огляд на стан сп`яніння, однак ОСОБА_1 на дані пропозиції не відповідав, та працівниками поліції було повідомлено про те, що у разі відсутності його відповіді, на нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за порушення п.2,5 ПДР України, тобто за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння. З викладеного вбачається, що ОСОБА_1 не надавши згоду на проведення огляду на стан сп`яніння, тим самим відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння в установленому законом порядку.

Що ж стосується інших доводів, наведених в запереченнях захисника, то вони не спростовують належності та допустимості наведених вище доказів та не містять в собі достатніх даних для висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ст.130 ч. 1 КУпАП.

Оцінюючи зібраніпо справідокази вїх сукупності,суд вважаєвина ОСОБА_1 в інкримінованому йому адміністративному правопорушенні доведена повністю, а тому не вбачає підстав для закриття провадження по справі.

Таким чином,дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

При накладенніадміністративного стягненняу відношенні ОСОБА_1 , суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника та обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення вказує на те, що він вчинив грубе правопорушення.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення передбачене санкцією статті 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортним засобом.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП судовий збір по справі стягнути з правопорушника.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 34, 35, 40-1, 130, 221, 268, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч. 1 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік (реквізити для сплати - ГУК Харківськ обл/Харківобл/21081300, код отримувача (ЄДРПОУ)37874947, банк отримувача - Казначейство України (ел.адм.подат.), номер рахунку UA168999980313020149000020001, код класифікації доходів бюджету 21081300).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), р/рUA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір в розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.

Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 місяці.

На постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подана апеляційна скарга в Харківський апеляційний суд через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Наталія ЦЕНДРА