Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 761/21995/23
Провадження №1-кп/761/3143/2023
В И Р О К
іменем України
31 липня 2023 року місто Київ
Шевченківський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Шевченківського районного суду міста Києва, обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12023100100001176, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.04.2023, відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Жашків Черкаської області, українця, громадянина України, із середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, без зареєстрованого місця проживання, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
за обвинуваченням, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
установив:
І. Історія провадження.
23.06.2023 до Шевченківського районного суду міста Києва від прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 надійшов обвинувальний акт з додатками, у кримінальному провадженні № 12023100100001176, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.04.2023, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи № 761/21995/23 між суддями від 23.06.2022 визначено головуючого суддю Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 26.06.2023 у даному кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання, на розгляд у якому винесено питання, регламентовані ст.ст. 314-316 КПК України.
Ухвалою суду від 25.07.2023 у даному кримінальному провадженні призначено судовий розгляд на підставі обвинувального акта.
II. Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у невстановлену досудовим розслідуванням дату та час, однак не пізніше 15 год. 06 хв. 06.04.2023, знаходячись у невстановленому досудовим розслідуванням місці, з корисливих мотивів, маючи злочинний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання бойових припасів з метою збуту, придбав у невстановленої досудовим розслідуванням особи чотири оборонні осколкові ручні гранати Ф-1, які є придатними до вибуху вибуховими пристроями промислового виготовлення та бойовими припасами, які в подальшому зберігав у невстановленому місці.
Так, 06.04.2023 у період часу з 15 год. 06 хв. по 15 год. 10 хв. ОСОБА_3 , діючи з прямим умислом, реалізуючи умисел на збут раніше придбаних предметів, які останній зберігав з метою збуту, прибув за адресою: АДРЕСА_2 , і перебуваючи в автомобілі марки «VOLKSWAGEN» моделі «PASSAT», білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , збув ОСОБА_7 чотири оборонні осколкові ручні гранати Ф-1, які є придатними до вибуху вибуховими пристроями промислового виготовлення та бойовими припасами, та отримав від ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 880 (вісімсот вісімдесят) доларів США.
Крім того, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у невстановлену досудовим розслідуванням дату та час, однак не пізніше 09 год. 41 хв. 26.04.2023, знаходячись у невстановленому досудовим розслідуванням місці, з корисливих мотивів, маючи злочинний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання бойових припасів з метою збуту, придбав у невстановленої досудовим розслідуванням особи три оборонні осколкові ручні гранати Ф-1, які є вибуховими пристроями промислового виготовлення та відносяться до бойових припасів і придатні до вибуху, одну ручну гранату OF 37, яка є вибуховим пристроєм промислового виготовлення та відноситься до бойових припасів і придатна до вибуху та одну ручну осколкову гранату M26, яка придатна до вибуху, які в подальшому зберігав в невстановленому місці.
Так, 26.04.2023 у період часу з 09 год. 41 хв. по 09 год. 45 хв. ОСОБА_3 , діючи з прямим умислом, реалізуючи умисел на збут раніше придбаних предметів, які останній зберігав з метою збуту, прибув за адресою: місто Київ, проспект Академіка Глушкова, 3, і перебуваючи в автомобілі марки «VOLKSWAGEN» моделі «PASSAT», білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , збув ОСОБА_7 три оборонні осколкові ручні гранати Ф-1, які є вибуховими пристроями промислового виготовлення та відносяться до бойових припасів і придатні до вибуху, одну ручну гранату OF 37, яка є вибуховим пристроєм промислового виготовлення та відноситься до бойових припасів і придатна до вибуху та одну ручну осколкову гранату M26, яка придатна до вибуху, та отримав від ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 51 000 (п`ятдесят одна тисяча) гривень.
III. Позиції сторін та інших учасників судового провадження.
Прокурор ОСОБА_4 у судовому засіданні обставини, визначенні в обвинувальному акті підтримав у повному обсязі та просив визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки та на підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.
Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, визначеного ч. 1 ст. 263 КК України, визнав у повному обсязі та вказав, що дійсно, за вказаних в обвинувальному акті обставин, він вчинив дані кримінально карані діяння. ОСОБА_3 , зокрема заявив, що він у повній мірі усвідомив кримінально-протиправний характер своїх дій, щиро розкаявся у вчиненому, просив суд суворо не карати.
Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні просив суд врахувати, що ОСОБА_3 виявив щире каяття, повністю визнав свою вину, а тому вважав за можливим призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки та на підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.
ІV. Положення закону, яким керувався суд.
За правилами ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Частина третя та четверта статті 349 КПК України - суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Допит обвинуваченого здійснюється обов`язково, крім випадку, якщо він відмовився від давання показань, та випадків, передбачених частиною третьою статті 323 та статтею 381 цього Кодексу.
Вимога додержуватися справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом. Таким чином реалізується принцип невідворотності кримінального покарання за вчинений злочин.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у постанові від 05.04.2018 у справі № 658/1658/16-к зазначає, що кваліфікація злочину - кримінально-правова оцінка поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу злочину, передбаченому Кримінальним кодексом, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння.
За своєю суттю і змістом кваліфікація злочинів завжди пов`язана з необхідністю обов`язкового встановлення і доказування кримінально-процесуальними і криміналістичними засобами двох надзвичайно важливих обставин: 1) факту вчинення особою (суб`єктом злочину) суспільно небезпечного діяння, тобто конкретного акту її поведінки (вчинку) у формі дії чи бездіяльності; 2) точної відповідності ознак цього діяння ознакам складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 263 КК України носіння, зберігання, придбання, передача чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
Згідно з ч. 2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 65 КК України суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Згідно зі ст. 66 КК України пом`якшуючими обставинами, зокрема є щире каяття обвинуваченого, яке полягає у визнанні обставин, регламентованих п. 1 ч. 2 ст. 91 КПК України, щодо події кримінального правопорушення, у тому числі його час, місце та спосіб вчинення. Адже, щире розкаяння характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що він визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.
Також, при ухваленні вироку відносно обвинуваченого ОСОБА_8 , суд вважає за необхідне відповідно до положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.
Так, у рішеннях по справі «Коробов проти України» (Korobov v. Ukraine заява № 39598/03) від 21.10.2011 року, у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom) від 18.01.1978 року Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.
V. Висновки та мотиви суду.
Після роз`яснення учасникам судового розгляду наслідків застосування ч. 3 ст. 349 КПК України, вони підтвердили відсутність оспорюваних ними обставин по справі та погодилися, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються.
Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованому йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, який надійшов до провадження суду, обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції, із врахуванням заяви прокурора про відмову від допиту в судовому засіданні свідка, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та вирішив обмежитись допитом обвинуваченого та дослідженням характеризуючих матеріалів.
Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд вважає «поза розумним сумнівом» доведеним пред`явлене ОСОБА_3 обвинувачення та кваліфікує дії останнього за ч. 1 ст. 263 КК України, як придбання, зберігання та збут бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
Так, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно довідки № 55-05052023/80210 раніше не судимий, відповідно до довідки КНП «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія» № 477410 від 11.05.2023 ОСОБА_3 , 1999 року народження, під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває, відповідно до відповіді уповноваженої особи КНП «Клінічна лікарня «Психіатрія» на обліку не перебуває, згідно характеристики ст. ДОП Деснянського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_9 за місцем проживання характеризується посередньо.
Так, вирішуючи питання про призначення ОСОБА_3 покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує:
- ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно приписів ст. 12 КК України, відповідно є тяжким (ч. 1 ст. 263 КК України);
- особу винного, який на обліку у лікаря-психіатра та нарколога не перебуває, має постійне місце проживання, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину та вагітну дружину, за місцем проживання характеризується посередньо;
- обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання:
Так, згідно зі ст. 66 КК України суд визнає пом`якшуючою обставиною щире каяття обвинуваченого ОСОБА_3 .
Обвинувачений повністю визнав свою вину, висловив щирий жаль з приводу вчинених дій та осуд своєї поведінки, проявив готовність понести кримінальну відповідальність за вчинене, обіцяв у майбутньому нічого протиправного не вчиняти.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України є повторність.
Підстав для застосування положень ст. ст. 69, 70, 71 КК України, суд не знаходить.
Крім того, при призначенні покарання, суд також враховує особливості й обставини вчинення злочину: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; поведінку обвинуваченого ОСОБА_3 під час та після вчинення злочинних дій.
На підставі викладеного, при наявності обставин, передбачених ст. ст. 66, 67 КК України, при відсутності тяжких наслідків злочину, що в своїй сукупності істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи обвинуваченого та критичним відношенням винного до вчиненого, суд вважає за пропорційне призначити покарання ОСОБА_3 у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.
При цьому суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_3 , можливе без відбування покарання, а тому, у порядку ст. 75 КК України, приймає рішення про його звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Також, суд вважає за необхідне при звільненні від відбування покарання з випробуванням покласти на обвинуваченого, відповідно до ст. 76 КК України, такі обов`язки: періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, що сприятиме досягнення мети покарання. Покладаючи такі обов`язки, суд вважає саме їх необхідними і достатніми для виправлення винного з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину та його особи. Адже, матиме місце нагляд за особою, звільненою від відбування покарання з випробуванням уповноваженим органом з питань пробації за місцем його проживання.
У підсумку це покарання, на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).
VI. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Питання про долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності з вимогами ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати, пов`язані із проведенням судових вибухово-технічних експертиз підлягають стягненню з обвинуваченого.
Запобіжний захід у вигляді застави відносно ОСОБА_3 - підлягає скасуванню.
Враховуючи те, що застосований запобіжний захід у вигляді застави відносно ОСОБА_3 не був порушений, підстав для звернення внесеної за нього застави в дохід держави судом не встановлено, враховуючи положення ч. 11 ст. 182 КПК України, суд вважає, що внесена сума застави у розмірі 107 360 (сто сім тисяч триста шістдесят) гривень, що внесена за обвинуваченого ОСОБА_3 , підлягає поверненню заставодавцю ОСОБА_5 .
Керуючись статтями 2, 7, 349, 368 - 371, 373, 374, 376, 532 Кримінального процесуального кодексу України, суд
постановив:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування основного покарання з випробуванням, призначивши йому іспитовий строк 1 (один) рік.
Відповідно до ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :
- періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнути на користь держави з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , витрати за проведення:
- судової вибухово-технічної експертизи № СЕ-19/111-23/18412-ВТХ від 24.04.2023 у сумі 7 648 (сім тисяч шістсот сорок вісім) гривень 00 копійок;
- судової вибухово-технічної експертизи № СЕ-19/111-23/21736-ВТХ від 05.05.2023 у сумі 9 560 (дев`ять тисяч п`ятсот шістдесят) гривень 00 копійок.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Заставу в розмірі 107 360 (сто сім тисяч триста шістдесят) гривень, що внесена за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на рахунок отримувача: НОМЕР_2 , банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, код отримувача 26268059, отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, призначення платежу: застава за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , справа № 761/14489/23, провадження № 1-кс/761/9625/2023 - повернути заставодавцю ОСОБА_5 .
Речові докази у кримінальному провадженні, а саме:
-паспорт громадянина України (ID-картка № НОМЕР_3 ) та паспорт для виїзду за кордон (№ НОМЕР_4 ), які видані на імя ОСОБА_3 , які поміщені до спец. пакету PSP2287907 - повернути ОСОБА_3 ;
-DVD-R диск, марки «Alerus». білого кольору, з відеозаписом моменту затримання ОСОБА_3 - зберігати в матеріалах кримінального провадження;
-грошові кошти номіналом 1000 (тисяча) гривень, загальною кількістю 51 шт. на загальну суму 51000 (п`ятдесят одна тисяча) гривень, серія та номер яких: 1) АЗ7627675; 2) ЕА1520342; 3) АН2462471; 4) АА8659018; 5) БН9090036; 6) АГ8946511; 7) БА2629860; 8) ЕВ0569469; 9) БА4361970; 10) АВ7567527; 11) ЕБ1022700; 12) БА5872305; 13) АИ4998748; 14) АЗ7313388; 15) БН1661755; 16) АН3749391; 17) БР1467319; 18) БН3264534; 19) АН1470629; 20) АЖ8186201; 21) БН5352344; 22) АЗ0414829; 23) АП4615792; 24) АГ5530228; 25) БП2945013; 26) БЛ3720872; 27) БР1752914; 28) БЛ3961252; 29) АИ0573640; 30) ЕА8407962; 31) АА9267125; 32) ЕГ2526098; 33) БЛ5207443; 34) АА3923594; 35) АА3000624; 36) БЛ9287729; 37) ЕБ3913254; 38) АИ1474870; 39) АБ0990319; 40) АВ3922946; 41) БМ4911319; 42) АА9442476; 43) АЖ7240350; 44) АИ6684942; 45) ЕВ6985140; 46) АИ0565784; 47) ЕА7770561; 48) АГ2054339; 49) ЯБ1847689; 50)АА6787532; 51)АЄ7854015, які поміщені до спеціального пакету PSP1323039 - повернути власнику;
-рюкзак чорного кольору з білим написом «OFF WHITE», всередині якого, а саме в центральній великій кишені виявлено п`ять предметів схожих на корпус від гранат та п`ять запалів до них (одна з гранат в зібраному стані). При детальному огляді вказаних предметів встановлено: три предмети, схожі на корпус гранати Ф-1 з маркуванням на донній частині барвником чорного кольору: СО780-266-T; 7-641418-Т; 10727-72T. Один предмет зовні схожий на 166 корпус гранати OF37 (закордонного виробника) на корпусі якої барвником жовтого кольору нанесено маркування латиницею OF-37T121-TNP-81. Вказані предмети вилучено та поміщено до спеціального пакету АВ 1165700. Предмет схожий на корпус гранати М-26 (французьке виробництво) із вбудованим запалом до нього, який не відокремлюється, так як із заводу виробляється складеною, з маркуванням жовтого кольору на корпусі G.M.P M/963 COMP-B LOTE FMP1-59/72, яку вилучено та поміщено до спеціального пакету АВ1165323. Предмет зовні схожий на запал УЗРГМ 3 маркуванням чорного кольору на зовнішній частині важеля «53» шляхом тиснення - 67У3РГМ583, на внутрішній частині важеля барвником чорного кольору «(значок трикутника)-77-67»; предмет схожий на запал УЗРГМ-2 з маркуванням на зовнішній частині важеля «114» шляхом тиснення - 84УЗРГМ-2583; предмет схожий на запал УЗРГМ з маркуванням на зовнішній частині важеля «53» шляхом тиснення - 67УЗРГМ583 на внутрішній частині важеля «(значок трикутника) 77-67». Предмет схожий на запал «Р-4» закордонного виробництва з написом на верхній частині важеля латиницею BAPLAST R46SF1114-RMS-97, які вилучено та поміщено до спеціального пакету АВ 1165701 - конфіскувати;
-мобільний телефон марки IPhone моделі 12 Рго Max IMEI: НОМЕР_5 , в якому розташована сім карта мобільного оператора з номером НОМЕР_6 , який знаходиться в захисному чохлі чорного кольору із малюнками різного виду, електронний пристрій для куріння з написом HQD XXL, червоного кольору, зв`язку ключів з 4 (чотирьох) ключів та одного магнітного ключа від омофону - повернути власнику майна.
Вирок може бути оскаржено, з урахуванням положень ч. 2 ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Якщо вирок ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити учасникам судового провадження.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1
Судове рішення № 113008619, Шевченківський районний суд міста Києва було прийнято 31.07.2023. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 761/21995/23. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: