Ухвала суду № 11300520, 08.09.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 11/658 Головуючий у 1-й інстанції: Винокуров К.С.

Суддя-доповідач: Цвіркун Ю.І..

У Х В А Л А

Іменем України

"08" вересня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді Цвіркуна Ю.І.;

суддів Зайця В.С.,

Земляної Г.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Алтекс»на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 липня 2009 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алтекс»до Управління Пенсійного фонду України у Печерському районі міста Києва про визнання нечинною вимоги,

в с т а н о в и л а:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Алтекс»(надалі-ТОВ «Алтекс», позивач) звернулось до суду з позовом про визнання нечинною вимоги від 03.11.2008 р. № 2710 Управління Пенсійного фонду України у Печерському районі міста Києва (надалі УПФУ в Печерському районі міста Києва, відповідач) про сплату боргу на суму 4 428,16 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 липня 2009 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 липня 2009 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Алтекс» звернулось до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 липня 2009 року по даній справі в повному обсязі та ухвалити нове рішення, яким визнати вимогу № 2710 від 29.07.2008 року про сплату боргу УПФУ у Печерському районі міста Києва на суму 4428,16 грн. нечинною у повному обсязі, посилаючись на те, що судом була винесена постанова з порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В силу статті 197 КАС України апеляційний розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши докази у справі та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Алтекс»у відповідності до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії АОО № 036091 зареєстроване Печерською районною у м.Києві державною адміністрацією 02.10.2000 р., код ЄДРПОУ 31112822 та знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва.

Позивач отримав вимогу УПФ України в Печерському районі м. Києва № Ю-2710 від 03.11.2008р. (надалі - вимога № 2710) про сплату заборгованості зі сплати страхових внесків станом на 01.11.2008р. у розмірі 4 428,16 грн., що підтверджується самим позивачем та наявною в матеріалах справи копією конверту, у якому направлялась вимога.

Згідно ч. 1 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»№ 1058-ІУ від 07.09.2003 (надалі - Закон №1058-ІУ), страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Частиною 3 ст. 106 згаданого вище Закону встановлено, що територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Згідно п.8.3. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (надалі - Інструкція №21-1), затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003 р., вимога про сплату недоїмки формується на підставі актів документальних перевірок та облікових даних з карток особових рахунків страхувальників за формою, встановленою законодавством.

Доводи позивача про обов'язковість формування вимоги про сплату недоїмки виключно на підставі складеного Акту перевірки є помилковими та такими, що невірно тлумачать норму права, внаслідок чого відсутні підстави для обов'язкового вручення відповідачем акта перевірки та повідомлення позивачу, у зв'язку з чим викладені мотиви позивача не приймаються судом до уваги.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи карток особового рахунку позивача, станом на 01.11.2008 р. за ним обліковується заборгованість зі сплати страхових внесків у розмірі 9 184,45 грн. (7 колонка - 8 686,74 грн. (33,2 %) та 537,71 грн. (2%)).

Відповідно до ч. 6 ст. 20, ч. 2-4 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»№ 1058-ІУ та п.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління ПФУ від 19.12.2003р. № 21-1 встановлює, що суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені пунктами 5.1, 5.2, 5.3 цієї Інструкції, у тому числі обчислені органами Пенсійного фонду, уважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка). Обчислення страхових внесків зазначеною категорією платника здійснюється щомісячно за ставкою -33,2 % суми фактичних витрат на оплату праці працівників ( п.4.1)

Обчислення страхових внесків територіальними органами Пенсійного Фонду України здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

У відповідності до п.8.1. зазначеної Інструкції суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені пунктами 5.1, 5.2, 5.3 цієї Інструкції, у тому числі обчислені органами Пенсійного фонду, уважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках: а) якщо дані документальних перевірок результатів діяльності страхувальника свідчать про донарахування сум страхових внесків; б) якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків; в) якщо страхувальник має на кінець звітного періоду борги зі сплати фінансових санкцій (штрафів) та пені.

У випадку "а" вимога надсилається одночасно з актом документальної перевірки.

У випадку "б" вимога надсилається щомісяця протягом п'яти робочих днів, наступних за звітним базовим періодом. Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на всю суму боргу.

Вимога формується на підставі актів документальних перевірок та облікових даних з карток особових рахунків страхувальників за формою згідно з додатком 9 цієї Інструкції для страхувальника - юридичної особи.

Вимога формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу.

Вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під підпис або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити зазначені у вимозі суми.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату боргу, страхувальник узгоджує її з органами Пенсійного фонду, а у разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

Про оскарження вимоги до суду страхувальник зобов'язаний письмово повідомити протягом трьох робочих днів орган Пенсійного фонду, який направив вимогу.

Узгодження вимоги органу Пенсійного фонду здійснюється на підставі заяви страхувальника, яка розглядається органом Пенсійного фонду протягом трьох робочих днів після її отримання, та поданих страхувальником документів, що свідчать про неправильність обчислення сум недоїмки, зазначених у вимозі.

Узгоджена вимога надсилається страхувальнику органом Пенсійного фонду протягом трьох робочих днів. Страхувальник зобов'язаний сплатити узгоджену суму боргу протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги.

Абзацом 2 п. 10.1. Інструкції встановлено, що у разі, коли страхувальник має несплачені суми недоїмки, пені та фінансових санкцій та здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються шляхом перерозподілу такої сплаченої суми в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення.

Як вбачається з карток особового рахунку позивача, протягом з січня 2004 року до липня 2009 року він здійснював обчислення страхових внесків та їх сплату, при цьому сплачені ним суми грошових коштів зараховувалися відповідачем шляхом їх перерозподілу, в рахунок сплати недоїмки у порядку календарної черговості її виникнення, у зв'язку з чим коштами, сплаченими позивачем з січня 2004 до липня 2009 року погашалась недоїмка, що існувала у попередній період, а після її остаточного погашення сплачені суми зараховувалися в рахунок сплати поточних страхових внесків в порядку їх виникнення, через що залишок несплачених страхових внесків за цей період склав 4 428,16 грн.

Також суд враховує те, що підставами для визнання нечинним рішення суб'єкта владних повноважень, у даному випадку вимоги, є невідповідність вимогам чинного законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав це рішення. Обов'язковою умовою визнання нечинним рішення є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного рішення прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Відповідно до частини 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом не встановлено порушень законодавства Управлінням Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва при формуванні вимоги про сплату боргу за № 2710 від 03.11.2008 р. на суму 4 428,16 грн.

З огляду на докази по справі, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Посилання позивача на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а Управлінням Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва при формуванні вимоги про сплату боргу № 2710 від 03.11.2008 року на суму 4428,16 норм чинного законодавства не знайшли свого підтвердження.

Отже, судова колегія визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, враховуючи відповідні правові норми та встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про застосування статті 200 КАС України.

Керуючись статтями 195, 197, 200, 205 КАС України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Алтекс»залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 липня 2009 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо його було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через пять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 статті 254 КАС України). Касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу з дня складення постанови в повному обсязі (стаття 212 КАС України).

Головуючий:

Судді: