Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 456/3780/23
Провадження № 1-кп/456/385/2023
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 серпня 2023 року місто Стрий
Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
з участю : секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрию справу на підставі обвинувального акта в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023141130000485 від 13.06.2023, щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, неожруженого, непрацюючого, раніше судимого вироком Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 08.12.2022 за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
ВСТАНОВИВ:
07.06.2023 о 18 годині 50 хвилин ОСОБА_4 перебував у приміщенні магазину «Рукавичка», який належить ТзОВ TBK «Львівхолод», що за адресою: вул. Шевченка, 91, м. Стрий Львівської області, де побачив торгові стелажі з алкогольними напоями, та в цей час у нього виник умисел на вчинення крадіжки.
Надалі ОСОБА_4 , реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на протиправне заволодіння чужим майном, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, скориставшись тим, що його дій ніхто не бачить, шляхом вільного доступу, повторно, таємно викрав з торгових стелажів магазину «Рукавичка» одну пляшку лікеру «Jack Daniels» об`ємом 0,7 л, вартістю 799,57 гривень (без ПДВ), яку заховав під куртку, в яку був одягнений та, утримуючи при собі викрадений товар, не розплатившись за нього на касі, вийшов з приміщення магазину, після чого розпорядився викраденим майном на власний розсуд.
Своїми протиправними діями ОСОБА_4 завдав матеріальну шкоду потерпілому ТзОВ TBK «Львівхолод» на загальну суму 799,57 гривень (без ПДВ).
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку) повторно в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.
Допитаний обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в пред`явленому обвинуваченні визнав у повному обсязі, щиро розкаявся та надав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення кримінального правопорушення, зокрема, про те, що 07.06.2023 о 18 год. 50 хв. викрав з приміщення магазину «Рукавичка», що по вул. Шевченка, 91 в м. Стрию Львівської області, пляшку лікеру «Jack Daniels» об`ємом 0,7 л, яку заховав під куртку, в яку був одягнений, та вийшов з магазину, не розплатившись. Викрадений алкогольний напій розпив разом зі знайомим. Щиро розкаюється у вчиненому. Просить його суворо не карати.
Представник потерпілого ТзОВ TBK «Львівхолод» ОСОБА_5 в судове засідання не прибув, подав клопотання про розгляд кримінального провадження за його відсутності, при призначенні покарання покладається на думку суду.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні заявив клопотання, в якому просив не досліджувати докази щодо тих обставин, які не оспорюються, оскільки обвинувачений винуватість у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю.
Отримавши показання ОСОБА_4 , що відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники судового провадження не оспорюють фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши обвинуваченому ОСОБА_4 та іншим учасникам судового провадження, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, провів судове слідство у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, оскільки учасники судового провадження не заперечували проти цього, визнавши недоцільним дослідження в цій частині інших доказів по справі.
Суд вважає доведеною винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, тому кваліфікація дій обвинуваченого за ч. 4 ст. 185КК України є вірною.
При призначенні покарання обвинуваченому по даній справі суд суворо дотримується принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що метою покарання засудженого є його виправлення, виховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, а з врахуванням того, що позбавлення волі є одним із найсуворіших покарань, тому таке покарання слід призначати до реального відбування тільки тоді, коли у суду є достатнє переконання, що звільнення особи від відбування такого, не сприятиме виправленню засудженого.
Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
В той же час згідно зі ст.50КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання повинні відповідати один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17Закону України«Про виконаннярішень тазастосування практикиЄвропейського судуз правлюдини» при розгляді справ застосовується як джерело, зокрема, у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява № 10249/03), де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
Згідно з п. 1 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2015, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а згідно з п. 3, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити із особливостей конкретного злочину і його обставин.
Дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на те, що головною метою покарання є виховання та соціальна реабілітація винного, та призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує характер та тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, фактичні обставини справи, тяжкість заподіяних кримінальним правопорушенням наслідків, спосіб вчинення кримінального правопорушення та його мотиви, поведінку обвинуваченого, який усвідомив протиправність своїх дій, щиро розкаявся, суспільну небезпеку вчиненого ним кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який раніше судимий за злочини проти власності, неодружений, не працює, на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, негативно характеризується за місцем проживання, обставини, що пом`якшують покарання, якими, на думку суду, є активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відсутність обставин, які обтяжують покарання.
Під час судового розгляду детально проаналізовано поведінку обвинуваченого після вчинення кримінального правопорушення, наслідки суспільно-небезпечного діяння, відсутність будь-яких намірів уникнути кримінальної відповідальності та, беручи до уваги всі вказані обставини кримінального провадження в їх сукупності, суд дійшов переконання, що виправлення ОСОБА_4 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень можливе лише в умовах ізоляції обвинуваченого від суспільства, і вважає за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції інкримінованої йому статті КК України. Саме таке покарання, яке полягає в ізоляції та поміщенні до кримінально-виконавчої установи закритого типу, буде відповідати вимогам ст. 65 КК України за своїм видом та буде необхідним для досягнення його мети, тобто необхідним й достатнім для виправлення ОСОБА_4 та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як ним, так й іншими особами.
Окрім цього, судом встановлено, що вироком Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 08 грудня 2022 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі, відповідно до ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, а відтак є всі підстави для застосування судом ст. 71 КК України.
Враховуючи наведене, суд дійшов переконання, що згідно зі ст. 71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, слід частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 08.12.2022.
Цивільний позов не заявлено.
Питання речових доказів підлягає вирішенню відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати відсутні.
Керуючись ст. 368, 370, 374 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
ОСОБА_4 визнативинним увчиненні кримінальногоправопорушення, передбаченого ч.4ст.185КК України,і призначитипокарання зач.4ст.185ККУкраїни у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.
Відповідно до ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуте покарання за вироком Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 08.12.2022 та призначити ОСОБА_4 остаточне покарання 5 (п`ять) років 1 (один) місяць позбавлення волі.
Запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту ОСОБА_4 залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Строк відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
Речові докази: DVD-R диск залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Стрийський міськрайонний суд Львівської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1
Судове рішення № 113003554, Стрийський міськрайонний суд Львівської області було прийнято 24.08.2023. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 456/3780/23. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: