Рішення № 112995808, 23.08.2023, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/13425/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стефанова С.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 12 червня 2023 року надійшов позов ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), в якому позивач просить:

- визнати протиправними дії НОМЕР_1 прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) щодо нарахування та виплати при звільненні ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ; місце реєстрації: АДРЕСА_2 , місце проживання внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_3 ) грошової компенсації за неотримане речове майно пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу НОМЕР_1 прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_2 ) від відповідно до довідки -розрахунку від 18 січня 2019 року № 22-ос;

- зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ; місце реєстрації: АДРЕСА_2 , місце проживання внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_3 ) з відрахуванням раніше проведених виплат грошову компенсацію за належне, але не отримане протягом проходження військової служби речове майно відповідно до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2016 №178 без застосування пропорції часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу НОМЕР_1 прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_2 ).

Позиція позивачки обґрунтовується наступним

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 18 січня 2019 року наказом начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Південного регіонального управління ДПС України № 22-ос ОСОБА_1 виключена зі списків особового складу прикордонного загону і всіх видів забезпечення. При звільненні ОСОБА_1 з військової служби їй нарахована і виплачена грошова компенсація за неотримане речове майно пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу НОМЕР_1 прикордонного загону.

В той же час, позивачка переконана, що здійснення їй виплати грошової компенсації за неотримане речове майно пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про звільнення зі списків особового складу, є протиправним.

З урахуванням вказаного, 18 березня і 9 квітня 2023 року ОСОБА_1 зверталась до відповідача ( НОМЕР_1 прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України) з приводу здійснення нарахування та виплати їй з відрахуванням раніше проведених виплат грошову компенсацію за належне, але не отримане протягом проходження військової служби речове майно відповідно до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2016 №178, без застосування пропорції часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу НОМЕР_1 прикордонного загону Держприкордонслужби.

У відповідь на вказані звернення, НОМЕР_1 прикордонним загоном Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_2 ) повідомлено позивачці про те, що відповідно до наказу МВС України від 31.10.2016 року № 1132 «Про речове забезпечення військовослужбовців та працівників Державної прикордонної служби України в мирний час та особливий період» нарахування грошової компенсації військовослужбовцям під час їхнього звільнення з військової служби за належне, але неотримане речове майно, здійснюється пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна.

З такою позицією НОМЕР_1 прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України) позивачка не погоджується, у зв`язку з чим звернулася з даною позовною заявою.

Позиція відповідача обґрунтовується наступним

НОМЕР_1 прикордонний загін Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) не погоджується з заявленими позовними вимогами вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню та зазначає, що після звільнення позивачки зі служби та виключення зі списків особового складу згідно наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Південного регіонального управління ДПС України № 22-ос від 18.01.2019 р оку, між позивачкою та відповідачем спору щодо зазначених у позові вимог не було.

Після звільнення позивачки з військової служби та виключення зі списків особового складу відповідачем здійснено розрахунок коштів, що підлягають до виплати замість належного до виплати речового майна за період проходження служби. Відповідно до довідки про вартість речового майна, що належить до видачі (яку було знищено 07.02.2023 року), позивачці була нарахована грошова компенсація у сумі 25 075,46 грн. та яка, за вирахуванням всіх передбачених законом податків та зборів, і була виплачена ОСОБА_1 ..

При цьому, відповідач стверджує, що вимоги про виплату грошової компенсації за належне, але неотримане речове майно без застосування пропорцій часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна є протиправними, оскільки суперечать приписам п. 10 розділу І Інструкції про порядок речового забезпечення військовослужбовців та працівників Державної прикордонної служби України в мирний час та особливий період, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1132 від 31.10.2016 року.

Процесуальні дії та клопотання учасників справи

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 15 червня 2023 року позовна заява ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії була залишена без руху та позивачці було надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

Заявою від 19.06.2023 року (вхід. № ЕП/23017/23) позивачка усунула недоліки позовної заяви.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 23 червня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в порядку ст.262 КАС України.

07 липня 2023 року від НОМЕР_1 прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) надійшов відзив на позовну заяву (вхід. №22660/23).

Станом на 23 серпня 2023 року, будь-яких інших заяв по суті справи з боку сторін на адресу суду не надходило.

Відповідно до ч.2 ст.262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позиції позивачки та відповідача, відзив на позовну заяву, суд встановив наступні факти та обставини.

Обставини справи встановлені судом

З 13 січня 2004 року по 18 січня 2019 року ОСОБА_1 проходила військову службу в лавах Державної прикордонної служби України у військовій частині НОМЕР_2 ( НОМЕР_1 прикордонному загоні, Одеському прикордонному загоні Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України).

Наказом начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Південного регіонального управління ДПС України від 18 січня 2019 року № 22-ос ОСОБА_1 виключена зі списків особового складу прикордонного загону і всіх видів забезпечення.

18 березня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до НОМЕР_1 прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_2 ) із заявою в якій, зокрема, просила здійснити нарахування та виплати їй з відрахуванням раніше проведених виплат грошову компенсацію за належне, але не отримане протягом проходження військової служби речове майно відповідно до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2016 №178, без застосування пропорції часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу НОМЕР_1 прикордонного загону Держприкордонслужби (а.с.10-11).

За результатами розгляду вказаного звернення, листом від 06.04.2023 року №14/М-30-45, НОМЕР_1 прикордонний загін Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України надав позивачці, зокрема, розрахунок закупівельної вартості предметів речового майна належних до видачі за речове майно, відповідно до норм забезпечення, під час звільнення, загибелі (смерті) військовослужбовця Державної прикордонної служби України (а.с.12-16).

09 квітня 2023 року ОСОБА_1 повторно звернулася до НОМЕР_1 прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_2 ) із заявою в якій, зокрема, просила здійснити нарахування та виплати їй з відрахуванням раніше проведених виплат грошову компенсацію за належне, але не отримане протягом проходження військової служби речове майно відповідно до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2016 №178, без застосування пропорції часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу НОМЕР_1 прикордонного загону Держприкордонслужби (а.с.17-18).

За результатами розгляду вказаного звернення, листом від 01.05.2023 року №703/2457-23, НОМЕР_1 прикордонний загін Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України повідомив позивачку, що відповідно до наказу Міністерства внутрішніх справ України №1132 від 31.10.2016 року «Про речове забезпечення військовослужбовців та працівників Державної прикордонної служби України в мирний та особливий період», нарахування грошової компенсації військовослужбовцям під час їхнього звільнення з військової служби в запас, відставку або загибелі (смерті), за належне, але неотримане речове майно здійснюється пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна (а.с.19).

Вважаючи протиправними дії НОМЕР_1 прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_2 ) щодо нарахування грошової компенсації за належне, але неотримане речове майно, пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна протиправними, позивачка звернулася з даним адміністративним позовом до суду.

Джерела права та висновки суду

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», правовою основою військового обов`язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України "Про оборону України", "Про Збройні Сили України", "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію", інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов`язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації (ч. 2 ст. 1-2 Закону №2011-XII).

Ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України (ст. 2 Закону №2011-XII).

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення та індексація грошового забезпечення.

За змістом ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 року №2232-ХІІ закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Частиною 1 ст. 9-1 Закону №2011-ХІІ визначено, що речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

22.03.2016 року набув чинності Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 178 від 16.03.2016 року (далі - Порядок №178).

Відповідно до пункту 2-3 Порядку №178 виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу. Дія вказаного Порядку не поширюється на військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети, кафедри, відділення військової підготовки.

Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця.

Відповідно до пункту 4 Порядку №178 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.

Довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв`язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком (пункт 5 Порядку №178).

Отже, виплата грошової компенсації вартості неотриманого речового майна має на меті покрити фактичні (дійсні) витрати, які військовослужбовець поніс у зв`язку з придбанням предметів, речей для забезпечення потреб, пов`язаних з проходженням військової служби. Довідка про вартість речового майна, що належить до видачі видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої станом на 1 січня поточного року, тобто року, в якому здійснено таку виплату (року виключення позивача зі списків особового складу й здійснення виплати компенсації).

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 17 березня 2020 року по справі №815/5826/16, від 14 листопада 2018 року по справі №809/1488/16.

Окрім цього, з вищенаведеного вбачається, що у разі звільнення військовослужбовця з військової служби у нього виникає право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно, яке реалізується шляхом подання військовослужбовцем відповідної заяви (рапорту) за місцем військової служби.

Судом встановлено та не заперечується сторонами у заявах по суті справи, що при звільненні з військової служби ОСОБА_1 нарахована і виплачена грошова компенсація за неотримане речове пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу НОМЕР_1 прикордонного загону.

Також, судом встановлено, що ОСОБА_1 18 березня і 9 квітня 2023 року зверталась до відповідача із заявами у яких, зокрема, просила нарахувати та виплати їй з відрахуванням раніше проведених виплат грошову компенсацію за належне, але не отримане протягом проходження військової служби речове майно відповідно до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2016 №178, без застосування пропорції часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу.

За результатами розгляду звернення від 09.04.2023 року, листом від 01.05.2023 року №703/2457-23, НОМЕР_1 прикордонний загін Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України повідомив позивачку, що відповідно до наказу Міністерства внутрішніх справ України №1132 від 31.10.2016 року «Про речове забезпечення військовослужбовців та працівників Державної прикордонної служби України в мирний та особливий період», нарахування грошової компенсації військовослужбовцям під час їхнього звільнення з військової служби в запас, відставку або загибелі (смерті), за належне, але неотримане речове майно здійснюється пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна (а.с.19).

Суд не погоджується із такими твердженнями відповідача та зазначає, що відповідно до частини 1 статті 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

При цьому, положеннями Порядку №178 не передбачено те, що при розрахуванні суми грошової компенсації необхідно враховувати такі складові як момент виникнення права на отримання майна, термін експлуатації, ціну на час набуття права, кількість предметів належних до видачі та термін, який минув з останнього моменту отримання предметів речового майна, натомість закріплено обов`язок повноважного органу нарахувати та виплатити грошову компенсацію за невикористане речове майно виходячи із закупівельних цін, визначених на 1 січня поточного року.

Так, організацію та порядок речового забезпечення військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, курсантів вищих військових навчальних закладів, військовослужбовців, які були призвані на строкову військову службу та військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військовозобов`язаних, призваних на навчальні та спеціальні збори, резервістів (далі - військовослужбовці), ліцеїстів та працівників Держприкордонслужби в мирний час та особливий період, визначено Інструкцією про порядок речового забезпечення військовослужбовців та працівників Державної прикордонної служби України в мирний час та особливий період, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України №1132 від 31.10.2016 року (далі Інструкція №1132).

Пунктом 10 розділу І Інструкції №1132 передбачено, що речове майно особистого користування військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом, видається в їхню власність. За неотримане згідно із встановленими нормами речового забезпечення речове майно їм виплачується грошова компенсація у порядку, визначеному чинним законодавством України.

Нарахування грошової компенсації військовослужбовцям під час їхнього звільнення з військової служби в запас, відставку або загибелі (смерті), за належне, але не отримане протягом проходження військової служби речове майно здійснюється пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби.

За бажанням військовослужбовця йому видаються предмети форменого одягу на суму грошової компенсації.

В той же час, частиною 3 ст.7 КАС України передбачено, що у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Отже, при нарахуванні та виплаті грошової компенсації вартості за неотримане речове майно слід керуватися актом вищої юридичної сили, яким є Порядок №178, оскільки норми Інструкції №1132 підлягають використанню лише в частинах, які не суперечать такому акту.

Верховний Суд у постанові від 25 лютого 2021 року у справі №380/2458/20 вказав, що положення п.10 розділу І Інструкції №1132 не суперечать Порядку №178. Вказаним пунктом Інструкції №1132 передбачено порядок визначення строку носіння відповідного речового майна, а не порядок нарахування розміру спірної компенсації.

При цьому, гарантоване ст.91 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» право військовослужбовця на отримання речового майна або компенсації його вартості є майновим правом, яке підпадає під дію ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), відповідно до якої ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Крім того, Конституційний Суд України у рішеннях від 06.07.1999 року №8-рп/99 та від 20.03.2002 року №5-рп/2002 неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно якої Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст.17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо.

З урахуванням вищенаведеного, надаючи правову оцінку аргументам сторін, суд вважає протиправними дії НОМЕР_1 прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_2 ) щодо нарахування та виплати при звільненні ОСОБА_1 грошової компенсації за неотримане речове майно пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу НОМЕР_1 прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_2 ) та вважає за необхідне, зметою належного захисту порушених прав позивачки, зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військову частину НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за належне, але не отримане протягом проходження військової служби речове майно відповідно до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2016 року №178 без застосування пропорції часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу НОМЕР_1 прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_2 ), з урахуванням раніше проведених виплат.

Згідно з частинами першою та другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-VI «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) і практику ЄСПЛ як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 08.11.2005 р. у справі «Кечко проти України» (заява №63134/00) зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.

Пунктом 23 рішення у вказаній справі Європейського суду з прав людини вказано, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.

Так, реалізація особою права, яке пов`язане з отриманням коштів і базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не залежить від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян.

У зв`язку з цим, Європейський суд з прав людини не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Отже, реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

ЄСПЛ неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі, тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. А роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоби позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (рішення ЄСПЛ у справах «Кантоні проти Франції» ("Cantoni v. France") від 11 листопада 1996 року, заява № 17862/91, п. 31-32, «Вєренцов проти України» від 11 квітня 2013 року, заява № 20372/11, п. 65).

Згідно з частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Відповідно до ч.3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії, та ч.3 ст.46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Так, у п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 року Справа «РуїзТоріха проти Іспанії» (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, на підставі ст.8 КАС України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст.9 КАС України, відповідно до якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з`ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат

Враховуючи те, що позивачка звільнена від сплати судового збору, а у матеріалах справи відсутні докази понесення нею інших судових витрат, питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується..

Керуючись ст.ст. 2, 6, 7, 9, 12, 77, 139, 242-246, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії НОМЕР_1 прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_2 ) щодо нарахування та виплати при звільненні ОСОБА_1 грошової компенсації за неотримане речове майно пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу НОМЕР_1 прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_2 ).

Зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військову частину НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за належне, але не отримане протягом проходження військової служби речове майно відповідно до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2016 року №178, без застосування пропорції часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу НОМЕР_1 прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_2 ), з урахуванням раніше проведених виплат.

Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 та п.15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено, згідно ст.295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивачка: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 ).

Відповідач: НОМЕР_1 прикордонний загін Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_5 , код ЄДРПОУ 14321386).

Суддя С.О. Cтефанов