Рішення № 112994931, 21.08.2023, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2023 року №320/6410/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнігласс Україна" до Житомирської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнігласс Україна" звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів:

- № UA101020/2022/000083/2 від 07.07.2022;

- № UA101000/2022/000105/2 від 07.07.2022;

- № UA101020/2022/000084/1 від 07.07.2022;

- № UA101000/2022/000106/2 від 12.07.2022;

- № UA101020/2022/000085/2 від 18.07.2022;

- № UA101000/2022/000114/2 від 18.07.2022;

- № UA101020/2022/000086/2 від 19.07.2022;

- № UA101000/2022/000115/2 від 25.07.2022;

- № UA101000/2022/000118/2 від 02.08.2022;

- № UA101020/2022/000094/2 від 02.08.2022;

- № UA101020/2022/000093/2 від 02.08.2022.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що надав достатній пакет документів для підтвердження митної вартості заявлених товарів, тому оскаржувані рішення є необґрунтованими. ТОВ «Юнігласс Україна» вважає, що його пов`язаність з постачальником JSC "New Glass" (Болгарія) не є сама по собі підставою для витребування додаткових документів та коригування митної вартості товарів. Також позивач вказує, що у рішеннях про коригування митної вартості товару митний орган належним чином не обґрунтував, яким чином існуючий взаємозв`язок між постачальником і ТОВ «Юнігласс Україна» вплинув на заявлену декларантом митну вартість. Крім того, на думку позивача, посилання на автоматизовану систему митного оформлення «ІНСПЕКТОР» та на результати порівняння рівня митної вартості заявленого товару з рівнем цін «схожого» товару, оформленого раніше, не може бути саме по собі підставою для витребування додаткових документів, відповідно, для коригування митної вартості заявленого ТОВ «Юнігласс Україна» товару.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.03.2023 відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

На час прийняття рішення у цій справі відзив на позовну заяву або заява про визнання позову від відповідача до суду не надходили, хоча відповідач був належним чином повідомлений про відкриття спрощеного провадження без проведення судового засідання.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, наявні у справі, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «ЮНІГЛАСС УКРАЇНА» (покупець) та JSC "New Glass" (Болгарія, постачальник) укладений контракт №S2021/001 UU від 08.02.2021 на поставку скляного посуду в асортименті.

ТОВ «ЮНІГЛАСС УКРАЇНА» здійснює поставки товарів від JSC "New Glass" на умовах поставки FCA Новий Пазар (Болгарія).

В якості складових митної вартості товарів ТОВ «ЮНІГЛАСС УКРАЇНА» декларує (1) витрати на транспортування товарів та (2) інвойсну вартість товарів.

ТОВ «ЮНІГЛАСС УКРАЇНА» для митного оформлення посуду в асортименті подані митні декларації:

UA101020/2022/024902 від 06.07.2022;

UA101020/2022/024971 від 06.07.2022;

UA101020/2022/024980 від 06.07.2022;

UA101020/2022/025419 від 11.07.2022;

UA101020/2022/026129 від 17.07.2022;

UA101020/2022/026268 від 18.07.2022;

UA101020/2022/026329 від 18.07.2022;

UA101020/2022/027089 від 25.07.2022;

UA101020/2022/028034 від 01.08.2022;

UA101020/2022/028115 від 02.08.2022;

UA101020/2022/028009 від 01.08.2022.

Митна вартість заявлена імпортером за ціною контракту.

Однак, Житомирською митницею прийняті рішення про коригування митної вартості товарів та митна вартість товарів визначена за резервним методом.

ТОВ «ЮНІГЛАСС УКРАЇНА» подані повторні митні декларації, а товар відпущено у вільний обіг під фінансові гарантії.

Як зазначає позивач, загальна сума переплати податків склала 1568049,08 грн. ПДВ.

Вважаючи рішення митного органу про коригування митної вартості протиправними, ТОВ «Юнігласс Україна» звернулось до суду з цим адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок здійснення митних процедур та оформлення, переміщення через митний кордон України товарів, митне регулювання та справляння податків і зборів регулюється Митним кодексом України (далі - МК України).

Відповідно до п. 21 ст. 4 МК України митна процедура - зумовлені метою переміщення товарів через митний кордон України сукупність митних формальностей та порядок їх виконання.

Відповідно до п. 23 ст. 4 МК України митне оформлення це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Згідно з п. 5 ст. 4 МК України випуск товарів - це надання митним органом права на користування та/або розпорядження товарами, щодо яких здійснюється митне оформлення, відповідно до заявленої мети.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч. 1 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (ч.2 ст.51 МК України).

Згідно з ч. 1 ст. 52 МКУ заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: (1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; (2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; (3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (ч. 2 ст. 52 МК України).

При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право зокрема (1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; ... (4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів; ... (6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; ... (8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Згідно з ч. 8 ст. 52 МК України у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі - продажу);

якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Водночас згідно з ч. 3 ст. 53 МК України у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

виписку з бухгалтерської документації;

ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

копію митної декларації країни відправлення;

висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з ч. 4 ст. 54 МК України у разі, якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

розрахунок ціни (калькуляцію).

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (ч. 1 ст. 54 МК України).

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) - основний метод - щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно з ч. 3 ст. 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний», орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

При цьому, згідно з ч. 2 ст. 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити зокрема:

обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів (ч. 7 ст. 55 МК України).

З матеріалів справи вбачається, що разом із деклараціями митної вартості ТОВ «Юнігласс Україна» подало пакет документів на підтвердження митної вартості згідно з положеннями ч. 2 ст. 53 МК України.

До кожної із митних декларацій і ДМВ подані зокрема:

укладений між ТОВ «Юнігласс Україна» та продавцем зовнішньоекономічний контракт № S2021/001 UU від 08.02.2021 (код класифікатора документів - 4104);

пакувальний лист (код - 0271);

інвойс / рахунок-фактура (код - 0380);

автотранспортна накладна / CMR (код - 0730);

декларація про походження товару (код - 0862);

сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (код - 0954);

довідка про транспортні витрат (код - 3007);

додаток до Контракту, що стосується відповідної поставки товару (код - 4103);

договір доручення (про надання послуг митного брокера) між ТОВ «Юнігласс Україна» та уповноваженою особою ТОВ «Євро-Брок» № S2021/002 UU від 09.02.2021 (код - 4207);

договір-доручення про транспортно-експедиторське обслуговування № 0006 від 05.02.2021 між ТОВ «Юнігласс Україна» та ФОП ОСОБА_1 (код - 4301);

ТОВ «Юнігласс Україна» визначило митну вартість товарів:

за ціною товару згідно з Контрактом (інвойсом);

на підставі витрат на транспортування.

Натомість, митний орган порівняв рівень митної вартості оцінюваного товару з інформацією, наявною в автоматизованій системі митного оформлення «ІНСПЕКТОР», а також з рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, зокрема країною виробництва, яких є Болгарія, та ухвалив рішення про коригування митної вартості товарів.

У рішеннях про коригування митної вартості товарів митний орган вказав, що за результатами перевірки заявлена митна вартість товарів є нижчою за вартість ввезених на митну територію України схожих товарів (посуду столового, скляного).

У зв`язку з чим, митний орган запропонував ТОВ «Юнігласс Україна» надати додаткові документи, визначені у ч. ч. 3, 4 ст. 53 МК України.

ТОВ «Юнігласс Україна» надало наявні в нього додаткові документи на вимогу митного органу, однак останній прийняв оскаржувані рішення.

Суд зауважує, що більшість із оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товару мають ідентичні обґрунтування (позиції) митного органу.

Щодо твердження митного органу про те, що відповідно до п. 1.2 договору від 08.02.2021 № S2021/001 UU номенклатура, кількість та ціна товару вказується у додатку до договору, однак до митного оформлення не надано такий документ, який згідно з умовами зовнішньоекономічного контракту є єдиним документом, в якому сторони узгоджують ціну товару, яка безпосередньо формує його митну вартість, суд зазначає, що додатки, в яких вказано товар і вартість, які подані до митного оформлення, до договору від 08.02.2021 №S2021/001 UU надані позивачем разом із кожною митною декларацією, що підтверджується відомостями, як поданих ТОВ «Юнігласс Україна» митних декларацій, так і самими рішеннями про коригування (графа 18 рішень).

Отже, митний орган обґрунтовує свої рішення ненаданням додатків до договору і в той же час підтверджує їх надання, тому вказане твердження відповідача є необґрунтованим.

Що стосується аргументу митного органу про те, що довідки ФОП ОСОБА_1 про транспортні витрати, який залучений позивачем як експедитор у перевезеннях оцінюваного товару за Договором-дорученням № А0006 про транспортно-експедиторське обслуговування від 05лютого 2021 року, містять інформацію про перевізника, відмінного від того, який зазначений у CMR, тому числове значення такої складової митної вартості, як витрати на транспортування є непідтвердженим, суд зазначає таке.

Дійсно, на підтвердження такої складової митної вартості товару, як витрати на транспортування ТОВ «Юнігласс Україна» разом з митними деклараціями подало довідки ФОП ОСОБА_1 про транспортні витрати. Крім того, ТОВ «Юнігласс Україна» подало до кожної митної декларації договір-доручення про транспортно-експедиторське обслуговування № 0006 від 05.02.2021 між ТОВ «Юнігласс Україна» та ФОП ОСОБА_1 .

Отже, ФОП ОСОБА_1 є експедитором, а не безпосереднім перевізником. ФОП ОСОБА_1 , як експедитор залучає інших перевізників для перевезення оцінюваного товару, які і зазначаються в товарно-транспортних накладних (CMR).

Згідно з п. 6 ч .2 ст. 53 МК України документами, що підтверджують митну вартість, є зокрема транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

До кожної із митних декларацій представник ТОВ «Юнігласс Україна» надавав копії CMR (товарно-транспортні накладні у міжнародних перевезеннях вантажів автомобільним транспортом). Кожна з CMR містить інформацію про інвойс, за яким перевозиться товар, а також інформацію про державні номери транспортних засобів, якими перевозиться відповідний товар.

Також, поряд з CMR, декларант подавав довідки ФОП ОСОБА_1 про транспортні витрати.

Суд звертає увагу, що довідка також містить відомості про CMR, державні номери транспортних засобів та назву перевізника, тому, довідку про транспортні витрати можна співставити з конкретним перевезенням (CMR) та митною декларацією. Довідка містить інформацію про вартість перевезення до митної території України, вартість перевезення на митній території України, а також вартість експедиторських послуг, місцем надання яких згідно з підпунктом (ж) пункту 186.3 статті 186 Податкового кодексу України є місце реєстрації отримувача послуг. Оскільки ТОВ «Юнігласс Україна» зареєстроване на території України, то експедиторські послуги по всьому маршруту перевезення вважаються наданими на території України.

Крім того, протягом митного оформлення позивач надавав акти надання послуг між ТОВ «Юнігласс Україна» та ФОП ОСОБА_1 (які також містять відомості про вартість перевезення до митної території України та на митній території України, вартість експедиторських послуг), платіжні доручення ТОВ «Юнігласс Україна» про оплату послуг експедитора ФОП ОСОБА_1 , договори перевезення, укладені ФОП ОСОБА_1 із залученими ним перевізниками.

Отже, суд вважає, що числове значення такої складової митної вартості як транспортні витрати є підтвердженим, тому згадана позиція митного органу не може бути підставою та обґрунтуванням для коригування митної вартості товару.

Щодо доводів відповідача про те, що позивачем відповідно до ст. 53 МК України не надано довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам, суд зазначає, що на вимогу митного органу про надання додаткових документів ТОВ «Юнігласс Україна» через уповноважену особу ТОВ «Євро-Брок» подало, серед іншого, довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам (лист експортера з цінами реалізації своєї продукції на інші країни), Тому, таке посилання митного органу є безпідставним.

Що стосується посилання митного органу на те, що надані під час митного оформлення калькуляції вартості (розрахунки ціни) товарів від виробника не містять інформацію про те, які умови поставки товару враховані під час здійснення розрахунків, а також не містять відомості про складові маркування та навантаження, то суд зазначає наступне.

Для підтвердження митної вартості товару ТОВ «Юнігласс Україна» додатково надано калькуляції вартості (розрахунки ціни) товарів від виробника товару, тобто від JSC "New Glass" (Болгарія). Даний документ розроблено JSC "New Glass" (Болгарія) для цілей обґрунтування вартості безпосередньо товару та містить всі витрати на виготовлення товару, які зроблені виробником.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 МК України у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа крім документів, зазначених у ч. ч. 2, 3 ст. 53 МК України, подає (за наявності), зокрема, й розрахунок ціни (калькуляцію).

Калькуляція - це визначення витрат у вартісній (грошовій) формі на виробництво одиниці або групи товарів. Оскільки такі витрати безпосередньо пов`язані з процесом виробництвом товарів, то володіти такою інформацією, зважаючи на її конфіденційність, може тільки виробник або пов`язані з ним особи.

Калькуляція вартості - визначення розміру витрат у грошовій формі як по окремих видах діяльності, виробничих процесах, структурних підрозділах, так і в цілому по підприємству на виробництво (збут) одиниці продукції, виконаних робіт (послуг) за допомогою економічно обґрунтованих методів.

Відповідно до п. 4.1 Договору купівлі-продажу від 08.02.2021 №S2021/001 UU товар поставляється Покупцю партіями на умовах, вказаних в додатку до договору.

Відповідно до додатків до Договору купівлі-продажу від 08.02.2021 №S2021/001 UU умови доставки - FCA Novi Pazar, Bulgaria.

Суд звертає увагу на те, що чинне законодавство України, зокрема митне законодавство, не містить вимог щодо складання калькуляції вартості (розрахунки ціни) товарів, її складових, а також калькуляція вартості є внутрішнім документом підприємства.

Калькуляція вартості це внутрішній документ бухгалтерського обліку, який ведеться відповідно постачальником - резидентом Болгарії. Покупець - ТОВ «Юнігласс Україна» немає жодного впливу на формування цього документа, не може його змінити чи зобов`язати постачальника вести його за іншою формою.

На вимогу митниці калькуляції вартості надані імпортером до кожної поставки товарів, а також надано пояснення щодо окремих складових вартості. Калькуляції вартості товарів підтверджували заявлену митну вартість товарів і безпідставно не враховані митницею.

Окрім того, як зазначає позивач, витрати на маркування, навантаження товару включені в інвойсну вартість товару і в калькуляціях постачальника включені до, зокрема, статті «Послуги третіх осіб». ТОВ «Юнігласс Україна» про це повідомляло митний орган, проте останній не врахував цих пояснень.

Отже, посилання митного органу на те, що калькуляції вартості (розрахунки ціни) товарів від виробника не містять інформацію про те, які умови поставки товару враховані під час здійснення розрахунків, а також не містять відомості про складові маркування та навантаження не може слугувати підставою та обґрунтуванням для коригування митної вартості товару.

Щодо доводів митного органу про ненадання позивачем відповідно до ст. 53 МК України висновку про вартісні характеристики товарів, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 3 МК України за наявності підстав Митний орган може вимагати подання зокрема висновку про вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією.

На думку суду, неподання такого документа не може бути підставою для коригування митної вартості товару, адже положення ч. 4 ст. 53 МК України передбачають, що додаткові документи на вимогу митного органу подаються за їх наявності в декларанта. Якщо певний додатковий документ на вимогу митного органу не поданий декларантом, то митний орган зобов`язаний навести обґрунтування, чому той чи інший документ необхідний для підтвердження складових митної вартості товару.

Верховний Суд у постанові від 21 квітня 2021 у справі № 809/1838/15, зробив висновок, що установивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Отже, ненадання позивачем висновку про вартісні характеристики товарів, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, не може слугувати підставою та обґрунтуванням для коригування митної вартості товару.

Що стосується позиці митного органу про те, що «додатково надана Заявка без зазначення відомостей про дату її складання, не може бути використана для підтвердження юридичного зв`язку між ФОП ОСОБА_1 та перевізником з приводу перевезення саме оцінюваної партії товарів у зв`язку з наступним: 1) не співпадіння ваги товару; 2) не співпадіння кількості полетів, наданих для завантаження; 3) різна дата завантаження... Таким чином, відомості про витрати на транспортування оцінюваного транспортного засобу не базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, які піддаються обчисленню, що позбавляє митний орган перевірити достовірність декларування витрат на транспортування, що відповідно до ч. 10 ст. 58 МК України є складовою митної вартості», суд зазначає наступне.

Матеріали справи свідчать, що під час проведення процедури консультації, до кожної із митних декларацій, в рішеннях про коригування митної вартості товарів із зазначенням митної декларації митним органом зазначена така позиція, а саме: UA101000/2022/000103/2 від 28.06.2022, UA101020/2022/000083/2 від 07.07.2022 (без зауважень митного органу щодо ваги товару), UA101000/2022/000105/2 від 07.07.2022, UA101020/2022/000084/1 від 07.07.2022, UA101000/2022/000115/2 від 25.07.2022 (без зауважень митного органу щодо дати завантаження), позивача надана відповідь із поясненнями щодо вказаної позиції митного органу. А саме: надано Листи Вих. No32/2022 від 28 червня 2022 року, Вих. No36/2022 від 07 липня 2022 року, Вих. No37/2022 від 07 липня 2022 року, Вих. No38/2022 від 07 липня 2022 року, Вих. No 48/2022 від 25.07.2022.

У листах із поясненнями позивачем повідомлено, що додатково надані заявки мають необхідну дату завантаження, тому дане зауваження не є виправданим. Згідно із товарно-супровідними документами в зазначений в заявці транспортний засіб можна розмістити товар на паллетах, при завантаженні в один ряд 33 палетомісць, але в свою чергу вага та особливості товару дозволяють вантажити товар в два ряди тобто - 66 палетомісць, при цьому не перевищувати 20 т ваги вантажу. Тож, вказана кількість паллет товару, жодним чином не перевищують необхідні норми перевезення товару даним транспортним засобом. Також позивачем зазначено, що фактичною вагою товару та датою відвантаження вважається зазначені в CMR, під час проходження митного оформлення.

Отже, згадана позиція митного органу не може слугувати підставою та обґрунтуванням для коригування митної вартості товару.

Що стосується доводів митного органу про те, що додатково наданий прайс-лист від 03.12.2021 не містить інформацію щодо рівня цін усього переліку артикулів, що пред`являються до митного оформлення (арт....), а тому дані документи не можуть бути використаними митним органом для підтвердження митної вартості заявленого асортиментного переліку товарів, суд зазначає таке.

Наданий прайс-лист від 03.12.2021 є документом, який відповідно до ч. 4 ст. 53 МК України є додатковим, його подання для підтвердження митної вартості товарів не є обов`язковим.

Відповідно до правової позиції, яка викладена в постанові Верховного Суду від 23.10.2020 у справі № 810/690/17, в комерційній практиці при просуванні товару на ринок одним із методів встановлення контактів з потенційними покупцями є направлення продавцем комерційної пропозиції (оферти) або прейскуранта (прайс-листа). При розгляді наданих декларантом каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару контролюючий орган має упевнитись, що інформацію, яка міститься в зазначених документах, можна ідентифікувати з поставкою оцінюваних товарів. Позивачем при митному оформленні товарів був поданий митниці прайс-лист, в якому ціна товарів, пред`явлених до митного оформлення, збігається з задекларованою позивачем ціною товарів. Прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товарів.

Отже, прайс-лист є комерційним документом, він не є розрахунковим документом, а тому, незалежно від дати його видачі, не є доказом взаєморозрахунків між сторонами контракту.

Тож, така позиція митного органу не може слугувати підставою та обґрунтуванням для коригування митної вартості товару.

Щодо аргументу митного органу про ненадання відповідно до ст. 53 МК України виписки з банківських та бухгалтерських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що на вимогу митного органу про надання додаткових документів ТОВ «Юнігласс Україна» через уповноважену особу ТОВ «Євро-Брок» подавало, серед іншого, виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України (зокрема копії видаткових накладних, податкових накладних, платіжних доручень на перерахування валюти).

Тому, посилання митного органу на те, що ТОВ «Юнігласс Україна» не подало виписку з бухгалтерських та банківських документів є безпідставним.

Отже, вказаний аргумент митного органу не може слугувати підставою та обґрунтуванням для коригування митної вартості товару.

З огляду на викладене, суд зазначає, що митний орган в оскаржуваних рішеннях обґрунтовано не навів, які конкретно складові митної вартості він вважає непідтвердженими, наданими ТОВ «Юнігласс Україна» документами. Наведення Житомирською митницею в багатьох оскаржуваних рішеннях того, що є непідтвердженими витрати на транспортування, як складова митної вартості товарів, не обґрунтоване та базується на формальних критеріях митного органу, які не передбачені Митним кодексом України.

Відповідно до правових позицій Верховного Суду, викладених у постанові від 27 лютого 2019 року у справі №814/1647/16, постанові від 06 березня 2019 року у справі №809/278/17, постанові від 13 червня 2019 року у справі №820/6315/15, постанові від 21 січня 2020 року у справі №813/2719/15, висновок про те, що митна вартість товару документально не підтверджена, є недостатнім для витребування у декларанта додаткових документів та прийняття рішення про коригування митної вартості, без зазначення, при цьому, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, у чому полягає невідповідність даних або які розбіжності, наявні в поданих декларантом документах.

Верховний Суд зауважив, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню. Крім того, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів

Аналіз статей МК України свідчить, що обов`язок доведення митної вартості товару лежить на позивачеві. Але митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Про наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості митниця зобов`язана доводити в суді, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Отже, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові Верховного Суду від 07 травня 2020 року у справі № 1.380.2019.001625, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Тобто, саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Також, Верховний Суд у справі № 826/5558/16 встановив, що лише обґрунтований сумнів в правильності визначення митної вартості є обов`язковою обставиною, яка дає право органу доходів та зборів витребувати додаткові документи.

У постанові від 15 травня 2018 року у справі No813/2691/16 Верховний Суд вказав на обов`язок суб`єкта владних повноважень доводити, що документи, надані декларантом містять розбіжності, наявні ознаки підробки.

Отже, такі висновки Верховного Суду свідчать про те, що коригування митної вартості можливе лише за передбачених законом підстав, а вихід за межі таких підстав свідчить про неправомірність дій митного органу.

Тож, в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення. Відповідно, рішення органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Оскільки в оскаржуваних рішеннях митний орган обґрунтовано не зазначив, які саме складові митної вартості є непідтвердженими, то враховуючи зазначену практику Верховного Суду, суд вважає, що оскаржувані рішення є необґрунтованими та безпідставними.

Окрім вказаного, суд зазначає, що у спірних рішеннях про коригування митної вартості товару відсутнє обґрунтування числового значення митної вартості, що також вказує на їх незаконність.

Відповідно до статті 55 МК України митний орган за відповідних умов має право здійснювати коригування митної вартості товару, заявленої декларантом.

При цьому в разі здійснення коригування митної вартості за таким другорядним методом, як резервний, у рішеннях про коригування митний орган поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо: у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу до того ж зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598).

Верховним Судом з цього приводу напрацьована стала практика, відповідно до якої рішення не може бути визнане правомірним, якщо у ньому не надано пояснень щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови тощо та не зазначено докладної інформації і джерел, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Так, у постанові від 18.12.2018 у справі № 820/7133/15 Верховний Суд підтримав суди першої та апеляційної інстанцій:

«Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої, п 'ятої статті 58 Митного кодексу України.

Судами обґрунтовано відхилені посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

У рішенні про коригування митної вартості також відсутні усі відомості про конкретні факти чи обставини, встановлені під час митного оформлення, оцінивши які в сукупності митниця прийняла рішення про неможливість застосування першого методу для визначення митної вартості імпортованого позивачем товару.

Однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

Не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів обставин, про які зазначено вище, свідчить про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний, методу визначення митної вартості оцінюваного товару».

Такий підхід Верховного Суду узгоджується з положеннями п. п. 2, 4 ч. 2 ст. 55 МК України про те, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів повинно містити не лише наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), яка призвела до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, але й обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Також слід зазначити, що пунктом 3.2. Постанови Пленуму ВАСУ від 13.03.2017 № 2 «Про Довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13.03.2012» передбачено: «суди повинні мати на увазі, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних [аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу».

На переконання суду, заявлена ТОВ «Юнігласс Україна» митна вартість товарів підтверджується поданими документами. Однак, митницею в рішеннях про коригування не наведено жодних пояснень з приводу того, як виявлені розбіжності чи відсутність документів впливають на митну вартість товарів.

Також суд вважає, що митний орган необґрунтовано та безпідставно застосував резервний метод для коригування митної вартості товару ТОВ «Юнігласс Україна».

Матеріали справи свідчать, що з метою коригування митної вартості товару митний орган в усіх оскаржуваних рішеннях застосував резервний метод визначення митної вартості - митна вартість, визначена митним органом, ґрунтується на митній вартості схожого товару.

У спірних рішеннях про коригування також зазначено, що методи 2а та 2б не можуть бути використані у зв`язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, а методи 2в та 2г - у зв`язку з відсутністю основи для віднімання та додавання вартості.

На переконання суду, митний орган безпідставно не використав основний метод визначення митної вартості товарів позивача. Рішення митного органу не містять обґрунтованих пояснень, чому він використав резервний метод, як того вимагає пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів (наказ Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598). Митний орган зобов`язаний зокрема вказати умови поставки та комерційні умови, які сформували ту митну вартість, яку митний орган взяв за основу для коригування митної вартості товару ТОВ «Юнігласс Україна». Водночас, в спірних рішеннях цього немає.

Просте зазначення в рішеннях найменування виробника, країни виробництва, назви товару та ціни за одиницю товару з тих митних декларацій, які взяті за основу для коригування, не є поясненням й обґрунтуванням застосування резервного методу як другорядного.

Твердження суду про наявність в митного органу обов`язку обґрунтовувати застосування другорядного методу (поряд з обов`язком обґрунтовувати причини незастосування основного методу) узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 21 серпня 2018 у справі № 804/1755/17, від 25 травня 2021 у справі № 520/10386/2020.

Митний орган, застосовуючи резервний метод для коригування митної вартості, також порушив правила послідовності використання методів.

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний (ч. 1 ст. 57 МК України).

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч. 2 ст. 57 МК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 57 МК України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з ч. 6 ст. 57 МК України кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Суд наголошує, що митний орган, в першу чергу, в рішеннях про коригування має обґрунтувати причини незастосування основного методу визначення митної вартості.

Однак, вказаного відповідачем не зроблено, що також свідчить про незаконність спірних рішеннях про коригування митної вартості товару.

За наведених обставин, суд прийшов до висновку, що відповідачем протиправно прийнято спірні рішення про коригування митної вартості товарів, у зв`язку з чим останні підлягають скасуванню.

Отже, викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а його вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 29524,00 грн, що підтверджується наявною у справі платіжним дорученням № 2168 від 04.01.2023.

Враховуючи задоволення позову, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 29524,00 грн, підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Житомирської митниці.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів:

- № UA101020/2022/000083/2 від 07.07.2022;

- № UA101000/2022/000105/2 від 07.07.2022;

- № UA101020/2022/000084/1 від 07.07.2022;

- № UA101000/2022/000106/2 від 12.07.2022;

- № UA101020/2022/000085/2 від 18.07.2022;

- № UA101000/2022/000114/2 від 18.07.2022;

- № UA101020/2022/000086/2 від 19.07.2022;

- № UA101000/2022/000115/2 від 25.07.2022;

- № UA101000/2022/000118/2 від 02.08.2022;

- № UA101020/2022/000094/2 від 02.08.2022;

- № UA101020/2022/000093/2 від 02.08.2022.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнігласс Україна" (код з ЄДРПОУ: 43536537) судовий збір у сумі 29524 грн. (двадцять дев`ять тисяч п`ятсот двадцять чотири) 00 коп. шляхом за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці (код з ЄДРПОУ: 44005610).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Щавінський В.Р.