Рішення № 112991238, 22.08.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.08.2023Справа № 910/10750/22Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Парк-Стоун Сервіс"

про стягнення 43116,62 грн.

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Парк-Стоун Сервіс" про стягнення за договором від 26.06.2019 № 21191/9-05 заборгованості за надані послуги з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі в розмірі 29951,68 грн., інфляційних втрат у розмірі 6302,19 грн., трьох процентів річних у розмірі 734,48 грн., пені в розмірі 3133,10 грн. та штрафу в розмірі 2995,17 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Дана ухвала суду направлена, зокрема, відповідачу рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 04211, м. Київ, вул. Героїв Сталінграда, 2-д.

Проте конверт із копією вищенаведеної ухвали повернуто на адресу суду підприємством поштового зв`язку без вручення відповідачу за закінченням терміну зберігання.

Положеннями статей 89, 93 ЦК України передбачено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи та здійснення управління і обліку. Відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом вносяться до єдиного державного реєстру.

Таким чином, направлення ухвали суду здійснено за відповідною адресою місцезнаходження відповідача, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно з частиною 7 статті 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

Таким чином, ухвала суду про відкриття провадження у справі направлялася за адресою місцезнаходження відповідача згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за відсутності заяви про зміну його місцезнаходження.

У той же час, відповідач ознайомився з матеріалами справи 16.05.2023 відповідно до відмітки на заяві про ознайомлення, проте відзиву на позовну заяву не подав.

За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

При розгляді справи судом враховано частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка визначає право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

26.06.2019 між позивачем (постачальник) та відповідачем (споживач) укладено договір на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі, за умовами пункту 1.1 якого Постачальник зобов`язується надавати Споживачу послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у систему централізованого водовідведення м. Києва за адресами об`єктів водопостачання, зазначеними у дислокації об`єктів водопостачання та водовідведення (яка є невід`ємною частиною цього договору) та підставі пред`явлених Споживачем вимог до скиду стічних вод у систему централізованого водовідведення м. Києва, а Споживач зобов`язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому Постачальником послуг на умовах договору та дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 (далі - Правила користування), Правилами приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення, затвердженими наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.12.2017 № 316 (в подальшому - Правила приймання стічних вод), Правилами приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, затвердженими Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.10.2011 за №1879 (далі - Місцеві правила приймання), а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за договором.

Згідно з п. 2.1.1 договору кількість поставленої Споживачу води визначається за показами засобу обліку, зареєстрованого у Постачальника, окрім випадків, передбачених Правилами користування. У випадку наявності у Споживача декількох об`єктів водоспоживання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показань всіх засобів обліку, зареєстрованих за Споживачем.

Споживач щомісяця в період з 25 по 30 число поточного місяця знімає та передає Постачальнику послуг показання засобів через електронний особистий кабінет за електронною адресою htts://legals.vodokanal.kiev.ua (далі - Сервіс). Передані через електронний особистий кабінет показання з приладів обліку підтверджують обсяг отриманих Споживачем послуг з водопостачання та /або водовідведення та є підставою для проведення Постачальником нарахувань Споживачу за спожиті послуги водопостачання та/або водовідведення і виставлення рахунків (п. 2.1.2 договору).

Відповідно до п. 2.1.3 договору у разі ненадання або несвоєчасного надання Споживачем інформації про обсяги спожитих послуг, Постачальник має право проводити нарахування Споживачу згідно нормативного розрахунку, а у разі відсутності нормативного розрахунку, відповідно до вимог чинного законодавства. Постачальник періодично, зазвичай раз у квартал, але не рідше ніж один раз на рік, проводить контрольне зняття показань вузлів обліку.

Відповідно до п. 2.1.6 договору обсяг наданих Споживачу послуг з водовідведення визначається на рівні обсягів спожитих ним послуг з водопостачання в тому числі постачання гарячої води, згідно з показаннями засобів обліку води, зареєстрованих у Постачальника, або показаннями засобів обліку стічних вод, зареєстрованих у Постачальника та/або іншим способами визначення об`ємів стоків у відповідності до Правил користування, Правил приймання стічних вод та Місцевих правил приймання.

Облікові дані Споживача щодо кількості та вартості спожитих ним послуг підлягають обов`язковому звірянню у Постачальника. Споживач щоквартально, не пізніше 10-го числа наступного за звітним кварталом місяця та в інші строки (за письмовою вимогою Постачальника) направляє до останнього письмовий звіт по обсягам наданих послуг (за встановленою Постачальником формою) та проводить з останнім звіряння обсягів наданих послуг у відповідному обліковому періоді, а також звіряння по проведених розрахунках за надані послуги. Для проведення звіряння Споживач направляє свого представника до Постачальника із необхідними для цього обліковими та бухгалтерськими документами. Звіряння вважається проведеним з моменту отримання Постачальником підписаного повноважними особами Акту звіряння розрахунків. В разі невиконання Споживачем цього пункту Договору, облікові дані Постачальника щодо кількості та вартості наданих послуг та проведених Споживачем розрахунків у відповідних періодах вважаються безумовно погодженими Споживачем (п. 2.1.8 договору).

Згідно з п. 2.2.1 договору Постачальник щомісячно направляє до банківської установи Споживача розрахункові документи (в електронному вигляді - дебетові повідомлення або у паперовому вигляді вимоги-доручення тощо) для оплати за надані послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у систему каналізації м. Києва відповідно до встановлених тарифів.

Відповідно до п. 2.2.2 договору оплата вартості послуг здійснюється Споживачем щомісячно у безготівковій формі у п`ятиденний строк з дня направлення Постачальником розрахункового документу до банківської установи Споживача.

Пунктом 2.2.3 договору передбачено, що у разі неотримання від Постачальника поточного щомісячного розрахункового документа, Споживач здійснює оплату вартості наданих йому послуг не пізніше 5-го числа наступного місяця платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості наданих йому послуг.

У разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, зазначених у розрахунковому документі, Споживач зобов`язаний у десятиденний строк з дня направлення Постачальником розрахункового документа до банківської установи Споживача, письмово повідомити про це Постачальника та у цей же строк направити представника з обґрунтованими документами для проведення звіряння та підписання акту. В іншому випадку відмова Споживача оплатити розрахунковий документ Постачальника вважатиметься безпідставною (п. 2.2.4 договору).

Згідно з п. 7.1 договору цей договір укладається строком на один рік і набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Договір вважається пролонгованим на новий строк, якщо за 20 днів до припинення його дії жодна із сторін письмово не повідомить іншу сторону про його припинення.

Із метою забезпечення відшкодування витрат на абонентське обслуговування споживачів у ПрАТ «АК «Київводоканал» введено такі розміри плати за абонентське обслуговування: з 01.07.2021 за водопостачання у розмірі 14,122 грн та за водовідведення у розмірі 9,326 грн (введена наказом від 22.06.2021 № 244); з 01.11.2021 за водопостачання у розмірі 14,16 грн та за водовідведення у розмірі 9,36 грн (введена наказом від 29.10.2021 № 409); з 01.02.2022 за водопостачання у розмірі 22,31 грн та за водовідведення у розмірі 16,88 грн (введена наказом від 31.01.2022 № 31).

Таким чином, з урахуванням точок обліку у відповідача розмір плати за абонентське обслуговування складав: у період з 01.07.2021 по 30.09.2021 складав 268,318 грн по водопостачанню (19 точок обліку по водопостачанню * 14,122 грн) та 139,89 грн по водовідведенню (15 точок обліку по водовідведенню * 9,326 грн), що разом 408,20 грн щомісячно; у період з 01.10.2021 по 31.01.2022 складав 28,32 грн по водопостачанню (2 точки обліку по водопостачанню * 14,16 грн) та 18,72 грн по водовідведенню (2 точки обліку по водовідведенню * 9,36 грн), що разом 47,04 грн щомісячно; у період з 01.02.2022 по 30.06.2022 складав 44,62 грн по водопостачанню (2 точки обліку по водопостачанню * 22,31 грн) та 33,76 грн по водовідведенню (2 точки обліку по водовідведенню * 16,88 грн), що разом 78,38 грн щомісячно.

На підтвердження надання послуг позивач надав до матеріалів справи акти обстеження та зняття показань з вузла обліку, погодженими та підписаними відповідачем, які підтверджують факт надання послуг та їх об`єми; інформацію (скріншоти) про помісячні обсяги спожитих послуг; розрахунки обсягів спожитих послуг з централізованого водопостачання та централізованого відведення на об`єктах відповідача.

Отже, за період з 01.04.2021 по 30.06.2022 відповідачу надано послуги з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі на суму 97308,14 грн., з яких відповідачем сплачено 67356,46 грн. згідно з реєстром надходження грошових коштів.

Також до матеріалів справи на підтвердження направлення розрахунковим департаментом ПрАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» на адресу відповідача дебетових повідомлень надано довідку від 01.08.2022 № 33796 АТ «Альфа-Банк» щодо направлення платіжних повідомлень за період з 01.04.2021 по 06.12.2021, довідку від 05.08.2022 № 95-2556 АТ «КІБ» щодо направлення платіжних повідомлень за період з 07.12.2021 по 30.06.2022 року.

У свою чергу, відповідач оплатив надані послуги частково, в розмірі 67356,46 грн., у зв`язку з чим залишок заборгованості відповідача за надані послуги становить 29951,68 грн.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 903 ЦК України).

Положенням ч. 2 ст. 901 Цивільного кодексу України визначено, що положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

За визначенням, що міститься у статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Таким чином, Закон України "Про житлово-комунальні послуги" є спеціальним у спірних правовідносинах.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що відповідач свої зобов`язання за договором зі сплати наданих йому послуг з водопостачання та водовідведення виконав неналежним чином, у зв`язку з чим за період з 01.04.2021 до 30.06.2022, з урахуванням часткової оплати, за відповідачем утворилась заборгованість на суму 29951,68 грн.

Доказів здійснення боржником обумовлених договором дій - надання повідомлень про незгоду з платіжними повідомленнями та направлення свого представника для проведення звіряння, матеріали справи не містять, відтак послуги вважаються наданими ПрАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» належним чином.

З огляду на те, що матеріали справи не містять доказів погашення відповідачем заборгованості на суму 29951,68 грн. перед позивачем, та розмір боргу підтверджений належними доказами, наявними в матеріалах справи, суд дійшов висновку про задоволення позовної вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу в повному обсязі.

Також позивач просив стягнути з відповідача інфляційні втрати в розмірі 6302,19 грн., три проценти річних у розмірі 734,48 грн., пеню в розмірі 3133,10 грн. та штраф у розмірі 2995,17 грн.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частини 2, 3 статті 549 ЦК України).

Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Частиною 1 статті 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Згідно з пунктом 4.2. договору у разі порушення строків виконання зобов`язання по оплаті за надані послуги споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені припиняється через один рік від дня, коли зобов`язання мало бути виконане.

Відповідно до пункту 4.7 договору за не оплату виставленого постачальником згідно з цим договором рахунку, вимоги чи іншого документу щодо оплати отриманих послуг, споживач сплачує постачальнику штраф у розмірі 10 % від несплаченої суми. Сплата штрафу не звільняє споживача від обов`язку оплатити рахунок, вимогу чи інший документ щодо оплати отриманих послуг.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

За арифметичним перерахунком суду з відповідача підлягають стягненню інфляційні втрати в розмірі 6302,19 грн., три проценти річних у розмірі 734,48 грн., пеню в розмірі 3133,10 грн. та штраф 10 % від суми 29951,68 грн. у розмірі 2995,17 грн.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Парк-Стоун Сервіс" (04211, м. Київ, пр-т Героїв Сталінграда, 2-д; ідентифікаційний код 38765769) на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-а; ідентифікаційний код 03327664) 29951 (двадцять дев`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят одну) грн. 68 коп. основного боргу, 6302 (шість тисяч триста дві) грн. 19 коп. інфляційних втрат, 734 (сімсот тридцять чотири) грн. 48 коп. трьох процентів річних, 3133 (три тисячі сто тридцять три) грн. 10 коп. пені, 2995 (дві тисячі дев`ятсот дев`яносто п`ять) грн. 17 коп. 10 % штрафу, а також 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.В. Полякова