Рішення № 112991079, 22.08.2023, Господарський суд Івано-Франківської області

Справа № 909/502/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.08.2023 м. Івано-ФранківськГосподарський суд Івано-Франківської області у складі судді Ткаченко І. В., при секретарі судового засідання Сегін І. В., за участю представника позивача Рудюк Ю. А., представника відповідача адвоката Марчака М. П., розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу № 909/502/23 за позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" до товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" про стягнення 1 739 156 грн 96 коп. 15 % річних та інфляційних втрат.

ДПЗД "Укрінтеренерго" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ТОВ "Карпатнафтохім" про стягнення 1 739 156 грн 96 коп., з яких 1 242 048 грн 85 коп. - 15 % річних та 497 108 грн 11 коп. - інфляційних втрат. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач у встановлений договором строк не оплатив спожиту електричну енергію, у зв`язку з чим йому нараховано 15 % річних та інфляційні втрати.

30 травня 2023 р., суд відкрив провадження у даній справі в порядку загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 27 червня 2023 р.

19 червня 2023 р., від ТОВ "Карпатнафтохім" до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив суд зменшити 15% річних до 3%. В обґрунтування несплати електричної енергії товариство послалось на зупинення видаткових фінансових операцій та арешт безготівкових коштів. Також, відповідач вказав на те, що він змушений був приєднатися до постачальника "останньої надії" на вкрай невигідних для себе умовах (15% річних у п`ять разів перевищує розмір відсотків встановлений законом) через загрозу зупинки роботи об`єкта критичної інфраструктури. В підтвердження зазначеного ТОВ "Карпатнафтохім" подало суду копію ухвали Печерського районного суду від 10 січня 2023 р., виписку по особовому рахунку та листи (повідомлення) сторін.

10 липня 2023 р., до суду надійшли пояснення позивача на відзив відповідача, в яких позивач зазначив, що систематичні несплати споживачів постачальника "останньої надії" за спожиту електричну енергію стали основною проблемою, через яку ДПЗД "Укрінтеренерго" перебуває на порозі банкрутства. Також позивач вказав на те, що відсутність коштів на поточному рахунку підприємства призвело до значної заборгованості перед працівниками, в результаті чого вони не отримували заробітну плату майже п`ять місяців, а саме з серпня 2021 р. У зв`язку з наведеним, а також тим, що підприємство має право на нарахування штрафних санкцій просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

31 липня 2023 р., ТОВ "Карпатнафтохім" направило суду клопотання про долучення до матеріалів справи платіжних інструкцій про оплату електричної енергії на загальну суму понад 71 200 000 грн, як доказ виконання товариством зобов`язань згідно з умовами договору.

01 серпня 2023 р., підготовче провадження у справі суд закрив, а розгляд справи по суті призначив на 22 серпня 2023 р.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд

в с т а н о в и в:

Між ДПЗД "Укрінтеренерго", яке виконує функції постачальника "останньої надії" (далі - постачальник) і діє на підставі ліцензії на постачання електричної енергії споживачу, виданої постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 06 листопада 2018 № 1344 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2018 р. № 1023-р та ТОВ "Карпатнафтохім" (далі - споживач) було укладено Договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" (далі - Договір) на умовах публічного договору постачання електричної енергії постачальника "останньої надії" та комерційної пропозиції, розробленої відповідно до вимог ЦК України та Закону України "Про ринок електричної енергії", Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 р. № 312.

Відповідно до повідомлення Оператора системи розподілу (далі - ОСР) від 14 грудня 2022 р., ТОВ "Карпатнафтохім" з 22 грудня 2022 р. віднесено до категорії споживачів, постачання електричної енергії яким здійснюється постачальником "останньої надії" ДПЗД "Укрінтеренерго".

21 грудня 2022 р., ПрАТ "Прикарпаттяобленерго" надав ДПЗД "Укрінтеренерго" інформацію про точки комерційного обліку електричної енергії споживача ТОВ "Карпатнафтохім".

В ч. 6 ст. 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що постачальник "останньої надії" здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", що затверджується Регулятором, та є публічним договором приєднання. Постачальник "останньої надії" оприлюднює відповідний договір на своєму офіційному веб-сайті.

Так, 27 грудня 2018 р., на виконання вимог закону, ДПЗД "Укрінтеренерго", як постачальник "останньої надії", на своєму офіційному веб-сайті у мережі Інтернет за адресою www.uie.кiev.ua розмістило: порядок приєднання до умов договору; договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії"; комерційну пропозицію № 5 до договору; додаток № 1 до комерційної пропозиції № 5.

За змістом частин 8, 9 Закону України "Про ринок електричної енергії", договір постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу. Постачальник "останньої надії" постачає електричну енергію споживачу протягом строку, що не може перевищувати 90 днів. Після завершення зазначеного строку постачальник "останньої надії" припиняє електропостачання споживачу.

Згідно з п. 2.1 Договору, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору, що зазначені в Додатку 1 до Договору (комерційна пропозиція).

В п. 5.8 Договору визначено, що розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.

Відповідно до п. 5.10 Договору, оплата виставленого постачальником рахунка за цим договором має бути здійснена споживачем в терміни, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів з дати отримання споживачем цього рахунку, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.

Умовами комерційної пропозиції № 5, а саме в пунктах 4.1, 4.2 визначено, що споживач сплачує 100% від орієнтовної вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії за розрахунковий період протягом 5 банківських (робочих) днів з моменту отримання Споживачем рахунку.

Остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію в розрахунковому місяці здійснюється Споживачем на підставі виставленого Постачальником рахунку до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, розмір якого визначається як різниця між вартістю купованої Споживачем електричної енергії, зазначеної в Акті купівлі-продажу, та сумарною оплатою Споживачем за розрахунковий період з урахуванням ПДВ.

За змістом п. 4.3 Комерційної пропозиції № 5, рахунки вважаються отриманими споживачем належним чином у разі їх направлення особистим врученням (нарочним) або із застосуванням послуг пошти на адресу споживача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та/або на адресу, надану ОСР або споживачем постачальнику або засобами електронної пошти відповідно до п. 16.2 цієї Комерційної пропозиції.

У разі направлення рахунків електронною поштою або із застосуванням інших засобів електронного зв`язку, датою отримання таких рахунків буде вважатися дата відправлення постачальником відповідного електронного повідомлення (лист, факс та інше).

Відповідно до п. 4.4 Комерційної пропозиції № 5, акт купівлі-продажу електричної енергії складається на підставі даних про фактичне споживання електричної енергії споживачем, отриманих від ОСР. Споживач в триденний термін після отримання сканованої версії акту купівлі-продажу зі свого боку підписує його та направляє скановану версію акту купівлі-продажу на адресу електронної пошти постачальника. У разі неповернення споживачем підписаного зі свого боку одного екземпляру акту купівлі-продажу у встановлений строк, документ вважається узгодженим та підтвердженим споживачем та приймається постачальником як узгоджений.

Згідно з п. 7.4 Комерційної пропозиції № 5, споживач, який прострочив виконання грошового зобов`язання з оплати електроенергії, на вимогу постачальника зобов`язаний, крім оплати штрафних санкцій та збитків, сплатити суму боргу за електроенергію з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення зобов`язання, а також п`ятнадцять процентів річних від простроченої суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов`язання.

Так, на виконання умов Договору ДПЗД "Укрінтеренерго", на підставі отриманих від ОСР даних про фактичне споживання ТОВ "Карпатнафтохім" електричної енергії, складено акти купівлі-продажу електроенергії та рахунки на оплату, а саме: акт № 033666 від 31 січня 2023 р. на суму 25 621 817 грн 04 коп. та рахунок від 13 лютого 2023 р., акт № 035788 від 28 лютого 2023 р. на суму 24 188 112 грн 72 коп. та рахунок від 09 березня 2023 р., акт № 037717 від 31 березня 2023 р. на суму 21 943 809 грн 96 коп. та рахунок від 09 квітня 2023 р., акт № 033559 від 31 січня 2023 р. на суму 562 694 грн 84 коп. та рахунок від 15 лютого 2023 р., акт № 037093 від 28 лютого 2023 р. на суму 1 404 826 грн 12 коп. та рахунок від 16 березня 2023 р., акт № 038150 від 31 березня 2023 р. на суму 1 529 960 грн 64 коп. та рахунок від 10 квітня 2023 р.

Згадані акти та рахунки на оплату були надіслані позивачем на електронну адресу відповідача. Однак, відповідач у встановлений договором строк спожиту електричну енергію не оплатив, будь-яких зауважень щодо обсягу спожитої електричної енергії у спірний період позивачу не подав.

Натомість, листами від 17 січня 2023 р. № 39 та від 25 січня 2023 р. № 65 відповідач повідомив позивачу, що ТОВ "Карпатнафтохім" повністю втратило можливість виконувати свої зобов`язання перед контрагентами в ході господарської діяльності через зупинення видаткових фінансових операцій та накладення ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 10 січня 2023 р. арешту на безготівкові кошти товариства.

26 квітня 2023 р., ДПЗД "Укрінтеренерго" направило ТОВ "Карпатнафтохім" вимогу про оплату заборгованості за спожиту електроенергію та штрафних санкцій, яку останній залишив без виконання.

У зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання з оплати електроенергії позивач нарахував відповідачу 15% річних та інфляційні втрати.

Отже, предметом даного спору є вимога позивача про стягнення з відповідача процентів річних та інфляційні втрат.

За змістом статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

В ч. 1 ст. 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За змістом положень ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Як визначено ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з частинами 1, 2 ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 Закону України "Про ринок електричної енергії", електропостачальник має право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.

За змістом ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до статей 610, 612 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Із матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору, позивач поставив відповідачу в період з січня по березень 2023 р. електричну енергію на загальну суму 76 251 221 грн 32 коп., яку останній у встановлений договором строк не оплатив.

За порушення строків оплати спожитої електроенергії позивач нарахував відповідачу 1 242 048 грн 85 коп. - 15 % річних та 497 108 грн 11 коп. - інфляційних втрат.

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши здійснений позивачем на підставі п. 7.4 Договору та ч. 2 ст. 625 ЦК України розрахунок 15 % річних та інфляційних втрат, суд встановив, що наведений розрахунок позивача є арифметично правильним.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру процентів річних до трьох, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 р. у справі № 902/417/18 зазначила, що виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника.

Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

Велика Палата Верховного Суду також вказала, що пеня, відсотки річних, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника та не можуть розглядатися як спосіб отримання кредитором доходів.

Вирішуючи питання про зменшення розміру відсотків річних, які підлягають стягненню зі сторони, яка порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення їх розміру перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру таких відсотків річних наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. Майновий стан сторін також мають значення для вирішення такого питання.

Чинним законодавством не врегульований граничний розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно із приписами ст. 86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінюючи можливість зменшення розміру процентів річних, суд враховував, що позивачем доказів, які б свідчили про погіршення його фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання останньому збитків в результаті дій відповідача, не надано. Також суд врахував, що відповідач не виконував у встановлений договором строк умови договору у зв`язку зупинення видаткових фінансових операцій та накладенням арешту на його безготівкові кошти, натомість, під час розгляду справи оплатив електричну енергію на загальну суму понад 71 200 000 грн.

Враховуючи наведене, а також беручи до уваги необхідність дотримання балансу інтересів обох сторін, протидії необґрунтованого збагачення однієї з сторін за рахунок іншої, суд вважає, що справедливим та доцільним є зменшення розміру процентів річних на 80%, а саме до 248 409 грн 77 коп., що дорівнює розміру річних (3%), який встановлено законом.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що стягнення з відповідача саме такої суми процентів річних компенсує негативні наслідки, пов`язані з порушенням відповідачем строків сплати заборгованості, а стягнення з відповідача 15% річних не є співмірним з можливими негативними наслідками від порушення відповідачем зобов`язання.

Водночас, суд зазначає, що у разі коли господарський суд зменшує розмір неустойки чи процентів річних, судові витрати позивача, пов`язані з розглядом справи, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено, тобто, судові витрати слід покласти на відповідача без урахування суми зменшеної пені та штрафу.

Таким чином, згідно з ст. 129 ГПК України, судовий збір суд покладає на відповідача.

Керуючись статтями 129, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

позов задовольнити частково;

з товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" (вул. Промислова, буд. 4, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77306; ідентифікаційний код 33129683) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (вул. Кирилівська, буд. 85, м. Київ, 04080; ідентифікаційний код 19480600) стягнути 248 409 (двісті сорок вісім тисяч чотириста дев`ять) грн 77 коп. процентів річних, 497 108 (чотириста дев`яносто сім тисяч сто вісім) грн 11 коп. інфляційних втрат та 26 087 (двадцять шість тисяч вісімдесят сім) грн 35 коп. судового збору;

в частині позовних вимог Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" про стягнення 993 639 грн 08 коп. процентів річних - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя І. В. Ткаченко

Повний текст рішення складено 23 серпня 2023 р.