Ухвала суду № 112984734, 22.08.2023, Літинський районний суд Вінницької області

137/963/23

У Х В А Л А

22.08.2023 смт. Літин

Суддя Літинського районного суду Вінницької області Верещинська Я.С., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області про визнання права на завершення приватизації та державної реєстрації нерухомого майна,

ВСТАНОВИВ:

До Літинського районного суду Вінницької області надійшла вищезазначена позовна заява.

Позовна заява підлягає залишенню без руху, з наданням строку для усунення недоліків з огляду на таке.

Зазначена позовна заява не відповідає вимогам ст.175,177 ЦПК України.

Згідно до положень п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: ціну позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Представник позивача звертається з позовом до відповідача про визнання права на завершення приватизації та державної реєстрації нерухомого майна, а саме земельної ділянки площею 0.1500га, кадастровий номер 0522455100:00:003:2011, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташовані по АДРЕСА_1 , тобто з позовом майнового характеру. Однак, в позовній заяві не вказана ціна позову і не надані докази вартості майна, на яке представник позивача просить визнати право.

Дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Заст.3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання. Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 14.10.2014 № 10, розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому, суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом ЦПК України такий обов`язок покладається на позивача.

Вартість майна визначається на момент пред`явлення позову.

Ціна позову має важливе значення, насамперед, для правильного визначення розміру судового збору, який повинен сплатити позивач при зверненні до суду.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»звіт про оцінку майна є документом складеним, зокрема, в електронному вигляді з дотриманням законодавства про електронні довірчі послуги, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Відтак в порушення п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України, представником позивача не надано належних відомостей щодо дійсної вартості спірного майна станом на момент подання позову та не вказано ціну позову у відповідності до дійсної вартості майна.

Крім того, згідно ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Таким чином, успадковуються не тільки майнові права на об`єкти права власності, а й права, із здійсненням яких законом пов`язується виникнення майнових прав.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 червня 2020 року у справі № 623/633/17 (провадження № 61-41370св18), зроблено висновок, що "особливістю звернення до суду з позовом про визнання в порядку спадкування права на завершення приватизації земельних ділянок є те, що позивач вправі порушувати питання про визнання майнового права, набутого спадкодавцем за життя, тобто особистого майнового права спадкодавця".

Таким чином, вимога позивача про визнання за ним права на завершення приватизації та державної реєстрації нерухомого майна, є вимогою про визнання майнового права.

Згідно статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п.п.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою або фізичною особою підприємцем, справляється судовий збір в розмірі 1-го відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1073,60 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (13420 грн.).

Тягар доказування вартості майна несе позивач. Відтак, позивачем не надано доказів проведення оцінки майна та не вказано ціни позову, яка б відповідала вартості майна, яке є предметом спору.

Відтак, з метою усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно визначити ціну позову, станом на час подання позовної заяви та надати суду докази вартості спадкового майна, яке позивач просить має намір успадкувати та, за необхідності, доплатити судовий збір за подання позову майнового характеру (у сумі яка залежатиме від ціни позову) за реквізитами: отримувач коштів ГУК у Він.обл./смт Лiтин/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37979858; банк отримувачаКазначейство України(ел.адм.подат.); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA818999980313101206000002852; код класифікації доходів бюджету 22030101.

Крім того, згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.13 ч.1 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до п. 5, 6, 8 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вживання заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви.

Отже, згідно ч.1 ст.4 ЦПК, по вказаній категорії спорів передумовою звернення до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав є наявність відмови органу місцевого самоврядування спадкоємцю у завершенні процедури приватизації.

Однак в позовній заяві відсутні відомості, з посиланням на докази, щодо звернення позивача до органу місцевого з заявою про завершення процедури приватизації земельної ділянки після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , і чи мала місце відмова у процедурі приватизації.

Таким чином, позивачу необхідно на підтвердження позовних вимог і наявності правового характеру спору (наявності спору про право) надати суду докази відмови органу місцевого самоврядування у завершенні процедури приватизації.

Згідно ч.1, 2 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до вимог ст.185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

При таких обставинах позовну заяву слід залишити без руху, про що повідомити позивача і надати йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десять днів з дня вручення ухвали.

Суд акцентує увагу позивача на тому, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «ОСОБА_8 де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Дотримання вимог ст.175, 177 ЦПК України при пред`явленні позову в суд є імперативним правилом, в тому числі і для суду.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Враховуючи зазначене, залишення позовної заяви без руху жодним чином не перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя після усунення недоліків позову.

Керуючись ст.175, 185,258-260 ЦПКУкраїни, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області про визнання права на завершення приватизації та державної реєстрації нерухомого майна, залишити без руху, запропонувавши позивачу в десятиденний строкз дня отримання ухвали усунути ці недоліки.

У разі усунення недоліків у встановлений строк заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.

Роз`яснити позивачу, що невиконання вимог ухвали суду у встановлений строк є підставою вважати позовну заяву неподаною та такою, що підлягає поверненню позивачу.

Ухвала оскарженнюне підлягає.

Суддя:Я. С. Верещинська