Постанова № 11298348, 15.09.2010, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

15.09.10Справа №2а-2151/10/2770 Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі:

головуючого - судді Плієвої Н.Г.,

при секретарі Зарапіні О.В.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1, довіреність № б/н від 21.07.10.

представник відповідача Балаклавської районної державної адміністрації м.Севастополя- не з`явився,

3-тя особа - не з'явилася

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі адміністративну справу за позовом

ОСОБА_3

до Балаклавської районної державної адміністрації м. Севастополя,

3-тя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4

про визнання розпорядження таким, що втратило силу в частині,

Суть спору:

ОСОБА_3звернулася до суду з адміністративним позовом до Балаклавської районної державної адміністрації міста Севастополя, 3-тя особа ОСОБА_4про визнання недійсним розпорядження № 814 від 18.10.1996 "Про передачу в приватну власність членам Обслуговуючого кооперативу «Садівничого товариства «Жилищник-Д»індівідуальних садових ділянок»в частині передачі громадянці ОСОБА_4 в приватну власність земельної ділянки № 34, площею 0,1200 га, розташовану в СТ «Жилищник-Д».

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 16 липня 2010 р. відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-2151/10/2770, залучено до участі у справі у якості 3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 та призначено попереднє судове засідання на 23.07.10.

У попередньому судовому засіданні представник позивача надала уточнену позовну заяву, а саме просить визнати розпорядження таким, що втратило силу в частині передачі громадянці ОСОБА_4 в приватну власність земельної ділянки № 34, площею 0,1200 га, розташовану в СТ «Жилищник-Д»та зобов`язання Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру»в особі Севастопольскої міської філії виключити з кадастру відомості про передачу громаданці ОСОБА_4 в приватну власність земельної ділянки № 34, площею 0,1200 га, розташовану в Садівничому товаристві «Жилищник-Д».

Ухвалою суду від 23.07.10 до участі у справі в якості другого відповідача було залучено Державне Підприємство «Центр державного земельного кадастру»в особі Севастопольскої міської філії та за клопотанням представника позивача провадження у справі було зупинено до 07.09.10.

Усною ухвалою суду від 07.09.10 провадження у справі було поновлено.

Відповідно до ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи відкладався та у судовому засіданні оголошувалась перерва.

Ухвалою суду від 07.09.10 було закінчено підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду на 15.09.10.

Ухвалою суду від 15.09.10 позовні вимоги ОСОБА_3 до Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру»в особі Севастопольскої міської філії в частині зобов`язання виключити з кадастру відомості про передачу громадянці ОСОБА_4 в приватну власність земельної ділянки № 34, площею 0,1200 га, розташовану в Садівничому товаристві «Жилищник-Д»залишені без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.155 Кодексу адміністративного судочинства України.

У судовому засіданні представник позивача уточнила позовні вимоги. Просила суд визнати розпорядження Балаклавської районної державної адміністрації м. Севастополя № 814 від 18.10.1996 «Про передачу в приватну власність членам Обслуговуючого кооперативу «Садівничого товариства «Жилищник-Д»індівідуальних садових ділянок в частині передачі громадянці ОСОБА_4 в приватну власність земельної ділянки, площею 0,04 га, розташованої в Садівничому товаристві «Жилищник-Д», таким що втратило силу. Уточнені позовні вимоги представник позивача підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.

Представник відповідача Балаклавської районної державної адміністрації м. Севастополя - у судове засідання не зявився, від нього до суду надійшов відклик на позовну заяву з проханням в задоволені позовної заяви ОСОБА_3 відмовити.

3-тя особа у судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена у встановленому законом порядку, але про причину неявкі суд не повідомила.

З урахуванням думки представника позивача суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності не зявившегося представника відповідача та третьої особи.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 являється членом Обслуговуючого кооперативу «Садівничого товариства «Жилищник-Д»з 10 січня 2006 року та використовує земельну ділянку № 34, площею 0,04 га за цільовим призначенням, має намір отримати у власність зазначену земельну ділянку.

Відповідно до частин 2, 3 статті 116 Земельного кодексу України від 25.10.01 № 2768-III набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, поряд з іншим, у разі приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян.

Статтею 125 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до положень статей 22, 23 Земельного кодексу України від 18.12.1990 № 561-XII, що діяв на момент прийняття оскаржуваного розпорядження, право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Згідно з архівною випискою з додатку до розпорядження голови Балаклавської районної державної адміністрації м. Севастополя № 814 від 18.10.1996 земельна ділянка № 34, площею 0,04 га в СТ "Жилищник-Д" була передана в приватну власність для ведення садівництва у межах землекористування Садівничого товариства "Жилищник-Д" ОСОБА_4.

Відповідно до п. 2 зазначеного розпорядження ОСОБА_4 зобов'язана була в місячний строк надати в Балаклавську районну державну адміністрацію м. Севастополя паспорт або документ, що його замінює, для внесення відповідної відмітки, у шестимесячній термін виконати через відповідну землевпорядну організацію встановлення меж ділянок в натурі в міській системі координат, закріплення точок повороту довготривалими межовими знаками і узгодження їх з суміжними землекористувачами, а також використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням.

Згідно з ч.1 ст.96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням, своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату, підвищувати родючість грунтів та зберігати інши корисні властивості землі.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 була виключена з членів СТ "Жилищник-Д", на підставі протоколу загальних зборів членів Обслуговуючого кооперативу садівничого товариства № 58 від 25 квітня 1999 року, у зв`язку з недотриманням вимог Статуту Товариства, а так само несплатою членських і цільових внесків, встановлених і передбачених Статутом даного садівничого товариства, неосвоєння ділянки, не сплату земельного податку згідно чинного законодавства. Зазначена земельна ділянка 10.01.2006 була передана в користування ОСОБА_3, що вбачається з членскої книжки СТ «Жилищник-Д».

В свою чергу, ОСОБА_3 має намір приватизувати земельну ділянку, однак, оскільки до даного часу розпорядження Балаклавської районної державної адміністрації м.Севастополя № 814 від 18.10.1996, в частині передачи громадянки ОСОБА_4 в приватну власність земельної ділянки № 34, силу не втратило, відомості про нього не виключено з Державного реєстру земель, позивач, як користувач цієї земельної ділянки, не може оформити право власності.

В ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_4 вимоги, які вказані в п. 2 розпорядження Балаклавської районної державної адміністрації м.Севастополя № 814 від 18.10.1996 не виконала, державний акт на право власності не отримала, а тому, відповідно до вимог діючого законодавства право власності на спірну земельну ділянку у неї не виникло.

Таким чином, ОСОБА_4 не використувала своє право на приватизацію земельної ділянки відповідно до розпорядження Балаклавської районної державної адміністрації м. Севастополя № 814 від 18.10.1996. Крім того ОСОБА_4 в порушення вимог ч.1 ст.96 Земельного кодексу України не використовувала вказану земельну ділянку, не освоювала ділянку, не сплачувала земельний податок.

Як визначено положеннями частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, з наведеного випливає, що позивач може обрати будь-який спосіб захисту свого порушеного права, якій не заборонено законом, а суд повинен захистити таке право, якщо буде встановлено його порушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення, а також зобов'язання відповідача вчинити певні дії та інше.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_3 про визнання розпорядження Балаклавської районної державної адміністрації м.Севастополя № 814 від 18.10.1996 таким, що втратило силу в частині передачі в приватну власність ОСОБА_5 земельної ділянки № 34, площею 0,04 га в Садівничому товаристві "Жилищник-Д" підлягають задоволенню, тому як вказане розпорядження порушує її права, передбачені Земельним Кодексом України, які належать їй як землекористувачу.

Згідно з ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Відповідно до ч. 4 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні проголошені тільки вступна та резолютивна частини постанови.

Постанова складена та підписана в порядку частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України 20.09.10 о 17-00 годин

На підставі на веденого, керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати розпорядження Балаклавської районної державної адміністрації м. Севастополя № 814 від 18.10.1996 року "Про передачу у приватну власність членам садівничого товариства "Жилищник" індивідуальних садівничих ділянок" таким, що втратило силу в частині передачі в приватну власність земельної ділянки № 34 площею 0,04 га ОСОБА_4.

Стягнути з Державного бюджету України (Ленінський район м. Севастополя, код ЄДРПОУ 24035598, МФО 824509, р/р 31113095700007) на користь ОСОБА_3 сплачений нею судовий збір за квитанцією № 956.257.3 від 08.07.2010 у розмірі 03 (три) грн. 40 коп.

Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Для суб'єкта владних повноважень 10 денний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту повідомлення його про можливість отримання копії постанови безпосередньо у суді.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Суддя Н.Г.Плієва