Постанова № 11298290, 13.09.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 вересня 2010 року           13:16           № 2а-11271/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Блажівської Н. Є., при секретарі судового засідання Миколаєнко І. О., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

За позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва

до

Третя особа Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОЛОДЖІГРУП" Шевченківська районна у місті Києві державна адміністрація

проприпинення юридичної особи та визнання недійсним запису У судовому засіданні 13 вересня 2010 року відповідно до пункту 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України проголошено вступну та резолютивну частину Постанови.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И

Державна податкова інспекція у Шевченківському районі міста Києва (надалі – Позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОЛОДЖІГРУП" (надалі –Відповідач) за участю Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації (надалі –Третя особа) про припинення юридичної особи та визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОЛОДЖІГРУП" від 20 жовтня 2009 року № 10741020000034845 через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи які не можна усунути, з моменту його внесення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОЛОДЖІГРУП" займалось підприємницькою діяльністю з порушенням вимог чинного законодавства України, не уповноважені особи здійснювали діяльність від його імені з метою надання іншим суб’єктам підприємницької діяльності необхідних умов для ухилення від сплати податків. Представником Позивача вказано, що підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов’язане з банкрутством юридичної, зокрема є визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути. Тобто наслідком недійсності нікчемного правочину є визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації та відповідно припинення юридичної особи.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про причини неявки не повідомив, явку уповноваженого представника не забезпечив та заперечень на адміністративний позов не надав, хоча про дату час та місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується відповідним повідомленням про вручення поштового відправлення.

Згідно положення частини 8 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

Представник Третьої особи явку уповноваженого представника до суду не забезпечив та про причини неявки не повідомив.

Відповідно до частини 2 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття в судове засідання сторін без поважних причин або неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Керуючись вимогами частини 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд вирішує справу на підставі наявних в ній доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника Позивача всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

В С Т А Н О В И В

Відповідно до частини 1 статті 33 Цивільного Кодексу України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом.

Частиною 1 статті 59 Господарського кодексу України передбачено, що припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених цим Кодексом, - за рішенням суду.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОЛОДЖІГРУП" зареєстроване Шевченківською районною у місті Києві державною адміністрацією 20 жовтня 2009 року та присвоєно ідентифікаційний код № 36800209; адреса реєстрації: місто Київ, вул. О. Довженка, 18.

Як платник податків Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОЛОДЖІГРУП" взяте на облік у Державній податковій інспекції у Шевченківському районі міста Києва.

           Частиною 2 статті 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»передбачено, що підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є: визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути; провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

          Згідно частини 2статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Пунктом 17 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" передбачено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають, зокрема, право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

Відповідно до вимог статті 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" завданнями органів державної податкової служби є:

- здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі);

          - внесення у встановленому порядку пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства;

          - прийняття у випадках, передбачених законом, нормативно-правових актів і методичних рекомендацій з питань оподаткування;

          - формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів та Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб;

          - роз'яснення законодавства з питань оподаткування серед платників податків;

          - запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесеним законом до компетенції податкової міліції, їх розкриття, припинення, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення.

З системного аналізу вищевказаних норм Закону України "Про державну податкову службу в Україні" вбачається, що до компетенції органів державної податкової служби віднесено контроль за додержанням податкового законодавства.

Водночас, відповідно до частин 1 та 2 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців" державний нагляд за дотриманням законодавства у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців здійснює спеціально уповноважений орган з питань державної реєстрації. Спеціально уповноваженим органом з питань державної реєстрації є центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері підприємництва, яким відповідно до Положення про Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва, затвердженого Указом Президента України № 721/2000 від 25 травня 2000 року, є Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, оскільки до компетенції органів державної податкової служби не віднесено контроль за дотриманням законодавства у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, звернення до суду з вимогою припинення юридичної особи на підставі визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути з моменту його внесення, виходить за межі повноважень органів державної податкової служби, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Водночас, Судом не заперечується право органів державної податкової служби на звернення до суду з позовом про припинення юридичної особи чи припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця у зв’язку з неподанням податкової звітності.

Згідно статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи Позивача є необґрунтованими, та відповідно такими, що задоволенню не підлягають.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 17, 94, 99, 100, 128 158, 159, 160, 161, 162, 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В

У задоволенні адміністративного позову –відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н. Є. Блажівська