Постанова № 11298278, 13.08.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 серпня 2010 року 13:27 № 2а-10063/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Клочкової Н.В., при секретарі судового засідання Покотило М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фероліт"

третя особа:

про

Подільська районна у місті Києві державна адміністрація

припинення юридичної особи

за участю представників сторін:

від позивача Нечепа О.В.,(довіреність № 8161/9/10-201 від 07.12.09);

від відповідача - не зявились;

третьої особи - не зявились;

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 13 серпня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна податкова інспекція у Подільському районі міста Києва (далі по тексту позивач, ДПІ у Подільському районі м. Києва) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Фероліт" (далі по тексту відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Подільської районної у місті Києві державної адміністрації (далі по тексту третя особа), в якому просить припинити юридичну особу - товариство з обмеженою відповідальністю "Фероліт" (ідентифікаційний номер 32960897).

В якості підстави для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, позивач зазначив про неподання органам державної податкової служби податкових декларацій та документів фінансової звітності відповідно до закону, а також відсутність заборгованості у відповідача перед органами державної податкової служби.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 липня 2010року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-10063/10/2670.

08 липня 2010 року ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 02 серпня 2010року.

В судовому засіданні 02.08.10 суд оголосив про відкладення розгляду справи на 13.08.10, у зв'язку з першою неявкою відповідача і третьої особи.

13 серпня 2010 року відповідач вдруге в судове засідання не прибув. Судові виклики, направлені на адресу відповідача повернулися до суду з довідкою відділення поштового звязку про те, що за вказаною адресою підприємство не знаходиться.

Відповідно до інформації наданої в судовому засіданні, щодо юридичних осіб, які включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, місцезнаходження відповідача: 04080 м. Київ, вул. Фрунзе, 69. Зазначена адреса співпадає з адресою відповідача, вказаною у позовній заяві.

Інформацію щодо зміни місцезнаходження відповідача до державного реєстратора та Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва не надавав.

Представник позивача позов підтримував в повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фероліт" (ідентифікаційний номер 32960897 ) зареєстрована Подільською районною у місті Києві державною адміністрацією 26 січня 2004 року. На податковому обліку у Державній податковій інспекції Подільського району міста Києва перебуває з 29 січня 2004 року за № 7923.

Згідно відомостей отриманих на запит суду, щодо відсутності відповідача в Єдиному держаному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, місцезнаходженням відповідача є м. Київ, вул. Фрунзе, буд 69.

Згідно акту перевірки підприємства на предмет місцезнаходження по зареєстрованій юридичній адресі № 522 від 18.05.10, товариство обмеженою відповідальністю "Фероліт" не знаходиться. Остання податкова звітність подана позивачем за I квартал 2007 року. Заборгованість перед бюджетом відсутня.

Згідно зі статтею 9 Закону України “Про систему оподаткування ” платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані: 1) вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами; 2) подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, повязані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обовязкових платежів); 3) сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни; 4) допускати посадових осіб державних податкових органів до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів чи повязані з утриманням обєктів оподаткування, а також для перевірок з питань обчислення і сплати податків і зборів (обовязкових платежів).

Право на звернення субєктів владних повноважень, і зокрема, органів державної податкової служби України, із позовами про припинення субєкта господарювання в звязку з неподанням таким субєктом протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності згідно з законодавством, випливає із положень Закону України “Про державну реєстрацію юридичних і фізичних осіб-підприємців”, а також Закону України “Про державну податкову службу в Україні”.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” до функцій органів державної податкової служби належить контроль за своєчасністю подання платниками податків податкових звітів, декларацій, розрахунків та інших документів, повязаних з обчисленням податків, інших платежів.

Згідно пункту 17 частини 1 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби мають право звертатися у передбачених законом випадках до суду з заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації юридичної особи.

Відповідно до частини 1 статті 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до субєктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення субєкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Згідно зі статтею 247 Господарського кодексу України у разі здійснення субєктом господарювання діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, до нього може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді скасування державної реєстрації цього субєкта та його ліквідації. Скасування державної реєстрації субєкта господарювання провадиться за рішенням суду.

Вказані норми кореспондуються із нормами Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців”, якими визначені підстави для постановлення судового рішення про припинення юридичної особи або припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця внаслідок неподання податкової звітності.

Відповідно до частини 1 статті 46 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців” державна реєстрація припинення юридичної особи проводиться у разі постановлення судового рішення про припинення юридичної особи.

У відповідності до вимог частини 2 статті 46 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців” підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, зокрема, є неподання проти року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону тягне за собою припинення юридичної особи.

Відповідно до частин першої та шостої статті 59 Господарського кодексу України припинення діяльності субєкта господарювання здійснюється шляхом його ліквідації за рішенням суду з підстав скасування державної реєстрації такого субєкта господарювання.

Отже, як вбачається з наведених положень законодавства, у Господарському кодексі України вживаються терміни “скасування державної реєстрації субєкта господарювання” та “припинення діяльності субєкта господарювання”. Водночас, у Законі України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців” вживається термін “припинення юридичної особи”.

Частина 2 статті 46 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” та частина 7 статті 59 Господарського кодексу України повязують момент припинення субєкта господарювання з однією подією - внесенням до державного реєстру запису про припинення субєкта господарювання.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням субєкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Відтак, вищевикладене дає підстави для висновку про те, що будь-які позовні вимоги органу державної податкової служби, в тому числі вимоги про припинення юридичної особи або вимоги про скасування державної реєстрації юридичної особи, відповідають повноваженням органу державної податкової служби, а відповідно і компетенції адміністративних судів.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно із частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Враховуючи відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням і не подання звітності з I кварталу 2007 року, а також право органів державної податкової служби звертатись до суду з заявою (позовною заявою) про припинення (скасування) державної реєстрації юридичної особи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 136, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва задовольнити.

2.Припинити юридичну особу товариство з обмеженою відповідальністю "Фероліт" (ідентифікаційний номер 32960897 ) та скасувати її державну реєстрацію.

3. Зобовязати державного реєстратора Подільської районної у місті Києві державної адміністрації не пізніше наступного робочого дня з дати надходження судового рішення щодо припинення юридичної особи товариство з обмеженою відповідальністю "Фероліт" (ідентифікаційний номер 32960897) внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис щодо цього судового рішення та здійснити заходи з припинення підприємницької юридичної особи у встановленому порядку.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Н.В. Клочкова

Постанову складено в повному обсязі та підписано 19 серпня 2010 року.