ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-3951/10/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Чеснокової А.О.,
при секретарі Лисенко С.М.,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1.,
представника відповідача - Товстоліта О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3до Приватного підприємства Полтавське бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор"про визнання рішення незаконним та зобов'язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
19 серпня 2010 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_4звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства Полтавське бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор"про визнання незаконним "Рішення реєстратора про відмову в реєстрації" № б/н від 06.08.2010 року Приватного підприємства Полтавське бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор" щодо відмови фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 в реєстрації права власності на виробничі будівлі (автомайстерню) за адресою в АДРЕСА_1, що складаються з автомайстерні літер А-1-2 (А-1, А1-1, А2-1, А3-1, А4-1), будівлю охорони літер Б-1, огорожу №№ 1,3, ворота № 2, свердловину № 4, хвіртку № 4, замощення № 6; та зобов'язання Приватного підприємства Полтавське бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор" (код ЄДРПОУ: 03351705; 36014, м. Полтава, пров. Піонерський, 4) здійснити реєстрацію права власності на нерухоме майно - на виробничі будівлі (автомайстерню) за адресою в АДРЕСА_1, що складаються з автомайстерні літер А-1-2 (А-1, А1-1, А2-1, А3-1, А4-1), будівлю охорони літер Б-1, огорожу №№ 1,3, ворота № 2, свердловину № 4, хвіртку № 4, зміщення № 6 за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 12 листопада 2009 року по справі № 2-8302/09 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про виконання належним чином зобов'язання, передбаченого договором на надання юридичних послуг затверджено мирову угоду між сторонами від 03 листопада 2009 року та визнано за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 право власності на виробничі будівлі (автомайстерню) за адресою в АДРЕСА_1, що складаються з автомайстерні літер А-1-2 (А-1, А1-1, А2-1, А3-1, А4-1), будівлю охорони літер Б-1, огорожу №№ 1,3, ворота № 2, свердловину № 4, хвіртку № 4, зміщення № 6, з урахуванням самовільно збудованих та перепрофільованих будівель як окремий завершений об'єкт будівництва в цілому, що складає одиницю. Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 03 червня 2010 року по справі № 2-8302/09 позивачу роз'яснено порядок виконання судового рішення. Позивач звернувся до Приватного підприємства Полтавське бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор" із заявою про реєстрацію права власності на нерухоме майно Проте, рішенням відповідача від 06 серпня 2010 року ОСОБА_3 відмовлено в реєстрації. Позивач вважає відмову в реєстрації права власності незаконною та безпідставною.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
У своїх запереченнях посилався на те, що виходячи зі змісту ухвали Октябрського районного суду м. Полтави від 12 листопада 2009 року, наданої позивачем як правовстановлювальний документ, предметом позову є виконання належним чином зобов'язання за договором надання юридичних послуг, а не визнання права власності на певний об'єкт нерухомого майна. Зазначав, що з поданих позивачем для реєстрації документів неможливо встановити відповідність наданих документів вимогам чинного законодавства. Крім того, частина об'єкту не прийнята в експлуатацію. Вважає рішення реєстратора Приватного підприємства Полтавське бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор" про відмову в реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна по вул. Ковпака, 21-б у м. Полтаві чинним та правомірним.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 12 листопада 2009 року по справі № 2-8302/09 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про виконання належним чином зобов'язання, передбаченого договором на надання юридичних послуг затверджено мирову угоду між сторонами від 03 листопада 2009 року та визнано за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 право власності на виробничі будівлі (автомайстерню) за адресою в АДРЕСА_1, що складаються з автомайстерні літер А-1-2 (А-1, А1-1, А2-1, А3-1, А4-1), будівлю охорони літер Б-1, огорожу №№ 1,3, ворота № 2, свердловину № 4, хвіртку № 4, зміщення № 6, з урахуванням самовільно збудованих та перепрофільованих будівель як окремий завершений об'єкт будівництва в цілому, що складає одиницю.
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 03 червня 2010 року по справі № 2-8302/09 позивачу роз'яснено порядок виконання ухвали Октябрського районного суду м. Полтави від 12 листопада 2009 року та зазначено, що за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 право власності на виробничі будівлі (автомайстерню) за адресою в АДРЕСА_1, що складаються з автомайстерні літер А-1-2 (А-1, А1-1, А2-1, А3-1, А4-1), будівлю охорони літер Б-1, огорожу №№ 1,3, ворота № 2, свердловину № 4, хвіртку № 4, зміщення № 6, з урахуванням самовільно збудованих та перепрофільованих будівель як окремий завершений об'єкт будівництва в цілому, реєстрація права власності на яке повинно бути здійснено Приватним підприємством Полтавське бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор" як на завершений будівництвом об'єкт, що є фактично введеним в експлуатацію та не потребує введення в експлуатацію та оформлення акту готовності.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся до відповідача з заявою про реєстрацію права власності на нерухоме майно.
06 серпня 2010 року реєстратором Приватного підприємства Полтавське бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор" прийнято рішення про відмову в реєстрації.
Позивач не погодився з даним рішенням та оскаржив його до суду.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правовідносини, які виникли між сторонами у даній справі з приводу виникнення права власності на нерухоме майно, здійснення реєстрації речових прав на нерухоме майно, до яких чинним законодавством, зокрема віднесено право власності на об'єкти нерухомого майна, врегульовані нормами Конституції України, Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" від 01.07.2004 року № 1952-IV, Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року № 7/5 та зареєстрованого Міністерством юстиції України 18.02.2002 року № 157/6465 (з наступними змінами та доповненнями) (далі - Тимчасове положення).
Згідно із статтею 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що є єдиною державною інформаційною системою, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав.
Відповідно до пункту 1.3 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 р. № 7/5 державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.
Пунктом 1.6 цього Тимчасового положення встановлено, що реєстрації підлягають права власності тільки на об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, яке проводить реєстрацію права власності на ці об'єкти.
Відповідно до статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено реєстрацію прав власності на об'єкти нерухомого майна, в тому числі на підставі рішення суду.
Згідно з пунктом 2.1 Тимчасового положення визначено, що для реєстрації виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно до БТІ разом із заявою про реєстрацію прав власності подаються правовстановлювальні документи (додаток 1), їх копії (нотаріально засвідчені), а також інші документи, що визначені цим Положенням
Частиною 11 Додатку № 1 до пункту 2.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майноухвалу суду про затвердження (визнання) мирової угоди віднесено до правовстановлювальних документів.
В судовому засіданні представником відповідача було пояснено, що власність на будівлі по вул. Ковпака, 21-б за іншими особами в минулому не реєструвалось, даний об'єкт є новоствореним майном, крім того, частина об'єкту нерухомого майна по вул. Ковпака, 21-б не введено в експлуатацію, що стало однією з підстав для відмови в реєстрації.
Проте, суд не погоджується з даним твердженням, виходячи з наступного.
З огляду на положення статті 376 Цивільного кодексу України у разі визнання права власності на майно судом, єдиним можливим документом, що підтверджує виникнення права власності на новостворене майно, є рішення суду. При цьому документи, що підтверджують прийняття нерухомого майна до експлуатації, не вимагаються.
Як вбачається зі змісту ухвали Октябрського районного суду м. Полтави від 12 листопада 2009 року по справі № 2-8302/09, яка набрала законної сили 18 листопада 2009 року, закінчений будівництвом об'єкт відповідає проектній документації, державним будівельним нормам і правилам та може використовуватися і фактично використовується за цільовим призначенням, є об'єктом завершеного будівництва, який має повну готовність і придатний для подальшого використання за призначенням, а тому необхідність окремого вводу в експлуатацію даного об'єкту відсутня.
В резолютивній частині ухвали Октябрського районного суду м. Полтави від 03 червня 2010 року по справі № 2-8302/09, яка набрала законної сили 09 червня 2010 року, зазначено, що за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 право власності на виробничі будівлі (автомайстерню) за адресою в АДРЕСА_1, що складаються з автомайстерні літер А-1-2 (А-1, А1-1, А2-1, А3-1, А4-1), будівлю охорони літер Б-1, огорожу №№ 1,3, ворота № 2, свердловину № 4, хвіртку № 4, зміщення № 6, з урахуванням самовільно збудованих та перепрофільованих будівель як окремий завершений об'єкт будівництва в цілому, реєстрація права власності на яке повинно бути здійснено Приватним підприємством Полтавське бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор" як на завершений будівництвом об'єкт, що є фактично введеним в експлуатацію та не потребує введення в експлуатацію та оформлення акту готовності.
Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа щодо якої встановлені ці обставини.
Крім того, статтею 8 Конституції України передбачено, що Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Статтею 9 Конституції України закріплено, що суд вирішує справи на підставі Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Тобто, норми про обов'язковість судових рішень, закріплені Конституцією та законодавством України, мають вищу юридичну силу ніж норми підзаконних нормативно-правових актів, яким в даному випадку є Тимчасове положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно.
Суд зазначає, що у відповідності до пункту 9 частини 2 статті 129 Конституції України основною засадою судочинства є обов'язковість рішення суду.
Згідно статті 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно статті 11 Закону України "Про судоустрій України" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об'єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України. Невиконання судових рішень тягне передбачену законом відповідальність.
Судом критично оцінюється твердження представника відповідача відносно того, що з поданих позивачем для реєстрації документів неможливо встановити відповідність наданих документів вимогам чинного законодавства, а предметом позову до Октябрського районного суду м. Полтави є виконання належним чином зобов'язання за договором надання юридичних послуг, а не визнання права власності на певний об'єкт нерухомого майна, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 3.5 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 р. № 7/5, реєстрації підлягають виключно заявлені права за умови їх відповідності чинному законодавству України і пред'явленим правовстановлювальним документам. Забороняється тлумачення прав реєстратором або самостійне внесення ним змін до відомостей про заявлені права власності.
Таким чином, відповідач при винесенні рішення про відмову в реєстрації, у порушення пункту 3.5 Тимчасового положення самостійно розтлумачив права, встановлені судовим рішенням за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, оскільки у резолютивній частині судового рішення визнано за позивачем право власності на виробничі будівлі (автомайстерню) за адресою в АДРЕСА_1, що складаються з автомайстерні літер А-1-2 (А-1, А1-1, А2-1, А3-1, А4-1), будівлю охорони літер Б-1, огорожу №№ 1,3, ворота № 2, свердловину № 4, хвіртку № 4, зміщення № 6.
Стаття 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" містить вичерпний перелік підстав, за наявності яких може бути відмовлено у державній реєстрації права, а саме: заявлене право не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; нерухоме майно або більша за площею його частина перебуває в іншому реєстраційному (кадастровому) окрузі; із заявою про державну реєстрацію звернулася особа, яка відповідно до цього Закону не може бути суб'єктом права власності на даний об'єкт нерухомого майна або представником такого суб'єкта; подані документи не відповідають вимогам, установленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; заяву про державну реєстрацію права власності відповідно до правочину про відчуження нерухомого майна було подано після державної реєстрації обмежень, вчинених щодо цього майна; заявлене право власності або інше речове право вже зареєстроване.
Відповідно до пункту 3.3. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 р. N 7/5 у реєстрації прав на нерухоме майно може бути відмовлено, якщо: заявлене право не є таким, що підлягає реєстрації відповідно до цього Положення; об'єкт нерухомого майна розташований на території, реєстрацію прав власності на якій здійснює інше БТІ; із заявою про реєстрацію прав власності на нерухоме майно звернулась особа, яка не може бути заявником відповідно до цього Положення; подані документи не відповідають вимогам, установленим цим Положенням та іншими актами чинного законодавства України, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства; заявлене право вже зареєстроване; не проведено інвентаризаційних робіт або вони проведені не тим БТІ, яке здійснює реєстрацію прав власності на нерухоме майно; право власності на нерухоме майно виникло на підставі договорів відчуження, за наявності інформації про накладення арешту на відчуження об'єктів нерухомого майна з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна; право власності на нерухоме майно, що перебуває у податковій заставі, виникло без дотримання встановленого порядку відчуження; відчуження нерухомого майна відбулося без отримання витягу з Реєстру прав або строк його дії закінчився; при укладенні угод між юридичними особами, які нотаріально не посвідчені, не надано правовстановлювальний документ попереднього власника.
Судом не встановлено наявність жодної з підстав, передбачених статтею 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та пунктом 3.3. Тимчасового положення, які б надавали право відповідачу відмовити у державній реєстрації нерухомого майна.
З аналізу вищевикладеного суд приходить до висновку, що відмова позивачу в реєстрації права власності з підстав, наведених у рішенні реєстратора про відмову в реєстрації від 06 серпня 2010 року була незаконною.
Відповідно до частини 1 статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.
Частина 1 статті 71 КАС України закріплює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на викладене, позовні вимоги є обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Приватного підприємства Полтавське бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор" про визнання рішення незаконним та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати незаконним "Рішення реєстратора про відмову в реєстрації" № б/н від 06.08.2010 року Приватного підприємства Полтавське бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор" щодо відмови фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 в реєстрації права власності на виробничі будівлі (автомайстерню) за адресою в АДРЕСА_1, що складаються з автомайстерні літер А-1-2 (А-1, А1-1, А2-1, А3-1, А4-1), будівлю охорони літер Б-1, огорожу №№ 1,3, ворота № 2, свердловину № 4, хвіртку № 4, замощення № 6.
Зобов'язати Приватне підприємство Полтавське бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор" (код ЄДРПОУ: 03351705; 36014, м. Полтава, пров. Піонерський, 4) здійснити реєстрацію права власності на нерухоме майно - на виробничі будівлі (автомайстерню) за адресою в АДРЕСА_1, що складаються з автомайстерні літер А-1-2 (А-1, А1-1, А2-1, А3-1, А4-1), будівлю охорони літер Б-1, огорожу №№ 1,3, ворота № 2, свердловину № 4, хвіртку № 4, зміщення № 6 за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3.
Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 грн. 40 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 23 вересня 2010 року.
СуддяА.О. Чеснокова
Судове рішення № 11297923, Полтавський окружний адміністративний суд було прийнято 21.09.2010. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-3951/10/1670. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: