Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 509/1904/23
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 серпня 2023 року смт Овідіополь
Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Панасенко Є.М.,
за участі секретаря судового засідання Степанової Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Овідіополь цивільну справу № 509/1904/23 за позовом Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
ВСТАНОВИВ:
Представник АТ «КБ «ГЛОБУС» Прохоренко В.П. звернувся у суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 24 340,07 (двадцять чотири тисячі триста сорок гривень 07 копійок), а також судових витрат у справі. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 26.10.2020 між АТ «КБ «ГЛОБУС» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту для фізичних осіб шляхом подачі та підписання Заяви-анкети на приєднання до вказаного Договору. У заяві-анкеті ОСОБА_1 зазначені власні персональні дані, погоджені умови кредитування і графік платежів, сума кредиту - 17 054,10 грн. строк кредитування - 36 місяців з 26.10.2020 по 25.10.2023, пільговий період - 7 місяців з 26.10.2020 по 26.05.2021, комісія за управління кредитом - 2.90%, розмір процентної ставки - 0,00010% річних, схема повернення кредиту - ануїтет, реальна процентна ставка - 78.02067% річних. Підписанням Заяви-анкети на приєднання до Договору, клієнт беззастережно підтверджує, що на момент укладення Договору ознайомився з повним текстом Договору, повністю зрозумів його зміст та погоджується зі всіма умовами Договору та Тарифами, що є чинними на дату укладення цього Договору. Відповідно до графіку платежів, позичальник зобов`язаний у період з моменту отримання кредиту до першого числа кожного місяця, вказаного у Графіку платежів, сплачувати визначену суму платежу у розмірі 861,93 грн. Позивач зобов`язання за договором виконав, а відповідач взятих на себе зобов`язань за договором не виконував, своєчасно АТ «КБ «ГЛОБУС» грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом не надавав, внаслідок чого станом на 01.02.2023 утворилась заборгованість у сумі 24 340,07 грн., що складається з: 3 497,25 грн. - строкова заборгованість по кредиту; 10 456,85 грн. - прострочена заборгованість по кредиту; 494,57 грн. - строкова заборгованість по процентам; 9 891,40 грн. - прострочена заборгованість по процентам.
Відповідач ухиляється від виконання зобов`язань за договором, заборгованість не сплачує, що є порушеннями законних прав та інтересів АТ «КБ «ГЛОБУС». Тому просить стягнути із відповідача ОСОБА_1 заборгованість в сумі 24 340,07 грн. за Договором про надання споживчого кредиту для фізичних осіб від 26.10.2020, а також 2 684 грн. судового збору та 6000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою суду від 17 квітня 2023 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду за спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача АТ КБ «Глобус» адвокат Верхогляд М.Л. подав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив розглянути справу без участі представника позивача, проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення не заперечував.
Повторно відповідач у судове засідання не з`явився, на адресу суду повернувся конверт з відміткою пошти «За вказаною адресою адресат відсутній». У відповідності до ст.128 ЦПК України відповідач являється таким, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, оскільки поштова кореспонденція направлялася відповідачу за місцем його реєстрації. Крім того, про час та місце розгляду справи був повідомлений шляхом опублікування оголошення на офіційному вебсайті Судова Влада України. Також суд надсилав повістки про виклик до суду на додаток вайбер, такі повідомлення були доставлені на контактний номер мобільного телефону, який вказано в позові, а також зазначено і в заяві-анкеті на приєднання до договору.
Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідач, відповідно до вимог п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, у судове засідання не з`явився, в порушення ст. 131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомив, відзив не подавав, заяв та клопотань не надав, про причини неявки не повідомив, тому суд визнає його неявку з неповажних причин та вважає за можливе розглянути справу у його відсутність.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв`язку з неподанням відповідачем відзиву, та відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов`язані, зокрема, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.
Частиною 3 ст. 131 ЦПК України передбачено, що у разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.
Згідно зі статтею 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд, зі згоди представника позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.
Відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Дослідивши матеріали справи, повно, обґрунтовано, всебічно та безпосередньо з`ясувавши всі наявні докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав
Судом встановлено, що ОСОБА_1 26.10.2020 року звернувся до АТ «КБ «Глобус» та підписав анкету заяву №40522164 на приєднання до договору про надання споживчого кредиту. Сторони погодили, що сума кредиту складає 17 054,10 грн, цільове призначення споживчий кредит, сума платежу за розрахунковий період 861,93 грн, комісія управління кредитом 2,90%, також ОСОБА_1 погодився, що ознайомився із умовами та правилами надання банківських послуг, тарифами, паспортом споживчого кредиту.
Згідно паспорту споживчого кредиту ОСОБА_1 та АТ «КБ «ГЛОБУС» окрім вище перелічених умов погодили, що реальна річна процентна ставка 78.02067%; процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту 50 % річних.
Відповідно до детального розрахунку заборгованості, сума заборгованості станом на 01.02.2023 складає 24 340,07 грн, що складається з: 3 497,25 грн. - строкової заборгованості по кредиту; 10 456,85 грн. - простроченої заборгованості по кредиту; 494,57 грн. - строкової заборгованості по процентам; 9 891,40 грн. - простроченої заборгованості по процентам.
ОСОБА_1 було надіслано вимогу в погашені заборгованості за договором споживчого кредиту, що підтверджується листом №1-2071 від 17.11.2022 року та списком поштових рекомендованих відправлень.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
За змістом статті 207 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних відносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).
Як передбачено частиною першою статті 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
В силу частини першої статті 638 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних відносин) договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною 1 статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання частини другої статті 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.
За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.
Кредитний договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами.
Із матеріалів справи слідує, що АТ «КБ «ГЛОБУС» і ОСОБА_1 уклали кредитний договір шляхом приєднання відповідача до встановленої банком стандартної форми кредитування - Договір про надання комплексу послуг банківського обслуговування в АТ «КБ «ГЛОБУС», шляхом подачі Заяви-анкети на приєднання до вказаного Договору.
За умовами кредитного договору АТ «КБ «ГЛОБУС» надало ОСОБА_1 кредит, а той зобов`язався повернути кредитні кошти та сплатити проценти за користування кредитом частинами протягом строку його дії.
Таким чином, АТ «КБ «ГЛОБУС» і ОСОБА_1 у письмовій формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору, в тому числі щодо розміру, підстав і порядку нарахування процентів.
Частиною першою статті 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За змістом статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Як передбачено частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Із положень частини першої статті 631 ЦК України слідує, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.
Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що зобов`язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.
При укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.
Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів.
Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором.
Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, яку кредитодавець зобов`язаний передати позичальнику, а той, у свою чергу, зобов`язується повернути цю суму та сплатити проценти.
Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредитні кошти та сплатити проценти за користування ними, якщо інше не встановлено договором.
При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування.
За умовами кредитного договору сторони встановили строк дії ліміту дозволеного овердрафту на 12 місяців із правом банку на подальшу пролонгацію цього строку. АТ «КБ «ГЛОБУС» продовжило строк кредитування ОСОБА_1 , про що свідчить доступність останнього до кредитних коштів.
Судом встановлено, що відповідач кошти отримав, користувався ними, періодично здійснював погашення кредитної заборгованості, проте у встановлені строки не повернув кошти, що є підставою для стягнення з нього заборгованості за кредитом та відсотками, оскільки наданий розрахунок містить інформацію про розмір отриманих коштів та суму боргу, яка була не сплачена та розмір заборгованості по відсотках.
Відповідно до вимог частин 3 та 4 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
Таким чином, дослідивши матеріали справи та надані докази, враховуючи, що відповідач відзив на позов та будь-які докази, що спростовують обставини, на які посилається позивач, суду не надав, отже наявні підстави для задоволення позову.
При зверненні до суду позивач поніс судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684 грн., що підтверджується матеріалами справи та який підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача.
Крім того, позивачем понесені судові витрати на правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн, що підтверджується наступними доказами.
05.12.2022 між АТ «КБ «Глобус» та Адвокатом Прохоренком В.П. укладено договір про надання професійної правничої (правової) допомоги №051222, за умовами якого сума гонорару адвоката за одну годину роботи складає 1500,00 грн. Відповідно до Акту №40522164 прийому-передачі послуг за договором №051222 про надання професійної правничої (правової) допомоги від 05.12.2022, складеного адвокатом Прохоренком В.П. та АТ «КБ «ГЛОБУС», адвокатом надані, а клієнтом отримані послуги (з детальним описом наданих послуги), пов`язані із представництвом інтересів клієнта у суді за позовом клієнта до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №40522164 про надання споживчого кредиту АТ КБ «Глобус», за яким адвокатом витрачено 2 години, що становить вартістю 3 000,00 грн. Грошові кошти у розмірі 3 000,00 грн сплачені банком адвокату Прохоренку В.П., що підтверджується платіжною інструкцією №6552 від 04.04.2023. Також, адвокатом Прохоренком В.П. та АТ «КБ «ГЛОБУС», відповідно до Договору про надання професійної правничої (правової) допомоги №051222, погоджено, що окрім гонорару Адвоката за послуги, за кожне судове рішення на користь Банку Клієнт сплачує Адвокату гонорар успіху, який встановлюється у розмірі 3 000,00 грн.
Із вказаного вбачається, що заявлена позивачем вимога про відшкодування витрат понесених на правову допомогу у розмірі 3000 грн. та 3000 грн. гонорару успіху адвоката є обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення, що відповідає позиції Верховного Суду у справах № 922/445/19, № 922/3436/20, 910/7586/19, № 910/16803/19 та №755/9215/15-ц, де наголошено, що суд не може за власною ініціативою зменшити витрати на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку іншої, зацікавленої сторони, тобто вирішення питання судом з власної ініціативи зменшення суми витрат позивача на правничу допомогу порушує принципи диспозитивності та змагальності судового процесу
Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У постанові від 12.02.2020 року у справі № 648/1102/19 Верховний Суд зазначив, що вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. Суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Суд має застосувати положення закону про завдання та принципи цивільного судочинства, пропорційність у цивільному судочинстві, а також конкретні обставини справи, вимоги, з якими заявник звернулася до суду, їх значення для заявника.
Європейським судом з прав людини висловлена правова позиція, згідно з якою при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим (остаточне рішення Європейського суду з прав людини від 10 січня 2010 року, №33210/07 і 41866/08) та «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2010 року, №37246/04).
У відповідності до статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в ст. 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За приписами ч. 3 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України).
Суд дійшов висновку, що понесені позивачем витрати на правничу допомогу доведені, ці витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Суд розподіляє судові витрати, відповідно до положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України та стягує з відповідача на користь позивача понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684,00 грн. та на правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.
Керуючись ст. 6, 7, 12, 13, 43, 76, 81, 82, 89, 131, 133, 137, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 274-279, 280-282 ЦПК України, ст. 526, 527, 530, 610-612, 625, 633, 634, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов Акціонерного товариства «Комерційний Банк «Глобус» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 (зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ), на користь Акціонерного товариства «Комерційний Банк «Глобус» (місцезнаходження: Куренівський провулок, 19/5, м. Київ, код ЄДРПОУ 35591059) заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту АТ «КБ «ГЛОБУС» для фізичних осіб від 26.10.2020 року в розмірі 24 340,07 (двадцять чотири тисячі триста сорок гривень 07 копійок), в тому числі: 3 497,25 грн. - строкова заборгованість по кредиту; 10 456,85 грн. - прострочена заборгованість по кредиту; 494,57 грн. - строкова заборгованість по процентам; 9 891,40 грн. - прострочена заборгованість по процентам.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Комерційний Банк «Глобус» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2684 грн. та 6000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, яка складається із: 3000,00 грн. - гонорар адвоката за послуги та 3000 грн. - гонорар успіху адвоката, а в загальному - 8684 (вісім тисяч шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. В разі якщо повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, строк на подання заяви про його перегляд може бути поновлено, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач має право оскаржити рішення суду шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду безпосередньо або через Овідіопольський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його складення.
Головуючий: Є.М. Панасенко
Судове рішення № 112977656, Овідіопольський районний суд Одеської області було прийнято 22.08.2023. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 509/1904/23. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: