Рішення № 11297546, 20.09.2010, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 2-2729-1/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2010 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого: судді Соколова О.М.,

при секретарі: Кухар Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства „Кредитпромбанк” до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 49.28.1/39/07-А від 2 жовтня 2007 року та зустрічний позов ОСОБА_1, третя особа 1: ОСОБА_2, третя особа 2: ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства „Кредитпромбанк” третя особа: Національний Банк України про визнання недійсними кредитного договору № 49.28.1/39/07-А від 2 жовтня 2007 року, договору застави № 2243/Zфкв-07 від 2 жовтня 2007 року, договору поруки №49.28.1/39-П1/07-А від 02 жовтня 2007 року та договору поруки №49.28.1/39-П2/07-А від 02 жовтня 2007 року ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, в якому просить стягнути з відповідачів солідарно 11 050 доларів США 92 цента заборгованості за кредитним договором № 49.28.1/39/07-А від 2 жовтня 2007 року та судові витрати повязанні із зверненням до суду. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що між ним та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №49.28.1/39/07-А . З метою забезпечення виконання зобовязань за вищевказаним кредитним договором, 2 жовтня 2007 року позивач уклав договори поруки №49.28.1/39-П1/07-А із ОСОБА_3 (а.с.16-17) та №49.28.1/39-П2/07-А із ОСОБА_2 (а.с. 18-19). Відповідачі не виконують взятих на себе зобов`язань щодо вчасного повернення суми кредиту та плати за його користування (відсотків), що призвело до виникнення заборгованості, яку позивач просить стягнути з відповідачів.

Представники відповідача ОСОБА_1 в ході проведення попереднього розгляду справи предявили зустрічну позовну заяву, в якій просять визнати недійсними кредитний договір № 49.28.1/39/07-А від 2 жовтня 2007 року, договір застави № 2243/Zфкв-07 від 2 жовтня 2007 року, договори поруки №49.28.1/39-П1/07-А від 02 жовтня 2007 року, №49.28.1/39-П2/07-А від 02 жовтня 2007 року та стягнути з публічного акціонерного товариства „Кредитпромбанк” судові витрати. Обґрунтовуючи свої позовні вимоги ОСОБА_1 зазначає проте, що спірний договір було укладено з порушенням норм чинного законодавства України . Крім того, посилається на те що, банк не мав права видавати кредит в іноземній валюті, а саме в доларах США, оскільки у нього відсутня індивідуальна ліцензія на проведення валютних операцій.

В судовому засіданні представник позивача ПАТ „Кредитпромбанк” первісний позов підтримав повністю з підстав, викладених у ньому та просив суд задовольнити його в повному обсязі, проти задоволення заявленого відповідачем ОСОБА_1 зустрічного позову заперечив, просив відмовити у його задоволені.

Представники відповідача ОСОБА_1 в судовому засіданні проти первісного позову ПАТ „Кредитпромбанк” заперечили просили відмовити у його задоволенні. Зустрічний позов підтримали з викладених в ньому підстав, просили задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2, ОСОБА_3 та представник Національного Банку України в судове засідання не зявилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд приходить до висновку, що первісний позов підлягає задоволенню, а у задоволенні зустрічного позову слід відмовити з таких підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 2 жовтня 2007 року між та ПАТ „Кредитпромбанк” та ОСОБА_1, було укладено кредитний договір № 49.28.1/39/07-А (а.с. 13-15). Згідно умов договору ОСОБА_1 було надано 15319 доларів США 00центів на купівлю автомобіля із розрахунку 12,1 % річних з кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом 1 жовтня 2012 року. У звязку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобовязань виникла заборгованість за користування кредитом, яка станом на 2 червня 2010 року становила 11050 доларів США 00 центів, що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором (а.с. 8-9).

З метою забезпечення виконання зобовязань за вищевказаним кредитним договором, 2 жовтня 2007 року позивач уклав договори поруки № 49.28.1/39-П1/07-А із ОСОБА_3 та № 49.28.1/39-П2/07-А із ОСОБА_2. Згідно вказаних договорів поруки ОСОБА_3 та ОСОБА_2 взяли на себе зобовязання солідарно відповідати перед позивачем у повному обсязі за своєчасне та повне виконання ОСОБА_1 зобовязань за кредитним договором.

Частина 1 ст. 1054 ЦК України визначає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредити) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, при чому зобовязання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

Відповідно до змісту ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Згідно зі ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Оскільки в судовому засіданні знайшла своє підтвердження та обставина, що відповідачами порушено передбачений договором порядок погашення заборгованості, то позов підлягає задоволенню в межах заявлених позивачем вимог, тобто в сумі 11 050 доларів США 92 цента.

Факт належного виконання ПАТ „Кредитпромбанк” своїх зобов'язань за кредитним договором, а саме надання кредиту в розмірах та у строки визначені умовами кредитного договору 49.28.1/39/07-А від 2 жовтня 2007 року підтверджується заявою про видачу готівки ОСОБА_1 від 2 жовтня 2007року (а.с.20) та не заперечувався представниками відповідача під час розгляду справи у суді. ОСОБА_1 був вільний в своєму виборі щодо укладення або не укладення договору на умовах визначених кредитним договором № 49.28.1/39/07-А від 2жовтня 2007 року, в тому числі і стосовно валюти кредитування та не був позбавлений права отримати кредит у національній валюті.

Під час укладання договору поруки, поручителі були ознайомлені в повному обсязі з умовами як кредитного договору, так і договорів поруки, в тому числі із інформацією про умови кредитування і забезпечення договору та затвердили згоду на укладення договору своїми підписами (а.с. 16-19).

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 629 цього ж Кодексу договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав і за наслідками, передбаченими законом.

Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За наведеними обставинами, суд приходить до висновку, що зустрічний позов ОСОБА_1, третя особа 1: ОСОБА_2, третя особа 2: ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства „Кредитпромбанк” третя особа: Національний Банк України про визнання недійсними кредитного договору № 49.28.1/39/07-А від 2 жовтня 2007 року, договору застави № 2243/Zфкв-07 від 2 жовтня 2007 року, договору поруки №49.28.1/39-П1/07-А від 02 жовтня 2007 року та договору поруки №49.28.1/39-П2/07-А від 02 жовтня 2007 року, задоволенню не підлягає.

Враховуючи, що за первісним позовом вимоги підлягають задоволенню, відповідно до ст. 88 ЦПК України, судові витрати понесені позивачем зі сплати судового збору в сумі 875грн. 79 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. 00 коп. підлягають стягненню з відповідачів в солідарному порядку.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 554, 610, 612, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60‚ 88, 169, 212, 213, 214, 215, 223 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву публічного акціонерного товариства „Кредитпромбанк” до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 49.28.1/39/07-А від 2 жовтня 2007 року задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства „Кредитпромбанк” код ЄДРПОУ 21666051, МФО 300863 11050 ( одинадцять тисяч пятдесят ) доларів США 92 центи, що станом на 20 вересня 2010 року, згідно офіційного курсу НБУ (100 доларів США 791 грн. 92 коп.) становить 87514 ( вісімдесят сім тисяч пятсот чотирнадцять ) грн. 44 коп. заборгованості за кредитним договором № 49.28.1/39/07-А від 2 жовтня 2007 року.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства „Кредитпромбанк” код ЄДРПОУ 21666051, МФО 300863 875 (вісімсот сімдесят пять) грн. 79 коп., на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства „Кредитпромбанк” код ЄДРПОУ 21666051, МФО 300863 120 (сто двадцять) грн. 00 на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

У задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_1, третя особа 1: ОСОБА_2, третя особа 2: ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства „Кредитпромбанк” третя особа: Національний Банк України про визнання недійсними кредитного договору № 49.28.1/39/07-А від 2 жовтня 2007 року, договору застави № 2243/Zфкв-07 від 2 жовтня 2007 року, договору поруки №49.28.1/39-П1/07-А від 02 жовтня 2007 року та договору поруки №49.28.1/39-П2/07-А від 02 жовтня 2007 року відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особою, яка була відсутня при проголошенні рішення протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя О.М. Соколов