Ухвала суду № 112955535, 21.08.2023, Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 624/344/23

провадження № 2/624/107/23

УХВАЛА

21 серпня 2023 року Кегичівський районний суд Харківської області в складі: головуючого - судді Крапівки Т.В., за участю секретаря Лебідь Л.В., розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в смт. Кегичівка, Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Кегичівської селищної ради Красноградського району Харківської області, третя особа: Красноградський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Красноградському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту батьківства

в с т а в о в и в:

Позивач звернулася до суду з позовом про встановлення факту батьківства, в якому просить встановити факт батьківства ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стосовно дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та внести відповідні зміни до свідоцтва про народження дитини зазначивши батьком ОСОБА_4 , без зміни прізвища дитини.

Позовна заява обгрунтована тим, що ОСОБА_4 загинув на війні 02.04.2023. З ОСОБА_4 позивач була знайома ще з шкільних років. Довгий час, приблизно з 2003 року зустрічалися, а починаючи з осені 2005 року почали проживати однією сім`єю поза шлюбом в домі його покійної бабусі в с. Калинівка. В жовтні 2005 року позивач завагітніла, але починаючи з січня 2006 року відносини між ними дуже сильно зіпсувалися і в лютому місяці того ж року, позивач переїхала жити до своєї матері в цьому селі по сусідству. ІНФОРМАЦІЯ_3 народилась дочка ОСОБА_6 . При реєстрації дитини позивач записала її батьком ОСОБА_7 , але прізвище вказала своє, так як на той момент не перебували в офіційному шлюбі, запис про батька був вчинений відповідно до ст. 135 СКУ. Після народження дитини ОСОБА_7 весь час приходив до них. Вмовляв знову почати жити однією сім`єю, але позивач вирішила не створювати сім`ю та самою виховувати дитину. ОСОБА_7 дарував дитині подарунки, давав кошти на її утримання, проводив час з дитиною. Приблизно з вересня 2008 року позивач з ОСОБА_4 почали знову жити однією та прожили разом до жовтня 2010 року, а потім припини стосунки. Але не зважаючи на припинення сосунків ОСОБА_7 продовжувати приділяти увагу дочці, допомагав грошима. Спадкоємців першої черги після смерті ОСОБА_4 окрім його дочки немає. Проте, у зв`язку з відсутністю офіційних документів про родинний зв`язок дитини з її батьком, нотаріусом відмовлено у вчиненні нотаріальної дії. Встановлення факту необхідне для внесення відповідних відомостей про батька дитини до актового запису про народження та отримання спадщини.

Представник позивача подав клопотання про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи. Клопотання обґрунтував тим, що для повного та всебічного з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, а тому просив призначити судову молекулярно - генетичну експертизу, проведення якої доручити Національному науковому центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С.Бокаріуса». Для проведення експертизи доручити експертній установі вилучення генетичних зразків загиблого ОСОБА_4 , які зберігаються в медичному закладі «Комунальний заклад охорони здоров`я Харківське обласне бюро судово - медичної експертизи». На вирішення експертизи поставити наступне питання: Яка вірогідність ступеню спорідненості на предмет встановлення біологічного батьківства (спорідненості) між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .? Витрати на проведення експертизи покласти на позивача.

Учасники справи, належним чином повідомлені про розгляд справи, у підготовче засідання не з`явились.

Представником позивача ОСОБА_8 подано заяву про підтримання поданого клопотання та проведення засідання без його та позивача участі.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали заяви про підтримання клопотання про призначення експертизи, розгляд клопотання провести без їх участі.

Від третьої особи Красноградського відділу державної реєстрації актів цивільного стану надійшла заява про розгляд справи без участі їх представника.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглядаючи клопотання про призначення по справі експертизи, суд виходить з таких підстав.

Відповідно до ст. 103 ЦПК України, суд призначає експертизу за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, як серед іншого, висновками експертів.

Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Як роз`яснено у п. п. п. 1, 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.1997 року № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», звернути увагу судів на необхідність суворого додержання вимог закону при призначенні судових експертиз та використанні їх висновків. Вказано на неприпустимість призначення експертизи у випадках, коли з`ясування певних обставин не потребує спеціальних знань, а також порушення перед експертом правових питань, вирішення яких віднесено законом до компетенції суду. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

У п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це, зокрема, висновку експертизи, у тому числі судово-генетичної.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що по справі необхідно призначити судову молекулярно-генетичну експертизу, оскільки вирішення заявлених позивачем вимог потребує спеціальних знань.

Відповідно до ст. 107 ЦПК України, матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи.

Експерт не має права з власної ініціативи збирати матеріали для проведення експертизи, розголошувати відомості, що стали йому відомі у зв`язку з проведенням експертизи, або повідомляти будь-кому, крім суду та учасника справи, на замовлення якого проводилася експертиза, про її результати.

При визначенні матеріалів, що надаються експерту чи експертній установі, суд у необхідних випадках вирішує питання про витребування відповідних матеріалів за правилами, передбаченими цим Кодексом для витребування доказів.

Відповідно до ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

З метою об`єктивного вирішення спору у контексті з правовими приписами ст.ст. 10, 213 ЦПК України, суддя приходить до висновку про доцільність задоволення клопотання про витребування доказів, оскільки встановлено, що генетичні зразки ОСОБА_4 необхідні для проведення експертизи.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.1-12,76,84,103-108,251,260-261,353-355 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Клопотання про призначення судово молекулярно-генетичної експертизи та витребування доказів, - задовольнити.

Призначити у справі судову молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручити Національному науковому центру « Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С.Бокаріуса».

На вирішення експертизи поставити питання:

1 Яка вірогідність ступеню спорідненості на предмет встановлення біологічного батьківства (спорідненості) між ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 ?;

Направити експертам для дослідження матеріли цивільної справи.

Зобов`язати позивача ОСОБА_1 забезпечити явку ОСОБА_5 до експертної установи на визначений експертом час для надання біологічних матеріалів для проведення судово-медичної генетичної експертизи.

Зобов`язати Комунальний заклад охорони здоров`я Харківське обласне бюро судово-медичної експертизи надати експертам Національного наукового центру « Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» генетичні зразки загиблого ОСОБА_4 необхідні для проведення експертизи.

Попередити експерта про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України за дачу завідомо неправдивого висновку та за відмову від дачі висновку.

Затрати на проведення експертизи покласти на позивача ОСОБА_1 .

Провадження у справі зупинити на час проведення експертизи.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Т.В. Крапівка