Ухвала суду № 112954131, 27.06.2023, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/18209/23

Провадження № 1-кс/761/12108/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2023 року м. Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника власника майна адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 420 220 000 000 014 15 від 18.10.2022,

у с т а н о в и в :

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 420 220 000 000 014 15 від 18.10.2022.

На обґрунтування клопотання зазначено, що ухвалою колегії суддів Київського апеляційного суду від 19.04.2023 (справа № 761/4009/23) у кримінальному провадженні № 420 220 000 000 014 15 від 18.10.2022 накладено арешт, зокрема, на банківський рахунок ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» - НОМЕР_1 , що відкрито у АТ «ОТП Банк».

Однак, такий арешт представник власника майна вважає необґрунтованим, оскільки його застосування фактично унеможливлює виконання підприємством певних зобов`язань перед працівниками, серед іншого, по виплаті допомоги по тимчасовій непрацездатності, аліментів.

Враховуючи вищевикладене представник власника майна вважає, що арешт, накладений ухвалою від 19.04.2023, підлягає скасуванню у частині заборони на проведення операцій, пов`язаних з виплатою допомоги по тимчасовій непрацездатності працівникам ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» та аліментів.

У судовому засіданні представник власника майна клопотання підтримав з підстав, у ньому наведених, та просив його задовольнити.

Слідчий та прокурор у судове засідання не прибули. Прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 надав заяву про розгляд справи у його відсутність, у якій також зазначив, що проти задоволення клопотання адвоката ОСОБА_3 заперечує та просить відмовити.

Слідчий суддя, заслухавши думку представника власника майна, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, дійшов висновку про таке.

Бюро економічної безпеки України, за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 420 220 000 000 014 15 від 18.10.2022 за ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 08.02.2023 накладено арешт на банківські рахунки ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат», що відкрито у АТ «ОТП Банк», зокрема, на рахунок № НОМЕР_1 .

У подальшому ухвалою колегії суддів Київського апеляційного суду від 19.04.2023 вказану ухвалу слідчого судді від 08.02.2023 скасовано та постановлено нову ухвалу, якою клопотання прокурора про арешт майна частково задоволено та накладено арешт на грошові кошти, сума яких не перевищує 1 976 038 632,33 грн., що знаходяться на банківських рахунках ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат», відкритих в АТ «ОТП БАНК», із встановленням певних заборон.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України, ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» та Закону України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Європейська Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) є частиною національного законодавства України і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства

Відповідно до статті 1 Протоколу № 1 Конвенції кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, що передбачені законом і загальними принципами міжнародного права.

Наведена засада закріплена у ст. 41 Конституції України, яка зазначає, що право власності є непорушним, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

У рішенні «Смірнов проти Росії» від 07.06.2007 ЄСПЛ зазначив, що найбільш важлива вимога ст. 2 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-який акт втручання державного органу у здійснення права на безперешкодне користування своїм майном повинен бути законним.

У практиці ЄСПЛ неодноразово зазначалось, що таке втручання держави у права особи повинно здійснюватися на підставі закону.

Крім того, статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підстави та порядок встановлення тимчасового обмеження прав особи щодо реалізації нею усієї сукупності або ж окремих складових частин права власності під час досудового розслідування визначені кримінальним процесуальним законодавством.

У силу ст. 2 КПК України до завдань кримінального провадження з-поміж іншого віднесена охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення того, щоб жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу.

У контексті клопотання, що розглядається слідчим суддею, має бути надана оцінка правомірності обмеження власника можливості реалізації ним права власності.

Главою 2 КПК встановлені засади, тобто основоположні принципи кримінального провадження до яких, серед інших, віднесені законність (ст. 9 КПК), недоторканність права власності (ст. 16).

Відповідно до ст. 9 КПК під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Кримінальне процесуальне законодавство України повинно застосовуватися з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У силу ст. 16 КПК позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому КПК.

Сукупність наведених норм кримінального провадження, їх внутрішній, змістовний зв`язок між собою свідчить, що будь-яка процесуальна дія слідчого судді, прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого, вчинена під час досудового розслідування, має відповідати вищевказаним засадам, як за своєю суттю, так і за формою реалізації, тобто процедурою застосування.

Процесуальним законом визначено, що обов`язок здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні покладається на слідчого суддю.

Таким чином, саме слідчий суддя шляхом застосування своїх повноважень має забезпечити дотримання закону усіма учасниками кримінального провадження, а також зобов`язаний вживати передбачені законом заходи для поновлення порушених під час досудового розслідування прав та інтересів осіб.

Особливої актуальності та гостроти це питання набуває у відношенні здійснення судового контролю за діяльністю сторони обвинувачення, представники якої наділені значними можливостями застосування заходів примусового характеру.

Отже, слідчий суддя, виконуючи покладені на нього обов`язки, має запобігти зловживанню стороною обвинувачення її повноваженнями з метою збереження рівності сторін кримінального провадження та збалансованості їх прав.

Відповідно до вимог ст. 98 КПК речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у тому числі предмети, що були об`єктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

З ухвали колегії суддів Київського апеляційного суду від 19.04.2023 вбачається, що слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва постановляючи рішення від 08.02.2023 виходив з того, що на час розгляду клопотання у органу досудового розслідування були достатні підстави для висновку, що вказані грошові кошти є речовим доказом у кримінальному провадженні № 420 220 000 000 014 15 від 18.10.2022 у розумінні ст. 98 КПК, тобто існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що грошові кошти отримані внаслідок ухилення від сплати податків, а арешт майна необхідний з метою забезпечення збереження такого майна як речового доказу.

Крім того, зі змісту ухвали вбачається, що слідчий суддя виходив з того, що на час розгляду клопотання про арешт майна потреби органу досудового розслідування виправдовували таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а сукупність отриманих судом даних, відповідно до ст. 170 КПК, була достатньою для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту.

Відповідно до вимог абзацу 2 частини 1 статті 174 КПК обов`язок доведення, що в подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано, законодавець покладає безпосередньо на особу, яка звернулась із клопотанням про скасування арешту майна.

З клопотання адвоката ОСОБА_3 вбачається, що останній просить скасувати арешт у частині заборони на проведення операцій, пов`язаних з виплатою допомоги по тимчасовій непрацездатності працівникам ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» та аліментів.

Долученими до клопотання документами підтверджується необхідність ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» сплачувати працівникам виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності та аліментах. Водночас, стороною обвинувачення не наведені правові підстави подальшого застосування такої заборони, що у силу ст. 174 КПК є підставою для задоволення клопотання представника власника майна.

Слідчий суддя, розглянувши клопотання в межах питань, які були винесені на його розгляд, та перевіривши надані в обґрунтування цих питань докази, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання про скасування арешту майна.

Керуючись ст. 22, 174, 309, 372, 392 КПК України, слідчий суддя,

у х в а л и в :

Клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою від 19.04.2023 (справа № 761/4009/23) у кримінальному провадженні № 420 220 000 000 014 15 від 18.10.2022 на банківський рахунок ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» (ЄДРПОУ 00191282) - НОМЕР_1 , що відкрито у АТ «ОТП Банк» (МФО 300528), частково, а саме в частині заборони на проведення операцій, пов`язаних з виплатою допомоги по тимчасовій непрацездатності працівникам ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» та аліментів.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1