Рішення № 112953889, 20.03.2023, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/22991/22-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2023 року Печерський районний суд м. Києва

в складі головуючого судді Головко Ю.Г.,

за участю секретаря судових засідань Солонухи Д.Л.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Харитончук О. Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Міжнародний Резервний Банк» про стягнення невиплаченої заробітної плати, компенсації невикористаної відпустки, компенсації при звільненні.

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2022 позивачка звернулась до суду з позовом до Акціонерного товариства «Міжнародний Резервний Банк» про стягнення невиплаченої заробітної плати, компенсації невикористаної відпустки, компенсації при звільненні.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 05.06.2018 позивачка обіймала посаду начальника управління регіональною мережею АТ «Сбербанк». 09.12.2021 АТ «Сбербанк»» змінило свою назву на АТ «Міжнародний резервний банк». Штатним розписом АТ «МР Банк» позивачці встановлено посадовий оклад в розмірі 96000,00 гривень на місяць, в якості основної заробітної плати, а також винагороду в розмірі 24000,00 гривень на місяць.

Рішенням засідання Правління «МР Банк» (Протокол №21 від 16.02.2022) встановлено, що при звільненні працівника за згодою сторін, чи по ініціативі банка у зв`язку з невідповідністю працівника займаній посаді, або виконуваній роботі, працівнику буде виплачуватись компенсація при звільненні в розмірі 10 заробітних плат.

25.02.2022 Правлінням Національного банку України прийнято рішення № 91-рш/БТ про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ «Міжнародний резервний банк».

Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на підставі свого рішення №131 від 25.02.2022, оформленого протоколом засідання виконавчої дирекції № 018/22 від 25.02.2022, розпочала процедуру ліквідації банку строком на три роки, - з 25.02.2022 по 24.02.2025 включно. Цим же рішенням призначено уповноважену особу на ліквідацію банку Луньо І.В.

Наказом № 239/лк від 11.05.2022 ОСОБА_2 була звільнена з займаної посади начальника управління регіональної мережі з 01.06.2022 на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв`язку з ліквідацією підприємства.

Відповідно до Довідки про розмір заробітної плати (вих. № 1736 від 07.07.2022) станом на 28.02.2022 розмір заробітної плати позивачки складав 120000,00 грн. на місяць.

З врахуванням наведеного, на думку позивачки, роботодавцем мало бути сплачено їй компенсаційну виплату в розмірі 1200000,00 грн при звільненні.

Крім того, позивачка вказує, що банк недоплатив їй частину заробітної плати за березень-травень (включно) 2022 в розмірі 73090,92 грн, встановленої відповідно до штатного розпису та належної до виплати відповідно до статті 47 КЗпП; частину компенсації за невикористану відпустку в розмірі 4952,11 грн., передбаченої ст. 83 КЗпП України (у зв`язку з розрахунку із заниженої заробітної плати за березень-травень 2022); частину вихідної допомоги при звільненні в розмірі 36376,33 гривень, передбаченої ст. 44 КЗпП України;

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 06.09.2022 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 23.12.2022 закінчено підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, та просив задовольнити в повному обсязі, надав додаткові пояснення.

У судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнала, заперечувала проти задоволення позову у повному обсязі. До суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що позивач, починаючи з 25.02.2022, за відсутності об`єктивних причин неможливості виконання роботи, про які він мав би повідомити уповноважену особу фонду та безпосереднього керівника, була зобов`язана виконувати покладені на неї трудові обов`язки на умовах дистанційного доступу, в тому числі за допомогою особистої електронної пошти (в разі неможливості підключення до робочого місця), отже мала не тільки можливість ознайомлюватись зі всіма наказами та іншими організаційно-розпорядчими документами по банку засобами корпоративної електронної пошти, але і була зобов`язана ознайомлюватись з кореспонденцією/документацією, в тому числі наказами, розпорядженнями, іншим листуванням по банку за допомогою корпоративної електронної пошти або особистої електронної пошти.

Так, 29.03.2022 на адресу всіх працівників банку було направлено Наказ №80/л від 25.03.2022 «Про скасування виплат додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат», яким було скасовано виплату додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, всі попередні накази про встановлення додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат втратили чинність.

Даним Наказом № 80/л змінювались умови оплати праці, а саме з 01.03.2022 скасована додаткова заробітна плата в розмірі 20% від посадового окладу для всіх без виключення працівників Банку та передбачено, що в разі отримання письмової відмови працівника від продовження роботи в нових умовах праці вживаються заходи стосовно припинення трудового договору на підставі п.6 ст.36 КЗпП України.

При цьому, не вимагається необхідність попередження про зміну умов праці, зокрема в частині скасування додаткової заробітної плати за 2 місяці, з огляду на діючі на той час норми Закону №2136-ІХ, якими таке попередження на час дії військового стану не вимагається.

Позивач правом на припинення трудового договору за п. 6 ст. 36 КЗпП, як передбачено Наказом № 80/л та КЗпП України не скористалася, тобто погодилася на продовження трудових відносин з відповідачем на нових умовах.

Стаття 43 Конституції України визначає, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Як визначено п.2 Прикінцевих положень КЗпП України, під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», діють обмеження та особливості організації трудових відносин, встановлені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Указом Президента України № 64/2022 від 04.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 строком на 30 діб.

Воєнний стан на території України діє і на час розгляду справи судом.

Стаття 64 Конституції України передбачає, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40,47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.

Отже, Конституція України надає можливість в умовах воєнного стану встановлювати окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень, зокрема, щодо прав, передбачених ст.43 Конституцією України.

24.03.2022 набрав чинності Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Згідно із статтею 1 зазначеного Закону (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) цей Закон визначає особливості трудових відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану». На період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 Конституції України. У період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю у частині відносин, врегульованих цим Законом.

Як встановлено в судовому засіданні, позивачка перебувала в трудових відносинах з відповідачем та з 05.06.2018 обіймала посаду начальника управління регіональною мережею АТ «Сбербанк» (09.12.2021 АТ «Сбербанк»» змінило свою назву на АТ «Міжнародний резервний банк») та з 01.06.2022 була звільнена із займаної посади в зв`язку з ліквідацією підприємства, на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України.

На підставі рішення Правління Національного банку України від 25.02.2022 № 91-рш/БТ «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК» та рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 25.02.2022 № 131 «Про початок процедури ліквідації АТ «МР БАНК» та делегування повноважень ліквідатора банку» Розпочато процедуру ліквідації АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК» (далі - АТ «МР БАНК») строком на три роки з 25.02.2022 до 24.02.2025 включно.

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з делегуванням усіх повноважень ліквідатора АТ «МР БАНК», визначених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон), зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону, в тому числі з підписання всіх договорів, пов`язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, призначено провідного професіонала з питань ліквідації банків відділу організації процедур ліквідації банків департаменту ліквідації банків Луньо Іллю Вікторовича строком на три роки з 25 лютого 2022 до 24 лютого 2025 включно.

Частина 2 статті 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначає, що з дня початку процедури ліквідації банку:

1) припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, наглядової ради і правління) та органів контролю (внутрішнього аудиту). Якщо в банку, що ліквідується, здійснювалася тимчасова адміністрація, з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку тимчасова адміністрація банку припиняється. Керівники банку звільняються з роботи у зв`язку з ліквідацією банку;

2) банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси.

Отже, з моменту початку ліквідації Банку, Банк як юридична особа вже не виконує функції банківської установи та не здійснює діяльність, що передбачена Законом України «Про банки та банківську діяльність», отже всі функції Банку припиняються, а всі операції Банку, що ліквідується, здійснюються виключно в порядку статті 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який регламентує порядок та черговість задоволення кредиторських вимог та норми якого є спеціальними та пріоритетними по відношенню до інших законодавчих та нормативно-правових актів. Одночасно з відкликанням ліцензії, подальше функціонування юридичної особи АТ «МР Банк» здійснюється виключно для забезпечення потреб ліквідаційної процедури.

Частина 2 статті 47 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачає, що рішення уповноваженої особи Фонду є обов`язковими для виконання працівниками банку, що ліквідується.

Частина 1 ст.48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначає, що фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює такі повноваження, зокрема:

1) здійснює повноваження органів управління банку,

5) звільняє працівників банку відповідно до законодавства України про працю.

Згідно Наказу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Міжнародний резервний банк» Луньо І.В. №17 «Про організацію подальшої діяльності» від 28.02.2022, дозволено працівникам, не задіяним безпосередньо в охороні та/або збереженні активів (майна) банку, виконувати роботу дистанційно з 01.03.2022. Вказаний документ наказано довести до відома шляхом надсилання його сканкопії на електронну (корпоративну банківську) адресу таких працівників.

11.03.2022 до зазначеного Наказу №17 були внесені зміни (наказ №39/л), якими також зобов`язано керівників структурних підрозділів у визначені строки подавати перелік працівників, що здійснюють роботу на умовах відділеного доступу. Вказаний документ наказано довести до відома шляхом надсилання його сканкопії на електронну (корпоративну банківську) адресу таких працівників.

Наказом № 9/лк від 05.04.2022 «Про дисципліну та взаємодію працівників АТ «Міжнародний резервний банк» під час простою, віддаленої роботи, призупинення трудових відносин в умовах ліквідації під час воєнного стану», зокрема, визначено, що всі працівники Банку, які не мають можливості користуватися корпоративною електронною поштою, мають в строк до 07.04.2022 повідомити безпосереднім керівникам електронну адресу для зв`язку або телефон, за яким можливо зв`язуватись з працівником та надсилати важливі повідомлення (мессенджер, вайбер, телеграм - на вибір працівника).

Організація роботи в умовах віддаленого доступу у АТ «Міжнародний резервний банк» була запроваджена з березня 2020 року, обмін інформацією в банку відбувався виключно на умовах обміну повідомленнями корпоративною електронною поштою, особистою електронною поштою працівника, що не спростовувала і сама позивач.

Наказом №80/л від 25.03.2022 «Про скасування виплат додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат» у зв`язку з відсутністю організаційних та технічних умов функціонування АТ «МР Банк» в умовах ліквідації як банківської установи, а також враховуючи Указ Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 та керуючись Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» №2136 скасовано в АТ «МР Банк» виплату додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, в тому числі доплат, надбавок, винагород та інше. Всі попередні накази про встановлення додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат вважаються такими, що втратили чинність.

Наказом №2/лк від 01.04.2022 «Про скасування дії всіх нормативних документів Банку або їх окремих пунктів, які встановлюють додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та/або компенсаційні виплати» у зв`язку з відсутністю організаційних та технічних умов функціонування АТ «МР Банк» в умовах ліквідації як банківської установи, а також враховуючи Указ Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 та керуючись Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» №2136 та на виконання наказу №80/л від 25.03.2022 скасовано в АТ «МР Банк» дію всіх нормативних документів Банку (накази, розпорядження, регламенти, політики та положення, рішення Правління та інших виборних органів, договори, угоди та інше) або їх окремих пунктів, які встановлюють додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та/або компенсаційні виплати.

Що стосується вимог позивачки про стягнення невиплаченої заробітної плати, компенсації невикористаної відпустки у зв`язку з не врахуванням додаткової заробітної плати суд зазначає наступне.

При зверненні до суду з позовом позивачка посилалась на Положення про оплату праці працівників АТ «Сбербанк», що затверджене рішенням правління АТ «Сбербанк» (протокол засідання правління від 27.01.2021 №6), яким ОСОБА_3 була встановлена щомісячна заробітна плата розмірі 120 000,00 грн., з яких основна заробітна плата у вигляді посадового окладу складала 80%, а додаткова заробітна плата - 20%.

Так, згідно п. 1.1, 1.3 Положення про оплату праці працівників АТ «Сбербанк», затверджене рішенням правління, протокол засідання від 27.01.2021 № 6, ним встановлюється порядок та умови оплати праці працівників банку. Положення визначає основи системи оплати праці працівників АТ «Сбербанк» та застосовується до всіх працівників банку, посади яких вказані у штатному розписі банку, за виключенням працівників банку, умови оплати праці яких визначаються окремим письмово оформленим документом - трудовим договором (в тому числі контрактом).

Згідно п. 3.2.1 Положення заробітна плата працівників банку складається з основної заробітної плати, що нараховується та виплачується згідно п. 3.1.7 цього Положення у вигляді посадового окладу, що складає 80 % від затвердженої суми, що вказана в підписаній Пропозиції про роботу/Службовій записці керівника відповідного підрозділу; додаткової заробітної плати; інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Згідно п. 3.2.2.3 Положення, основна заробітна плата (посадовий оклад) - винагорода за виконану роботу згідно з встановленими внутрішніми документами банку нормами праці; додаткова заробітна плата - доплати, надбавки, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством України, премії та винагороди (в тому числі винагорода) за виконання виробничих завдань та функцій; інші заохочувальні та компенсаційні виплати - винагороди та премії, що мають разовий характер, не передбачені актами чинного законодавства України, або понад встановлені зазначеними актами норми.

Згідно п. 3.4.3 Положення, винагорода встановлюється з метою заохочення до сумлінного виконання працівниками банку своїх виробничих завдань і функцій згідно з їх посадовими інструкціями та з метою посилення запобіганню здійснення ними порушень трудової та виконавчої дисциплін. Виплата винагороди здійснюється всім працівникам банку щомісяця в максимальних розмірах відповідних винагород, зазначених в штатному розписі банку на момент нарахування та виплати (в залежності від кількості відпрацьованих відповідним працівником банку годин згідно з нормами часу, встановленими в банку згідно з чинним законодавством України), за винятком випадків: виплати винагороди в сумі меншій, ніж максимальний розмір відповідної винагороди працівника банку через порушення ним трудової дисципліни; коли виплати винагороди не проводиться у разі застосування до працівника заходів дисциплінарного стягнення, в тому числі через оголошення йому догани, відповідно до КЗпП України.

Згідно ст. 94 КЗпП України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується. Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України «Про оплату праці» та іншими нормативно-правовими актами.

За умовами ст. 110 КЗпП України, при кожній виплаті заробітної плати власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: а) загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; б) розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати; в) сума заробітної плати, що належить до виплати.

Разом з тим, Наказом №80/л від 25.03.2022, скасовано в АТ «Міжнародний резервний банк» виплату додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, в тому числі доплат, надбавок, винагород та інше та передбачено, що в разі отримання письмової відмови працівника від продовження роботи в нових умовах праці вживаються заходи стосовно припинення трудового договору на підставі п.6 ст.36 КЗпП України.

Крім того, наказом №2/лк від 01.04.2022, скасовано в АТ «Міжнародний резервний банк» дію всіх нормативних документів банку (накази, розпорядження, регламенти, політики та положення, рішення Правління та інших виборних органів, договори, угоди та інше) або їх окремих пунктів, які встановлюють додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та/або компенсаційні виплати. Наказано ознайомити правників з даним наказом доступними та можливими засобами сповіщення. Наказ вступає в дію з моменту його підписання.

Наказом №80/л від 25.03.2022 змінювались умови оплати праці саме з 01.03.2022 в частині скасування додаткової заробітної плати в розмірі 20% від посадового окладу.

Як зазначалось вище, згідно з ч. 2 ст. 1 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», у редакції станом на 15.03.2022, на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 Конституції України.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», у редакції станом на 15.03.2022, у період дії воєнного стану норми ч. 3 ст. 32 КЗпП України та інших законів України щодо повідомлення працівника про зміну істотних умов праці не застосовуються.

Таким чином, додаткову заробітну плату з 01.03.2022 було скасовано саме на підставі Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», оскільки у період дії воєнного стану норми щодо повідомлення працівника про зміну істотних умов, у тому числі оплати праці, не застосовуються.

Тому безпідставне є посилання позивача на приписами ст. 29 Закону України «Про оплату праці» та ст. 103 КЗпП України, оскільки їх норми, як і норми ч. 3 ст. 32 КЗпП України згідно Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин не застосовуються.

До того ж, за положеннями ч. 2 ст. 2 Закону України «Про оплату праці», додаткова заробітна плата входить до структури заробітної плати. Це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

У той же час, позивачем не доведено, що в березні - травні 2022 вона виконувала роботу понад установлені норми, мала трудові успіхи і особливі умові праці, за яку б їй мала б виплачуватись додаткова заробітна плата.

Позивачка в умовах дистанційної роботи банку мала доступ і була зобов`язана користуватися корпоративною банківською поштою як основним засобом комунікації та документообігу у АТ «МР Банк» у зв`язку з запровадженою процедурою ліквідації банку та через введення воєнного стану. Відтак, усі внутрішні розпорядчі документи, накази які приймалися АТ «МР Банк» направлялися на адреси корпоративної електронної пошти працівників для ознайомлення.

Вказане спростовує доводи позивачки що про зміни умов праці їй не повідомлялося та наказ про скасування додаткової заробітної плати вона не знала, а про отримання заробітної плати в меншому розмірі вона дізналася в день звільнення.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача на користь позивача додатково заробітної плати за березень-травень 2022 року, оскільки відповідні нарахування проведено у відповідності до норм закону, а враховуючи що похідними вимогами від неправильно нарахування заробітної плати за березень - травень 2022 було стягнення невиплаченої компенсації за невикористану відпустку, вихідної допомоги при звільненні, то суд відмовляє і у цих вимогах.

Що стосується вимог позивачки про стягнення компенсації при звільненні у розмірі 1200000, грн.

При зверненні до суду з даною вимогою позивачка посилалась на Рішення засідання Правління «МР Банк» (Протокол №21 від 16.02.2022) яким встановлено, що при звільненні працівника за згодою сторін, чи по ініціативі банка у зв`язку з невідповідністю працівника займаній посаді, або виконуваній роботі, працівнику буде виплачуватись компенсація при звільненні в розмірі 10 заробітних плат .

Однак, суд не може прийняти до уваги посилання позивача на Рішення засідання Правління «МР Банк» (Протокол №21 від 16.02.2022), оскільки воно було скасоване наказом №2/лк від 01.04.2022.

Крім того, даним рішенням не передбачено сплату компенсації у випадку ініціювання ліквідації Банку державою.

Також, пунктом 2 даного рішення передбачено необхідність укладення з працівниками Банку, зазначеними в Додатку №1, відповідної угоди про виплату компенсації в якому має бути визначено зобов`язання Банку здійснити таку виплату у випадках, передбачених в п.1 даного протоколу.

Таким чином, враховуючи, що даним рішенням не було передбачено можливості сплати компенсації у випадку, якщо ліквідація банку ініціюється державою, суду не надано доказів, що на виконання п.2 рішення був укладений між Банком та позивачем договір, наказом №2/лк від 01.04.2022 зазначене рішення також скасоване, тому суд вважає, що відсутні законом передбачені підстави для задоволення позовних вимог в цій частині.

Повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, зважаючи на встановлені під час розгляду справи обставини, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не ґрунтуються на вимогах закону, обставини справи не підтверджені певними засобами доказування, а тому позовну заяву необхідно залишити без задоволення.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010).

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 7, 10, 76 - 81, 244-245, 259, 263-265, 354-355 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Міжнародний Резервний Банк» про стягнення невиплаченої заробітної плати, компенсації невикористаної відпустки, компенсації при звільненні, залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю. Г. Головко