Рішення № 112953065, 16.08.2023, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 16.08.2023Справа № 554/5720/23 Провадження № 2/554/7066/2023

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2023 року м. Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді - Сініцина Е.М.,

за участю секретаря судового засідання - Леуської Л.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» звернувся до суду із позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що між ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» та відповідачкою укладено договір на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води за № 2114 «С» від 01.02.2012 року за адресою: АДРЕСА_1 (нежитлове приміщення).

Облік споживання теплової енергії проводиться по лічильнику: PolluCom EX Qp 0,6 №11740923. Показання приладу обліку теплової енергії надаються. Відповідно до умов укладеного Договору № 2114 «С», на кожну із сторін покладено певні зобов`язання.

Тарифи на теплову енергію формуються та встановлюються на підставі «Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання», затвердженого постановою НКРЕКП від 25.06.2019 № 1174 та «Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води», затвердженого Постановою КМУ від 01.06.2011 р. № 869 "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на комунальні послуги".

17.03.2020 постановою №622 НКРЕКП встановлено ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» двоставкові тарифи на теплову енергію для потреб різних категорій споживачів, яка набрала чинності 18.03.2020 року.

Так, з 18.03.2020 введено в дію двоставковий тариф з умовно-змінною частиною в розмірі 949,63 грн./Гкал (з ПДВ) (791,36 грн. без ПДВ) та умовно-постійною частиною в розмірі 51 181,91 грн./Гкал (з ПДВ) (42 651,59 грн. без ПДВ), згідно постанови НКРЕКП №622 від 17.03.2020.

3 01.12.2020 набрала чинності постанова №2269 НКРЕКП від 30.11.2020, якою встановлено тарифи ПОКВІТГ «Полтаватеплоенерго» двоставкові тарифи на теплову енергію для потреб різних категорій споживачів, зокрема для інших споживачів в таких розмірах: умовно-змінна частина в розмірі 1 044,52 грн./Гкал (без ПДВ) та умовно-постійна частина в розмірі 63 644,64 грн./Гкал (без ПДВ).

Вони вказують, що застосування двоставкового тарифу не є введенням додаткової плати, є лише зміною формату тарифу.

Сплачуючи за показаннями приладу обліку, встановленого у будівлі/приміщенні, споживач сплачує не за всю послугу, а лише за вартість енергоносіїв. Другу частину послуги споживач сплачує по другій ставці - плата за приєднане теплове навантаження (абонентська плата).

Доцільність застосування двоставкового формату тарифу полягає в тому, що витрати, які компенсуються платою за спожиту теплову енергію, мають сезонний характер виникнення.

Застосування двоставкового формату тарифу на опалення, з одного боку, якнайкраще збалансовує періоди виникнення витрат на підприємстві з отриманням компенсації цих витрат доходами, тобто виключає усі види кредитування (сплата за теплову енергію здійснюється в періоді отримання її споживачем), з другого боку, знижує платіжне навантаження на споживачів протягом опалювального періоду.

Розміри тарифів зазначаються на офіційному сайті підприємства за посиланням: http://te.pl.ua/tarifi.

На виконання Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії та типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії» від 21.08.2019 № 830 (далі - Правила), в редакції постанови КМУ від 08.09.2021 р. № 1022 (далі - Постанова 1022), ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» проводить розподіл спожитих комунальних послуг відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 №315, із змінами в редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28.12.2021 № 358.

Відповідно до п. 8 розділу IV Методики: «обсяг теплової енергії на загальнобудинкові потреби визначається спрощено та становить 25% від загального обсягу спожитої теплової енергії будинком».

Розрахунок оплати теплової енергії проведено виходячи з умовно-постійної частини тарифу та з проектного теплового навантаження приміщення Відповідача/Споживача, яке визначене умовами договору (пункт 26 Договору № 2114 «C») та становить 0,002125 Гкал/год.

В порушення умов Договору №2114 «С» за період з 01.06.2020 по 30.11.2021 року Відповідачем не проведено оплату за теплову енергію на опалення енергію (умовно-постійна частина двоставкового тарифу на теплову енергію), у зв`язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 2 815,29 гривень.

Згідно з пунктом 33 Договору № 2114 «С»: «У випадку несплати у вказані строки вводиться пеня в розмірі 0,5%, за кожен день прострочки платежу, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, якщо інше не передбачено діючим законодавством, а також стягується 3% річних з простроченої суми та інфляційні втрати, згідно ст.625 ЦК України».

Рахунки та акти приймання-передачі теплової енергії за спірний період направлялися поштою, простими листами на адресу об`єкта Відповідача, зазначеного в договорі.

Відповідно до ст.ст.610,611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Таким чином, станом на дату звернення до суду з позовною заявою заборгованість (умовно-постійна частина двоставкового тарифу на теплову енергію) по Договору №2114 «С» за період з 01.06.2020 року по 30.11.2021 року, з урахуванням інфляційних втрат та 3% річних, становить 3 875,88 гривень.

3 викладеного вище, вбачається порушення прав ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» на отримання плати за відпущену теплову енергію, використану на опалення, відтак вони просить стягнути з відповідача заборгованість за послуги теплопостачання з врахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних за період часу з 01 жовтня 2020 року по 30 листопада 2021 року, у розмірі 3 875,00 гривень, яка складається з суми основного боргу у розмірі 2 815,29 гривень, інфляційних втрат - 882,52 гривень та трьох відсотків річних - 178,07 гривень.

Представник позивача - адвокат Стасовська Н.І. у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та пояснила, що відповідачка відноситься до категорії споживачів «Інші», оскільки займає нежитлове приміщення, але відповідач повинна нести затрати на постачання та опалення загальнобудинкових мереж - під`їзду та інших приміщень. Застосування

двоставкого тарифи необхідно для запобігання дискреційних перекосів при оплаті за надання послуг. Позов просила задовольнити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні проти позову заперечувала та пояснила, що між нею та ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» укладено договір № 2114 «С» від 01.02.2012 року, за яким визначені істотні умови, які нею виконуються в повному обсязі. В неї відсутня заборгованість, що підтверджено показами лічильника. Наголошує, що позивач самостійно змінив формат тарифу, визначив інші одиниці виміру, застосовує двоставковий тариф, який не передбачений умовами Договору, що є істотним порушенням. В її нежитловому приміщенні проведено окреме опалення, що не може впливати на опалення інших загальнобудинкових мереж. Крім того зазначає, що двоставковий тариф це додаткове навантаження на споживача направлене для підвищення заробітної плати керівництва, а не на відшкодування витрат підприємства на опалення загальнобудинкових мереж, як зазначає позивач. А також стверджує, що позивачем не надані бухгалтерські документи, що підтверджують обґрунтованість розрахунку заборгованості. Просила відмовити у задоволенні позову повністю.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази окремо та в їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В ч.1 ст.82 ЦПК України закріплено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Учасниками справи визнавалось, що правовідносини виникли на підставі Договору №2114 «С» від 01.02.2012 року укладеному між ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» та ОСОБА_1 , який діє і на цей час.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами, про що закріплено в ст.629 ЦК України.

Згідно з ст. 638 ЦК України, Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до умов Договору: ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» взяло на себе зобов`язання постачати теплову енергію з метою забезпечення опалення нежитлового приміщення ОСОБА_1 до межі розподілу балансової належності теплової мережі будівлі художнього салону «Арта» по АДРЕСА_1 . Облік споживання теплової енергії на опалення проводиться по лічильнику: PolluCom EX Qp 0,6 №11740923. Пропускне теплове навантаження будівлі - 0, 002125 Гкал/год.. Оплата за опалення стягується на підставі тарифів, встановлених уповноваженим органом. Оплата за опалення проводиться за фактично використану кількість теплової енергії.

Суд наголошує, що оплата за опалення проводиться за фактично використану кількість теплової енергії, саме це зазначене в пункті 30 Договору.

Згідно з положеннями ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З долучених до позовної заяви документів - Показань приладів обліку встановлених у фізичної особи ОСОБА_1 вбачається, що об`єм теплоносія по дисплею, м3 на 16.01.2020 року дорівнює 1126,322 м3, і до 30.11.2021 року не змінювався.

Відповідач не споживала теплову енергію за період з 01.06.2020 по 30.11.2021 року, тому, відповідно до п.30 Договору, в неї відсутня заборгованість.

Оскільки основна заборгованість відсутня, то відсутні підстави для застосування п.33 Договору, яким передбачена відповідальність відповідача.

Суд вважає ствердження позивача, що в порушення умов Договору №2114 «С» за період з 01.06.2020 по 30.11.2021 року Відповідачем не проведено оплату, у зв`язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 2 815,29 гривень, не відповідає встановленим фактичним обставин справи, оскільки не підтверджено доказами.

Так, суд вважає неналежним доказом Розрахунок заборгованості за теплову енергію по договору №2114 С від 01.02.2012 року, оскільки він розрахований на підставі проектного теплового навантаження, що суперечить п.26 Договору, крім того, яким чином були вираховані різні суми заборгованості то по 109,20 гривень, то 108,50 гривень, то 162,67 гривень, то 161,90 гривень, то по 162,67 гривень, суду роз`яснено не було.

В пункті 26 Договору закріплено: «при відсутності приладів обліку тепла (проходження держповірки, вихід його з ладу), зриві або пошкодженні пломб - кількість теплової енергії, що відпущена Споживачу, визначається Теплопостачальною організацією за проектним тепловим навантаженням з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря за звітній період».

Тобто, застосування для розрахунку споживання теплової енергії проектного навантаження, можливо лише у випадках визначених в п.26 Договору, тому позивач не має права нараховувати об`єми споживання в випадках не передбачених умовами Договору.

Пунктом 40 Договору передбачено, що «У випадку зміни тарифу «Теплопостачальна організація» повідомляє про це «Споживачу» у порядку, визначеному законодавством і розрахунок проводиться з дня затвердження набуття чинності нових тарифів».

Суд вважає, що зміна тарифу, який може змінюватися, що передбачено п.40 Договором, і зміна формату тарифу, це кардинально різні речі.

В Договорі не передбачена можливість жодної зі сторін змінювати формат тарифу, тому позиція позивача є хибною, порушує умови Договору.

Тим більше, зміна формату тарифу, який несе надлишкове навантаження на Споживача, без узгодження з ним, порушує засади цивільного права.

Ствердження позивача, що «Сплачуючи за показаннями приладу обліку, встановленого у будівлі/приміщенні, споживач сплачує не за всю послугу, а лише за вартість енергоносіїв», в зв`язку з чим відповідачу була нарахована заборгованість, суд вважає таким, що виходить за межі умов укладеного і погодженого сторонами Договору і порушує істотні його умови, що є неприпустимим.

Положенням ч.1 ст.651 ЦК України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.654 ЦПК України, зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Суд зазначає, що у разі зміни формату тарифів, одиниць виміру енергії або інших істотних умов, що підлягають окремому вивченню, в Договір необхідно вносити відповідні зміни.

Такі зміни вносяться в тій же формі, що і укладений Договір - в письмовій.

Враховуючи, що позивачем проведено нарахування заборгованості за період з 01.06.2020 року по 30.11.2021 року, з порушенням умов п.30 Договору № 2114 «С» від 01.02.2012 року, з застосуванням проектного навантаження, внаслідок зміни формату тарифів, та невнесення відповідних змін до договору, суд приходить до висновку, що позов пред`явлено необґрунтовано, не підтверджено належними та допустимими доказами, тому в позові необхідно відмовити.

Питання про розподіл судових витрат по справі суд вирішує відповідно до ст.141 ЦПК України.

В позові відмовлено, тому судові витрати не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст.ст. 12,13, 81, 141, 229, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У позові Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Сторони по справі:

Позивач - Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго», місце знаходження 36008, м. Полтава, вул. Комарова, 2а, Р/рахунок № НОМЕР_1 в АБ «УкргазБанк», МФО 331467, код в ЄДРПОУ - 03338030.

Відповідач: ОСОБА_1 , дата народження - невідомо, місце проживання - АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 .

Суддя Е.М. Сініцин.